Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПIДРУЧНИК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.99 Mб
Скачать

Висновки

Педагогічна культура – це міра і спосіб творчої самореалізації особистості в різних видах педагогічної діяльності і спілкування, що спрямована на освоєння, відтворення, створення і передачу педагогічних цінностей і технологій.

Педагогічна культура характеризує особистість керівника навчального закладу як кваліфікованого педагога, здатного ефективно виконувати педагогічну діяльність.

Педагогічна діяльністьце цілеспрямований виховний і навчальний вплив учителя на учнів з метою особистісного, інтелектуального та діяльнісного розвитку, як основи його саморозвитку та самовдосконалення.

Педагогічна майстерність – це досягнення вчителем високого педагогічного рівня на основі творчості за рахунок сумлінності, завзятості, працьовитості, подолання труднощів, перетворення вміння на навички, тобто при нагромадженні досвіду за певний час.

Педагогічна майстерність керівника навчального закладу – це вирішення різноманітних педагогічних завдань, успішна організація навчально-виховного процесу й отримання відповідних результатів, але її сутність полягає в певних професійних і особистісних якостях, які породжують цю діяльність і забезпечують ефективність.

Питання для самоперевірки

  1. Що визначає поняття ”педагогічна культура”, який її зв’язок з професійною культурою керівника навчального закладу?

  2. Охарактеризуйте поняття ”педагогічна діяльність” і те, яким чином вона пов’язана з поняттям ”педагогічна культура”?

  3. Охарактеризуйте поняття ”педагогічна майстерність” і яким чином вона пов’язана з поняттями ”педагогічна культура”, ”педагогічна діяльність керівника навчального закладу”?

Розділ 17. Управлінська культура як складова професійної культури керівника навчального закладу

У вирішенні сучасних проблем управління суспільством роль культурного фактора постійно зростає, тим більше, що раціональність та ефективність управління переважно визначається станом управлінської культури, оскільки культура управління – це якісна сторона управлінської діяльності. Дослідження управлінської культури докладно висвітлено в наукових працях Л. Васильченко, В. Гладкова, Л. Даниленко, І. Жерносека, Г. Єльникової, Л. Калініної, С. Королюк, М. Лапшина, В. Маслова, В. Мельника, П. Мілютіна, Н. Островерхова, Є. Павлютенкова та інших.

У цьому розділі розглядаються проблеми управлінської культури керівника навчального закладу, визначаються її складові, види та їх зв’язок з професійною культурою керівника навчального закладу.

17.1. Управлінська культура керівника навчального закладу та її складові

Управлінська культура – це вид культури, що складається з політичної, правової, адміністративної, менеджерської, організаційної, соціально-психологічної, інформаційної, комунікативної та економічної культури і є інтегральним утворенням системи знань і вмінь, особистісних якостей, мотивів і цінностей, які реалізуються під час управління.

Основні види управлінської культури керівника навчального закладу (за С. Королюк):

Політична культура керівника характеризується знаннями основ політики в галузі освіти і культури; змісту і форм застосування державно-громадської моделі управління закладом; основних законів налагодження зовнішніх зв’язків навчального закладу з іншими організаціями. Керівник навчального закладу має володіти вміннями застосовувати основні форми адміністративного і державно-громадського управління закладом; налагоджувати партнерські стосунки з іншими організаціями; представляти навчальний заклад, педагогічний колектив на всіх рівнях, а також забезпечувати незалежність закладу від ідеологічного впливу будь-яких партій, релігійних громад. Необхідною вимогою сформованості політичної культури є наявність у керівника навчального закладу таких мотивів та цінностей: бажання представляти навчальний заклад, педагогічний колектив на всіх ієрархічних рівнях, виступати на конференціях, семінарах, симпозіумах; налагоджувати зовнішні зв’язки, партнерські стосунки; приносити користь суспільству.

Правова культура керівника характеризується знаннями юридичних основ управління, а саме: основ трудового законодавства, законів та інших нормативних документів про освіту, нормативних документів з техніки безпеки; прав та обов’язків керівника і працівників закладу; основних форм та методів використання влади керівником; уміння аналізувати нормативні документи; контролювати виконання трудового законодавства; дотримуватися санітарно-гігієнічного режиму, вимог протипожежної безпеки в закладі. Основними мотивами та цінностями правової культури виступають: можливість створювати умови для забезпечення поваги до особистості дитини та педагога в навчальному закладі; впливати на формування свідомості учнів, учителів як громадян України, сприяти становленню їх національної свідомості; контролювати виконання трудового законодавства, інших нормативних документів у закладі. При цьому керівнику мають бути притаманні такі якості: повага та довіра до особистості, толерантність, любов до дітей.

Адміністративна культура це насамперед культура ведення документації. Керівник має знати вимоги до ведення документації, методи та етапи розробки управлінських рішень, види і форми контрольної звітності, методи і форми проведення контролю. Уміння керівника виявляються у вмінні готувати документи за результатами вивчення стану роботи кадрів; здійсненні диференційованого підходу до оцінки роботи кадрів у процесі контролю за їх діяльністю; контролювати дотримання правил діловодства в закладі; розробляти нові управлінські рішення; гнучко реагувати на документи; проводити контроль та здійснювати контрольну звітність. Керівник має керуватися такими мотивами та цінностями: можливістю здійснювати прийом відвідувачів; приймати важливі самостійні рішення; здійснювати оцінку роботи кадрів у процесі контролю за їх діяльністю. Для цього йому необхідні вимогливість до інших, професіоналізм, охайність.

Організаційна культура керівника навчального закладу полягає у знанні ним організаційної структури управління в сучасному суспільстві, організаційно-регулятивних основ і форм управління; основ раціональної організації управлінської праці; змісту і форм організаційної культури, методів її формування та розвитку. Тому керівник навчального закладу має вміти організовувати роботу щодо введення в практику навчання досягнень сучасної дидактики і психології навчання; здійснювати педагогічну діагностику; ставити конкретні педагогічні завдання щодо організації діяльності учнівського та педагогічного колективів; дотримуватися порядоку на робочому місці; формувати організаційну культуру; організовувати ефективну роботу педагогічних працівників. Отже, в нього мають бути сформовані такі мотиви та цінності управлінської діяльності: можливість володіти методами впливу на працівників; формувати та розвивати організаційну культуру навчального закладу; раціонально організовувати та проводити управлінські заходи (наради, засідання, збори). Основними якостями тут є вимогливість до себе, організованість, співпраця.

Менеджерська культура керівника характеризується наявністю знань і вмінь з основ управління, різноманітних форм методичної роботи з педагогічними кадрами; принципів підбору, навчання, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; змісту і технології атестації педагогічних кадрів; форм і методів формування, розвитку й організації роботи педагогічного колективу.

Цей вид культури вимагає наявності в керівника умінь встановлювати рівень педагогічної майстерності вчителів; здійснювати диференційований підхід до оцінки роботи кадрів; прогнозувати і здійснювати підготовку авторів кращого педагогічного досвіду; застосовувати форми внутрішньошкільного керівництва колективом; володіти методами діагностики; регулювати діяльність колективу, здійснювати його розвиток; раціонально здійснювати підбір та розподіл кадрів; стимулювати професійну діяльність педагогів; запроваджувати інноваційні процеси у діяльність навчального закладу. Мотиви та цінності управлінської діяльності тут полягають у можливості допомагати в розвитку творчого потенціалу педагогічних кадрів; здійснювати підбір і розподіл кадрів; керувати навчально-виховним процесом. Особливостями менеджерської культури є наявність творчості, єдності слова і діла, здатності до ризику.

Соціально-психологічну культуру визначають такі характеристики: знання керівником психології міжособистісних стосунків, особливостей утримання приміщень навчального закладу та дотримання умов праці, особливостей створення сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі, основ конфліктології; формування іміджу закладу та свого власного, соціально-психологічних аспектів управління. Керівник має вміти здійснювати диференційований підхід; використовувати залежно від ситуації засоби впливу на працівників; управляти конфліктами; підтримувати (створювати) сприятливий мікроклімат у колективі, імідж закладу та свій власний. Мотивами тут виступають наступні характеристики: можливість формувати позитивний імідж закладу та свій власний; престиж; врегулювання конфліктів у колективі; створення сприятливого мікроклімату в колективі. Основними якостями тут є гуманність, ввічливість, тактовність.

Інформаційна культура керівника навчального закладу характеризується знаннями та застосуванням інформації в управлінні, її видів, методів обробки і використання; засобів застосування технічних засобів в управлінні; організації системи інформаційного забезпечення в закладі. Керівник повинен вміти організовувати систему збирання інформації; аналізувати й оцінювати отриману інформацію; застосовувати соціально-психологічні та математичні методи досліджень; налагоджувати ефективну інформаційну систему в закладі.

Мотивами та цінностями управлінської діяльності керівника виступають: використання технічних засобів в управлінні навчальним закладом; доступ до мережі Інтернет; застосування різноманітних методів збору інформації; можливість налагодження ефективної інформаційної системи навчального закладу. Якостями, необхідними для реалізації інформаційної культури керівника, є: інтелект, принциповість, працелюбство.

Комунікативна культура керівника навчального закладу виражається у знанні ним мовного етикету, основ ефективного спілкування, ведення переговорів та прийому відвідувачів; змісту ділового одягу тощо. Керівник має вміти слухати співрозмовника; контролювати себе під час розмови; дотримуватися правил мовного етикету в спілкуванні; вести переговори; влаштовувати прийом відвідувачів; вести розмови телефоном; спілкуватися через візитки; добирати одяг. Основними мотивами та цінностями виступають можливість знаходити спільну мову з людьми; необхідність опановувати себе в будь-яких управлінських ситуаціях; використовувати власні здібності; постійно самовдосконалюватися. Про наявність комунікативної культури свідчать такі якості: володіння собою, висока культура, комунікативність.

Економічна культура може бути представлена знаннями керівника з основ фінансово-господарської діяльності, економічних основ управління та маркетингу. Керівник має вміти контролювати фінансово-господарську діяльність навчального закладу; підтримувати та зміцнювати матеріальну базу; контролювати розподіл фінансів; знаходити вигідне економічне партнерство та зв’язки; відшуковувати додаткові надходження; надавати освітні послуги. Основними мотивами та цінностями для керівника виступають: можливість знаходити вигідне економічне партнерство та зв’язки; представляти освітні послуги; контролювати фінансово-господарську діяльність закладу; підтримувати та зміцнювати матеріально-технічну базу навчального закладу. Для економічної культури необхідними якостями виступають відповідальність, чесність, уважність.

Управлінська культура – це знання та володіння теорією управління як важливою соціальною функцією – свідомою і владною, із застосуванням новітніх досягнень культури організації та впливу як на окремих людей, так і на всю людську спільноту, що проводиться заради досягнення чітко певної конкретної мети. Перед нею стоїть завдання − створити управлінський світогляд керівника навчального закладу, здатний піднести його до висот сучасної професійної культури. У вузькому значенні культура управлінської праці – це службова етика керівника.