2.2. Взаємодія навчального закладу із зовнішнім середовищем

Усе, що відбувається у суспільстві, так чи інакше впливає на навчальний заклад.

Будь-який навчальний заклад відчуває на собі вплив соціального клімату в суспільстві, економічних, політичних, правових, екологічних, демографічних, культурних, духовних, соціально-психологічних, етичних, інституціальних факторів.

Соціальний клімат у суспільстві, загальний рівень соціальної стабільності, стан зайнятості населення, соціальна структура, що склалася, та соціальне розшарування створюють для діяльності навчального закладу загальний сприятливий чи несприятливий клімат, що обумовлює характер диференціації освітніх запитів різних соціальних груп населення Такі негативні явища, як безробіття, низька заробітна платня педагогів і батьків негативно впливають на ситуацію в навчальному закладі, але водночас викликають зростання вимог до нього як соціальному стабілізатора.

Економічні фактори: стан економіки держави, її фінансової системи − впливають через рівень добробуту суспільства на зростання чи, навпаки, зниження освітніх потреб громадян, обумовлюють можливості фінансування освітньої галузі з боку держави. Високий рівень загального економічного розвитку, розвинуті ринкові відносини створюють сприятливі умови для розвитку секторів економіки взагалі та освітньої галузі зокрема. Кризові явища в економіці суттєво зменшують можливості оптимізації мережі навчальних закладів, можливості матеріального стимулювання працівників навчальних закладів, ставлять навчальні заклади на межу виживання. Залежність навчальних закладів від цих факторі доволі суттєва, а можливості підвищити свій добробут – дуже малими.

Правові фактори, характер чинних законів та актів, правових норм задають межі правового поля життєдіяльності навчального закладу, що стає особливо важливим, якщо навчальний заклад отримує статус юридичної особи. Закони, постанови та нормативні акти уряду, накази Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України повинні враховуватися навчальним закладом під час визначення орієнтирів життєдіяльності.

Соціально-економічні фактори, загальний морально-психологічний клімат у суспільстві, стиль життя різних прошарків населення, моральні норми, що діють у суспільстві, як важливі фактори соціальної ситуації розвитку дітей та молоді прямим чином впливають на навчальний заклад, потребують адекватної реакції, здатності пропонувати молоді такі норми та зразки діяльності, поведінки, людських відносин, які б допомагали зберегти їй почуття особистісної гідності, довіри та відкритості світу і в той же час протистояти негативним проявам у суспільстві. Навчальний заклад через свою соціальну відповідальність не може використовувати негативні моменти та тенденції суспільної психології та моралі виправдання: він сприймає як негативну дійсність, але намагається протистояти їй.

Екологічні фактори: стан природного довкілля, що оточує навчальний заклад, суттєво впливає на стан здоров’я майбутніх і нинішніх учнів, педагогів, що значно підсилює вимоги до профілактичної й оздоровчої спрямованості діяльності навчального закладу. Крім того, сам характер географічного та історичного середовища, в якому знаходиться навчальний заклад, має дуже велике значення як освітній чинник. Навчальний заклад може зробити певний зустрічний внесок до поліпшення екологічної ситуації, якщо він здійснює екологічну освіту і виховання учнів, активно бере участь у природоохоронній діяльності, готує їх до здорового способу життя.

Демографічні фактори, характер народжуваності, типовий склад родин також суттєво впливають на ситуацію в навчальному закладі. Якщо не приділяти належної уваги вивченню тенденцій у цій галузі, навчальний заклад через якийсь час може виявитися без контингенту учнів або навпаки – перед ситуацією різкого браку учнівських місць.

Культурні та духовні фактори, стан культури в суспільстві, рівень духовного здоров’я та культурних запитів населення є фоном для виявлення освітньої активності людей, її спрямованості. Зниження культурного рівня суспільства, занепад культурного життя, широке розповсюдження різних видів сурогатної культури суттєво утруднює рішення навчальним закладом освітніх завдань, знижує рівень потреби в суспільства високоякісної освіти. Тому навчальний заклад як організація культурозбережна та культуроутворююча намагається сама протистояти таким тенденціям.

Інституційні фактори, наявність розгалуженої мережі спеціалізованих соціальних інститутів, організацій, з якими міг би співпрацювати навчальний заклад у вирішенні своїх завдань, є одним зі значимих елементів широкого соціального середовища. Здатність навчального закладу до встановлення продуктивних і взаємовигідних контактів з різними інститутами істотно підвищує його загальний потенціал, сприяє зростанню престижу, репутації, поліпшенню іміджу.

До ближнього соціального середовища навчального закладу входять родини учнів, населення мікрорайону чи населеного пункту, місцеві адміністрації й органи управління освітою, виробничі структури, установи охорони здоров’я, культурно-освітні організації, правоохоронні установи, засоби масової інформації, різні організації, що створюються населенням, релігійні конфесії. Це середовище впливає на навчальний заклад, виступає представником більш широкого соціального середовища та джерелом своїх специфічних впливів. У свою чергу, навчальний заклад теж може доволі суттєво впливати на ситуацію у ближньому соціальному середовищі.