2.5. Режим життєдіяльності навчального закладу

Упродовж своєї життєдіяльності навчальний заклад не лише виконує різні завдання в різних соціальних ситуаціях, але й існує в різних режимах життєдіяльності, що відрізняються один від одного характером домінуючих завдань і видів діяльності за мірою стабільності процесів, що протікають у навчальному закладі, за результатами досягнень.

Для режиму створення навчального закладу характерна, як правило, невисока стабільність (члени педагогічного й учнівського колективів лише починають вчитися працювати разом, організаційний порядок лише встановлюється) і що допустима для цього режиму невисока результативність життєдіяльності.

Режим становлення, що змінює попередній, характеризується збільшенням стабільності роботи навчального закладу та підвищенням результативності. У такому режимі заклад починає працювати на рівні, який передбачався при її створенні. Його досягнення є показником того, що навчальний заклад починає існувати в режимі стабільного функціонування. Результативність такої роботи може бути різною. При високій і стабільній результативності досягнень цей режим може продовжуватися доволі довго. Якщо досягнуті результати перестають задовольняти навчальний заклад або її засновників, тоді колектив закладу починає замислюватися про перехід на інший якісний рівень функціонування. У цьому випадку правомірно говорити про перехід навчального закладу в режим якісних планомірних змін, інновацій або режим розвитку.

Для режиму розвитку характерне зростання внутрішньої напруги в житті колективу навчального закладу: різко зменшується стабільність процесів, зв’язків, стосунків, посилюється невизначеність, виникає опір нововведенням. І лише при успішному подоланні цих труднощів заклад може вийти на новий рівень роботи.

Після успішного завершення циклу нововведень та переходу в новий якісний стан навчальний заклад може знову повернутися в режим стабільного функціонування, що продовжиться до нової кризи результативності та необхідності поновлення циклу нововведень. Якщо цей процес був невдалим, можуть розпочатися незворотні процеси, результатом яких буде деградація і ліквідація навчального закладу як освітньої установи. Природно, що керівники навчального закладу докладають усіх зусиль, щоб цей процес не розпочався. Найчастіше процеси функціонування і розвитку навчального закладу йдуть одночасно, проте один з них зазвичай домінує, що і дає підстави для визначення поточного режиму життєдіяльності навчального закладу.

2.6. Результати життєдіяльності навчального закладу

Результати освіти діляться на остаточні та проміжні. Остаточними є результати освіти випускників 11 класів і тієї частини випускників 9 класів, які вирішили продовжити освіту в іншому навчальному закладі.

До проміжних відносяться результати освіти учнів, які закінчили черговий клас і переходять у наступний для продовження навчання.

На цей час існує багато точок зору на те, що яким повинен бути результат життєдіяльності навчального закладу. Основні погляди на цю проблему такі: оцінка життєдіяльності навчального закладу за реально досягнутими результатами навчання та виховання; створення в навчальному закладі сприятливих умов для розвитку різних учнів і відповідно оцінювання досягнень за цими показниками; визначення розвитку особистості через сформовані в навчальному закладі якості, що виявляються в її поведінці.

Психолого-педагогічна наука ще не дійшла до остаточного вирішення цієї проблеми. Визначення набули показники, які стосуються результатів засвоєння учнем знань, вмінь і навичок, але вони не є тим самим, що і розвиток дитини.

Бажання навчального закладу постійно щось вимірювати й оцінювати не завжди призводить до позитивного результату; такі дії, як правило, є результатом формалізованого підходу та не мають ніякого відношення до поняття ”розвиток”, оскільки в багатьох випадках подальшого практичного застосування.

Результатами інноваційної діяльності є ті реальні зміни, які відбуваються в навчальному закладі під дією інноваційних процесів.

Результати інноваційної діяльності можуть проявлятися в таких змінах: загальній спрямованості освітнього процесу; кількості та якості освітніх траєкторій і маршрутів; наданні освітніх послуг; змісті освіти; технологіях освіти; характеру взаємодії, спілкування вчителів і учнів; організації окремих освітніх процесів і зв’язку між ними; динаміки навантажень, темпу, ритму освітнього процесу та виховання.

Інновації в підсистемі забезпечення виглядають наступним чином: зростання зрілості та згуртованості колективу навчального закладу; зростання професійної компетентності педагогічного колективу; збагачення матеріальної бази навчального закладу; оновлення нормативних основ життєдіяльності навчального закладу.

Інші результати життєдіяльності навчального закладу. У результаті процесу життєдіяльності навчального закладу відбуваються незворотні зміни, а саме: педагогічний колектив збагачується новим досвідом, але водночас у них скорочується час для активної продуктивної праці, частина педагогічного колективу з різних причин залишає навчальний заклад. Будівлі й обладнання відпрацьовують свій ресурс і стають непридатними для використання, потребують ремонту або повної заміни. Методичне забезпечення застаріває і теж потребує зміни.

Таким чином, частина ресурсів випадає з процесу життєдіяльності навчального закладу, але в той же час у межах навчального закладу залишаються такі важливі результати життєдіяльності як потенціал колективу навчального закладу − сукупність його можливостей, що є важливими системними якостями навчального закладу і що обумовлюють майбутній рівень досягнень; реальний стан навчального закладу та його підсистем та елементів; комплекс умов, необхідних для розвитку особистості учня.