Багатошаровий плоский зроговiлuй ештелш покривае поверхню шири, утворюючи тт ешдермк. Характерною особливктю цього епГтелГю е наявшсть п’яти шарГв: базального, остистого, зернистого, блискучого, рогового. ЗовнГшнГй роговий шар складаеться з рогових лусочок, яш утворюються в процесГ кера- тишзацГт епГдермоцитГв (вГдкладання в цитоплазмГ клГтин рогово'т речовини - кератину).

Переxiднuй еттелш вистеляе сечовивГднГ шляхи (нирковГ миски, чашечки, сечоводи, сечовий мГхур), тобто органи, якГ здатнГ розтягуватися (при наповненш)

1. скорочуватися (при випорожненш). За рГзних морфо-функцГональних сташв органа змГнюеться форма i товщина епГтелГального пласту - особливо поверх- невого шару епГтелГоцитГв.

2. Залозистий ештелш

Залозистий епГтелГй складаеться Гз залозистих клГтин - гландулоцитГв. Це спещалГзоваш клГтини, що пристосованГ до синтезу, накопичення i виведення секрету.

РозрГзняють залози внутрГшньот' секрецГт - ендокринш i залози зовшшньот' секрецГт - екзокринш, вГдповГдно, гландулоцити подГляють на ендокриноцити та екзокриноцити. ЕндокриннГ залози становлять ендокринну систему, яка разом Гз нервовою системою регулюе i координуе роботу органГв усього органГзму. Характерним для них е те, що сво'т секрети (гормони) вони видшяють безпо- середньо в кров. До таких залоз належать гшофгз, епГфГз, щитоподГбна i прищитоподГбнГ залози, наднирковГ залози, ендокриннГ вГддГли шдшлунковот' та статевих залоз.

ЕкзокриннГ залози мають кшцевГ секреторнГ вГддши та вивГдш протоки. СвГй секрет вони видшяють у порожнини (наприклад, у порожнину шлунка) або на поверхню епГтелГального пласту.

За кшькГстю клГтин усГ залози органГзму подГляють на одноклГтинш та багатоклГтиннГ. ОстаннГх в органГзмГ е велика кГлькГсть.

За розташуванням (вГдносно епГтелГального пласту) розрГзняють ендоештель альнГ та екзоепГтелГальнГ залози, тобто тГ, якГ лежать у межах ештелГю або, вГдповГдно, поза ним. Бшьшкть залоз е екзоештелГальними (рис. 2.5).

ЕкзокриннГ залози вГдргзняються мГж собою за будовою, способом секрецГт, складом секрету. За будовою кшцевих вГадшв i вивГдних проток розрГзняють декшька т'х видГв (рис. 2.6).

Проста залоза мае нерозгалужену вивГдну протоку. Цим вона вГдрГзняеться вГд складно'т залози, вивГдна протока яко'т розгалужена. Для того, щоб розрГзнити розгалужену i нерозгалужену залози, необхГдно звернути увагу на тх секреторний вГддГл. Розгалужена залоза завжди мае кшька кГнцевих вТддТлГв. За формою

28

Рис. 2.5. Pi3Hi типи екзокринних залоз:

1 - однокл1тинш ендоештел1альш залози (келихоподабш кл1тини); 2 - багатокл1тинна ендоештел1альна залоза (слизово! оболонки порожнини носа); 3 - багатокл1тинна екзоештел1альна залоза.

Рис. 2.6. Mорфологiчна класuфiкацiя екзокринних залоз залежно вiд будови 1х Kiнцевих вiддiлiв i вuвiднuх проток:

1 - проста нерозгалужена трубчаста залоза; 2 - проста нерозгалужена трубчаста залоза з инцевим вщдшом у вигляд1 клубочка; 3 - проста розгалужена трубчаста залоза; 4 - складна розгалужена трубчаста залоза; 5 - проста нерозгалужена альвеолярна залоза; 6 - проста розгалужена альвеолярна залоза; 7 - складна розгалужена альвеолярна залоза; 8 - складна розгалужена альвеолярно-трубчаста залоза.

секреторних в1ддшв залози подшяються на трубчасл, альвеолярш та трубчасто- альвеолярш.

За способом видшення секрету !з клгтини залози под!ляють на три типи: мерокринов^ апокринов! ! голокринов! (рис. 2.7). При мерокриновому тип! секрец11 залозист! кл!тини не руйнуються. До мерокринових залоз належать: слинш залози, п!дшлункова залоза, бшьша частина потових залоз та ш. При апокри­новому тип! секрецп ап!кальна частина кл!тини в!докремлюеться в!д не!' разом !з секретом. Прикладом апокринових залоз е молочн! та потов! залози пахвових дшянок. При голокриновш секрец11 руйнуеться вся клгтина. Прикладом голокри- ново!' залози е сальна залоза шк!ри.

29