Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lekc_kurs_mikroekonom.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.2 Mб
Скачать

Тема 5. Попит, пропозиція та їх взаємодія

Ринковий попит та його чинники

Попит характеризує бажання та спроможність споживачів придбати певні кількості товарів за різних цін за певний проміжок часу. Це перелік цін та кількостей. Величина ( обсяг) попиту характеризує бажання і можливість придбати товар пр. конкретній ціні. Бажання, підкріплені грошовими можливостями, перетворюються на попит. Попит – це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит – це платоспроможні потреби людей.

Економісти розрізняють ринковий попит на товар (ми його будемо позначати як D) та індивідуальний попит на товар з боку окремого покупця (d).

Ринковий попит формується як сумарний попит усіх покупців.

Таблиця 5.1.

Формування ринкового попиту як суми індивідуальних попитів

Ціна товару Х, грн.

Попит окремих споживачів, одиниць товару

Ринковий попит (D), одиниць товару

1(d1)

2(d2)

3(d3)

Р1 = 15

Р2 = 10

Р3 = 5

Р4 = 2

10

25

10

20

50

10

20

30

65

10

30

60

140

Згідно із законом попиту на більшості товарних ринків при інших рівних умовах зниження ціни супроводжується збільшенням обсягу попиту. І навпаки, чим вища ціна продукту, тим меншу його кількість купуватимуть. Отже, закон попиту відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього. Графічне зображення цієї залежності називають кривою попиту. Для її зображення по горизонталі відкладаємо величину попиту (Qd), а по вертикалі – ціну (P). Криву попиту іде зверху вниз, зліва направо, тобто має спадний характер (рис.1.1).

Спадна траєкторія кривої попиту зумовлена двома причинами:

  1. Ефект доходу. Зміна ціни відбивається на реальній купівельній спроможності споживачів (за умови, що грошова купівельна спроможність є сталою). Коли підвищується ціна, то реальна купівельна спроможність знижується, що зменшує величину попиту. Покупці, підтримуючи свій бюджет, витрачатимуть ту саму номінальну суму на купівлю даного продукту, але куплять уже меншу його кількість. І навпаки, зі зниженням ціни продукту купівельна спроможність грошового доходу збільшуватиметься, що дає змогу купувати більше певного продукту, ніж раніше;

  2. Ефект заміщення. Якщо ціна на продукт Х змінюється, а на інші продукти залишається постійною, то змінюється відносна структура цін між продуктом Х та усіма іншими товарами (продукт Х дорожчає чи дешевшає порівняно з іншими продуктами). Покупці замінюють дорожчі продукти дешевшими. Ефект доходу та ефект заміщення діють одночасно і обидва змінюють величину попиту на продукт.

К рім ціни на попит можуть впливати й інші, нецінові чинники, які змінюють увесь попит (а не лише величину попиту) і призводять до переміщення усієї кривої пропиту (а не лише до переміщення вздовж тієї самої кривої попиту).

Позначивши ринковий попит через D, можна записати, що він перебуває у функціональній залежності від низки визначників (чинників):

D = f (p; q, I, y, N, exp),

де р – ціна продукту (вплив цінового чинника описано вище);

q – ціна на взаємозамінювані і взаємодоповнювані продукти;

I – величина доходів споживачів;

у – суб’єктивні смаки і уподобання;

N – кількість покупців даного товару;

еxp – очікування споживачів тощо.

Крапка з комою після р підкреслює відмінність між впливом ціни та нецінових визначників на попит.

Якщо зниження ціни на один продукт зменшує попит на інший, то такі продукти називають взаємозамінюваними (товарами-субститутами). Зниження ціни на взаємозамінний товар (товар-замінник, товар-субститут) сприяє зменшення попиту на даний товар і навпаки.

Якщо зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший продукт, то такі продукти називаються взаємодоповнюваними. Наприклад, чай і цукор, відеомагнітофон і відеокасети, принтери і ціна картриджів до них, автомобіль і бензин є прикладами взаємодоповнюваних продуктів. Товари, попит на які прямо залежить від зміни грошового доходу, називають товарами вищої споживчої цінності. Якщо зі зростанням доходів попит на певні товари знижується, то такі товари називають товарами нижчої споживчої цінності.

Отже, попит на товари вищої споживчої цінності (нормальні товари) зростає при зростанні доходу.

Попит на товари нижчої споживчої цінності, низькоякісні товари при зростанні доходів споживачів зменшується.

Такі визначники попиту, як смаки і уподобання, залежать від віку, статі, історичних, національних, природно-кліматичних умов, реклами, моди тощо. Їх зміна веде до зміни попиту та переміщення кривої попиту.

Попит також визначають розміри ринку, кількість покупців, їх очікування. У реальному житті дія перелічених нецінових факторів попиту переплітається, посилюючи або зменшуючи вплив один одного.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]