14.6. Санітарно-гігієнічні вимоги до будівлі й обладнання приміщень

Кількість учнів не повинна перевищувати кількості передбаченої проектом, за яким побудовано або пристосоване будівлю під загальносвітній навчальний заклад. Місткість знову споруджуваних міських навчальних закладів не повинна перевищувати 1000 осіб, сільських малокомплектних установ для I ступеня навчання − 80 осіб. I і ІІ ступенів − 250 осіб; ІІІ ступенів − 500 осіб.

Наповнюваність кожного класу не повинна перевищувати 25 осіб.

Навчальні приміщення не розміщуються в підвальних і цокольних поверхах будівлі. Висота будівлі навчальної установи не повинна перевищувати 3 поверхів. Допускається в умовах щільної через будівництво міст будови закладів заввишки 4 поверхи.

При розміщенні навчальних установ у раніше збудованих 4−5 поверхових будинках четвертий і п’ятий поверхи необхідно відводити під рідко відвідувані навчальні кабінети.

При розміщенні установи в пристосованому приміщенні набір приміщень і їх площі визначаються за погодженням з територіальними центрами держсанепіднагляду в кожному конкретному випадку, виходячи з виду навчального закладу, числа і віку учнів, кількості класів тощо.

Гардероби розміщуються на 1 поверсі з обов’язковим обладнанням осередків для кожного класу. Гардероби оснащуються вішаками для одягу й осередками для взуття. Не слід влаштовувати гардероби у навчальних приміщеннях і рекреації.

Для правильної організації карантинних заходів при виникненні інфекційних захворювань необхідно повсякденно використовувати всі наявні в будівлі входи.

Набір приміщень створює умови для вивчення обов’язкових навчальних дисциплін з урахуванням національної і регіональної специфіки, а також додаткових предметів за вибором учнів відповідно до їх інтересів і диференціації за напрямами для поглибленого вивчення одного-двох-трьох предметів. Навчальні класи не слід розташовувати поблизу приміщень, що є джерелами шуму і запахів (майстерень, спортивних і актових залів, харчоблоку).

Учнів I ступеня навчають у закріплених за кожним класом навчальних приміщеннях, виділених в окремий блок.

Для учнів II−III ступенів допускається організація освітнього процесу за класно-кабінетною системою в будь-яких поверхах будівлі, крім підвальних і цокольних.

У сільському навчальному закладі за малої наповнюваності класів допускається використання навчальних кабінетів по 2 дисциплінах.

Найбільш сприятливим є таке поєднання предметів: хімія − біологія, математика − креслення, креслення − малювання, історія – географія, література − іноземна мова

Навчальні приміщення містять: робочу зону (розміщення навчальних столів для учнів), робочу зону вчителя, додатковий простір для розміщення навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання (ТЗН), зону для індивідуальних занять учнів і можливої активної діяльності.

Площа кабінетів приймається з розрахунку 2,5 м² на одного учня при фронтальних формах занять. 3,5 м² − при групових формах роботи й індивідуальних заняттях.

Площа і використання кабінетів інформатики повинні відповідати гігієнічним вимогам, що висуваються до відеодисплейних терміналів, персональних електронно-обчислювальних машин та організації роботи.

Оптимальні розміри робочої зони навчаються залежать від кута видимості (пов’язаного з відстанню від дошки до перших бічних рядів − парт). Він повинен становити не менше 35° для учнів II-III ступенів і не менше 45° для учнів 6−7 років.

При кожному кабінеті або групі з 2−3 кабінетів організується лаборантська (наявність лаборантської обов’язкова в кабінетах хімії, фізики, біології, інформатики).

За наявності в будинку навчальних майстерень, останні повинні використовуватися за призначенням. За погодженням із територіальним центром держсанепіднагляду вони можуть бути переобладнані відповідно до профіля навчальної установи, а також використовуватися для позакласних занять із технічної творчості та для роботи учнів у позаурочний час.

При будівництві навчальних установ, орієнтованих на поглиблений і розширений зміст навчання (з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї) для різнобічного розвитку особистості учнів необхідно передбачати виділення приміщень під студії (універсальні зали) з габаритами 12х12 м, а також підсобні приміщення для відділення з художнього виховання і мистецтва: кабінет естетики з поліекранів, гурткові приміщення з образотворчого мистецтва, хореографії, класи співу і музики (70-108 м²) залежно від призначення нового освітнього закладу.

В установах з технічним профілем слід передбачити універсальне приміщення площею 108 м² (90+18) для технічної творчості.

Навчально-мистецькі кабінети повинні мати зони для акварельного живопису, масляного живопису і малюнка.

Виходячи з пози під час роботи з різними видами живопису (для акварелі, живопису і малюнку − сидячи, з олійного живопису − стоячи), площа на одне робоче місце становить для олійного живопису − 3,5 м², акварельного живопису і малюнка − 2,0 м².

Спортивний зал слід розміщувати на 1 поверсі в прибудові. Його розміри передбачають виконання повної програми з фізичного виховання і можливість позаурочних спортивних занять.

Кількість і типи спортивних залів передбачаються в залежності від виду навчального закладу та його місткості.

Площі спортивних залів прийняті 9x18 м, 12x24 м, 18х30 м за висоти не менше 6 м.

При спортивних залах повинні бути передбачені снарядні, площею 16−32 м² залежно від площі спортзалу; роздягальні для хлопчиків і дівчаток, площею 10,5 м² кожна; душові, площею 9 м² кожна; вбиральні для дівчаток і хлопчиків, площею 8 м² кожна; кімната для інструктора, площею 9 м².

До складу приміщень фнзкультурно-спортивного призначення необхідно включати приміщення (зону), обладнане тренажерними пристроями, а також, по можливості, басейн.

Розміри актового залу визначаються числом посадкових місць із розрахунку 0,65 м на одне місце і 60% від загальної кількості учнів закладу. При актовому залі передбачаються артистичні вбиральні, площею не менше 10 м² кожна, кінопроекційна площею 27 м², склад декорацій і бутафорії, музичних інструментів площею 10 м², склад для зберігання костюмів площею 10 м².

В установах із поглибленим вивченням окремих предметів, гімназіях і ліцеях слід мати лекційну аудиторію. Її розміри встановлюються за місткістю в ній вікової паралелі учнів, яка складає не більше, ніж 3 класи з розрахунку 1 м² на одне місце.

Тип бібліотеки залежить від виду навчального закладу та його місткості.

В установах з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназіях і ліцеях бібліотеку слід використовувати в якості довідково-інформаційного центру, оснащеного всіма видами технічних засобів навчання (далі − ТЗН), що забезпечує умови для індивідуальних занять учнів.

Площу бібліотеки − інформаційного центру − необхідно приймати з розрахунку не менше 0,6 м² на одного учня.

У приміщенні бібліотеки передбачаються такі зони: читацькі місця, інформаційний пункт (видача та прийом літератури), місця для роботи з каталогами, фонди відкритого доступу, фонди закритого зберігання, зона з кабінками для індивідуальних занять з ТЗН та бокси для зберігання пересувних візків.

При будівництві та реконструкції сучасних навчальних закладів слід віддавати перевагу рекреаційним приміщенням зального типу.

Медичний пункт навчального закладу включає наступні приміщення: кабінет лікаря завдовжки не менше 7 м (для визначення гостроти слуху та зору учнів), площею не менше 14 м²; кабінет зубного лікаря площею 12 м² обладнаний витяжною шафою; процедурний кабінет площею 14 м²; кабінет психолога площею 10 м².

При медпункті обладнується самостійний санвузол. На кожному поверсі повинні розміщуватися санітарні вузли для хлопчиків і дівчаток, обладнані кабінами з дверима без запорів. Кількість санітарних приладів визначається з розрахунку 1 унітаз на 20 дівчаток, 1 умивальник на 30 дівчаток, 1 унітаз, 0,5 лоткового пісуара і 1 умивальник на 30 хлопчиків. Площа санітарних вузлів для хлопчиків і дівчаток слід розраховувати не менше 0,1 м² на одного учня. Для персоналу виділяється окремий санвузол. Для учнів II і III ступенів навчання організовуються кімнати особистої гігієни для дівчаток з розрахунку 1 кабіна на 70 осіб площею не менше 3 м². Входи в санвузли не слід розташовувати напроти входу в навчальні приміщення або в безпосередній близькості від них.

На кожному поверсі передбачаються приміщення, обладнані піддонами і підведенням до них холодної та гарячої води, для зберігання і обробки прибирального інвентаря, приготування дезінфекційних розчинів.

У приміщеннях початковий класів, лабораторіях, навчальних кабінетах, майстернях, приміщеннях медичного призначення, учительській, кімнаті технічного персоналу обов’язково встановлюються умивальники.

У навчальних установах організовується 2-разове гаряче харчування для дітей груп продовженого дня і гарячі сніданки для решти дітей. Харчування може бути організоване в їдальні, яка працює на сировині чи на напівфабрикатах, а також у буфеті-роздавальної згідно з гігієнічними вимогами до організацій громадського харчування, включаючи кондитерські цехи й організації, що виробляють м’яке морозиво. Їдальні передбачаються в установах з числом учнів більше 100 чоловік.

Їдальня, яка працює на сировині, повинна мати наступний набір устаткування і приміщень: цехи − гарячий, холодний, м’ясо-рибний, кондитерський, овочевий; мийні для столового і кухонного посуду; комори для сухих продуктів та овочів; охолоджувані і низькотемпературні камери для зберігання м’ясних і продуктів, що швидко псуються; побутові приміщення для персоналу харчоблоку; завантажувальна-тарна; мийна для тари; холодильна камера для харчових відходів; санвузол для співробітників їдальні. До складу приміщень їдальні, яка працює на напівфабрикатах, входять: гарячий цех, доготівельна, мийні для столового і кухонного посуду, комори для сухих продуктів і овочів, холодильні камери для напівфабрикатів, побутові приміщення для персоналу харчоблоку, завантажувальна-тарна, мийна для тари, холодильна камера для харчових відходів.

До складу приміщень буфету-роздавальної входять: завантажувальна, приміщення для підігріву їжі, обладнане плитою та холодильними шафами, обладнана марміту роздавальна, посудомийна, підсобні приміщення, побутові приміщення для персоналу, приміщення для миття тари.

При буфетах та їдальнях навчальних установ обов’язково передбачається обідній зал площею з розрахунку 0,7 м² на одне місце в залі, виходячи з посадки 100% учнів у 3 черги. При їдальнях встановлюються умивальники з розрахунку 1 кран на 20 посадочних місць. Умивальники розташовують у розширених проходах, коридорах, що ведуть в обідній зал, або в окремому приміщенні поряд з обіднім залом.

У сільських навчальних закладах (середніх, неповних середніх) вимоги до організації харчування ті ж, що і в міських. У малокомплектних навчальних закладах (до 50 учнів) виділяються приміщення для прийому їжі з мінімальним набором устаткування: електроплита 2-гніздова, мийка для миття посуду, холодильник, електротітан.