- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.
- •Поняття про предмет дослідження «Регіональна економіка»
- •Місце дисципліни в системі наукових дисциплін, його мета і завдання.
- •Структура дисципліни.
- •Теоретико - методологічні основи «Регіональної економіки».
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •Економічні закони і закономірності розміщення продуктивних сил.
- •Принципи розміщення продуктивних сил.
- •Фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •Основні форми територіальної організації господарства.
- •Основи економічного районування.
- •Адміністративно – територіальний поділ України
- •Адміністративно-територіальний поділ України
- •Показники рівня спеціалізації регіонів
- •Тема 4. Регіон в системі територіального поділу праці.
- •Нові концепції регіону
- •Типологізація регіонів.
- •Поняття про територіальний поділ праці.
- •Територіальний поділ праці як основа формування економічних районів.
- •Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •Поняття регіональної економіки та регіональної політики
- •Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •Напрями регіональної політики.
- •Об’єкти та суб’єкти дреп. Складові частини дреп. Органи які реалізують дреп на різних рівнях
- •Національно – економічна стратегія і політика
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •Проблеми реалізації регіональної економічної політики.
- •Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •Законодавчо – нормативна база
- •Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіону.
- •Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Суть та структура господарського комплексу
- •Народногосподарський комплекс України
- •Промисловість України і форми її територіальної організації
- •Основні проблеми розвитку та розміщення народного господарства України
- •Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- •Природно-ресурсний потенціал України.
- •Природна та економічна класифікація природних ресурсів.
- •Демографічні передумови розміщення продуктивних сил.
- •Чисельність та розміщення населення. Національний склад населення та його територіальні особливості
- •Трудовий потенціал. Трудові ресурси та їх особливості
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.
- •Суть і класифікація міжгалузевих комплексів.
- •Паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий, будівельнийкомплекси.
- •Комплекс галузей легкої промисловості.
- •Агропромисловий комплекс. Рекреаційний комплекс.
- •Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Виробнича інфраструктура регіону
- •Виробничий потенціал. Виробнича потужність
- •Технічне переоснащення та реконструкція підприємств. Науково – технічний потенціал
- •Соціальна інфраструктура. Житловий фонд. Сфера побутового обслуговування
- •Розміщення інтелектуального потенціалу
- •Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Сучасне економічне районування України
- •Столичний та Центральний економічний район Столичний економічний район.
- •Центральний економічний район
- •Донецький і Придніпровський економічний район Донецький економічний район
- •Придніпровський економічний район
- •Північно-східний економічний район
- •Причорноморський економічний район
- •Карпатський і Волинський (Північно – Західний) економічний район Карпатський економічний район
- •Волинський економічний район (Північно-Західний)
- •Подільський економічний район
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція і європейські та інші світові структури
- •Економічна інтеграція. Економічні союзи
- •Форми зовнішньоекономічної діяльності. Зони спільного підприємництва.
- •Зовнішньоекономічні звязки України.
- •Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Зміст поняття сталого розвитку. Типологія індикаторів сталого розвитку
- •Пріоритети збалансованого розвитку України
- •Тема 14 . Наукові засади раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища.
- •Сучасні концепції взаємодії людини і навколишнього середовища
- •Екосистеми, їх структура та види
- •Принципи раціонального природокористування.
- •Тема 15 Екологічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Поняття про екологічний моніторинг.Види екологічного моніторингу довкілля
- •Поняття про екологічний моніторинг. Види екологічного моніторингу довкілля
- •Суб'єкти екологічного моніторингу в Україні
- •Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні.
- •Тема 16 Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •Економічні засади природокористування та охорони довкілля
- •Правове регулювання природокористування та охорони довкілля
- •Платежі і збори за використання природниї ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища
- •Платежі за використання природних ресурсів
- •Платежі за забруднення навколишнього природного середовища
- •Система штрафних санкцій за порушення вимог екологічного законодавства
- •Надання субсидій,дотацій, грандів і премій на природоохоронні цілі
- •Тема17. Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів.
- •Поняття про оцінювання екологічних результатів економічної діяльності
- •Показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів
- •Порівняльна економічна ефективність природоохоронних затрат та економічних результатів природоохоронних заходів
- •Тема 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища
- •Поняття і структура екологічної політики
- •Міжнародна діяльність у галузі охорони довкілля
- •Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля
Розміщення інтелектуального потенціалу
Інтелектуальний потенціал – це кількість підготовлених кадрів з вищою освітою, які працюють у народному господарстві.
Інтелектуальний потенціал визначається навчальними закладами, які готують кадрів вищої кваліфікації. Ці заклади, розміщені у великих містах і у зв'язку з цим концентруються у певних регіонах.
Інтелектуальний потенціал України має такі види:
виробничий (інженерно-технічні працівники, спеціалісти народного господарства);
гуманітарний (працівники вищої та середньої кваліфікації загальноосвітніх шкіл. закладів культури, мистецтва, охорони здоров'я, фізкультури та спорту);
науковий (науковці, висококваліфіковані кадри вищої школи);
адміністративний (працівники апарату управління, юридичних служб, банківсько-фінансової системи тощо);
військовий (інтелігенція силових органів).
Понад третину загального інтелектуального потенціалу України становлять працівники виробничої сфери. Значна частина з них — працівники гуманітарних закладів, наукових інституцій.
Науковий потенціал України становлять учені, спеціалісти академічної, галузевої та вузівської науки. Національна Академія наук України (НАН України) є науковим центром держави. Тут зосереджені основні наукові кадри країни, концентрується фундаментальна наука, здійснюються прикладні дослідження з головних напрямів розвитку народного господарства. Академія наук була створена у 1918 р. У свій час її очолювали видатні вчені: В.І. Вернадський. В. І.Липський. Д. К. Заболотний. О. О. Богомолець. О. В. Палладін. З 1962 р. Академію наук очолює академік Б. Є. Патон.
У системі НАН України функціонують понад 80 наукових установ. більш як 70 підприємств науково-конструкторської та виробничої бази. Установи академії розташовані у Києві, Харкові. Одесі. Донецьку, Дніпропетровську. Львові та інших містах України. Найбільші науково-дослідні інститути: електрозварювання ім. Є.О.Патона, кібернетики ім. В. М. Глушкова. проблем матеріалознавства ім. 1. М.Францевича. геофізики ім. С.І.Суботіна (всі у Києві), фізико-технічний. радіофізики і електроніки (у Харкові). НАН України має регіональні наукові центри: Донецький (Донецьк). Західний (Львів), Південний (Одеса), Північно-Східний (Харків), Придніпровський (Дніпропетровськ).
Великий загін учених працює в дослідницьких установах міністерств і відомств України, зокрема в академіях аграрних, медичних, педагогічних і правових наук. які організовані в останні роки і мають статус державних наукових установ. До найбільших галузевих наукових установ належать Науково-дослідний інститут чорної металургії (Дніпропетровськ). Вугільний науково-дослідний інститут (Донецьк), УкрНДІспецсталь (Запоріжжя), науково-дослідні інститути: селекції і насінництва пшениці (м. Миронівка Київської області), кукурудзи (Дніпропетровськ), цукрових буряків (Київ). Зусилля галузевих наукових установ спрямовані безпосередньо на розв'язання проблем розвитку конкретних галузей народного господарства.
Вузівський науковий потенціал представлений викладачами, науковцями і спеціалістами університетів, академій та інститутів. Наукові роботи виконуються на кафедрах, у системі науково-дослідних секторів, лабораторій тощо. Цінність їх у тому, що результати досліджень використовуються під час навчання студентів, у теоретичних розробках. а також у народногосподарській практиці. Основні центри вузівської науки — Київ, Харків. Донецьк, Дніпропетровськ, Сімферополь, Одеса, Львів
Для збереження та подальшого розвитку наукового потенціалу України треба докорінно поліпшити фінансування і матеріально-технічне постачання наукових закладів. Необхідно підняти престиж науковців. законодавче визначити статус ученого. Все це сприятиме підвищенню рівня ефективності загального інтелектуального потенціалу України
