Карпатський і Волинський (Північно – Західний) економічний район Карпатський економічний район
Район охоплює західні області України: Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську і Чернівецьку. Площа району становить 56,6 тис. км² (9,3% території країни), з них Львівська область займає 21,8 тис. км², Івано-Франківська — 13,9 тис. км², Закарпатська — 12,8 тис. км², Чернівецька — 8,1 тис. км². Населення краю становить за даними останнього перепису - 6 ,1 млн. осіб (13,2%).
Він межує на півночі з Волинським, а на сході — з Подільським економічними районами. З півдня і заходу проходить державний кордон України з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею. Це сприяє налагодженню відносин із країнами Західної Європи, розвитку експортних галузей. Позитивно на розвитку району позначається густа мережа транзитних залізничних, автомобільних і трубопровідних шляхів.
Природні умови і ресурси. Територія району відзначається різноманітністю природних ресурсів. Тут представлені різні форми рельєфу: горбистий — на Подільській височині, низовинний — на Малому Поліссі та в Закарпатті, гірський — у Карпатах. Гори займають понад 24 тис км².
Клімат регіону помірно теплий з достатньою кількістю вологи. В горах спостерігається висотна поясність. Саме тут випадає найбільша в Україні кількість опадів.
Район добре забезпечений водними ресурсами. У Карпатах бере початок велика кількість річок, які впадають в Дунай. Величезні запаси підземних вод, у тому числі мінеральних, є в Закарпатті і Прикарпатті.
Різноманітний і ґрунтовий покрив Карпатського району. На гірських масивах переважають бурі гірсько-лісові, гірсько-лучні ґрунти, бідні на гумус. У передгір'ях переважають дерново-підзолисті ґрунти, у подільській частині району — опідзолені чорноземи та сірі лісові ґрунти.
Район добре забезпечений унікальними лісовими ресурсами, має значні запаси деревини — понад 1 /4 обсягу продукції лісового господарства в Україні. Надмірна вирубка лісів для регіону сьогодні чи не найбільша екологічна проблема. Ліси тут поділяються на заповідні (охоронні) та експлуатаційні. У них переважають дуб, граб, бук, смерека, ялина. Ліси багаті на ягоди та гриби і мають велике рекреаційне значення. Карпатські букові праліси є пам'яткою природи світового значення.
У Карпатському районі розвідані значні поклади корисних копалин. Серед них виділяються паливні ресурси та хімічна сировина. Вагоме місце посідають нафта і газ, які, в основному, зосереджені у Прикарпатському і Закарпатському прогинах. Внаслідок тривалої експлуатації родовища цих копалин значною мірою вичерпані.
На півночі району знаходиться частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Є значні поклади торфу, проте як паливо торф майже не використовується.
Значний резерв палива та сировини для виробництва нафтопродуктів — менілітові сланці та озокерит із родовищ у Карпатах.
Рудними корисними копалинами район забезпечений недостатньо. Хоча є прояви майже всіх металів, перспективними можна вважати лише поклади марганцю (біля Бурштини), ртуті. Промислова розробка Мужіївського родовища золота вкрай неефективна, а тому призупинена. Виділяється район і родовищами сірки (Яворів, Новий Роздол), кам'яної солі (Солотвино), калійних солей (Калуш, Стебник), будівельних матеріалів, серед яких — андезит, базальт, перліт, ліпарит, мармур, пісок, мергель, вапняки, доломіти.
Населення. Район належить до густозаселених регіонів країни (107 осіб/ км²). Частка сільських жителів становить 51%. Вирізняється район і тим, що в ньому одна з найвищих часток (понад 89%) українського населення, добре виражені етнографічні групи корінних жителів зі своєрідним побутом та культурними традиціями. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають у містах, а угорці, словаки, поляки, румуни, молдавани — здебільшого в прикордонних районах.
Господарство. Для району характерний значно нижчий від середньоукраїнського рівень матеріального виробництва. При цьому спостерігаються і територіальні відмінності в його розвитку (найвищі показники мають Львівська та Івано-Франківська області).
У структурі господарства Карпатського економічного району провідною є промисловість (5,6 % промислової продукції країни), а галузі її спеціалізації — машинобудування, гірничодобувна, харчова, хімічна, легка, лісова і деревообробна, будівельних матеріалів.
Основу машинобудування району становить приладобудування, яке орієнтується на кваліфіковану робочу силу. Зокрема, добре представлено виробництво радіо- і телекомунікаційних приладів (Львів, Івано-Франківськ, Рахів, Чернівці).
Відносно високий рівень розвитку в районі транспортного машинобудування: виробництво автобусів та мопедів (Львів), авторемонтні й автоскладальні підприємства (Львів, Стрий, Борислав, Чернівці), вагоноремонтні заводи (Стрий, Львів, Івано-Франківськ).
Наявність споживача зумовила розвиток у районі сільськогосподарського машинобудування (Івано-Франківськ, Коломия, Долина). Цим пояснюється і наявність підприємств з виробництва верстатів та іншого устаткування для машинобудівного комплексу (Львів, Рахів, Івано-Франківськ, Брошнів, Мукачево, Калуш, Ужгород, Дрогобич).
Лідер хімічної промисловості району — концерн "Оріана" (місто Калуш), частка якого у промисловій продукції України становить 1 %. Потужними підприємствами галузі є ВО "Сірка" (Новий Розділ), ЗАТ "Софора" (Ужгород), "Реактив" (Львів), "Бистриця" (Івано-Франківськ), "Галлак" (Борислав) та ін. Львів став важливим центром виробництва фармацевтичної та парфумерно-косметичної продукції.
Гірничодобувна промисловість хоча й не вирізняється обсягами виробництва (5,2 % виробництва галузі в країні), проте важлива через унікальність виробленої продукції. Район є монополістом у видобутку сірки, калійних солей, деяких будівельних матеріалів. В Івано-Франківській та Львівській областях видобувається нафта (близько 0,6 млн т за рік) і газ. З їх видобутком пов'язана й нафтопереробка, яка представлена нафтопереробними заводами в Дрогобичі та Надвірній (кожен з них може переробити приблизно 3 млн т нафти на рік), підприємствами у Львові, Долині.
Видобуток вугілля у районі Червонограда незначний, через високу собівартість його майже припинено. Проте здійснюються заходи щодо оздоровлення галузі, зокрема будується завдяки інвестиціям ЄС найсучасніша шахта в Україні. Від успішності цього експерименту залежить майбутнє Львівсько-Волинського басейну.
В електроенергетиці району домінують Бурштинська і Добротвірська ТЕС. Майже вся вироблена ними електроенергія експортується в Польщу, Словаччину, Угорщину та інші країни.
Сировинний чинник визначив географію розміщення підприємств лісової і деревообробної промисловості. Найбільші центри лісової і лісозаготівельної промисловості в районі — Сколе, Радехів, Турка, Берегомет, Перечин, Болехів, Осмолода, Рахів, Свалява. Великий Бичків.
Меблева промисловість району представлена великими підприємствами у Львові, Ужгороді, Золочеві, Береговому, Новоселиці, Сваляві та ін.
Найбільший виробник паперу в Україні — Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат. Папір продукують також у Львові, Коломиї, Рахові, Чернівцях.
Легка промисловість. Виробництво тканин (Долина, Львів, Чернівці, Борислав), швейне виробництво (Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Коломия, Червоноград). У Тисмениці знаходиться найбільше в Європі підприємство з виготовлення хутряних виробів. Взуттєву продукцію випускають у Львові, Чернівцях, Ужгороді, Коломиї, Стрию (18 % взуття в Україні).
Харчова промисловість. М'ясна промисловість представлена підприємствами у Стрию, Львові, Самборі, Мукачевому, Золочеві, Дрогобичі та ін. Найбільші підприємства молочної промисловості розміщені у Львові, Дрогобичі, Городку, Чернівцях, Ужгороді, Бродах тощо.
У лісостеповій частині добре розвинена цукрова промисловість (Городенка, КостриЖівка, Ходорів, Радехів). Спиртова й лікеро-горілчана галузь за обсягами виробленої продукції — одна з провідних у харчовій промисловості району. В Закарпатті традиційно добре розвинене виноробство.
Найбільше олії виробляється у Чернівцях.
Сільське господарство. Обмеженість сільськогосподарських угідь району пояснює невисокі показники виробництва сільськогосподарської продукції, хоча продуктивність сільського господарства не поступається іншим регіонам України. Частка регіону в сільськогосподарському виробництві країни становить 11 %. Спеціалізується воно на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, на м'ясо-молочному і м'ясо - вовняному тваринництві. Важливою галуззю сільського господарства в районі стало садівництво і виноградарство (насамперед Закарпаття).
Агрокліматичні особливості визначають територіальні відмінності у спеціалізації сільського господарства. Виділяють чотири зони:
1. поліська, яка спеціалізується на льонарстві, хмелярстві, картоплярстві, молочно-м'ясному скотарстві;
2. лісостепова — зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво;
3. карпатська — льонарство, м'ясо-молочне скотарство;
4. закарпатська — виноградарство, садівництво, овочівництво, тютюнництво, молочно-м'ясне скотарство, птахівництво.
Рекреаційний комплекс. Карпатські ландшафти, цілюще повітря, лікувальні води та грязі створюють сприятливі умови для розвитку в регіоні рекреації, насамперед санаторно-курортного господарства. Тут існує значна мережа санаторіїв — 112, спортивних баз, особливо із зимових видів спорту. Підсилюють рекреаційну привабливість регіону добре збережені пам'ятки історії українського та сусідніх народів, етнографічні особливості гуцулів, лемків, бойків. У майбутньому господарський розвиток Карпатського регіону повинен відбуватись у напрямку формування туристичного та лікувально-оздоровчого комплексу державного і міжнародного значення.
Транспорт. Провідним видом транспорту району є залізничний. Густота залізниць тут найвища в Україні. Найбільші залізничні вузли — Львів, Чоп, Красне, Стрий.
Район має також густу мережу автомобільних шляхів, багато з яких пов'язують Україну з європейськими державами. Їх щільність, за винятком Закарпатської області, значно вища за середні показники по Україні. Через його територію проходять найбільші транзитні газопроводи, нафтопровід "Дружба", етиленопровід з Калуша в Угорщину. Густа також мережа внутрішніх трубопроводів. У Львові знаходиться найбільший аеропорт регіону.
Пріоритети розвитку:
структурна перебудова господарства на користь науко- та працемістких виробництв, зокрема точне і транспортне машинобудування, легка та харчова промисловість, лісове господарство;
екологізація господарства, в тому числі раціоналізація природокористування;
розвиток оздоровчо-туристичного комплексу на основі потужних місцевих рекреаційних ресурсів;
активізація соціально-економічного розвитку малих міських поселень;
розширення прикордонного співробітництва із країнами-сусідами.