14.9. Підтримка сприятливого санітарного стану навчального закладу

У період епідеміологічної загрози в установах проводиться щоденне вологе прибирання приміщень з використанням соди, мила або синтетичних мийних засобів.

Прибирання класів та інших навчальних і допоміжних приміщень проводять після закінчення уроків при відкритих вікнах або фрамугах. Якщо установа працює у дві зміни, збирання проводять двічі. Миють підлоги, протирають місця скупчення пилу (підвіконня, радіатори тощо)

Один раз на місяць проводять генеральне прибирання приміщень із застосуванням не тільки мийних, але і дезінфікуючих засобів, дозволених у встановленому порядку (наприклад, 0,5−1% розчин хлорного вапна, хлораміну або гіпохлориту кальцію, 0,2% розчин сульфохлорантина, 3% розчин амфолана, 1% (за ДВ) розчин полісепта, 1% (за ДВ) розчин пераміна, 3% (за ДВ) розчин перекису водню з миючим засобом).

Місця загального користування (туалети, буфет, їдальня і медичний кабінет) завжди прибирають із використанням дезінфікуючих засобів.

Санітарно-технічне обладнання підлягає щоденному знезараженню незалежно від епідситуації. Сидіння на унітазах, ручки зливних бачків і ручки дверей миють теплою водою з милом. Раковини, унітази чистять квачами або щітками чистячо-дезінфікуючими засобами, дозволеними у встановленому порядку, відповідно до вказівок на етикетці або дворазово протирають ганчіркою, змоченою в одному із дезинфікуючих засобів.

Прибирання їдальні проводять після кожного відвідування її дітьми (сніданок, обід, полуденок). Після кожного прийому їжі столи миють гарячою водою з милом або содою.

Миття посуду здійснюється механічним або ручним способом. При ручному способі миття посуду використовується тригніздна ванна.

Звільнений від залишків їжі столовий посуд миється щіткою у воді (50°С) з додаванням мийних засобів (1 ванна). Після цього посуд занурюється в один із дезинфікуючих розчинів (0,2% розчин хлораміну, гипохлорита натрію або кальцію) – 2 ванна, обполіскується гарячою проточною водою при температурі 65°С (3 ванна) і просушується у спеціальних шафах або на решітках.

Скляний посуд після механічного очищення миється із застосуванням дозволених мийних засобів (1 ванна), обполіскується гарячою проточною водою (2 ванна) і просушується на спеціальних решітках.

Столові прибори після механічного очищення і миття із застосуванням миючих засобів (1 ванна) ополіскують гарячою проточною водою (2 ванна) і знезаражують фізичним методом у повітряних стерилізаторах протягом 2-3 хв. Чисті столові прилади зберігають у металевих касетах у вертикальному положенні ручками догори.

Під час карантину черговість процесів обробки посуду змінюється. Після звільнення від залишків їжі посуд занурюють в один із дезинфікуючих розчинів або кип’ятять у 2% розчині соди 15 хв. Після цього посуд миють, обполіскують гарячою водою і висушують. При використанні посудомийної машини обробку посуду проводять в режимі, зазначеному в документації на машину.

Мочалки, щітки для миття посуду, ганчір’я для протирання столів після використання кип’ятять протягом 15 хв у воді з додаванням соди або замочують у дезінфікуючому розчині (0,5% розчині хлораміну 50 хв), потім прополіскують, сушать і зберігають у спеціальній промаркованій тарі.

Залишки їжі знезаражують кип’ятінням протягом 15 хв або засипають хлорним вапном або будь-яким з таких засобів: вапном білильної термостійкої 200 г/кг або НГК, або ДОСГК 100 г/кг.

У приміщенні харчоблоку (кухні, комори тощо) повинні дотримуватися правил зберігання продуктів і харчових відходів, проводитися боротьба з мухами, тарганами та гризунами.

У медичному кабінеті, крім знезараження приміщення і предметів обстановки, необхідно дезінфікувати медичні інструменти багаторазового використання способом занурення в один з розчинів, або користуватися фізичними методами знезараження (кип’ятіння, сухе гаряче повітря). Предмети догляду за хворими дезінфікуються способом протирання або занурення в розчин дезинфікуючого засобу.

У тих випадках, коли потрібна стерильність, необхідно застосовувати вироби разового користування. У період карантину щоденному знезараженню підлягають усі приміщення, де перебували діти з класу до встановленого карантином. При проведенні дезінфекції особливу увагу приділяють обробці об’єктів, що відіграють вирішальну роль у передачі даної інфекції.

При крапельних інфекціях проводиться часте провітрювання класів (на кожній перерві), ретельне видалення пилу в приміщеннях, знезараження посуду; при кишкових інфекціях знезараження посуду, поверхонь обідніх столон, санітарно-технічного обладнання, миття рук з милом здійснюється після кожного відвідування туалету і перед прийомом їжі.

З метою виявлення педикульозу медичному персоналу необхідно не рідше 4 разів на рік після кожних канікул і щомісяця вибірково проводити огляди дітей (чотири-п’ять класів). Огляди (волосистої частини тіла й одягу) проводять у добре освітленому приміщенні, використовуючи лупу і часті гребені. Після кожного огляду гребінець обдають крутим окропом або протирають 70° розчином спирту.

На території ділянки проводять щоденне прибирання. Сміття збирають у металеві сміттєзбірники із закритими кришками. Очищення сміттєзбірників відбувається за їх заповнення на 2/3 обсягу. Після спорожнення сміттєзбірники дезінфікують. Дезінфекцію сміттєзбірників, помийних ям, сміттєвих ящиків проводять зрошенням 10% розчином хлорного вапна (або вапна білильного термостійкого), 5% розчином НГК або 7% розчином ВГК при часі знезараження 60 хв. Сміття заливають одним з розчинів: 10% розчином хлорного вапна у співвідношенні 2:1 на 120 хв., 20% хлорно-вапняним молоком 2:1 на 60 хв., 5% розчином НГК 2:1 на 120 хв.

З метою попередження виплоду мух та знищення їх на фазі розвитку у відходах 1 раз на 5−10 днів місця збору відходів обробляють одним із засобів відповідно до вказівок по боротьбі з мухами. На території закладів не повинно бути бездоглядних тварин.