3.2. Закономірності управління навчальними закладами

Закономірності управління навчальними закладами випливають із законів суспільного розвитку та пов’язані з досягненням його цілей. Основою їх визначення є аналіз реальних суперечностей розвитку навчального закладу. Формування обґрунтованих рекомендацій щодо їх розв’язання є найважливішим завданням науки управління.

Закономірності встановлюють загальні явища, суттєві та необхідні зв’язки між ними.

Закономірності системно розкривають сутнісні характеристики управління, їх взаємозв’язок для підвищення якості та досягнення оптимального результату управлінського процесу.

1. Закономірності, які розкривають основу управлінської діяльності:

• управління навчальним закладом визначається закономірностями соціального управління;

• загальні закономірності управління існують об’єктивно, незалежно від рівня управління і розкривають усталені зв’язки між дією зовнішніх і внутрішніх подразників та реакцією управлінської підструктури;

• на кожному рівні управління існують часткові закономірності, які відбивають специфіку цього рівня через розкриття усталених характерних зв’язків між особливостями компонентів внутрішньої структури керованої підсистеми й оточуючого середовища;

• загальні функції управління детерміновані загальними закономірностями процесу управління;

• ефективність управління забезпечується субординаційною і координаційною узгодженістю цілей усіх суб’єктів управління з урахуванням реальної ситуації;

• ефективність управлінської діяльності залежить від ступеня взаємовідповідності структур керуючої та керованої підсистем;

• результативність управління залежить від способу взаємодії суб’єктів управління, рівня свободи та періодичності встановлення зворотних зв’язків для спрямування діяльності на досягнення мети.

2. Закономірності, що розкривають характеристику функціонування і розвитку управлінської підструктури:

• розвиток системи управління характеризується якісними і кількісними змінами у змісті, структурі, технології управління, залежно від характеру заданих параметрів і критеріїв результату зумовлюється перетвореннями в освіті та суспільстві або сам зумовлює ці перетворення;

• порядок зв’язку між суб’єктами управління обумовлений характером завдання, формами і методами управління, класифікацією і можливостями виконавців;

• збільшення свободи посилює процеси самоорганізації (через самоуправління), чим підвищує мотивацію виконавців;

• якість управління залежить від ступеня розробленості критеріальної моделі результату.

Окрім того, слід загальний перелік закономірностей доповнити такими:

• закономірність залежності компетентності керівництва і результатів управління;

• закономірність оптимального співвідношення стратегічного та оперативно-регулятивного керівництва;

• закономірність залежності ефективності керівництва від розвитку творчого потенціалу складу педагогів та учнів (Г. Єльнікова).

Існують і додаткові закономірністі:

• чим вищий рівень безперервності управлінського впливу, тим вагоміша ефективність результатів (Ю. Конаржевський);

• чим повніше забезпечує керівник взаємодію навчального закладу, сім’ї, громадськості, тим ефективніше керівництво;

• чим вищий рівень доцільності управлінської діяльності, тим вищі результати діяльності закладу освіти;

• чим вищий рівень неперервності управлінського впливу, тим вища ефективність результатів управління;

• чим стабільніший управлінський ритм, тим вища організованість управлінської системи та ефективніші результати;

• чим повніше забезпечує керівник навчального закладу взаємодію змістовної, процесуальної та організаційної діяльності педагогічного колективу, тим ефективніше керівництво та вищі результати діяльності колективу;

• чим краще вміє керівник виконувати всі види управлінської діяльності, тим ефективніше управління та результати діяльності;

• чим повніше в діяльності керівника взаємодіють єдиночаліє та колегіальність, тим повніше збігаються результати керівництва з очікуваними;

• чим ефективніша система прямих і зворотних зв’язків в управлінні, тим вищі результати управління навчальним закладом (Є. Коротяєв).

Пізнання закономірностей дозволяє здійснювати глибокий аналіз системи управління й об’єктивно оцінювати її стан. Закономірності надають можливість удосконалювати управління. Вони враховують фактор часу, розвитку зовнішнього середовища, стан керованого об’єкта, його вплив на систему управління, дозволяють виокремлювати об’єктивні та суб’єктивні фактори і встановлювати їх раціональне співвідношення, здійснювати системний науковий підхід до управління.

Будь-яка система будується на певних фундаментальних засадах, які відображають її головні риси. Це стосується і системи управління навчальними закладами, яка також базується на поєднанні загальних принципів соціального управління та специфіки функціонування конкретного закладу.