Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПIДРУЧНИК.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.99 Mб
Скачать

24.5. Технологія формування управлінської команди на основі системно-структурного підходу

Правові механізми. Розробка правових норм регуляції державно-службових та посадових відносин між членами управлінської команди, легітимізація процесів добору управлінських команд, розробка ”Етичного кодексу управлінської команди державних службовців”.

Механізм лідерства. Вибір моделі управління й функціонування управлінської команди, встановлення основних принципів взаємодії; визначення орієнтирів розвитку, формування мікроклімату в колективі.

Організаційні механізми. Встановлення критеріїв добору учасників управлінської команди; делегування повноважень; дотримання правил забезпечення ефективного командного стилю роботи; контроль результатів діяльності з боку керівника.

Психологічні механізми. Аналіз поля сил групи; створення і вивчення нових норм, цінностей і поведінки або утворення командної субкультури; заморожування результатів.

Консультативні механізми. Ситуативний аналіз, установчі збори для побудови команди, експертно-консультативна діяльність, застосування техніки змін як алгоритму вирішення проблеми.

Одними з головних факторів побудови управлінської команди визначаються феномен лідерства, підвищення ефективності діяльності, необхідність організаційного розвитку. Згідно з Т. Базаровим, процес утворення команди є процесом утворення її внутрішнього культурного контексту або командної субкультури.

Культурний контекст усередині команди характеризується такими рисами: сприйняття й дотримання всіма учасниками командних норм і цінностей, способів поділу влади, згуртованості членів команди, найбільш притаманних способів організації та здійснення командної взаємодії (командних процесів − координації, комунікації, розв’язання конфліктів і прийняття рішень, налагодження зовнішніх зв’язків), розподіл ролей.

Висновки

Лідер – це член групи педагогів, котрий добровільно взяв на себе значну міру відповідальності за досягнення групових педагогічних цілей, як того вимагають державно-правові та нормативні обов’язки керівника з управління навчальним закладом. Лідер завжди є ядром групової ідеї, має вищий статус, ніж інші члени групи, які виявляються у процесі керівництва ними, в управлінні людьми, за якого досягається максимальна співпраця за мінімальних розбіжностей. Лідерство розглядається як спрямовуюча сила, як мистецтво досягнення згоди та як інструмент підкорення групи волі лідера.

Команда − це група індивідів, людей-однодумців, що для досягнення певної мети координують трудові й інтелектуальні зусилля. Призначення лідера команди − створити умови, що сприяють тому, щоб кожен член команди зробив найбільший внесок у справи команди.

Керівник навчального закладу повинен чітко виділити ядро управлінської команди, необхідне для успішного вирішення завдань. Щоб сформувати команду, керівник-лідер повинен мати певний талант, знати і чітко формулювати вимоги до рівня підготовки, досвіду, знань, стилю керівництва членів управлінської команди.

У кожній формальній організації можуть існувати формальні команди як частина формальної структури організації і команди, призначення яких полягає в розширенні участі їх членів в управлінні. Це вертикальна (функціональна) команда, що складається з керівника і його формальних підлеглих, та горизонтальна команд, що складається з педагогів того самого рівня, але з різних підструктур. Спеціалізовані команди зазвичай не входять до формальної структури організації і працюють над окремими, важливими для організації проектами.

До загальних характеристик високоефективних команд відносять наявність лідера, який є ядром команди; високу якість кінцевих результатів; члени команди характеризуються високим рівнем взаєморозуміння і добре працюють між собою; члени команди здатні вчитися на своїх помилках і у власних діях зорієнтовані на споживача результатів їх діяльності; члени команди добре мотивовані.

Створення управлінської команди, яка бере участь у розробці і реалізації конкретної проблеми, об’єктивно необхідна, оскільки командне управління − ознака розумного і рішучого стилю управління, за якого зростає імовірність раціонального розв’язання складних і міждисциплінарних проблем; команду відрізняє сильне почуття спільності, інноваційний потенціал і відповідальність за справу.

Управлінська команда має таку структуру: голова; формувач; генератор ідей; оцінювач ідей; організатор робіт; організатор групи; дослідник ресурсів; завершувач. Ролі в команді задаються зсередини з урахуванням мети, індивідуальних особливостей членів команди, тому кожна команда має рольову структуру, а її члени − рольові функції. Існує декілька технологій створення управлінських команд.