Розділ 6. Контроль процесів функціонування навчального закладу

У цьому розділі розглядаються питання контролю. Знання стану справ у загальноосвітньому навчальному закладі забезпечується за рахунок реалізації функції контролю, котрий дозволяє виявити необхідність ухвалення управлінських рішень у випадках, коли реальний стан справ не відповідає бажаному. До завдання контролю входить також формування інформаційної бази для оцінки роботи персоналу і спонукання виконавців до продуктивної роботи. Зрештою, контроль дозволяє виявити найбільш коштовний досвід педагогічної і управлінської діяльності. Проблеми контрольно-оцінюючої діяльності знайшли своє відображення в працях: Є. Березняка, Т. Десятова, М. Елькіна, Г. Єльнікової, О. Коберник, Ю. Конаржевського, А. Моісеєва, М. Окси, М. Поташника, Б. Тевліна, П. Трет’якова, Є. Хрикова, Н. Чепурної, Т. Шамової та інших.

6.1. Суб’єкти контролю у навчальному закладі

Суб’єкти контролю визначаються на підставі нормативних документів, а також при створенні структури навчального закладу. Залежно від того, хто виконує контролювальну функцію, в закладі розрізняють адміністративний контроль, взаємоконтроль, колективний контроль педагогів, а також самоконтроль.

Адміністративний контроль. Контроль, здійснюваний керівництвом навчального закладу, називають адміністративним. Як правило, керівник навчального закладу основний об’єм функцій контролю делегує своїм заступникам, залишаючи в більшості випадків за собою контроль роботи адміністратівно-управлінського персоналу, виконання Закону України ”Про освіту”, стан санітарно-гігієнічних умов, дотримання правил охорони праці та техніки безпеки, збереження матеріально-технічної бази, ведення документації строгої звітності (трудових книжок педагогів, журналів і особистих справ учнів, фінансовій документації і таке інше).

У підпорядкуванні заступників керівника навчального закладу знаходяться певні процеси функціонування та їх безпосередні виконавці, а також органи управління цими процесами. Вони контролюють виконання навчальних програм, дотримання режиму навчальних занять і відвідування занять учнями, роботу класних керівників, а також ведення документації (класних журналів, планів роботи педагогів тощо), роботу методичних об’єднань, проблемних груп, роботу бібліотеки, стан виховного процесу, якість роботи обслуговуючого персоналу, стан і збереження матеріально-технічної бази навчального закладу.

Конкретний розподіл функцій контролю між керівником і його заступниками може істотно варіюватися в різних навчальних закладах. Адміністративний контроль, що істотно впливає на роботу співробітників, проводиться регулярно і за чітким планом. Проте він може бути недостатньо компетентним, оскільки в підпорядкуванні одного керівника зазвичай знаходяться педагоги, що викладають різні предмети та здійснюють різні напрямки навчально-виховної діяльності.

Колективний контроль і взаємний контроль педагогів. Контроль, що здійснюється педагогічним колективом − колективний контроль, має не настільки жорсткі форми як адміністративний − контроль рівних за положенням, і тому він здійснюється в формах професійних дискусій, творчих звітів про роботу. Робота вчителів може бути проаналізована і отримати оцінку від самих педагогів у процесі роботи колегіальних органів управління. Колеги можуть оцінити ефективність упровадження нових методів викладання, перевірити виконання індивідуального плану розвитку та участь у виконанні колективно прийнятих рішень. Його мета − надання необхідної допомоги у вигляді ради, рекомендацій, експертного висновку компетентних фахівців і одночасно колег, що вирішують з педагогом загальні завдання.

Колективний контроль приносить найбільшу користь, коли необхідна широка експертна оцінка роботи педагога, наприклад, при атестації кадрів. Педагоги і керівники навчального закладу можуть виконувати функцію контролю по відношенню один до одного. У цьому випадку це буде взаємоконтроль. Взаємний контроль виявляється найбільш ефективним під час передачі досвіду і підвищення кваліфікації. Передаючи свій досвід, кожен з колег вивчає, як відбувається його освоєння іншими.

Взаємоконтроль може бути між фахівцями рівної кваліфікації, а також між керівниками, що мають у колективі однаковий статус, наприклад, керівниками методичних об’єднань. Контроль діяльності педагога з боку колег суттєво впливає на дії співробітників. Його результати безпосередньо впливають на статус педагога у колективі. Його результати безпосередньо впливають на статус педагога у колективі, тому при організації колективного контролю і взаємоконтролю важливо враховувати індивідуальні особливості контрольованих і контролюючих, особисті симпатії – антипатії педагогів, інакше може зрости число конфліктів.

Самоконтроль означає роботу вчителя на довірі, що виявляється кращим співробітникам як заохочення за високі результати педагогічної діяльності. Вочевидь, педагогу може бути надано право самоконтролю після того, як він відпрацює в навчальному закладі певний час. Самоконтроль здійснюється шляхом самостійного зіставлення педагогом досягнутих результатів із необхідними стандартами і нормами діяльності. Тому педагог, що працює на довірі, повинен мати чіткі зовнішні вимоги для оцінки власних результатів.

Працювати на самоконтролі повинні досвідчені фахівці, котрі здатні до об’єктивної оцінки власної діяльності і мають високий рівень мотивації. Ефективність переведення педагогів на самоконтроль значною мірою залежить від зрілості педагогічного колективу навчального закладу. Робота в режимі самоконтролю окремих педагогів в умовах низького рівня розвитку всього колективу може стати джерелом конфліктів, підтримувати відчуженість між колегами.