
- •1.3.2. (Практичне) Природні надзвичайні ситуації. Стихійні лиха та їх вплив на людей і об’єкти економіки.
- •1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, їх вражаючих факторів та впливу на об’єкти народного господарства.
- •Землетрус
- •2. Метеорологічні стихійні лиха та характеристика їх вражаючих факторів:(сильний вітер, шквал, смерч, сильна спека, зливи,град, мороз, ожеледиця).
- •Урагани, шквали
- •Хуртовини
- •Ожеледиця
- •3. Небезпечні гідрологічні явища і їх вражаючі фактори.
- •Снігові лавини
- •4. Природні пожежі та їх вражаючі фактори
1.3.2. (Практичне) Природні надзвичайні ситуації. Стихійні лиха та їх вплив на людей і об’єкти економіки.
1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, їх вражаючих факторів та впливу на об’єкти народного господарства.
2. Метеорологічні стихійні лиха та характеристика їх вражаючих факторів:(сильний вітер, шквал, смерч, сильна спека, зливи,град, мороз, ожеледиця).
3. Небезпечні гідрологічні явища і їх вражаючі фактори.
4. Природні пожежі та їх вражаючі фактори.
1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, їх вражаючих факторів та впливу на об’єкти народного господарства.
До геологічно небезпечних процесів відносять:
зсуви,
обвали та осипи,
землетруси,
просадки земної поверхні.
Зсуви - це сповзання мас гірських порід вниз по схилу під впливом сили земного тяжіння. Прикладом слугує гігантський зсув площею п'ять квадратних кілометрів в районі с. Костинці Сторожецького району Чернівецької області, який виник 20 квітня 1999 р. У деяких місцях земля просіла на 10 метрів, деякі будинки заглибились у землю на півтора - два метри. Причиною зсуву стало надмірне зволоження грунтів у цьому районі.
Причинами зсувів є природні процеси і антропогенні фактори, внаслідок яких схили втрачають опору.
До природних чинників належать: збільшення крутизни схилів, підмив їх основ водою, сейсмічні поштовхи. Важливими факторами діяльності зсувів є дощові та талі води. Вода заповнює пори, порушує зчеплення між частинками грунту і полегшує сковзання маси грунту по схилу. При цьому зменшення ґрунтових вод, яке обумовлює зневоднення грунту, та почергове замерзання і відтаювання також являються природними механізмами зсуву. В цих умовах схил стає нестабільним і внаслідок землетрусу зсувається. Слід пам'ятати, що зсуви бувають і на рівнинній частині поверхні Землі.
Штучними (антропогенними) причинами утворення зсувів є: руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом грунту і вирубкою лісів.
Згідно міжнародної статистики 80% сучасних зсувів обумовлені діяльністю людини. Зсуви формуються на ділянках з водостійкими та водоносними породами грунтів, коли сила тяжіння схильних порід перевищує силу зчеплення грунту. Вони виникають при стрімкості схилів 10% і більше, а на глиняних грунтах - при 5-7%.
За глибиною залягання зсуви бувають:
поверхневі (1 м);
мілкі (5 м);
глибокі (до 20 м);
дуже глибокі (понад 20 м).
За типом матеріалу:
кам'яні (граніт, гнейс);
ґрунтові (пісок, глина, гравій).
За швидкістю зміщення порід:
повільні (декілька сантиметрів на рік);
середні (декілька метрів за годину або добу);
швидкі )декілька десятків кілометрів за годину).
Залежно від потужності зсуви поділяються на:
малі (до 10 тис. м3);
великі (до 1 млн м );
дуже великі (понад 1 млн м3).
Інколи великі об'єми гірських порід переміщуються зі швидкістю потягу. В таких випадках їх називають обвалами.
Обвал - це відокремлення великого масиву гірських порід на стрімкому обривистому схилі. Близько 80% сучасних обвалів пов'язані з антропогенним фактором і виникають при неправильному проведенні будівництва та гірських розробок. Практично вся територія України належить до зсувних зон (окрім Поліської низовини). Зсувонебезпечні території за останні декілька десятків років збільшились в п'ять разів і найбільшого поширення набули у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, областях та у Криму. Значною мірою зсувами охоплені береги каскаду Дніпровських водосховищ та узбережжя Чорного та Азовського морів.
Для попередження зсувів необхідно виконувати протизсувні заходи, які за своїм характером поділяються на пасивні і активні. До пасивної групи заходів відноситься заборона підрізки зсувних схилів; будівництва на схилах ставків і водойм; вибухових робіт поблизу зсувних ділянок; використання водопроводу без робочої каналізації; скиду на зсувні схили стічних вод; заселення зсувних територій; знищення деревно-кущової і трав'яної рослинності. До активної групи заходів слід віднести будівництва різного роду інженерних споруд - підпірних стінок, утримуючих контрфорсів, комбінованих свайно-анкерних конструкцій тощо.