Складові створення гарного враження про себе у слухачів

1. Манера триматися. Триматися слід природньо, спокійно, не бігати туди-сюди біля столу або трибуни. Стояти треба твердо, спираючись на обидві ноги. Підтанцьовування на місці, переступання з ноги на ногу видає нервозний стан, що може передаватися слухачам. Не можна хапатися за трибуну чи стілець – це показник невпевненості, що викликає недовіру в присутніх.

2. Жестикуляція. Занадто скупа або занадто бурхлива жестикуляція сприймається слухачами однаково негативно. Не робіть руками різких рухів. Застосовуйте жестикуляцію тільки в тому випадку, коли потрібно підкреслити сказане.

3. Міміка. Міміка має відповідати змісту виступу й акцентувати увагу слухачів на певних висловлюваннях. З виразу обличчя керівника присутні повинні відчувати його впевненість у тому, про що він говорить.

4. Голос. Спокійне мовлення підсилює увагу слухачів. Необхідно уникати монотонності: підвищувати та знижувати голос, змінювати темп залежно від її змісту; стежити за адекватністю емоційних включень у виступ.

5. Зоровий контакт. Підтримуйте постійний зоровий контакт із аудиторією. Однак не дивиться на слухачів як на сіру масу. Повертайте погляд до осіб праворуч, ліворуч, попереду вас. Дайте зрозуміти уважним слухачам, що їх помічають, знайдіть спосіб одним поглядом висловити їм подяку.

Результативність ділової наради, проведеної у формі публічних виступів, підвищується, якщо у промові використано наведені вище чи перераховані нижче характеристики:

• точність інформації, можливість перевірки фактичного матеріалу;

• відкритість позиції, конкретне формулювання керівником власної точки зору;

• прояв довіри до слухачів, включення їх професійної та життєвої ситуації в контекст виступу;

• приклади із власного досвіду та досвіду слухачів;

• підкреслення значимості, престижності того, про що говориться у виступі;

• підкреслення спільних із слухачами інтересів і цілей;

• продумана структура тексту, його емоційно-образна виразність;

• реагування на настрій аудиторії;

• доброзичливість, невимушеність спілкування;

• надання можливості слухачам вибору ставлення до сприйнятого матеріалу, відсутність примусу й категоричності;

• зворотний зв’язок з аудиторією.

У публічному виступі повною мірою проявляються відомі психологічні закономірності: 10% інформації сприймається, якщо її тільки почути, 30% – якщо почути та побачити, 70% – якщо проговорити, 90% – якщо брати активну участь у її відтворенні. Тому треба пам’ятати, що ефективність ділових нарад, побудованих у формі публічного виступу, багато в чому залежить від системи подання і прийняття керівником зворотного зв’язку від слухачів.

Висновки

Обов’язковою умовою формування професійної культури керівника навчального закладу є розвинені комунікативні навички в різних сферах управлінської та педагогічної діяльності.

Ділове спілкування – це процес взаємодії та взаємозв’язку, за якого здійснюється обмін діяльністю, інформацією та досвідом, що передбачає досягнення певного результату, вирішення окремої проблеми чи реалізації поставленої мети.

Спілкування в управлінській діяльності на двох рівнях: інтегральному (ділове спілкування забезпечує життєдіяльність навчального закладу в цілому) та локальному (ділове спілкування реалізується в процесі певної взаємодії та забезпечує досягнення конкретних цілей).

На інтегральному рівні управлінське спілкування забезпечує життєдіяльність навчального закладу в цілому та виконує наступні функції: регулятивну, соціального контролю, соціалізації, соціально-педагогічну.

На локальному рівні розглядаються функції, що реалізуються в процесі конкретної взаємодії і забезпечують досягнення певних цілей в акті спілкування, а саме: контактну, інформаційну, спонукальну, інформаційну, координаційну, амотивну, розуміння, встановлення стосунків, впливу.

Професійна культура спілкування керівника навчального закладу – це соціально значимий показник його здібностей, уміння здійснювати свої взаємини з іншими, здатність і вміння сприймати, розуміти, засвоювати зміст думок, почуттів, намагань у процесі розв’язування передбачених управлінською технологією конкретних завдань.

Основними елементами культури мовлення є активність, гнучкість мовлення, запас слів, логіка, образність мовлення, орфоепія, дотримання літературних норм.

Важливими складовими професійного мовлення керівника навчального закладу є технологія та техніка мовлення: витривалість голосу, виразність мовлення, голосоведіння, плинність мовлення, мовленнєве дихання, сила звука й голосу, артикуляція, дикція, діапазон голосу, інтонація, пауза, підтекст, тембр голосу, темпоритм мовлення.

Для розвитку та вдосконалення техніки мовлення необхідно знати будову мовленнєвого апарату та можливі засоби його розвитку, що допоможе керівнику майстерно використовувати можливості дихання, голосу, дикції в управлінській роботі.

Керівник навчального закладу як носій професійної культури мусить опиратися насамперед на літературну мову. Промова, в якій багато помилок, не тільки створює негативне враження про самого керівника, але й утруднює сприйняття самої промови, відволікає від теми.