Тема Застарілі слова і неологізми

Знати поняття неологізмів та архаїзмів

Вміти розрізняти архаїзми та неологізми

Застаріла лексика – слова, які вже вийшли або виходять із звичайного вжитку в літературній мові.

За ступенем архаїзації застаріла лексика поділяється на дві групи:

1) слова, що зовсім вийшли з ужитку й незрозумілі носіям мови на сучасному етапі її розвитку.Напр.: ужанція – звичай, дарабчик – шматочок, дзиндзоокий – короткозорий, одесную – праворуч, сиріч – тобто. Це архаїзми;

2) слова, які зрідка вживаються в сучасній літературній мові та, як правило, зрозумілі носіям української мови. Напр.: чумак, виборний, дукат, жупан, отверзати, воздвигнути. Ця група лексики називається історизми.

Історизми як застарілі слова «пов'язують» сучасну мову з мовою попередніх епох. Вони використовуються переважно в спеціальній літе­ратурі, де виконують номінативну функцію — служать назвами реалій минулих епох (напр.: патрицій, плебей, раб, смерд, князь, цар, дворянин, козак, гетьман). Можливість за допомогою історизмів змальовувати ми­нуле, наснажуючи цю картину конкретним змістом, привертає до них увагу читачів.

Історизми не мають і не можуть мати синонімів у сучасній літературній мові. Серед історизмів виділяють такі групи за значенням:

1) назви давніх суспільно-політичних реалій: князь, вельможа, бунчужний, подушне, волость, партком;

2) назви зниклих народів, племен: печеніги, торки, ятвяги, кривичі, радимичі, угличі;

3) назви колишніх професій: кожум’яка, гутник, лучник, камердинер, лакей, козачок;

4) назви застарілих знарядь праці, зброї: рало, соха, ступа, мушкет, пістоль;

5) назви не вживаних тепер предметів одягу: кунтуш, чумарка, ліврея, каптур;

6) назви старовинних грошових одиниць й одиниць міри: гривеник, крейцер, шаг, лікоть, корець, копа.

На відміну від історизмів, архаїзми мають в сучасній українській мові відповідники, тобто десниця – права рука, відповідно одесную – праворуч, перст – палець тощо.

Ефективним засобом увиразнення і стилізації та індивідуалізації текстів є архаїзми. Архаїзми, поряд з історизмами, використовуються перш за все для створення історичного колориту епохи або індивідуалі­зації мови «образів з минулого». Арха­їзми можуть надавати мові відтінків урочистості, поетичності (порівн.: голос — глас, тьма, голови — глави, возвістити, всевидящий, всюдисущий та ін.).

Перехід слова у розряд архаїзмів є джерелом збагачення стилістич­них ресурсів мови, бо такі слова змінюють своє стилістичне забарвлен­ня: саме в зв'язку з тим, що вони починають рідше вживатись, вони справляють враження урочистості, небуденності, а, потрапивши у невід­повідну — стилістично знижену — мовну ситуацію, набирають рис коміч­ності. Порівн.: ... Рци одно слово, і аз вище упом'янутий, виконаю... (І.Котляревський).

Архаїзми завдяки своїй контрастності з сучасною літературною мо­вою творять колорит незвичності, а отже, зацікавлюють. Наявність су­часних відповідників цих лексем змушує чітко обґрунтовувати перевагу, надану архаїзмові (порівн.: телефонна трубка — слухавка, вертоліт — гелікоптер, фотографія — світлина, голосний — голосівка, приголосний — шелестівка, іграшка — цяцька).

У живій розмовній мові архаїзми й історизми вживаються порівня­но рідко, хіба що у мові людей старшого покоління і у представників деяких соціальних верств (священнослужителі, наприклад, нерідко вжи­вають церковнослов'янізми і поза церквою).

Неологізми — слова, якими оновлюється лексика відповідно до но­вих потреб суспільства або творчих намірів письменника, теж не нале­жать до активного словникового запасу мови, принаймні до того часу, поки остаточно не засвояться мовою і не втратять відтінку свіжості й незвичності.

Якщо в науковому і публіцистичному стилях неологізми виконують в основному номінативну функцію, то у творах художньої літератури використання неологізмів — авторських новотворів пов'язане з яскраво вираженим стилістичним завданням. Напр.:Повесіння парує, ряхтить і підходить до самої хати; Ти й сам весь був наструнчений, немов орган... (АМалишко); Та не біжать їм коні із долини, і порох змок, з очей — калиновіть; Навпомацки в земнім темновинні він рушив до тебе... (М.Вінграновський).

До неологізмів ми схильні зараховувати й нові іншомовні запозиче­ні слова, насамперед такі, що називають нові для сучасного суспільства реалії громадського, економічного, культурного життя, політичного ладу, устрою інших країн. Напр.: парламент, парламентарій, спікер, мерія (мер), бізнес-клуб, хіт-парад і т.ін. Перенесені в українську літературну мову, вони пройдуть процес адаптації, який відсіє зайві, закріпить за відповід­ним стилем потрібні.

Вправа 1. Виписати історизми та архаїзми. Який стилістичний колорит створюють ці слова у кожному конкретному контексті?

1. На княжий клич вдягають вояки високі гостроверхі шишаки, спитують луків силу бойову, напружуючи жильну тетиву. І, бризкаючи іск­рами, коваль вигострює мечів двосічних сталь, щоб ці мечі могли пере­сікти німецьку кість крізь лати і щити (М.Бажан). 2. Благословенна ти в віках, як сонце наше благовісне, як віщий білокрилий птах, печаль і радість наша, пісне (М.Рильський). 3. Коронний гетьман, староста чигиринсь­кий, рідко зупинявся в чигиринському замку, а тому той і був запуще­ний. Та два роки тому сподобалась старому магнатові молода красуня, дочка краківського воєводи (М.Старицький). 5. Ідучи слідом за воями Ярополка, князь Володимир велів лодійним воям поспішати до Києва, а сам з дружиною рушив на конях понад Дніпром і швидко був у Любечі (С.Скляренко)

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа. Знайти неологізми в реченнях. Визначити, до якого функ­ціонального стилю належить те чи інше речення, яка стилістична роль неоло­гізму в ньому. Як з точки зору стилістики слід оцінювати неологізми загально­народної лексики та індивідуальні неологізми?

1. Радійте, гори в синій піднебесності! Радійте, ріки й давнії ліси! Такої ж не було у нас чудесності — воістину казкової краси! (П.Тичина).2.От ви знаєте, у кого з ваших колгоспників більше трудопразників, трудобазарів, взагалі трудопрогулів, ніж трудоднів (Остап Вишня). 3.Десь клюють та й райські птиці вино-зелено! Розпрозорились озера... Тінь — давно (П.Тичина). 4. Фарбування машин аерозо­льними фарбами — швидкісний і ефективний спосіб догляду за маши­ною. (З журн.). 5. І стежив я, і я веснів. Акордились планети, навік я взнав, що ти не гнів, — лиш сонячні кларнети (П.Тичина). 6 Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, христовоскресними поеми тчуть. А сон­ця, сонця в їх красі — не чуть (П.Тичина). 7.Він України мав чарівну вроду. Носив її наймення гордолиць. Він виріс од суниць аж до зірниць, великий гранослов свого народу (Д.Павличко).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Визначте, у якому рядку всі слова застарілі:

а) пан, каша, добро, козак, рейтинг; б) мушля, почуття, літо, комедіант, ратай;

в) урядник, рекрут, свічадо, челядь, жупан; г) спудей, монах, кардинал, форель, мармур.

Назвіть, у якому реченні є діалектизми:

а) Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова коханих батьківських степів (Т. Масенко); б) Дощ пройшов шовковою ходою і лишив на місті краплі сліз (В. Сосюра); в) Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню (М. Коцюбинський); г) Місяць був ясний, блискучий, як золотий турецький ятаган (Григорій Тютюнник).

З'ясуйте, у якому реченні є просторічна лексика:

а) Жита скосили за два дні, пшениця ще достигала (Ф. Бур­лака); б) Десь збоку, у високості закурликали журавлі (В. Ка­лита); в) Усі свої заробітки від сценаріїв я проциндрив на подорожі за кордон (Р. Іваничук); г) Скажи мені правду, мій любий козаче (Т. Шевченко).

Питання для самоконтролю

1. Коли слово стає застарілим?

2. Чим відрізняються історизми та архаїзми?

3. Що таке неологізм?

4. Як він виникає?