- •Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка Інститут міжнародних відносин
- •1. До внутрішніх проблем відносимо ті проблеми, що існують в даному мв, а ті проблеми які виходять за межі даного мв - є зовнішніми.
- •2. Розбиваємо визначені проблеми на такі змістовні одиниці.
- •3. Виявлення точки зору і спрямування подачі матеріалу
- •4. Визначення мети подачі матеріалу і способів її досягнення
- •5. Проведення аналізу текстового масиву за об’єктом спрямованої діяльності.
- •1. Минуле - теперішнє - майбутнє
- •4. Явище-дія-процес
- •Закон «заперечення заперечення»
- •1) Постулат “міжнародні відносини є відносинами між людьми”
- •2) Постулат “міжнародні відносини є відносинами між народами”
- •Аналіз міжнародного відносини за рівнями громадського, колективного та колегіального свідомості:
- •Загальний висновок
Аналіз міжнародного відносини за рівнями громадського, колективного та колегіального свідомості:
Суспільна свідомість - накладення узагальнених уявлень різних різних соціальних спільнот (що формується на основі індивідуальних систем «образів») в межах якогось соціуму. Прикладом суспільної свідомості може бути уявлення взагалі людства про те, яким чином можна уникнути військового конфлікту, відновити і її фінансовий економічнийполітичний потенціал, вивести на позиції лідера в міжнародному просторі.
Колективна свідомість - сприймає спільні риси, ідеї суспільного усвідомлення, але індивідуалізує його через особистий досвід членів даної соціальної організації, пов'язуючи предстваленія про реалії світу з домінуючою в практиці суспільного життя системою світобачення.
Колегіальна свідомість - формується серед найбільш активних представників органів соціальних організацій. Воно набагато вужче, ніж колективне, і більш конкретно. Даний тип свідомості формується всередині нікого управлінського органу держави і носить регіональний характер, адже це вже не просто абстрактні уявлення, а образи, обгрунтовані практикою і реаліями.
Загальний висновок
Отже, проаналізувавши події в України за участі РБ ООН на предмет постулатів, суб'єктів МВ, законів діалектики, діалектичних тріад та контент аналізу, я дійшла до висновку, що попри намагання органу ООН врегулювати конфлікт в України за допомогою звернень, санкцій економічного, політіичного, навіть культурного характерів, вийскьвий конфлікт до сих пір триває. Саме тому, я вважаю, що має місце нагальна потреба в реформуванні Ради безпеки ООН з метою винайдення дієвих засобів впливу на країну, яка не дотримується принципів міжнародного права і яка намагається підірватий усталений порядок міжнародного співтовариства. Як показало життя, реформа Ради Безпеки є наріжним каменем оновлення ООН і в той же час — найскладнішим елементом її перебудови.
Як я вже наголошувала, правомірність і необхідність розширення складу Ради Безпеки визнаються переважною більшістю країн. Проте погляди розходяться з практичних питань: на скільки треба збільшити цей орган і хто має отримати статус постійного члена. Відсутня єдина точка зору і щодо права вето.
Корінна проблема реформування Ради Безпеки полягає в суперечності між правомірним розширенням членського складу цього органу і загрозою втрати його ефективності. Цілком очевидно, що збільшення кількості постійних членів розширило б можливості застосування права вето і створило б додаткові труднощі на шляху до оперативного ухвалення рішень. Позбавлення ж права вето було б дискримінацією відносно нових постійних членів.
Резюмуючи вище наведені факти, маю зазначити, що: досвід обговорення пропозицій щодо реформування ООН свідчить, що перебудова Організації — процес складний і довготривалий. Отож реформування ООН залишається назрілою і невідкладною проблемою.
Джерела:
http://kimo.univ.kiev.ua/MOrg/28.htm
Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі / Є.В. Годованик // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 648-655. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
http://opravovedenii.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=272:rada-bezpeki-oon&catid=36&Itemid=7