Оптимізація вибору на основі кардиналістської теорії

Правило максимізації корисності: корисність максимізується вибором такого коши­ка в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ:

де - граничні корисності останніх спожитих одиниць відповідних благ, - ринкові ціни відповідних благ.

Це співвідношення має назву принципу рівної корисності або еквімаржинального принципу.

Загальне правило оптимізації вибору споживача можна сформулювати так: вибір є оптимальним, якщо в рамках бюджетного обмеження відношення граничних корисностей будь-якого виду благ дорівнює відношенню їхніх цін:

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача Мета споживача. Ординалістська модель

В основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):

• порівняність: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір, або вказати на їх еквівалентність з її точки зору;

• транзитивність: споживач встановлює певний порядок уподобань. Якщо набір благ привабливіший для суб’єкта, ніж набір , той в свою чергу переважає привабливістю набір , то набір буде привабливішим також і за набір ;

• ненасичуваність: всі блага бажані для споживача, збільшення благ в наборі робить його привабливішим, споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

На ринку існує множина споживчих кошиків. Серед них споживач завжди може знайти такі кошики, які є однаково привабливими для нього, тому що вони мають однаковий рівень корисності.

Криві байдужості та їх основні властивості

Графічно відобразити переваги споживача можна з допомогою кривих байдужості. Криві байдужості – це всі ті комбінації товарів, які забезпечу­ють однаковий рівень задоволення споживача, тобто мають однакову корисність для нього. Між наборами товарів, які представлені точками на кривій байдужості споживач не вбачає ніякої різниці – йому байдуже який з цих наборів обрати – звідси і назва крива „байдужості”.

Рис. 3.3. Карта кривих байдужості

Карта кривих байдужості має певні властивості:

1. Набори товарів на кривих, більше віддалених від початку координат, приносять споживачеві більше задоволення, ніж ті, що лежать на менш віддалених кривих.

2. Криві байдужості не перетинаються.)

Як видно з кривих байдужості, товари є до певної міри взаємозамінюваними. Зменшення споживання їжі на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання одягу і навпаки. Гранична норма за­міщення (субституції) товару Х на товар У (MRS тов. Х на тов. У, MRS х/у )– це кількість товару У (товару, що відкладаємо по вертикальні осі), від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще од­ну одиницю товару X, залишаючись на цій кривій байдужості (Рис.3.5).

Рис. 3. 5. Гранична норма заміщення

В міру руху по кривій байдужості вправо абсолютне значення MRS зменшується. Графічно спадний характер абсолютного значення MRS виявляється у тому, що крива байдужості, якщо рухатися по ній вправо, стає що раз пологішою. Таким чином, закон спадної граничної корисності однозначно вказує на випуклу форму кривої байдужості.