Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПIДРУЧНИК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.99 Mб
Скачать

2.7. Різноманіття видів навчальних закладів

Тип освітнього закладуце найбільша його характеристика, що відображає його приналежність до великої групи закладів освіти, що працюють з дітьми певного віку та реалізують по відношенню до них однакові освітні функції.

Базова типологія встановлена Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, що затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 964.

У загальній частині вказується, що загальноосвітній навчальний заклад – це заклад освіти, що забезпечує потреби громадян у загальній середній освіті.

У пункті 4 ”Типи загальноосвітніх навчальних закладів та порядок їх утворення” визначається, що відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта), функціонують різні типи загальноосвітнього навчального закладу I, II, III ступенів:

  1. середня загальноосвітня школа – загальноосвітній навчальний заклад I−III ступенів:

I ступінь – початкова школа (1−3(4) класи − термін навчання 3(4) роки);

II ступінь – основна школа (5−9 класи − термін навчання 5 років);

III ступінь − старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання (10−11(12) класи − термін навчання 2(3) роки).

Школи всіх трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно: початкова, основна, старша;

  1. загальноосвітня школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

  2. вечірня (змінна) школа – загальноосвітній навчальний заклад IІ−III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;

  3. спеціалізована школа (школа-інтернат) – загальноосвітній навчальний заклад I−III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

  4. гімназія − загальноосвітній навчальний заклад II−III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю (переважно гуманітарного);

  5. ліцей – загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

  6. колегіум – загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;

  7. спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) – загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

  8. загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) − загальноосвітній навчальний заклад I−III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

  9. школа соціальної реабілітації – загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат).

Загальноосвітній навчальний заклад може бути державної, комунальної чи приватної форми власності.

Загальноосвітній навчальний заклад може входити до складу навчально-виховних комплексів, навчальних закладів різних типів й рівнів акредитації, а також навчально-виховних об’єднань із дошкільними, позашкільними й іншими навчально-виховними закладами для задоволення культурно-освітніх потреб громадян.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати у своєму складі класи з поглибленим вивченням предметів, класи (групи) з вечірньою (заочною) формою навчання, групи продовженого дня, пришкільні інтернати з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок власника, а також залежно від потреб населення та місцевих умов при гімназіях, ліцеях, колегіумах – загальноосвітні класи більш ранніх ступенів навчання.

Різні загальноосвітні навчальні заклади мають суттєві з точки зору складу та змісту управління особливості.

Особливості управління здебільш продиктовані характером та організацією навчально-виховного процесу в різних видах загальноосвітніх навчальних закладів. Деякі навчальні заклади переходять на заліково-семінарсько-лекційну систему, що раніше була характерною тільки для вищих навчальних закладів, створюють кафедри замість традиційних методичних об’єднань учителів-предметників, змінюють тривалість уроків. Вказані зміни викликають нові функції управління загальноосвітнім навчальним закладом, а саме: новий розподіл обов’язків між керівниками, оволодіння заступниками директорів навичками більш формування складення розкладу навчальних занять, а в деяких випадках уведення в організаційну структуру нових посад. Забезпечення стабільного функціонування та розвитку конкретного навчального закладу як організаційної індивідуальності потребує від керівників навчального закладу побудови керуючої системи, адекватної його видовим та індивідуальним особливостям.