1. Назвіть основні специфічні риси філософського знання

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тім, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософських Саме тому філософія є особливим видом знання; це «софійне» знання, зрозуміле як мудрість. Риси: 1)Високий рівень узагальнення - Філософські знання мають найбільш високий рівень узагальнення, в результаті якого виділяються спільні риси, ознаки, зв’язки, відношення речей і процесів, що мають місце в об’єктивному світі. 2)Рефлексивність знань – Ф аналізує накопичене знання, думкою повертається до думок. 3)Творчий незамкнений характер – від чогось відмовляється, щось додає. 4) Специфіка об’єкту пізнання – вона досліджує не сам світ, а знання про світ і людину. 5)Плюралістичність істин філософії – допускає множинність істин, допускає національну філософію.

2. Визначте центральну проблему філософського знання. Наведіть приклади аналізу цієї проблеми в історії філософії.

Ф виникла ~у 7 ст. до н.е. у полісах Давньої Греції. Філософія це система певних знань про природу, суспільство, людину, процес її мислення, пізнання, вона вивчає загальні принципи буття, людину, підвалини існування людини і буття і їх цілісності. Центральною проблемою філософії було пошуки шляхів до мудрості. 1) Антична філософія (іх до н.е. – v н.е.) – *космоцентричність ф-ї. Людина – окремий єдиний світ, але у них є спільне, співпадаюче. Це – сутність людини, пошук сутності.*Антропоцентризм: пізнання людини – центральна проблема філософії. У «Діалогах» Платон не раз пише, що людина – найвище творіння. Сократ: Пізнай самого себе і ти пізнаєш світ. Протагор: Людина – мірило всіх речей. Релігійність: У Ант найвагоміший внесок – поява ф-ї, а на ост етапах – поява християнства. Середньовічна ф-я – ф-я християнства. Не людина, а Бог в центрі ф-ї. Людина – раб Божий. На місце знань приходить віра . Людське життя поділяється на земне і потойбічне. Тіло – в’язниця для душі. 3)Ф-я доби Відродження (xv-xvi) – Занепад феодалізму і розвиток капіталізму. *Відроджуються античні зразки, які треба наслідувати, відтворювати і продовжувати. Закон Гегеля: заперечення заперечення. Відновлюється антропоцентризм, гуманізм, шанобливе ставлення, повага, любов до людини. *Антиклерикалізм: Церква не витримала величезного багатства, відчуженість церкви від народу. *Наукове знання: база, фундамент для філософських узагальнень. *Прямий і тісний зв’язок з мистецтвом: Леонардо да Вінчі – естетичний ідеал. Всебічно і гармонійно розвинена людина. 4) Ф-я Нового часу (xvii – xviii) капіталізм. Капіталізм дуже зацікавлений в розвитку науки. Гносеологія – як добувати знання, наука про пізнання. 2 підходи: 1) емпіризм (засн. Френсіс Бекон) доводить, що основним шляхом пізнання є почуття, чуттєвий досвід, емоції. 2) раціоналізм (засн. Рене Декарт) гол джерело пізнання – розум, бо почуття можуть давати хибну картину. Зв’язок Ф з наукою (Бенедикт Спіноза), історією, спроба аналізу подій (Монтеск’є, Руссо). Бекон: 4 ідоли, які заважають пізнавали світ: 1)ідол печери(людина народжується в оточенні і вбирає його в себе), 2)ідол роду (фізіологічне обмеження людини. Не бачимо, як орел), 3)ідол ринку (плітки), 4)ідол театру (нав’язування думки авторитетів, нав’язування ідеї п’єси, хто гарний, хто поганий). 5) Німецька класична ф-я (xvii-xix) – Кант – суб’єктивний ідеалізм. Кант ділить філософію на теоретичну і практичну. Він вважав, що вирішенню таких проблем філософії, як проблеми буття, моралі і релігії повинно передувати дослідження можливостей людського пізнання

3. Що таке світогляд? Наведіть основні типи світогляду і дайте їх порівняльну характеристику

Світогляд – це система поглядів, настанов, життєвих цінностей, практичних навичок, які визначають поведінку людини, ставлення її до себе і до інших людей. У світогляді виділяють кілька компонентів.  До найважливіших з них відносяться: знання, почуття, переконання, воля. Знання — це ідеальне відображення дійсності в свідомості людини. Почуття — емоційно-чуттєве переживання людиною явищ природи, дій і вчинків інших людей і своїх власних дій. Переконання — інтелектуально-емоційна позитивна оцінка певних ідеалів, норм, дій і вчинків, на які людина орієнтується у своєму житті. Воля — психологічна здатність людини підпорядковувати свою діяльність, вчинки свідомо поставленим цілям. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий, філософський (теоретична серцевина світогляду). Міфологічний: засновано на емоційно-образному і фантастичному ставленні до світу.Міфологічний світогляд поєднує в собі сакральне (таємне, чарівне) з загальнодоступним. Ґрунтується на вірі. Релігійний: ґрунтується на вірі у надприродні сили. Релігії на відміну від більш гнучкого міфу властиві жорсткий догматизм та добре розроблена система моральних заповідей. Релігія поширює і підтримує зразки правильної, моральної поведінки. Науковий: усвідомлення світу через отримання  істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку. Сутність науково­го світогляду полягає в достовірному узагальненні фактів, а також у тому, що за випадковим він бачить необхідне, законо­мірне, а за одиничним — загальне. Філософський: один із впливових і дійових типів. Він, як і релігія, розвинувся з первинної міфології, успадкувавши її світоглядні функції.