Висновок

У будівлі навчальної установи є обов’язковий набір приміщень: навчальні класи, приміщення для занять із фізичного виховання, їдальня або буфет, медпункт або приміщення для медичного забезпечення, адміністративно-господарські приміщення, санвузли, рекреації та гардероб.

Усі необхідні вимоги до будівлі виконані при будівництві.

Передбачені повітряне опалення, вентиляція, у навчальних приміщеннях бічне ліве освітлення.

Школа віддалена від проїжджої частини. Навколо школи земельна ділянка обгороджується парканом. Визначено зони: фізкультурно-спортивна, відпочинку, господарська.

Обладнання приміщень визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з конкретного предмета, числа і віку учнів, кількості класів відповідно до вимог санітарних правил та за погодженням із територіальними центрами держсанепіднагляду.

Теплопостачання забезпечується місцевою котельною.

Приміщення їдальні розміщено на 1 поверсі і має окремий вихід.

Стіни навчальних приміщень гладкі, фарбовані, допускається їх прибирання вологим способом.

Підлоги без щілин, покриття − дощате, паркетне чи лінолеум на утепленій основі. Підлоги туалетних і умивальних кімнат вистелені керамічною і мозаїчною шліфованою плиткою; не використовуються цементні, мармурові чи інші аналогічні матеріали.

Для обробки підлоги і стін приміщень дозволені полімерні матеріали та вироби, дозволені до застосування в будівництві.

Спортивний зал розміщується на першому поверсі і віддалений від навчальних приміщень, учительської і кабінету лікаря. При спортивному залі влаштовано роздягальні і душові для хлопчиків і дівчаток, обладнані вішаками для одягу.

Медичний пункт розташований на першому поверсі і включає кабінет лікаря і процедурну.

Будівля навчального закладу відповідає всім необхідним вимогам що сприяє ефективному і безпечному його використання.

Питання для самоконтролю

1. Хто несе відповідальність за дотриманням санітарно-гігієнічних правил та норм у навчальних закладах ?

2. Які площі має займати навчальний заклад І, ІІ та ІІІ ступеню?

3. Коли розклад уроків може дати найкращий ефект для одержання знань учнями ?

4. Охарактеризуйте санітарно-дезінфікуючий режим у навчальних закладах у період карантину.

5. Які вимоги до природного освітлення у приміщення навчальних закладів?

6. Які вимоги до штучного освітлення у приміщення навчальних закладів?

7. Охарактеризуйте вимоги по забезпеченню повітряно-теплового режиму.

8. Як організувати навчально-виховний процес у відповідності до санітарних вимог?

9. Які вимоги до організації харчування?

10. Розкрийте принципи організації медичного обслуговування в навчальних закладах.

11. Яка роль і завдання санітарно-гігієнічної освіти учнів ?

12. До яких робіт не допускаються учні згідно з санітарно-гігієнічними правилами?

Частина іі. Мистецтво управління навчальним закладом

Наукове управління, з одного боку, передбачає дотримання об’єктивних економічних законів, принципів, прогресивної технології управління, а з іншого – включення в управлінський процес конкретних форм, зразків зі сфери мистецтва успішного розв’язання пофесійних завдань, досвіду роботи кращих кращіх керівників навчальних закладів.

Керівник сучасного навчального закладу – центральна фігура всього освітнього процесу. Він повинен уміти розв’язувати різноманітні управлінські проблеми, не тільки керувати освітнім закладом з устояними традиціями й укладом, але й перевести його на якісно новий рівень, що потребує спеціальних знань теорії та практики управління школою, певних особистісних якостей. Дуже важливі особистісні якості керівника навчального закладу, які забезпечують мотиваційне управління. Керівник навчального закладу – це не тільки посада, але і професія.

Особа керівника, його професійні та моральні якості можуть служити основою для згуртування педагогічного колективу, успішного рішення в сучасних умовах складних завдань навчання та виховання нових поколінь громадян країни.

Негативні сторони в характері та стилі керівництва директора можуть привести до зниження ефективності роботи навчального закладу, дискомфортності педагогічного колективу. Вище зазначені проблеми знайшли висвітлення у наукових працях О. Аліфанової, О. Баєва, М. Бесідіна, В. Беляєва, А. Виноградської, О. Воронько, В. Корррінг, Т. Малої, Л. Орбан-Лембрик, Є. Павлютенкова, Т. Сорочан, В. Яцури та інших.

У другій частині підручника ”Мистецтво управління навчальним закладом” надається характеристика поняття ”професійна культура керівника навчального закладу”, розглядаються її складові.

Засвоєння змісту другої частини дозволить магістранту усвідомити важливість та необхідність постійного підвищення своєї професійної культури тому, що низький її рівень дезорієнтує процес управління, знижує мотивованість діяльності керівника.