Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
я Київський національний університет ім.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
151.89 Кб
Скачать
  1. Закон «заперечення заперечення»

відображає об’єктивний закономірний зв’язок, спадкоємність між тим, що заперечене і тим, що заперечується. За цим законом можна прослідкувати хід історії і її повторення. Ось, наприклад: з перших днів вийськового нападу більшість членів РБ, особливо США та в деякій мірі Німечина, різко засуджували Російську Федерацію, була чимала кількість звернень до глави держави, проте дієвих кроків не спостерігалося. Згодом, аналізуючи діє німецького керівництва, засудження вже стало не таким яскравим, можно навіть сказати, що звертання до країни-агресора перешли просто на прохання, не маючи в своїй основі різкого засудження таких дій.

2) Закон “переходу кількісних змін у якісні”

Згідно із законом взаємного переходу кількісних і якісних змін, кількісні зміни в об'єктах поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їх міру і зумовлюють у них корінні якісні зміни. Цей закон властивий до ситуації в Ураїні, тому що кількісне збільшення агресії та нарощування вийськової сили на кородонах Росії з Україною призводить до погіршення позицій українськіх військ в зоні АТО. З цього випливає, що будь-яке накопичення призведе до якісної зміни у будь-якому форматі.

3) Закон “єдності і боротьби протилежностей”

Всі речі, предмети, явища, процеси об'єктивного світу мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності та "боротьбі", взаємодій. Цей закон є фундаментальним у діалектиці, це підтверджується тим, що боротьба різних сил схожа на боротьбу добра зі злом, які так само перебувають у взаємодії. Єдність протилежностей простежувалась тоді, коли Німеччина була налаштована на грунтовну допомогу Україні в боротьбі з РФ. Аналізуючи Другу світову війну, можна констатувати, що на цьому прикладі теж простежується закон «заперечення заперечення», він підтверджує, що хід історії йде по спіралі.

1) Постулат “міжнародні відносини є відносинами між людьми”

Міжнародні відносини – соціальна система, основними і первинними елементами якої являються люди.

Під міжнародними відносинами розуміють системну сукупність політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв'язків і відносин між основними суб'єктами світового співтовариства, до яких відносяться держава, народ, суспільні та громадські рухи, організації. Специфіка міжнародних відносин полягає, насамперед, у їх учасниках (політичних одиницях). Аналізуючи українську проблему можна дійти до висновку, що навіть у такій авторитарній державі яка була за часів перебування при владі В.Ф.Януковича, люди залишаються політичними одницями міжнародних відносин. Вони голосують на виборах, де і виявляють свою волю, волю на розпорядження ними, як суб’єктами міжнародних відносин.

2) Постулат “міжнародні відносини є відносинами між народами”

Як уже зазначалося, РБ ООН ґрунтується на взаєминах між людьми, тобто відносини між представниками країн ( президентами), які представляють інтерес всього свого народу. Отже, можна зробити висновок, що суб’єктами РБ є народи, а на міжнародній арені від імені народу вистапають наділені спеціальними повноваженнями особи (хоча в офіційній літературі скрізь зазначається,що суб’єктами є країни, але ж країна складається з народу, тобто виходить , що діяльність ООН це відносини між народами). Також, будь-який постулат теорії міжнародних відносин можна представити у світлі історії міжнародних відносин.

Аналіз даного МВ за суб’єктами.

Суб’єкт – наділений особливим ресурсним статком, котрий дає йому можливість виробляти дії, направлені на зміну стану суб’єктів, а через них на зміну стану середовища. У даному випадку суб’єктом є Організація Об’єднаних Націй як міжнародна організація.

Актори – компетентні органи із системи державного управління даних держав, які здійснюють практичну організацію цих відносин. Актором є Рада Безпеки ООН як один з 6 основних органів ООН.

Учасники - конкретні персони-індивиди, які реально беруть участь у взаємодії один з одним і займають певне місце в системі соціального представництва свої держав. В данному випадку учасниками будуть – Україна, РФ.