
- •Лекції з «Мікроекономіки»
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Предмет, суб’єкти та об’єкт мікроекономіки
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача Мета споживача. Кардиналістська модель
- •Оптимізація вибору на основі кардиналістської теорії
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача Мета споживача. Ординалістська модель
- •Криві байдужості та їх основні властивості
- •Бюджетне обмеження споживача
- •Оптимізація вибору споживача на основі ординалістського підходу
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача Оптимальний вибір і зміна доходу споживача
- •Оптимальний вибір і зміна ціни. К рива індивідуального попиту
- •Ефекти доходу та заміни
- •Ринковий попит. Поняття споживчого надлишку
- •Тема 5. Попит, пропозиція та їх взаємодія
- •Ринкова пропозиція та її чинники
- •Еластичність попиту
- •2. Вплив цінової еластичності на виторг продавця
- •Визначники еластичності пропозиції за ціною
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства. Теоретичне обґрунтування мікроекономічної моделі підприємства
- •Теорія виробництва. Вхідні ресурси та виробнича функція
- •Взаємозамінність вхідних ресурсів.
- •Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника Показники результатів виробництва
- •Виробництво з одним змінним ресурсом.
- •Тема 8. Витрати виробництва витрати підприємства
- •Економічний та бухгалтерський прибуток.
- •Види економічних витрат.
- •Динаміка постійних та змінних витрат в короткостроковому періоді
- •Витрати виробництва в тривалому періоді.
- •Ефективне використання капіталу.
- •Виробництво побічних продуктів.
- •Ізокоста. Мінімізація довгострокових сукупних витрат. Траєкторія розвитку фірми
- •Тема 9. Ринок досконалої конкуренції Типові моделі ринку
- •Ознаки чистої конкуренції.
- •Крива пропозиції чисто конкурентної фірми та галузі в короткостроковому періоді
- •Вибір обсягу виробництва в довгостроковому періоді.
- •Конкурентна рівновага в тривалому періоді
- •Тема 10. Монопольний ринок Чиста ( проста) монополія та її характерні риси
- •Концентрація ринку
- •Визначення обсягу виробництва та ціни для максимізація прибутку монополії
- •Ефекти та дефекти монопольного ринку
- •Природня монополія
- •Монопольна влада та монопольне ціноутворення
- •Цінова дискримінація
- •Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Монополістична конкуренція: характерні риси.
- •Довгостроокова рівновага монопольно конкурентної фірми
- •Нецінова конкуренція
- •Олігополія: характерні риси та сосбливості
- •Формальні теорії олігополії. Теорія ігор.
- •Моделі рівноваги олігополії
- •Моделі олігополістичного ціноутворення
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва
- •Попит на фактори виробництва
- •Ринок трудових ресурсів
- •Рівновага на ринку праці
- •Ринок капіталу
- •Дисконтування вартості. Критерії інвестування
- •Ринок землі
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •Ефективність обміну
- •Ефективність у виробництві
- •Тема 14. Інституційні аспекти ринкового господарства Держава та економічна політика
- •Побічні ( зовнішні) ефекти. Теорема Коуза.
- •Суспільні блага
- •Теорія суспільного вибору
- •Модель представницької демократії.
- •Розподіл податкового тягаря
Оптимізація вибору на основі кардиналістської теорії
Правило максимізації корисності: корисність максимізується вибором такого кошика в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ:
де
-
граничні корисності останніх спожитих
одиниць відповідних благ,
-
ринкові ціни відповідних благ.
Це співвідношення має назву принципу рівної корисності або еквімаржинального принципу.
Загальне правило оптимізації вибору споживача можна сформулювати так: вибір є оптимальним, якщо в рамках бюджетного обмеження відношення граничних корисностей будь-якого виду благ дорівнює відношенню їхніх цін:
Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача Мета споживача. Ординалістська модель
В основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):
порівняність: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір, або вказати на їх еквівалентність з її точки зору;
транзитивність: споживач встановлює певний порядок уподобань. Якщо набір благ
привабливіший для суб’єкта, ніж набір
, той в свою чергу переважає привабливістю набір
, то набір буде привабливішим також і за набір ;
ненасичуваність: всі блага бажані для споживача, збільшення благ в наборі робить його привабливішим, споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.
На ринку існує множина споживчих кошиків. Серед них споживач завжди може знайти такі кошики, які є однаково привабливими для нього, тому що вони мають однаковий рівень корисності.
Криві байдужості та їх основні властивості
Графічно відобразити переваги споживача можна з допомогою кривих байдужості. Криві байдужості – це всі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення споживача, тобто мають однакову корисність для нього. Між наборами товарів, які представлені точками на кривій байдужості споживач не вбачає ніякої різниці – йому байдуже який з цих наборів обрати – звідси і назва крива „байдужості”.
Рис. 3.3. Карта кривих байдужості
Карта кривих байдужості має певні властивості:
1. Набори товарів на кривих, більше віддалених від початку координат, приносять споживачеві більше задоволення, ніж ті, що лежать на менш віддалених кривих.
2. Криві байдужості не перетинаються.)
Як видно з кривих байдужості, товари є до певної міри взаємозамінюваними. Зменшення споживання їжі на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання одягу і навпаки. Гранична норма заміщення (субституції) товару Х на товар У (MRS тов. Х на тов. У, MRS х/у )– це кількість товару У (товару, що відкладаємо по вертикальні осі), від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару X, залишаючись на цій кривій байдужості (Рис.3.5).
Рис. 3. 5. Гранична норма заміщення
В міру руху по кривій байдужості вправо абсолютне значення MRS зменшується. Графічно спадний характер абсолютного значення MRS виявляється у тому, що крива байдужості, якщо рухатися по ній вправо, стає що раз пологішою. Таким чином, закон спадної граничної корисності однозначно вказує на випуклу форму кривої байдужості.