11.3. Особливості організації, керівництва і контролю в системному управлінні розвитком навчального закладу

У системному управлінні розвитком навчального закладу розробка програми є найважливішою функцією. Однак, щоб програма реалізувалася, необхідно також забезпечувати виконання функцій організації, керівництва і контролю. Системне управління розвитком вимагає гнучких організаційних структур проектного або матричного типів.

Розробка і реалізація програми розвитку як системи нововведень, що реалізовується паралельно і послідовно в часі, передбачає створення тимчасових груп, які, змінюючись за своїм складом, постійно наявні в організаційній структурі.

Тому, на відміну від функціонального управління, що базується на жорстких структурах лінійно-функціонального типу, у структурах управління розвитком навчального закладу повинні існувати організаційні механізми створення тимчасових підрозділів, визначення їх обов’язків і повноважень, розподіл функцій контролю за їх діяльністю та ліквідацією.

Структури управління розвитком передбачають значну децентралізації управління, інакше керівництво виявиться переобтяженим вирішенням поточних завдань як управління функціонуванням, так і розвитком. Через нестачу часу воно буде вимушено робити вибір, і він, швидше за все, буде на користь забезпечення стабільного функціонування.

За значного ступеня децентралізації організаційні структури можуть ефективно працювати лише в тому разі, коли добре налагоджено механізми горизонтальної координації. При створенні і реалізації цільових програм розвитку тимчасові підрозділи повинні будуть встановлювати і координувати зв’язки між собою. При роботі в режимі функціонування ці зв’язки переважно стабільні і відпрацьовуються протягом тривалого.

Робота в режимі розвитку вимагає швидкого налагодження нових каналів комунікації за допомогою взаємодії структурних підрозділів по горизонталі, а не по вертикалі, тобто не через адміністрацію навчального закладу. Здійснення функції керівництва при системному управлінні розвитком також має істотні особливості. По-справжньому ефективним воно може бути лише, якщо будується на демократичних засадах.

Керівництво розвитком повинне базуватися, насамперед, на владі авторитету, прикладу і винагороди, а не на владі сили. Це означає, що ефективно реалізувати системне управління розвитком можна лише в навчальних закладах, що мають зрілі педагогічні колективи. Завдання керівників закладу полягає в тому, щоб із самого початку розробки цільової програми і на всіх етапах її реалізації забезпечити широку участь педагогів в управлінні. Для цього має бути створене відповідне мотиваційне середовище, яке не збігається з мотиваційним, що забезпечує режим функціонування. Силою влади можна змусити людину виконувати рутинну роботу, але змусити працювати на розвиток, займатися творчістю неможливо.

Яким би зрілим не був колектив, у ньому можуть існувати різні точки зору і різні позиції, тому може виникати опір окремим нововведенням. При системному управлінні розвитком опір може виникати не лише у зв’язку з окремими нововведеннями, але і у зв’язку із загальною концепцією розвитку. У колективі можуть виявитися різні погляди на майбутнє навчального закладу, оцінки значимості стратегічних напрямів його зміни.

Тому керівники повинні будуть вирішувати специфічне завдання (ця проблема не вирішується при управлінні процесами функціонування) − подолання опору. Але подолання означає не ”придушення”, а досягнення розуміння і прийняття ідей, закладених до програми розвитку.

Ще одне специфічне завдання, яке повинні вирішувати керівники при управлінні розвитком, − це навчання педагогів методів групового вирішення проблем. Педагоги можуть бути добре підготовлені, але не володіти методами виявлення і вирішення проблем, а також організації спільного виконання такої роботи. Тобто вони можуть бути не підготовлені до вирішення управлінських завдань такого роду. Але оскільки при системному управлінні розвитком багато що залежить від успішності роботи проблемних груп, то необхідною умовою забезпечення успішності і є формування відповідних умінь.

Специфіка реалізації функції контролю при управлінні розвитком полягає в тому, що викладення управління може забезпечуватися лише випередженим контролем. На відміну від реалізації одиничних нововведень, за системного управління розвитком контроль процесу виконання програми має бути розподілений між різними рівнями, але одночасно повинен забезпечувати цілісний образ стану робіт за програмою, доступною будь-якому її учасникові.