Еталони правильних відповідей

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Відповідь студента до теми Тема: №4

“Пухлини травної системи: печінки та підшлункової залози ”

Кількість навчальних годин - 4

I. Науково–методичне обґрунтування теми

Рак печінки є однією з найбільш поширених форм злоякісних пухлин і характеризується невпинним зростанням захворюваності — 10–30 нових випадків на 100 тис. населення на рік .

Захворюваність на рак печінки серед чоловіків посідає 5-те місце після раку легень, шлунка, передміхурової залози й колоректального раку і складає 13,06 на 100 тис. чоловік. Захворюваність на рак печінки серед жінок посідає 8-ме місце після раку молочної залози, шийки матки, колоректального раку, раку легень, шлунка, яєчника, тіла матки і складає 5,52 на 100 тис. Населення. Співвідношення метастатичного раку печінки й первинного становить 10 : 1

Щогодини 8-10 чоловік на кожну сотню тисяч населення в світі захворює на рак підшлункової залози. Більш ніж у половині випадків він виникає в осіб похилого віку (63% пацієнтів з діагностованим раком підшлункової залози старше 70 років). Чоловіки більш схильні до цього виду злоякісних утворень, у них рак підшлункової залози розвивається в півтора рази частіше.

Злоякісна пухлина підшлункової залози схильна до метастазування в регіональні лімфовузли, легені та печінку. Безпосереднє розростання пухлини може вести до її проникнення в дванадцятипалу кишку, шлунок, прилеглі відділи товстого кишечника.

2. Навчальні цілі заняття

Ознайомитися ІІ

• З сучасними принципами діагностики злоякісних пухлин підшлункової залози, печінки.

Засвоїти : II

• Клінічні прояви раку підшлункової залози, печінки;

• Діагностику раку підшлункової залози, печінки;

• Методи лікування раку підшлункової залози, печінки.

Вміти ІІІ

• Підготувати онкологічних пацієнтів з раком підшлункової залози, печінки до різних методів обстеження та оперативного втручання;

• Провести профілактичні заходи цих захворювань.

Оволодіти технікою догляду ІІІ

• За жовчними норицями.

• Профілактичних заходів даних захворювань.

ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки

а) Структурно-логічна схема

б) Конспект лекції. „ Пухлини травної системи: печінки та підшлункової залози"

Первинний і метастатичний рак печінки.

Злоякісне ураження печінки може бути первинним, тобто таким, що походить із клітин печінкових структур, та вторинним - розростання у печінці вторинних метастазів, занесених до печінки з інших внутрішніх органів.

Фактори ризику розвитку раку печінки.

Стать. Чоловіки частіше хворіють на рак печінки у порівнянні з жінками; хронічний вірусний гепатит В або С. Цироз печінки; надлиш-ковий вміст заліза в організмі; паразитарні хвороби печінки; сифіліс; хро-нічний алкоголізм; Вплив канцерогенів, що містяться у харчових продук-тах. Паління тютюну. Анаболічні стероїди. Миш’як. Протизаплідні засоби.

Клініка

На початкових стадіях раку спостерігається загальне нездужання, різні диспепсичні розлади (втрата апетиту, нудота, іноді блювота), відчуття важкості у правому підребер’ї, тупі ниючі болі, підвищення температури. Загаль-на слабкість, схуднення, анемія, збільшення печінки, печінка може виступати з-під реберної дуги, дерев’янистої щільності, горбкуватості. Поступово зростає жовтуха.

Діагностика Спочатку, припущення про ураження печінки виникає на підставі скарг та зовнішнього виду хворого.

Інструментальні методи

УЗД (ультразвукове дослідження).Комп’ютерна томографія), Магнітно-резонансна томографія, ядерно-магнітна резонансна томографія) Радіоізотопне сканування печінки.

Лабораторні методи Це:- біохімічний аналіз крові, в якому може виявлятися підвищення рівню білірубіну, зниження рівня білка, підвищення вмісту печінкових ферментів;- аналіз крові на онкомаркери (показники, підвищення рівня яких у крові говорить про наявність у організмі тієї чи іншої пухлини) – АФП (альфа-фетопротеин ), СА 19-9.

Лікування раку печінки

Основний метод лікування раку печінки - хірургічний.

Оптимальним рішенням лікування раку печінки є повне її видалення і заміщення печінкою донора.

Виконується також внутрішньосудинна хіміотерапія, при цьому через кровоносну судину до пухлинного вузла підводиться тонкий катетер, в який вводиться хіміопрепарат.

Емболізація артерії, що живить пухлину шляхом введення препаратів які закупорюють просвіт артерії, або шляхом її перев’язки.