Регуляція функцій

222. Порівняльна характеристика нервової та гуморальної регуляції

№

ВІДМІННІ

ОЗНАКИ

ГУМОРАЛЬНА

РЕГУЛЯЦІЯ

НЕРВОВА

РЕГУЛЯЦІЯ

І

Походження назви

Лат. humor - рідина + лат. regulo - упорядковую

Грец. neuron - нерв + лат. regulo - упорядковую

2

Виникнення у філогенезі

Найстаріший вид регуляції

Пізніше (пов’язане з появою нервової системи)

3

Досконалість

Менш досконалий механізм

Більш досконалий механізм

4

Характерна

Для тварин і рослин

Тільки для тварин

5

Здійснюється за допомогою

Біологічно активних речовин

Нервових імпульсів

6

Шляхи регуляції

Кров, лімфа і міжклітинна рідина

Нейрони, які з’єднані за допомогою синапсів

7

Область дії

Широка - органи та їх системи

Точно визначена - певні групи клітин

8

Швидкість регуляції

Відносно повільно (пов’язаний зі швидкістю руху крові)

Набагато швидше (у сотні разів швидше)

9

Тривалість дії

Значна - хвилини, години

Незначна

10

Домінування

Підпорядкована нервовій регуляції

Відіграє провідну роль

СПІЛЬНІ ОЗНАКИ: 1) нервові та гуморальні процеси взаємопов’язані і взаємообумовлені; 2) об’єднання нервової та гуморальної регуляції (нейрогуморальна регуляція) зумовлює тривалість регуляторних процесів; 3) нейрогуморальна регуляція забезпечує постійність внутрішнього середовища організму (гомеостаз)

223. Порівняльна характеристика складових нервової клітини

№

ОЗНАКИ

ТІЛО НЕЙРОНА (ПЕРИКАРІОН)

АКСОН

ДЕНДРИТИ

1

Походження

назви

Грец. peri - навколо + karyon - ядро

Грец. axon-вісь

Грец. сіепсігоп - дерево

2

Розміри

Від 5-7 мкм до 150 мкм

Від кількох мікро­метрів до 1,2 м

Від 0,01 мм до 0,4-0,5 мм

3

Кількість

Завжди одне

Завжди один

Від одного до 1000

4

Особливості

будови

Містить всі компоненти клітини, а також нейро­фібрили і тільця Ніссля

Містить нейрофіб­рили і синаптичні пухирці

Сильно галузяться, вкриті шипиками і містять нейро­фібрили і рибосоми

5

Функції

Забезпечує підтримання

Проводить нервові

Проводять нервові

нормальної життєдіяль­

імпульси від тіла

імпульси до тіла нервової

ності нервової клітини

нейрона

клітини

224. Порівняльна характеристика чутливих, вставних і рухових нейронів

№

ОЗНАКИ

ЧУТЛИВІ (доцентрові, аферентні) НЕЙРОНИ

ВСТАВНІ

НЕЙРОНИ

(інтернейрони)

РУХОВІ (відцентрові, еферентні) НЕЙРОНИ

І

Походження

назви

Грец. аґґегепз - принос- ний

Лат. inter - між

Грец. еґґегепз - винос­ний

2

Загальна

кількість

Складають 0,0025% всіх нейронів

Складають 99,95% всіх нейронів

Складають 0,0025% всіх нейронів

3

Розташування тіл нейронів

Поза ЦНС - у вузлах спинномозкових і черепних нервів

У межах ЦНС

У ЦНС або у вузлах автономної нервової системи

4

Тіло

Округле

Видовжене

Многокутне

5

Відростки

Аксон і дендрит або єдиний відросток, який ділиться на аксон і дендрит

Один аксон і багато дендритів

Один аксон і багато дендритів

6

Несуть нервові імпульси

Від рецепторів до ЦНС

Від чутливого нейрона до рухового нейрона

Від ЦНС до робочих органів (ефекторів)

225. Порівняльна характеристика псевдоуніполярних, біполярних і мультиполярних нейронів*

№

ОЗНАКИ

ПСЕВДОУНІПОЛЯРНІ

НЕЙРОНИ

БІПОЛЯРНІ

НЕЙРОНИ

МУЛЬТИПОЛЯРНІ

НЕЙРОНИ

І

Походження

назви

Грец. рэеиёоз - несправжній + лат. ипоэ - один + роїив - полюс

Лат. Ьі- - означає подвійність + роїив - полюс

Лат. ти кит - багато + роїиз - полюс

2

Форма тіла

Овальна

Видовжена

Багатокутна

3

Кількість

відростків

Від тіла нейрона відходить єдиний відросток, який ділиться на аксон і дендрит

Від тіла нейрона відхо­дить два відростки - аксон і дендрит

Від тіла нейрона відходить один аксон і багато дендритів

4

Розташування тіл нейронів

Поза ЦНС (у спинномозко­вих і черепно-мозкових вузлах)

Поза ЦНС (органи зору, слуху, рівноваги, нюху)

У ЦНС або поза ЦНС (у вузлах автономної нервової системи)

5

Функції

Рецепторна

Рецепторна

Інтегративна,

ефекторна

6

Приклади

Чутливі нейрони спинномозкових вузлів

Чутливі нейрони сітківки ока

Рухові нейрони у спинному мозку

226. Порівняльна характеристика немієлінових і мієлінових нервових волокон*

№

ВІДМІННІ

ОЗНАКИ

НЕМІЄЛІНОВІ НЕРВОВІ ВОЛОКНА

МІЄЛІНОВІ НЕРВОВІ ВОЛОКНА

І

Мієлінова оболонка

Відсутня

Є

2

Перехвати Ранв’є

Відсутні

є

3

Розповсюдження нервових імпульсів

Неперервно

Стрибкоподібно (сальтаторне проведення)

4

Швидкість проведення збудження

До 3 м/с

100-120 м/с

5

Приклади

Післявузлові нервові волокна автономної нервової системи

Нервові волокна спинномозкових і черепно-мозкових нервів

СПІЛЬНІ ОЗНАКИ: 1) складаються з довгих відростків нейронів (аксонів); 2) оболонки утворені шваннівськими клітинами (нейролемоцитами); 3) входять до складу нервів; 4) забезпе­чують проведення нервових імпульсів

№

КОМПОНЕНТИ

ОСОБЛИВОСТІ

БУДОВИ

ФУНКЦІЇ

І

Рецептор

Спеціалізовані клітини або закін­чення чутливих нервових волокон

Перетворюють різні види енергії подразників на нервовий імпульс

2

Чутливі нервові волокна

Аксони чутливих нейронів, вкриті оболонками

Проводять нервові імпульси до ЦНС

3

Нервовий центр

Компактно розташована сукупність нейронів, яка знаходиться у ЦНС

Участь у здійсненні рефлексів, регуляція певної функції

4

Рухові нервові волокна

Аксони рухових нейронів, вкриті оболонками

Проводять нервові імпульси від ЦНС

5

Робочий орган (ефектор)

Мають різноманітну будову (напр., залози, скелетні м’язи)

Зміною у своїй діяльності забезпе­чують реакцію-відповідь організму на дію подразників

228. Порівняльна характеристика центральної та периферичної нервової системи

№

ВІДМІННІ

ОЗНАКИ

ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА

ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА

І

Складові

частини

Головний мозок, спинний мозок

12 пар черепних нервів, 31 пара спинно­мозкових нервів і периферична частина автономної нервової системи

2

Кількість

нейронів

Понад 99,95% всіх нервових клітин

Менше 0,05% всіх нервових клітин

3

Загальна маса

Більша (1400 грамів)

Менша

4

Оболонки

Головний і спинний мозок вкритий оболонками

Відсутні

5

Розташування

У кісткових порожнинах, утво­рених хребцями і кістками черепа

У порожнинах тіла, а також тканинах і органах тіла

6

Функції

Регуляторна; головний мозок є субстратом психічного життя

Провідникова (передача нервових імпульсів від рецепторів до ЦНС і від ЦНС до робочих органів)

СПІЛЬНІ ОЗНАКИ: 1) складається з нервових і гліальних клітин; 2) збудливість; 3) про­відність; 4) разом складають єдину нервову систему, яка забезпечує цілісність організму і його зв’язок з навколишнім середовищем

229. Порівняльна характеристика білої та сірої речовини

№

ВІДМІННІ

ОЗНАКИ

БІЛА РЕЧОВИНА

СІРА РЕЧОВИНА

1

Утворення

Утворена нервовими волокнами

Утворена скупчення тіл нейронів

2

Розташовання на периферії ЦНС

У спинному мозку, довгастому мозку, мості, середньому і про­міжному мозку

У мозочку, мозолистому тілі, півкулях головного мозку

3

Розташовання всередині ЦНС

У мозочку, мозолистому тілі, півкулях головного мозку

У спинному і головному мозку

4

Відносний вміст У ЦНС

Складає 60% маси головного мозку людини

Складе 40% маси головного мозку людини

5

Споживання кисню

0,3-0,5 мл кисню на хвилину

3 мл кисню на хвилину

6

Функції

Провідникова

Регуляторна, інтегративна

СПІЛЬНІ ОЗНАКИ: 1) містить кровоносні судини, нейроглію і сполучну тканину; 2) утво­рює центральну нервову систему (ЦНС) і забезпечує її функціонування

№

ВІДМІННІ

ОЗНАКИ

СПИННИИ

МОЗОК

головний

МОЗОК

І

Форма

Здавлений спереду назад циліндричний тяж

Нагадує форму волоського горіха

2

Розміри

Маса до 3 8 г, довжина 41 (?)-45 см((?)

Маса 1275 (?) - 1375 (#), розміри 16 X 13 X 11 см

3

Розташування

У хребтовому каналі

У порожнині черепа

4

Розвиток

3 хвостового кінця нервової трубки зародка людини

3 головного кінця нервової трубки зародка людини

5

Частини

5 частин: шийна, грудна, поперекова, крижова і куприкова

3 частини: стовбур мозку, мозочок і передній мозок

6

Розташування сірої речовини

Всередині (на поперечному розрізі має форму метелика)

На поверхні(кора) і всередині (ядра)

7

Розташування білої речовини

На периферії і поділена на канатики

Під корою і заповнює проміжки між ядрами

8

Ліквор

Міститься у центральному каналі

Міститься у чотирьох шлуночках

9

Нерви

Дає початок 31 парі спинномозкових нервів

Дає початок 12 парам черепно-мозковим нервам

10

Функції

Рефлекторна, провідникова

Регуляторна, субстрат психічного життя

СПІЛЬНІ ОЗНАКИ: 1) розвиваються із зародкової нервової трубки; 2) складаються з сірої та білої речовин; 3) анатомічно сполучені один з одним: шийний відділ спинного мозку пере­ходить у довгастий мозок; 4) разом утворюють ЦНС; 5) вкриті оболонками; 6) розташовані у кісткових порожнинах; 7) регулюють діяльність організму людини

231. Порівняльна характеристика частин головного мозку

№

ЧАСТИНИ

ОСОБЛИВОСТІ

БУДОВИ

ЧЕРЕПНО-

МОЗКОВІ

НЕРВИ

ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ

1

Великий

(кінцевий)

мозок

Складається з правої та лівої півкуль (великий мозок) і мо­золистого тіла

І пара

Регуляція всіх функцій організму

2

Проміжний

мозок

Складається з таламуса (згір’я), колінчастих тіл, шишкоподібної залози (епіфіза) і гіпоталамуса (підзгір’я)

11 пара

Таламус - підкірковий центр усіх видів чутливості, гіпота­ламус регулює діяльність різних систем органів

3

Середній

мозок

Складається з покриву серед­нього мозку і ніжок мозку; містить червоне ядро і чорну речовину

ІІІ-ІУ

пари

Червоне ядро забезпечує тонус скелетних м’язів, чорна речо­вина регулює жування, ковтан­ня і тонкі рухи пальців рук

4

Задній

мозок

Об’єднує міст і мозочок

У-УІІІ

пари

Мозочок забезпечує коорди­націю рухів

5

Довгастий

мозок

Є безпосереднім продовженням спинного мозку і формою схо­жий на молоду цибулину

ІХ-ХІІ

пари

Жування, ковтання, блювання, ссання, дихання, кашель, чхан­ня, потовиділення, серцева діяльність, сльозовиділення

232. Порівняльна характеристика черепно-мозкових нервів

ЧЕРЕПНО-МОЗ- КОВІ НЕРВИ

КЛАСИ­

ФІКАЦІЯ

ПОХО­

ДЖЕННЯ

МІСЦЕ ВИХОДУ ІЗ ЧЕРЕПА

ЗОНА

ІННЕРВАЦІЇ

Нюховий нерв (1 пара)

Чутливий

Великий

(кінцевий)

мозок

Решітчаста пластинка решіт­частої кістки

Слизова оболонка верхнього носового ходу і прилеглої частини перегородки носа

Зоровий нерв (II пара)

Чутливий

Проміжний

мозок

Канал зорового нерва

Сітківка очного яблука

Окоруховий нерв (III пара)

Руховий

Середній

мозок

Верхня очна щілина

Три прямі м’язи очного яблука, нижній косий м’яз, м’яз-підіймач верхньої повіки, війковий м’яз

Блоковий нерв (IV пара)

Руховий

Середній

мозок

Верхня очна щілина

Верхній косий м’яз очного яблука

Трійчастий нерв (V пара)

Змішаний

Міст

Верхня очна щіли­на (перша гілка), круглий отвір (друга гілка), овальний отвір (третя гілка)

Слізна залоза, кон’юнктива, очне яблуко, слизова обо­лонка порожнин носа і рота, зуби, ясна, передні 2/3 язи­ка, привушна залоза, шкіра обличчя, жувальні м’язи

Відвідний нерв (VI пара)

Руховий

Міст

Верхня очна щілина

Бічний прямий м’яз очного яблука

Лицевий нерв (VII пара)

Змішаний

Міст

Внутрішній слухо­вий прохід, канал лицевого нерва; шилососкоподіб- ний отвір

Мімічні м’язи обличчя, сли­зова оболонка передніх 2/3 язика і м’якого піднебіння, під’язикова і підщелепна слинні залози, слізна залоза, залози порожнин носа і рота

Присінково- завитковий нерв

(VIII пара)

Чутливий

Міст

Внутрішній слуховий прохід

Вестибулярний апарат і спіральний (кортіїв) орган внутрішнього вуха

Язикоглотковий нерв (IX пара)

Змішаний

Довгастий

мозок

Яремний отвір

Слизова оболонка глотки, задньої третини язика, бара­банної порожнини і слухової труби; привушна залоза

Блукаючий нерв (X пара)

Змішаний

Довгастий

мозок

Яремний отвір

Серце, органи дихання і травлення, печінка, під­шлункова залоза, нирки, зовнішній слуховий прохід, посмуговані м’язи глотки, м’якого піднебіння і гортані

Додатковий нерв (XI пара)

Руховий

Довгастий

мозок

Яремний отвір

Трапецієподібний м’яз, грудинно-ключично- соскоподібний м’яз

Під’язиковий нерв (XII пара)

Руховий

Довгастий

мозок

Канал під’язико­вого нерва

М’язи язика

233. Відмінні ознаки соматичної та автономної нервової системи

№

ВІДМІННІ

ОЗНАКИ

СОМАТИЧНА , НЕРВОВА СИСТЕМА

АВТОНОМНА НЕРВОВА СИСТЕМА

І

Центральний

відділ

Представлений у ЦНС порівняно рівномірно

Представлений у ЦНС нерівномірно - у вигляді своєрідних “вогнищ”

2

Периферичний

відділ

31 пара спинномозкових нервів і 12 пар черепних нервів

Представлений автономними вузлами, нервами і сплетеннями

3

Контроль функцій

Контролює свідомі функції

Контролює несвідомі функції

4

Рефлекторна дуга

Має власну аферентну та еферентну ланки

Має власну тільки еферентну ланку

5

Еферентні шляхи

Складаються з одного нейрона

Складаються з двох нейронів

6

Діаметр нервових волокон

10-14 мкм

2-7 мкм

7

Збудження

Поширюється швидше (100 м/с)

Поширюється повільніше (10 м/с)

8

Рефрактерний

період

Коротший

Довший

9

Медіатор

Ацетилхолін

Ацетилхолін і норадреналін

10

Іннервує

Скелетні м’язи, суглоби, шкіру та органи чуттів

Усі органи і тканини людини

11

Функції

Рухова (моторна) і чутлива (сенсорна)

Регулює життєдіяльність всього організму

234. Порівняльна характеристика відділів автономної нервової системи

№

ВІДМІННІ

ОЗНАКИ

АВТОНОМНА НЕРВОВА СИСТЕМА

СИМПАТИЧНІШ

ВІДДІЛ

ПАРАСИМПАТИЧНИЙ

ВІДДІЛ

1

Центральний

відділ

У бічних рогах спинного мозку від VIII шийного до ІІ-ІИ поперекового сегментів у вигляді бічнопроміжного ядра

Дві частини: мозкова (середній мозок, міст і довгастий мозок) і крижова (ІІ-ІУ крижові сегменти)

2

Периферичний

відділ

Парний симпатичний стовбур з нер­вами і автономними сплетеннями

III, VII, IX, X черепні нерви, вузли; тазові нутряні нерви і вузли

3

Розташування

вузлів

Утворюють симпатичний стовбур і входять до складу сплетень

Поблизу органів або всередині них (нутряні вузли)

4

Медіатор

Ацетилхолін і норадреналін

Ацетилхолін

5

Особливості

іннервації

Іннервує всі органи і тканини орга­нізму людини

Не іннервує: гладеньку мускулатуру більшості кровоносних судин, селе­зінку, надниркову залозу

6

Діяльність

Короткочасні впливи

Більш тривалі впливи

Генералізована - охоплює більшу частину організму

Локальна - спрямована на певну частину організму

Спрямована на енергетичне забез­печення організму

Спрямована на накопичення і збе­реження енергії

7

Функції

Підготовка організму до діяльності у загрозливих ситуаціях: до боротьби, втечі тощо

Забезпечує відновні процеси в орга­нізмі, стабілізацію внутрішнього середовища

СПІЛЬНІ ОЗНАКИ: 1) представлені у ЦНС нерівномірно - у вигляді “вогнищ”;

2) аферентні ланки спільні з соматичною нервовою системою, власна лише еферентна ланка рефлекторної дуги; 3) нервові волокна мають невеликий діаметр; 4) збудження поширюється порівняно повільно; 5) контролюють несвідомі функції; 6) часто діють як антагоністи (посилення - послаблення, прискорення - уповільнення і тощо)