- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.
- •Поняття про предмет дослідження «Регіональна економіка»
- •Місце дисципліни в системі наукових дисциплін, його мета і завдання.
- •Структура дисципліни.
- •Теоретико - методологічні основи «Регіональної економіки».
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •Економічні закони і закономірності розміщення продуктивних сил.
- •Принципи розміщення продуктивних сил.
- •Фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •Основні форми територіальної організації господарства.
- •Основи економічного районування.
- •Адміністративно – територіальний поділ України
- •Адміністративно-територіальний поділ України
- •Показники рівня спеціалізації регіонів
- •Тема 4. Регіон в системі територіального поділу праці.
- •Нові концепції регіону
- •Типологізація регіонів.
- •Поняття про територіальний поділ праці.
- •Територіальний поділ праці як основа формування економічних районів.
- •Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •Поняття регіональної економіки та регіональної політики
- •Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •Напрями регіональної політики.
- •Об’єкти та суб’єкти дреп. Складові частини дреп. Органи які реалізують дреп на різних рівнях
- •Національно – економічна стратегія і політика
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •Проблеми реалізації регіональної економічної політики.
- •Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •Законодавчо – нормативна база
- •Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіону.
- •Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Суть та структура господарського комплексу
- •Народногосподарський комплекс України
- •Промисловість України і форми її територіальної організації
- •Основні проблеми розвитку та розміщення народного господарства України
- •Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- •Природно-ресурсний потенціал України.
- •Природна та економічна класифікація природних ресурсів.
- •Демографічні передумови розміщення продуктивних сил.
- •Чисельність та розміщення населення. Національний склад населення та його територіальні особливості
- •Трудовий потенціал. Трудові ресурси та їх особливості
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.
- •Суть і класифікація міжгалузевих комплексів.
- •Паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий, будівельнийкомплекси.
- •Комплекс галузей легкої промисловості.
- •Агропромисловий комплекс. Рекреаційний комплекс.
- •Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Виробнича інфраструктура регіону
- •Виробничий потенціал. Виробнича потужність
- •Технічне переоснащення та реконструкція підприємств. Науково – технічний потенціал
- •Соціальна інфраструктура. Житловий фонд. Сфера побутового обслуговування
- •Розміщення інтелектуального потенціалу
- •Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Сучасне економічне районування України
- •Столичний та Центральний економічний район Столичний економічний район.
- •Центральний економічний район
- •Донецький і Придніпровський економічний район Донецький економічний район
- •Придніпровський економічний район
- •Північно-східний економічний район
- •Причорноморський економічний район
- •Карпатський і Волинський (Північно – Західний) економічний район Карпатський економічний район
- •Волинський економічний район (Північно-Західний)
- •Подільський економічний район
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція і європейські та інші світові структури
- •Економічна інтеграція. Економічні союзи
- •Форми зовнішньоекономічної діяльності. Зони спільного підприємництва.
- •Зовнішньоекономічні звязки України.
- •Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Зміст поняття сталого розвитку. Типологія індикаторів сталого розвитку
- •Пріоритети збалансованого розвитку України
- •Тема 14 . Наукові засади раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища.
- •Сучасні концепції взаємодії людини і навколишнього середовища
- •Екосистеми, їх структура та види
- •Принципи раціонального природокористування.
- •Тема 15 Екологічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Поняття про екологічний моніторинг.Види екологічного моніторингу довкілля
- •Поняття про екологічний моніторинг. Види екологічного моніторингу довкілля
- •Суб'єкти екологічного моніторингу в Україні
- •Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні.
- •Тема 16 Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •Економічні засади природокористування та охорони довкілля
- •Правове регулювання природокористування та охорони довкілля
- •Платежі і збори за використання природниї ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища
- •Платежі за використання природних ресурсів
- •Платежі за забруднення навколишнього природного середовища
- •Система штрафних санкцій за порушення вимог екологічного законодавства
- •Надання субсидій,дотацій, грандів і премій на природоохоронні цілі
- •Тема17. Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів.
- •Поняття про оцінювання екологічних результатів економічної діяльності
- •Показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів
- •Порівняльна економічна ефективність природоохоронних затрат та економічних результатів природоохоронних заходів
- •Тема 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища
- •Поняття і структура екологічної політики
- •Міжнародна діяльність у галузі охорони довкілля
- •Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля
Комплекс галузей легкої промисловості.
Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання. Вона відноситься до обробної промисловості та включає текстильну, взуттєву і швейну галузь.
Ця галузь тісно пов'язана з сільським господарством, галузями машинобудування та хімічною промисловістю. Сільське господарство забезпечує легку промисловість окремими видами сировини, машинобудування — обладнанням, хімічна промисловість — хімічними волокнами, барвниками.
Легка промисловість України представлена текстильною, швейною та шкіряно-взуттєвою галузями.
Текстильна промисловість: первинна обробка текстильної сировини, лляна, вовняна, шовкова, підгалузь нетканих матеріалів, сітков’язальна, текстильно – галантерейна, трикотажна та ін.
Бавовняні тканини та інші вироби з бавовни виробляються у Херсоні, Тернополі, Донецьку, Полтаві, Києві, Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві, Радомишлі, Миколаєві; більша частина виробляється на трьох комбінатах — Херсонському, Донецькому, Тернопільському.
У вовняній промисловості здійснюється первинна переробка вовни та виготовлення пряжі, тканин та виробів з них. Підприємства вовняної промисловості розміщені у Харкові, Луганську, Одесі, Дунаївцях, Сумах, Богуславі, Кременчуці, Лубнах, Чернігові, Кривому Розі, Черкасах. На базі натуральної сировини (шовку-сирцю) діє комбінат у Києві, який випускає високоякісний натуральний шовк.
Лляна промисловість забезпечує частину споживачів тканинами побутового та технічного призначення, що вирізняються високою міцністю. Це, перш за все, брезент, пожежні рукави, сировина для взуттєвої промисловості. Лляні тканини застосовуються як технічні у поліграфічній промисловості, деяких галузях машинобудування. Окрім того, лляні тканини потрібні для виготовлення одягу, білизни тощо. Лляні тканини виробляють у Житомирі, Рівному — на великих комбінатах, а також на Коростенській та Марчихіно - Будській фабриках. Україна є експортером льоноволокна.
Трикотажна промисловість виготовляє в'язані вироби з різних пряж: бавовняної, вовняної, хімічного волокна та змішаних волокон. Найбільші центри трикотажної промисловості: Київ, Харків, Житомир, Львів, Одеса, Донецьк, Миколаїв, Луганськ, Кременчук та інші. У структурі трикотажних виробів переважає виробництво панчішно-шкарпеткових виробів та білизняного трикотажу.
Швейна промисловість: понад 1/3 обсягу валової продукції легкої промисловості. На відміну від трикотажної промисловості, де багато дрібних підприємств, у швейної галузі виробництво сконцентроване на великих підприємствах таких міст, як Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Львів, Запоріжжя, Донецьк, Чернівці, Артемівськ, Дрогобич.
Шкіряно-взуттєва промисловість - переробляють шкіру тварин. Сюди ж відноситься виробництво штучних шкір та хутра. Найбільші центри промисловості: Київ, Харків, Одеса, Бердичів, Запоріжжя, Вознесенськ.
На базі шкіряної сировини (натуральної та штучної) виникла взуттєва промисловість. Підприємства розміщені у Луганську, Львові, Дніпропетровську, Кременчуці, Івано-Франківську, Сімферополі та інших містах.
Хутряне виробництво спеціалізується на виготовленні хутряних виробів зі шкір диких звірів, звірів кліткового утримання та домашніх тварин. Найбільші хутряні об'єднання розташовані у Харкові, Балті, Львові, Краснодарі (Харківська область), Тисмениці (Івано – Франківська обл..).
До складу легкої промисловості входить також галантерейне виробництво, яке в Україні добре розвинене. Підприємства цієї галузі розміщені скрізь: як у великих містах, так і у невеликих селищах. Їхня продукція — валізи, господарчі сумки, кошики, гаманці, зубні щітки, мильниці, гребінці, краватки, шпильки та ін.
