Залозистий ештелш виконуе секреторну функцГю, його ештелюцити синтезу- ють i видшяють речовини-секрети, якГ беруть участь у рГзних процесах в органГзмГ.

Незважаючи на рГзноманТтнГсть функцГй, для всГх епГтелГальних тканин характерний ряд морфолопчних ознак. ЦТ тканини побудованГ лише з клГтин i практично не мГстять мГжклГтиннот речовини. КлГтини, з’еднаш мГж собою рГзними типами контактГв, утворюють суцшьний пласт. Пласт епГтелГальних клгтин ле- жить на базальнш мембранГ, яка вГдмежовуе епГтелГй в!д пухкот сполучнот' тканини, що завжди знаходиться пГд ним, виконуючи таким чином бар’ерну функцГю. КрГм того, базальна мембрана сприяе живленню ештелГю. ЕштелГальш тканини не мГстять судин, i саме через базальну мембрану здшснюеться тх живлення за рахунок судин пухкот' сполучнот тканини. Завдяки своему розташу- ванню епГтелГальнГ клгтини або пласт в цГлому мають полярну диференцГацГю. Це означае наявшсть у епГтелГоцитГв двох полюсГв - ашкального, оберненого до зовнГшнього середовища, та базального, що лежить на базальнш мембраш. АпГкальний та базальний полюси мають рГзнГ гТстологГчнГ ознаки. На апГкальнГй поверхнГ клГтин можуть бути мшроворсинки, вГйки тощо. ЕпГтелГальнГ тканини мають високу здатшсть до фГзюлопчнот i репаративнот регенерацГт.

1. Покривний ештелш

Морфолопчна класифГкацГя покривного епГтелГю залежить вГд кГлькостГ шарГв та форми клГтин. Тому, перш за все, епГтелш подГляють на одно- та багатошаровий.

В одношаровому ештелГт всГ клГтини розташованГ на базальнш мембраш. У багатошаровому на базальнш мембраш лежить лише нижнш базальний шар ештелюцитГв, а клгтини, що розташованГ вище, втрачають контакт Гз нею. Одно- шаровий ештелш подГляють на однорядний та багаторядний, а однорядний, в свою чергу, за формою клгтин бувае плоским, кубГчним, призматичним. В одноряд­ному епГтелтт всГ клГтини мають однакову форму i розмГр, а тх ядра розташовуються на одному рГвш. У багаторядному ештелГт внаслГдок рГзних видГв, розмГрГв i форм клгтин тх ядра лежать на рГзних рГвнях, але всГ епГтелГоцити контактують з базальною мембраною (рис. 2.4).

Багатошаровий ештелш подшяеться на плоский незроговший, плоский зроговГлий та перехГдний. Такий подГл залежить вГд особливостей будови верх- нього шару ештелюцитГв.

Одношаровий плоский еттелш складаеться Гз одного шару плоских клгтин, яш лежать на базальнш мембраш, мають полнюнальну форму i нерГвнГ крат. На ашкальнш поверхнГ епГтелГоцитГв е поодинокГ мГкроворсинки. Така будова харак­терна для ендотелГю судин, мезотелГю, який покривае листки плеври, перикард та rnmi серознГ оболонки.

Одношаровий кубiчнuй еттелш утворений клГтинами кубГчнот, а в пло- щинГ - квадратнот форми. ВГн вистеляе окремГ канальцГ та збГрнГ трубочки нирки, утворюе стГнку фолГкулГв щитоподГбнот залози, жовчних проток печГнки.

26

е е

Рис. 2.4. Схема будови р1зних munie покривного еттел1ю:

а - одношаровий плоский; б - одношаровий куб1чний; в - одношаровий призматичний ештелш з облям1вкою; г - багаторядний миготливий; д - багатошаровий плоский незроговший; е - багатошаровий перехщний у розтягнутому сташ; е - багатошаровий перехщний у звичайному сташ.

Одношаровий призматичний (цилшдричний, або стовпчастий) еттелш вистеляе слизов! оболонки стшки шлунка, тонко!' i товсто!' кишок, матки. Для одношарового призматичного ештелш з облям!вкою характерна наявшсть на апшальнш поверхш ештелюципв чисельних мшроворсинок. Такий ештелш виконуе функщю всмоктування i характерний для тонко!' та товсто!' кишок, а також жовчного м!хура, проток печшки i шдшлунково!' залози.

Багаторядний (псевдобагатошаровий) призматичний вшчастий етте­лш вистеляе повггроносш шляхи, а також матков! труби i ам’явиносш протоки. В ньому е декшька тишв клгтин (вшчасл, базальш, келихопод!бш), але вс! вони лежать на базальнш мембран!. Проте не вс! ештелюцити досягають поверхш, що створюе враження його багатошаровостг

Багатошаровий плоский незроговiлuй еттелш найбшьш характерний для слизових оболонок ротово!' порожнини, стравоходу, зовшшнього шару ропвки, покривае також частину надгортанника, вистеляе шхву. Вш складаеться з трьох шар!в ештелюципв: базального, остистого та шару плоских клгтин.

27