24.3. Створення керівником-лідером навчального закладу конкурентноспроможної управлінської команди

Команда − це група індивідів, людей-однодумців, що для досягнення певної мети координують трудові й інтелектуальні зусилля. Поняття ”команда” і ”група” не є взаємозамінними. Можна зібрати групу людей, але при цьому не створити команду. Основа концепції ”команда” полягає в тому, що всі її члени схильні до єдиної стратегічної мети і разом несуть колективну відповідальність за її досягнення. Концепція лідерських якостей стверджує, що лідерами стають, а не народжуються.

Призначення лідера команди − створити умови, сприятливі для того, щоб кожен член команди зроив найбільший внесок у справу команди.

Зазвичай, лідери дотримуються такий принципів: установлюють ясні і чіткі цілі; рішення приймають з урахуванням думок членів команди; заохочують відкритість і щирість; учаться на помилках, аналізують хід виконання завдань; роботу розподіляють справедливо між членами команди; уникають фаворитизму і фамільярності; особистим ставленням до справи демонструють приклад для інших; уміють знайти підхід до колег; розумно делегують повноваження.

Керівник навчального закладу повинен чітко виділити ядро управлінської команди, необхідне для успішного вирішення завдань. Щоб сформувати команду, керівник-лідер повинен мати певний талант, знати і чітко формулювати вимоги до рівня підготовки, досвіду, знань, стилю керівництва членів управлінської команди.

Створення згуртованої управлінської команди − найважливіше завдання побудови організації, здатної реалізувати обрану мету.

Типи управлінських команд. У кожній формальній організації можуть існувати формальні команди як частина формальної структури організації і команди, призначення яких полягає в розширенні участі їх членів в управлінні. Виділяють такі різновиди формальних команд: з горизонтальними структурними взаємозв’язками (горизонтальна команда), з вертикальними структурними взаємозв’язками (вертикальна команда), спеціалізовані команди.

Вертикальна (функціональна) команда складається з керівника і його формальних підлеглих. Зазвизвичай до такої команди входять підрозділи навчального закладу.

Горизонтальна команда складається з педагогів того самого рівня, але з різних підструктур. Формальна назва таких команд – творча група, яким доручено виконання певного завдання. Після вирішення завдання група розпускається.

Спеціалізовані команди зазвичай не входять до формальної структури організації і працюють над окремими, важливими для організації проектами.

До загальних характеристик високоефективних команд відносять наявність у команд лідера, який є її ядром; якість кінцевих результатів надзвичайно висока; члени команди відрізняються високим рівнем взаєморозуміння і добре працюютьють між собою; члени команди здатні вчитися на своїх помилках і у своїх діях зорієнтовані на споживача результатів їх діяльності; члени команди добре мотивовані.

Створення управлінської команди, яка бере участь у розробці і реалізації конкретної проблеми, об’єктивно необхіднечерез те, що: командне управління − це ознака розумного і рішучого стилю управління; підвищує імовірність раціонального розв’язання складних і міждисциплінарних проблем; команду відрізняє сильне почуття спільності, інноваційний потенціал і відповідальність за справу.

Формування управлінської команди на основі системно-структурного підходу науковці Л. Карамушка та О. Філь визначають такі характеристики команди щодо визначення спільної мети діяльності:

• спільна мета або комплекс цілей повинні усвідомлюватися членами команди та прийматися на емоційному рівні;

• спільна мета діяльності команди має чітко узгоджуватися із власними потребами, інтересами членів команди, тобто сприйматися на мотиваційному рівні.

Отже, команда – це завжди спілка однодумців, згуртованих навколо загальної мети, цінностей і лідера, котрий є стратегічним виразником їх інтересів.

На думку Л. Рая, команді потрібен саме лідер, а не керівник. Вони відрізняються тим, що керівник стоїть ”над” людьми, і його завдання полягає здебільшого в інструктажі та підготовці наказів, а лідер виступає невід’ємною частиною команди. Він допомагає вирішувати поставлені завдання, піклується про потреби команди в цілому і про потреби кожного зокрема.

Під командою розуміють групу, що характеризується цілеспрямованою узгодженою роботою спеціалістів, які працюють над вирішенням спільно визначеного комплексного завдання, поєднуючи різні знання, уміння та навички в процесі виконання командних ролей та використовуючи партнерські принципи взаємодії.

Структура управлінської команди. Починаючи з формування управлінської команди, керівник повинен ураховувати роль кожного з її членів, його особисті якості. Управлінська команда (за С. Самигіним, П. Столяренко) складається з голови, формувача, генератора ідей, оцінювача ідей, організатора робіт, організатора групи, дослідника ресурсів, завершувача.

І. Голова. Функції: вислуховує всі думки і приймає рішення. Якості: уміє слухати, добре говорити, логічний, рішучий. Тип: спокійний, стабільний, має потребу у високомотивованому колективі.

ІІ. Формувач. Функції: лідер, об’єднує зусилля членів групи в єдине ціле. Якості: динамічний, рішучий, наполегливий. Тип: екстраверт, має потребу в компетентному умілому колективі.

І і ІІ – два протилежних підходи до загального управління колективом.

ІІІ. Генератор ідей. Функції: джерело ідей. Якості: розумний, багата уява, креативність. Тип: нестандартна особистість, має потребу в мотивованому оточені, яке сприйматиме його ідеї.

ІV. Оцінювач ідей (критик). Функції: аналіз і логічні висновки, контроль. Якості: аналітичність, інтелект, ерудованість, ”якір групи”, повертає до реальності. Тип: розважливий, вольовий, потребує постійного поновлення інформації і нових ідей.

V. Організатор роботи. Функції: перетворення ідей на конкретні завдання, організація їх виконання. Якості: організатор, вольовий, рішучий. Тип: вольовий, має потребу в пропозиціях та ідеях.

VІ. Організатор управлінської команди. Функції: сприяє згуртуванню групи. Якості: чутливість, дипломатичність, доброта, комунікативність. Тип: емпативний і комунікативний, має потребу в постійному контакті з колегами.

VІІ. Дослідник ресурсів. Функції: поєднуюча ланка із зовнішнім середовищем. Властивості: комунікабельний, схильний до захопливості, енергійний, привабливий. Тип: ”наполегливий екстраверт”, потребує свободи дій.

VIII. Завершувач. Функції: спонукає групу все робити вчасно й до кінця. Властивості: професійна педантичність, обов´язковість, відповідальність. Тип: педантична особистість, потребує групової відповідальності, обов´язковості.