3. Створення підприємства і юридичні питання підприємництва

Основним законом, який регулює підприємницьку діяльність є “Господарський кодекс України”.

Питання суто підприємницької діяльності викладено у Розділі 1 – основні принципи господарської діяльності, Главі 4 – Господарська комерційна діяльність (підприємництво).

У вказаній главі наведено принципи підприємницької діяльності, права та державна підтримка підприємців, відповідальність суб’єктів підприємництва.

У інших розділах Господарського кодексу також наведено: організаційні форми господарювання, майнові основи підприємництва, господарські зобов’язання, зовнішньоекономічна діяльність, питання банкрутства та припинення діяльності.

Інші основні Закони, що регулюють підприємницьку діяльність:

- “Громадянський кодекс України” – конкретизує поняття фізичної та юридичної особи.

- Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, який діє з 1 липня 2004 року.

Державна реєстрація юридичних та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (ст.4, п. 1).

Реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності передбачає:

• реєстрацію у районній держадміністрації та отримання виписки з Єдиного державного реєстру;

• постанову на облік в органі статистики, пенсійному фонді, фонді соціального стахування, фонді зайнятості населення, фонді каліцтва, податковій інспекції;

• відкриття рахунку у банку;

• отримання у районному відділі внутрішніх справ дозволу на виготовлення печатки та штампу;

• виготовлення печатки та штампу.

Документи, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи (ст. 24, п.1-7, а також ст.58 Господарського кодексу):

• заповнену реєстраційну картку;

• копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи;

• два примірника установчих документів (установчий договір, статут);

• документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Документи, що подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем (ст. 42, п.1, а також ст.58 Господарського кодексу):

• заповнену реєстраційну картку;

• копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів (ідентифікаційний код);

• документ, який засвідчує особу ;

• документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Основні переваги Закону для підприємців такі:

1. Скорочено термін реєстрації та передачі інформації органу статистики та фондам (ст. 26). На реєстрацію дається 3 дні (раніше 5 днів), на доведення інформації до фондів – 1 день (було 10 днів) – (ст. 25, п. 5-6).

2. Введено умови і порядок відмови у держреєстрації (інформація про це повинна бути дана замовнику вже на наступний день).

3. Вперше наведено положення про діяльність єдиного державного реєстратора та принцип “єдиного вікна”.

Принцип “єдиного вікна” полягає в тому, що підприємцю не треба ходити по різних установах для реєстрації та оформлення підприємницької діяльності. Все це за нього здійснює державний реєстратор. Після видачі підприємцю виписки з Єдиного державного реєстру реєстратор розсилає по усіх установах (орган статистики, пенсійний фонд, податкову інспекцію тощо) копії документів про реєстрацію для постанови підприємця на облік та отримання дозволу на виготовлення печатки та штампу.

Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (введено з 2006 р.) – визначає порядок отримання дозволів на землевідведення, з архітектури, з екології тощо. Законом також передбачено принцип “єдиного вікна”. Це означає, що підприємцю не треба ходити по різних установах для отримання дозволів. Він подає відповідний комплект документів спеціальному адміністратору місцевих органів влади, який забезпечує отримання усіх дозволів.

Закон України “Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (2007 р.) – встановлює порядок перевірок підприємницької діяльності підприємців.

Важливіші положення цього Закону такі:

1. Перевірки можуть бути тільки планові за річними або квартальними планами

2. Тривалість перевірки малого бізнесу не може бути більше 5 днів

3. Про наступну перевірку органи держнагляду повинні повідомити не пізніше 10 днів (замовленим листом, телеграфом тощо). Якщо повідомлення не буде, підприємець має право не допускати представників держнагляду

4. Позапланові перевірки можуть бути тільки з конкретної нагоди – скарги (які визначені у Законі - їх тільки 5), тільки по тих питаннях, які викликали дану перевірку і не більше 2-х днів для малого бізнесу. При цьому підприємцю обов’язково повинні представити скаргу

5. Перевірка відбувається тільки при наявності наказу, номер якого повинен бути у розпорядженні на перевірку

6. Розпорядження (копію) перевіряючий повинен залишити підприємцю

7. Підприємець може запросити на перевірку: суспільні організації, засоби масової інформації

Закон України “Про господарські товариства” – докладно визначає принципи діяльності, порядок утворення і ліквідації, управління товариством, майнові права учасників товариства, принципи розподілу прибутку, регулювання членства у товаристві, регулювання трудових відносин

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” – регулює економічну діяльність підприємництва, в т.ч. порядок оподаткування підприємств, визначення і віднесення витрат до собівартості, визначення оподаткованого прибутку, амортизаційних відрахувань тощо

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” – визначає правові основи зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

Закон України “Про банкрутство” – визначає порядок визначення підприємства банкрутом, порядок і організацію робіт при визначенні підприємства банкрутом

Існує ще багато різних законодавчих і правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність.