Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.

1. Поняття регіональної економіки та регіональної політики

2. Регіональна економічна політика, її сутність та завдання

3. Об’єкти та суб’єкти ДРЕП. Складові частини ДРЕП. Органи які реалізують ДРЕП на різних рівнях

4. Напрями регіональної політики

5. Національно – економічна стратегія і політика

1. Поняття регіональної економіки та регіональної політики

Регіональна економіка – це галузь наукових знань, що вивчає розвиток і розміщення продуктивних сил, соціально – економічних процесів на території країни та регіонів із урахуванням природно – екологічних умов.

Для регіональної економіки характерні такі принципи функціонування:

• комплексність екологічного, економічного та соціального розвитку;

• єдність процесів природокористування та охорони навколишнього середовища;

• територіальна спільність виробництва;

• відповідність системи розселення демографічній ситуації та розміщенню виробництва;

• цілісність системи соціальної інфраструктури;

• поєднання територіального та галузевого управління об'єктами.

Регіональна політика - це сфера діяльності держави, або регіональної (місцевої) влади, щодо управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни в просторовому (регіональному) аспекті, тобто пов’язана з взаємовідносинами між державою і регіонами, а також регіонів між собою. Є складовою частиною національної стратегії соціально – економічного розвитку.

Однією з найважливіших задач розробки регіональної політики є визначення перспектив розвитку кожного регіону, його цільової функції з загальнодержавних позицій, враховуючи те, що економіка України є єдиний народногосподарський комплекс.

Складовою частиною регіональної політики є державні регіональні програми, які реалізуються у масштабі країни, окремих областей, систем розселення. Виконання таких програм має забезпечуватися спеціальними фондами регіонального розвитку та протекціоністською політикою держави стосовно окремих регіонів (надання пільг, розподіл фінансових коштів тощо).

2. Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.

Регіональна економічна політика за організаційною сутністю являє собою сукупність організаційно – правових та економічних заходів, які за допомогою відповідних адміністративних важелів та фінансово – економічних інструментів забезпечують стимулювання ефективного, пропорційного та збалансованого розвитку економіки регіонів, раціональне та економне використання їх ресурсного потенціалу, з метою підвищення життєвого рівня та якості населення з максимальним збереженням природного середовища функціонування продуктивних сил.

Основною метою регіональної економічної політики є створення необхідних організаційно – правових та економічних умов, що надають відносно рівні можливості кожному регіону для ефективного економічного розвитку, раціонального використання природних, трудових, фінансових ресурсів і задоволення потреб населення.

В регіональному вимірі у регіональній політиці України визначаються наступні пріоритетні завдання:

• забезпечення комплексного і збалансованого соціально – економічного розвитку усіх регіонів шляхом раціонального використання їх економічного потенціалу;

• всебічна підтримка депресивних регіонів, у першу чергу – аграрно – промислових, із порівняно низьким рівнем соціально – економічного розвитку (території Полісся, Поділля, Карпатський та Південний район);

• зниження рівня сировинної орієнтації економіки, здійснення відповідної структурної перебудови в напрямку розвитку високотехнологічних ресурсозберігаючих виробництв у традиційно промислових районах України, для яких характерна концентрація підприємств важкої промисловості й складна економічна ситуація. Це в першу чергу: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, міста Харків, Одеса, Київ;

• оздоровлення екологічного стану промислових регіонів Прикарпаття, Донбасу, Придністров’я, а також територій, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС. Створення в цих регіонах сприятливих умов для життєдіяльності населення;

• формування раціональної системи розселення шляхом зміцнення сільської її мережі, активізація функціонування сільських населених пунктів, малих сільських поселень на базі малого і середнього підприємництва;

• широкий розвиток прикордонної торгівлі та міжнародного співробітництва;

• розвиток регіональних і міжрегіональних інфраструктурних систем транспорту, зв’язку, інформатики, які забезпечують і стимулюють ефективність територіального поділу праці;

• раціональне використання рекреаційних ресурсів в Криму, районах Чорноморського і Азовського узбережжя, Карпатах, в екологічно чистих зонах інших областей України шляхом створення розгалуженої мережі транспортних комунікацій, об’єктів соціальної інфраструктури.