Розды 1. Анатом1я та ф131олог1я як науки, що вивчають структури та механ13ми забезпечення потреб людини

АНАТОМ1Я ТА II ЗВ’ЯЗОК 3 1НШИМИ ДИСЦИПЛ1НАМИ

Анатсшя е складовою частиною науки морфолоп!'. До морфологи належать також пстолопя (наука про тканини), цитолопя (наука про клггину), ембрюлопя (наука про розвиток зародка).

Анатомiя - це наука про форму i будову оргашзму людини i його складо- вих - оргашв та систем, а також про тх розвиток i функци.

Pозpiзняють aнaтомiю описову (опис оргашв, як вивчали пiд час розтишв тpупiв), системну (вивчення оргашзму за системами - шсткова, м’язова, внутршш органи тощо), топогpaфiчну (вивчення взаемозв’язшв мiж органами в певнш дiлянцi тiлa) i пластичну (вивчення пропорцш тiлa i його форм). Остання мае назву прикладнот анатоми для художнишв i cкульптоpiв.

Функцюнальна aнaтомiя вивчае окpeмi органи i системи оpгaнiв у зв’язку з тх функцieю. Динaмiчнa aнaтомiя займаеться вивченням не лише будови опорно- рухового апарату, але й динамки pухiв, i мае значения для правильного розумшня фiзичного розвитку людини. Вiковi змiни оpгaнiв i тканин висвгглюе вiковa aнaтомiя. I, нареши, поpiвняльнa aнaтомiя поpiвнюe будову тварин piзних клaciв i людини.

Досить ткно з aнaтомieю пов’язана антрополопя, яка вивчае будову тiлa людини в кторичному acпeктi.

Основним методом досладження в ноpмaльнiй анатомП е розтин i препару- вання. В сучаснш анатомП застосовують багато шших мeтодiв доcлiджeння з використанням сучаснот' оптики, peнтгeнiвcьких пpомeнiв, пластичних мaтepiaлiв та досягнень хiмil i фiзики.

Нормальну aнaтомiю вивчають за системами:

I. Опорно-руховий апарат

1. Остеолопя - вчення про шстки

2. Apтpоcиндecмологiя - вчення про з’еднання кicток

3. Miологiя - вчення про м’язи

2. Спланхнолопя (вчення про нутрошд)

1. Травна система

2. Дихальна система

5

3. Сечова система

4. Статева система

2. Серцево-судинна система (кардюангюлопя)

1. Серце

2. Apтepiaльнa система

3. Венозна система

4. Лiмфaтичнa система

2. Нервова система (невролопя)

1. Центральна соматична нервова система

2. Периферична соматична нервова система

3. Вегетативна нервова система

2. Органи кровотворення та iмунна система

3. Органи внутршньо'! секрещ'! (ендокринологiя)

4. Органи чуття (естезюлопя)

Aнaтомiя людини е абсолютно фундаментальною наукою для шзнання людського оpгaнiзму. Ми починаемо розумГти хто ми е, лише зpозумiвши, що ми е. Вci зв’язки, як icнують в оpгaнiзмi, можуть бути зрозумшими лише при зктавленш даних анатомГт з даними cумiжних диcциплiн.

Людина е вищим продуктом розвитку живот' матери. Тому, щоб зрозумГти тт будову, нeобхiдно користуватися даними бюлоп! - науки про закони виникнення i розвитку живот' природи. Як людина е частиною живот природи, так i наука, що вивчае тт будову, тобто aнaтомiя, е складовою бюлогп.

Щоб зрозумгги будову оpгaнiзму з точки зору взаемозв’язку форми i функцтт, aнaтомiя користуеться даними фiзiологil. Aнaтомiя i фТзТологТя розглядають один i той же об’ект - структуру живого, але з рТзних позицш: aнaтомiя - з точки зору форми, оргашзаци живого, а фТзюлопя - з точки зору функцп, пpоцeciв, що в ньому втдбуваються. Це cпоpiднeнi науки, якТ е альфою й омегою медичних знань.

Aнaтомiя, яка вивчае не лише зовшшню, а й внутрТшню форму, структуру оргашв за допомогою мшроскопа - це мшроскошчна aнaтомiя. Вона ткно по- в’язана з наукою про тканини - гiстологieю, яка вивчае зaкономipноcтi будови i розвитку тканин та оргашв, а також з наукою про клгтину - цитолопею. Остання дослтджуе зaкономipноcтi будови, розвитку i дТяльностТ клТтин, з яких побудоваш тканини й органи. Ембрюлопя вивчае розвиток зародка.

1з винаходом електронного мiкpоcкопa виникла можливкть доcлiджувaти су6мТкроскопТчнТ структури i навгть молекули живот матерП, що е об’ектом вивчення хiмil. На мeжi цитологГт й хТмтт розвинулась нова наука - цитохiмiя.

Отже, aнaтомiя, гТстологТя, цитологТя та eмбpiологiя разом становлять науку про форму, будову i розвиток органТзму, яка мае назву морфологiя.

6