62. Які концепції щодо сенсу людської історії склалися в соціальній філософії?

Мета – віддалена. Її треба досягти. Сенс існує завжди.Мета і сенс співпадають в релігії.

Есхатологія.Мета і сенс – визнання кінця світу.

ПРовіденціалізм. Прислухатися до Бога і діяти в злагоді з його волею

Ясперс:створення єдиної релігії

Збереження людей, забезпечення майбутнього, зменшення ентропії на Землі

Выделяют четыре основные позиции в решении вопроса о С.и.:

1) история наделена объективным смыслом, поскольку она является средством для достижения определенных ценностей (таких, как, скажем, свобода, всестороннее развитие человека, его благополучие и т.п.), реализация которых хотя и является итогом исторического развития, но не зависит от планов отдельных людей и их групп, от их понимания истории и от их сознательной деятельности;

2) у истории объективно есть смысл, т.к. она является ценной сама по себе, в каждый момент ее существования, причем эта внутренняя ценность совершенно на зависит от людей и их групп, которые могут как понимать смысл и ценность истории, так и не понимать их;

3) история имеет субъективный смысл как средство достижения тех идеалов, которые вырабатывает само человечество и которые оно стремится постепенно воплотить в жизнь в ходе своей деятельности;

4) у истории есть субъективный смысл, поскольку она позитивно ценна сама по себе, и эта ее ценность придается ей не извне, а самими людьми, живущими в истории, делающими ее и получающими удовлетворение от самого процесса жизни.

63. Якими факторами можна пояснити поліваріантність історії? Наведіть приклади поліваріантності перебігу історичних подій в історії України та країн, мови яких ви вивчаєте.

У поліваріантності історії визначальну роль відіграє суб’єктивний фактор, що являє собою свідому діяльність людей, класів, політичних організацій для досягнення певної мети(діяльність етнічних груп)

Розрізняють 2 рівня:

1. Ідеологічний рівень(суб’єктивний фактор повинен мати певну ідеологію, теорію… якої мети прагнуть, які шляхи(засоби), рушійні сили, теоретичні програми)

2. Організаційний рівень(діяльність повинна бути впорядкована певним чином – координаційні центри, налагодження зв’язків, інформаційні, матеріальні засоби(приміщення, прапори)

Точка біфуркації (точка розгалуження) – історія може піти різними шляхами,

Атрактор – правильний шлях з багатьох, щоб мати стабільність)

Більше я нічого не знайшла((

64. Особливості сучасного інформаційного суспільства. Ваші міркування щодо майбутнього цього суспільства.

Завдяки виникненню нових технічних засобів та нових технологій інформаційне суспільство характеризується низкою ознак: 1) повсюдне впровадження науко- і інформаційномістких технологій; 2) бурхливе зростання індустрії знань, у яку переміщується все більше і більше людей і ресурсів; 3) у сфері освіти, науки, комп'ютерної діяльності, ЗМІ тощо продукується більше половини національного продукту; 4) радикальні зміни у співвідношенні робочого і вільного часу та особистих настановах людини; 5) зміна мотивацій людини від суто матеріальних цінностей і власності до можливостей самовираження та саморозвитку, задоволення роботою і життям; 6) використання інформації не лише для створення матеріальних і культурних благ, а й значною мірою для того, щоб формувати у громадян певні економічні, соціальні і політичну позиції; 7) формується новий тип споживача інформації. Змінюються пріоритети потреб особистості. Особистість будує характер своєї поведінки на ґрунті широкої інформації, умінні вибрати необхідну інформацію. Характерною рисою сучасної людини е дії, що базуються не на традиції в мисленні і практиці, а на інформації; 8) переосмислюється ставлення до природи і всього навколишнього середовища, як до "мови розвитку виробництва. Дедалі більш важливого значення набувають екологічні проблеми. 9) Техніка розвивається заради самої техніки, для функціонування інших машин (наприклад, сфера обслуговування авто).

У сучасному інформаційному суспільстві виникають серйозні проблеми, які слід враховувати і розв'язувати. Зокрема, стверджується, що техніка вторгається у всі сфери життя людини. З'являється ІЛЮЗІЯ, що людина незабаром позбудеться багатьох видів традиційної діяльності, їх немов би замінить машина, навіть моральні, політичні і соціальні проблеми можуть бути розв'язані на основі машинних технологій. У цьому відношенні слід згадати таку особливість, як новий вид некрофілії – потягу до всього неживого, нелюдяного, а саме – до машин, комп’ютерів. Спілкування переходить у віртуальний вимір, витісняючи реальні контакти людей одне з одним.

Я переконана, що майбутнє сучасного інформаційного суспільства буде неодмінно пов’язано із технологіями, машинами і віртуальною реальністю. Як це не сумно, але віртуальна реальність уже настільки глибоко проникла у життя сучасного суспільства, що вона більше не виступає як окрема реальність, а стає продовженням дійсності.

Щодо міжособистісних відносин, то це правда, що є тенденція заміни багатьох форм людського спілкування їх віртуальними еквівалентами: реальна розмова, похід у кінотеатр, дружба і кохання все частіше і частіше замінюються віртуальними. І, на мою думку, цей процес є невідворотним, і в майбутньому ситуація не зміниться. Однак, на мою думку, і на думку доктора філософських наук Черновицької і багатьох інших дослідників, віртуальна реальність невзмозі замінити реальну. Дуже складно добитися того, щоб віртуальний користувач забув, що він знаходиться не у звичайному світі, а у віртуальному. У віртуальному світі людина зовсім інакшим чином оцінює себе і свої можливості. У неї виникає відчуття своєї могутності. Віртуальний користувач навпаки ніколи не забуває про своє становище, і саме впевненість, що у віртуальному світі все можливо, і дозволяє йому повноцінно жити , діяти, не боячись, що йому насправді прийдеться відповідати у реальному житті за вчинки віртуальні. Звідси випливає, що одна із небезпек широкого розповсюдження інформаційних технологій пов’язана із зниженням рівня відповідальності.

Щодо політики, то під впливом інформатизації та Інтернету до початку нового тисячоліття масова політика стала трансформуватися в кіберполітіку. Це виражається, перш за все, у використанні автоматизованих механізмів зворотного зв'язку (опитування громадської думки, соціальна статистика і різноманітні економічні методи). Політика все помітніше втрачає людський характер і отчуждаеться від громадян. Привнесення кібернетичних форм в політику в підсумку призведе до практично повного зникнення безпосередньої політики , яка будується на міжособистісному спілкуванні громадян і політичних лідерів. Частково це вже має місце. Все частіше і частіше спілкування з державними структурами відбувається через автовідповідачі або голосові сервіси , за допомогою SMS або анонімних відповідей на соціологічні опитування . Саме поняття громадянина, що проживає на певній території і що вибирає від цієї території свого представника до органів влади , йде в минуле.

Однак, що стосується культури, мистецтва і духовного життя взагалі, то в цю сферу, на мою думку, інформаційні технологій не зможуть проникнути настільки глибоко. Духовність – це ступінь причетності людини до духу, а я переконана, що у будь-які часи людина буде нерозривно пов’язана із духом. Різниця полягатиме лише в тому, якою мірою вони будуть пов’язані. Елементи духовної культури: мораль, релігія, мистецтво, наука, філософія права, система освіти і виховання, ніколи не будуть переформатовані у віртуальну реальність, яким би високим не був рівень розвитку технологій.