титулка

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….	3
Матеріали і методи досліджень…………………………………………..	4
Матеріали досліджень……………………………………………...	4
Методи польових досліджень……………………………………...	6
Результати досліджень та обговорення…………………………………..	9
Мінливість зовнішніх морфотипних показників…………………	9
Стани фенотипних ознак…………………………………………...	12
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………	16
ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………..	17

ВСТУП

Навколишнє середовище, яке нас оточує, є цілісним і взаємопов’язаним. І, якщо хоч одна ланка порушиться чи зникне, то це може призвести до негативних наслідків. Існує думка про те, що земноводні не мають істотного значення. Але це не так. Їм належить не останнє місце в процесі передачі енергії з одного рівня на інший.

Земноводні також є чутливими індикаторами стану навколишнього середовища — наявність, брак чи мінливість певних видів у певному місці свідчать про ступінь руйнівного впливу на природу діяльності людини. На території Львівської області таким видом серед зелених жаб є жаба озерна (Pelophylax ridibundus) – найбільш поширений вид фауни земноводних. Відомо, що в умовах антропогенного впливу спостерігаються зміни фенотипічних показників та фізіологічного стану тварини. Для характеристики фенотипічного складу використовують такі показники як відсутність чи присутність дорзомедіальної смуги.

Метою нашої роботи було з’ясування специфіки мінливості зовнішніх морфологічних ознак жаби озерної Pelophylax ridibundus водойм Львівської області (Старо-Самбірський, Яворівський та Кам’янко-Бузький райони)

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

• Визначити таксономічно важливі зовнішньо-морфологічні ознаки та проаналізувати їх мінливість;

• зробити порівняльну характеристику морфологічних ознак зелених жаб водойм таких трьох районів Львівської області: Старо-Самбірського, Яворівського та Кам’янка-Бузького.

1. Матеріали та методи досліджень

1.1. Матеріали досліджень

Робота була виконана на території Львівської області, яка займає територію площею 21.8 тис. км². Форма території області наближається до прямокутника, з довжинами сторін біля 200 на 100 км, витягнутого вздовж напряму Південний Захід — Північний Схід (перпендикулярно до Карпат).

Область розташована між 48° 44' і 50° 39' північної широти та між 22° 40' і 25° 25' східної довготи.

Межі Львівської області в переважній своїй частині прокладені за вольовими рішеннями владних структур різних часів, і часто не співпадають з природними рубежами чи бар'єрами. На заході (границя з Польщею) вони перетинають Волинську височину, Мале Полісся, Розточчя, Верхньо-Сянську рівнину, Передкарпаття, зовнішні хребти Карпат, Бескиди і частину хребтів Верховини. Південні межі, що пролягають в Карпатах прокладені вздовж верхів'я ріки Сян (кордон з Польщею) та вздовж Вододільного хребта, що розділяє витоки між басейнами рік Дністер та Тиса (межа з Закарпатською областю України).

Південно-східні межі області (з Івано-Франківською областю) в межах Карпат співпадають, в основному, з вододілом між ріками Опір та Стрий з боку Львівської області та Мізунка і Сукель (басейн р. Свіча) з боку Івано-Франківської області. Після виходу з гір межі області знову проведені без огляду на природні границі і перетинають в Передкарпатті ріки Свічу та Дністер, а при виході на Подільську височину звиваються по другорядних вододілах та долинах рік. Перетнувши гряду Вороняки межа спускається в пониззя Малого Полісся проходить через нього в басейні р. Стир і знову виходить на Волинську височину.

- рельєф території — гірський, горбогірний, височинний і низовинний, в діапазоні абсолютних висот від 180 м до 1408 м;

- в межах Львівської області звивистою лінією проходить Головний Європейський вододіл (в Україні є ще невеликий його відрізок у Волинській області), що розділяє ріки Балтійського та Чорноморського басейнів. Річкова сітка густа, річки повноводні, паводконебезпечні;

- кліматичні умови мінливі, бо формуються на стику повітряних потоків різного походження;

- ґрунтовий покрив — з широким діапазоном ґрунтів за типом грунтоутворення, за складом, за родючістю;

- рослинний і тваринний світ багатий природньо, і, до того ж, ускладнений діяльністю людей.

Проїжджчаючи з півночі Львівської області до півдня (а це можна здійснити приблизно за 4-5 годин) через Сокаль, Жовкву, Львів, Миколаїв, Дрогобич, Стрий, Сколе, Славське пересікаються: Сокальське пасмо Волинської височини, низовина Малого Полісся, хвилясте підвищення Пасмового Побужжя, видно височину Розточчя (справа перед Львовом), Львівське плато, Стільське горбогір'я (видно зліва перед Миколаєвом), Верхньо-Дністровську низовину, Дрогобицьку (передгірну) височину, низькогірні окраїнні хребти Карпат, середньогірні Сколівські Бескиди, низько- і середньогірні хребти Верховини.

Об’єктом досліджень був один вид земноводних, а саме жаба озерна – Pelophylax ridibundus.

Наші дослідження проводилися на території таких трьох районів Львівської області:

- Старо–Самбірський р-н., с.м.т. Нижанковичі (49°40′34″ пн. ш. та 22°48′30″ сх. д.);

- Яворівський р-н., с. Чолгині (49°54′02″ пн. ш. та 23°27′38″ сх. д.);

- Кам’янка-Бузький р-н., с. Перекалки (50°11′11″ пн. ш. та 24°23′41″ сх. д.).