НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Кафедра економічної теорії та фінансів
Державне управління в економічній сфері
Опорний конспект лекцій
Видавництво ХарРІ НАДУ
“Магістр”
2013
УДК ________
ББК ___
Рекомендовано Вченою радою Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, протокол від р №
Рецензенти:
Державне управління в економічній сфері: опорний конспект лекцій/ А. О. Дєгтяр, М. В. Гончаренко, М. М. Коваленко, С. В. Майстро; за заг. ред. д.держ.упр., проф. А. О. Дєгтяра. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2013. – ___ с.
ISBN
Опорний конспект лекцій «Державне управління в економічній сфері» підготовлений відповідно до програми навчальної дисципліни «Державне управління в економічній сфері» магістерської підготовки по спеціальності «Державне управління». Він містить два модулі: «Сучасна економічна теорія та її застосування у практиці державного управління» у якому висвітлено сучасні аспекти та протиріччя науки економічної теорії та «Державні фінанси та бюджетний процес», присвячений найважливішим аспектам теорії і практики державних фінансів.
Опорний конспект лекцій призначений для слухачів магістерської підготовки всіх форм навчання по спеціальності «Державне управління», а також буде корисним для державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, аспірантів та викладачів.
|
© А.О. Дєгтяр, М.В. Гончаренко, М.М. Коваленко, С.В. Майстро, 2013 © ХарРІ НАДУ, 2013 |
Модуль 1 сучасна економічна теорія та її застосування в практиці державного управління
Тема 1. Економічна теорія як методологічне підґрунтя державного управління господарськими процесами
Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку. Предмет економічної теорії, її завдання та функції. Методи економічного дослідження.
Предметом економічної науки є вивчення проблем ефективного використання обмежених виробничих ресурсів та управління ними з метою досягнення задоволення потреб (матеріальних, духовно-моральних та соціальних) людини та суспільства. Розв’язуючи проблему обмеженості ресурсів, економічна теорія повинна допомогти суспільству вирішити три головних завдання:
1) які товари і послуги необхідно виготовляти і в якій кількості;
2) як ці товари і послуги треба виробляти;
3) для кого виробляти.
Сучасна економічна наука розглядає економіку на мікро- та макрорівні. Мікрорівень – це рівень функціонування окремого підприємства, фірми, домашнього господарства. Макрорівень – економіка певної країни, національне або світове господарство.
Предметом мікроекономіки є, по-перше, дослідження поведінки підприємств та домогосподарств як окремих господарських одиниць, які розв’язують проблеми взаємодії попиту і пропозиції, ціноутворення, формування витрат виробництва; по-друге, дослідження впливу держави на діяльність підприємств; по-третє, вивчення економічної кон’юнктури та її впливу на ринках; по-четверте, дослідження потреб та інтересів споживачів, корисності споживчих благ, споживчої поведінки і т.д.
Предметом макроекопоміки виступають галузі і сфери економіки, господарські зв’язки між ними, розвиток національного господарства як єдиного цілого. До неї відносяться такі явища і процеси: інфляція, безробіття, загальна динаміка виробництва, національного доходу, цін, видатків із державного бюджету і т.д. Поділ предмету економічної теорії на мікро- та макроекономіку достатньо умовний, оскільки їх проблеми взаємопов’язані і не можуть розв’язуватися ізольовано.
Метод – це сукупність принципів побудови, форм і способів наукового пізнання. На різних етапах теоретичного дослідження економічних процесів та його практичного застосування можуть бути використані різні методи. Але у той же час існують такі методи, які поширюються і на науку в цілому, і на практичне застосування самих результатів наукових досліджень. У якості таких, зокрема, найбільш широко використовуються методологічні принципи системного підходу: принцип цілісності, принцип структурності, принцип взаємозалежності системи і середовища, принцип ієрархічності. Сучасна економічна теорія має справу із дуже складними процесами, тому використовує у дослідженнях так званий синергетичний підхід. Усі методи економічного дослідження поділяються на загальнонаукові та конкретно-економічні. До загальнонаукових відносяться такі елементи, як наукові абстракції, аналіз і синтез, індукція та дедукція, історичне і логічне, математичні методи і моделі. До конкретно-економічних методів економічного дослідження відносяться: альтернативний та граничний аналіз; методи абсолютних та порівняльних переваг; аналіз еластичності; табличне, графічне, аналітичне моделювання; оптимізація та визначення рівноваги.
В економічному дослідженні визначають позитивний і нормативний підхід. Позитивна економіка досліджує те, що відбувається в економіці, а нормативна визначає те, що має бути, надає конкретні пропозиції для удосконалення економіки.