Обробка результатів

Спочатку необхідно підрахувати кількість позитивних відповідей за кожним типом темпераменту. Питання 1-20 характеризують холеричний тип темпераменту. 21-40 сангвінічний. 41-59 - флегматичний, 60-79 - меланхолічний типи темпераменту.

Коли кількість позитивних відповідей складає 16-20 того чи іншого типу темпераменту, це означає, що яскраво виражені риси даного типу темпераменту. Коли позитивних відповідей 6-10, то риси даного типу властиві дуже мало.

А зараз визначимо формулу темпераменту:

Фт = (Х*(Ах/А)* 100%)+(С*(Ас/А)* 100%)+Ф*(Аф/А)* 100%)+(М*(Ам/А)* 100%),

де:

Фт - формула темпераменту;

X - холеричний темперамент;

С - сангвінічний темперамент;

Ф - флегматичний темперамент;

М - меланхолічний темперамент;

А - загальне число позитивних відповідей за усіма типами;

Ах - число позитивних відповідей у темпераменті холеричного типу;

Ас - число позитивних відповідей у темпераменті сангвінічного типу;

Аф - число позитивних відповідей у темпераменті флегматичного типу;

Ам - число позитивних відповідей у темпераменті меланхолічного типу;

Наприклад, формула темпераменту має такий вигляд:

Фт = 35%Х+30%С+14%Ф+21%М. Це значить, що даний темперамент на 35% холеричний, на 30 - сангвінічний , на 14 - флегматичний , на 21 - меланхолічний .

Коли кількість позитивних відповідей за одним із типів темпераменту становить 40% і вище, то даний тип темпераменту переважає, коли 30-39 - риси виражені яскраво. 20-29 середиьо. 10-19 - мало.

д) метод експеременту.

Для успіху в проведенні експерименту необхідно:

- чітко визначити мету (що треба експериментально перевірити або виявити);

- вдало вибрати вид діяльності військовослужбовця;

- створити необхідні умови для проведення експерименту;

- передбачити можливості активного втручання дослідника в хід експерименту;

е) метод аналізу результатів діяльності військовослужбовця.

Це один із найрозповсюджених і достатньо простих методів вивчення людини, пов‘язаний з розумовою діяльністю дослідника.

Слід зазначити, що такий метод може застосовуватися в основному після методу спостереження. Якщо військовий дослідник нічого не спостерігав, то особливо нічого йому аналізувати.

Хоча таке ствердження не є абсолютним. Справа в тому, що вивчення особистості воїна за таким методом можна проводити і за даними, які стають відомі досліднику із різних джерел: від безпосереднього командира військовослужбовця або посадових осіб підрозділу (частини), спів- службовців солдата, інших осіб.

Аналізуючи службу воїна, його поведінку, вчинки, особливо в складних, нестандартних умовах, військовий психолог може виявити багато чого цікавого, що характеризує підлеглого як з позитивного, так і з негативного боку. І це дає змогу найбільш об’єктивно і всебічно оцінити якості, можливості та інші характеристики військовослужбовця;

ж) метод аналізу незалежних характеристик.

Сутність методу полягає у наступному.

Коли військовому психологу (керівникові) потрібно якомога швидше пізнати того чи іншого підлеглого, він пропонує різним посадовим особам підрозділу (його співслужбовцям, молодшим командирам, командиру взводу, старшині підрозділу та ін.) написати на нього характеристику. Кожен посадовець або воїн пише характеристику самостійно, незалежно один від одного. Узагальнюючи все написане, дослідник отримує більш – менш об‘єктивну інформацію про воїна і на цій підставі робить певні висновки, які можна брати за основу при оцінці психологічних та інших особливостей підлеглого.