який спрямував зусилля пращвникГв кафедри на вивчення впливу внутршшх та зовншшх факторГв на рГст i формоутворення скелета. ПГсля призначення проф. В.Г. Ковешшкова ректором Луганського медичного Гнституту кафедру у 1984 р. очолив його учень, проф. ЯЛ. Федонюк, тд керГвництвом якого колектив кафедри продовжив науковГ пошуки, започатковаш проф. В.Г. Ковешнжовим.

Започаткували розвиток науки на кафедрГ такГ морфологи, як доц. С.К. Гор- дГенко, асистент К.Ю. Кондратов, доц. A.В. Укратнський, доц. I.С. Штабровський, проф. В.З. Сжора, а також доц. ПЛ. Москаленко, ст. викл. К.I. Сухшський, доц. В.О. Гомон, доц. H.X. Микула, якГ i досГ працюють на кафедрГ.

2. Роль видатних учених у розвитку ф1зюлоп1

ФГзГологТя як самостшна наука, що грунтуеться на експериментальному методГ дослГдження, бере свш початок вГд робГт Ушьяма Гарвея (1578-1657), який математично розрахував i експериментально обгрунтував теорГю кровообГгу.

В. Гарвей (1578-1657) перший подав думку, що тварини в своему онтогенез! повторюють фшогенез. Це вГдкриття мало значения не лише для анатома i фГзюлогГт, але й для всГет бюлогГт та медицини.

У XVII-XVIII ст. вченГ намагалися пояснити роботу рухового апарату, механТз- ми вентиляцГт легень, функцГт нирок i iH. з точки зору закошв механГки. Великою популярнГстю користувалася концепцГя тварин-автоматГв, розвинена Рене Декар- том, який перешс принципи мехашчного руху i на нервову систему тварин. Ви- користовуючи закони оптики, Декарт намагався пояснити роботу ока людини.

ВГдкриття бГоелектричних явищ Гталшським анатомом i фГзГологом Лут'джГ Гальваш (1737-1798) поклало початок експериментальнГй медициш. Французь- кий фГзГолог Франсуа МажандГ (1783-1855) довГв окреме Гснування чутливих (заднГ корГнцГ) i рухових (передш корГнцГ спинного мозку) нервових волокон,

що стверджувало взаемовщповщшсть структура та функцГт (закон Белла-МажандГ).

НГмецький фГзюлог Iогaнe Мюллер сформулю- вав “Основш положения рефлекторнот' теорП”, якГ в подальшому були розвиненГ у працях ЬМ. Сече- нова та ЬП. Павлова.

НГмецький фГзик, математик i фГзГолог Герман Гельмгольц (1821-1894), якому належать велиш вГдкриття в галузГ фГзГологТчнот' акустики i фГзГологГт зору, вивчав процеси скорочення м’язГв, явище тета- нусу i вперше вимГряв швидкГсть проведения збу- дження по нерву жаби.

Розвиток фГзГологГт ткно пов’язаний з Гменами видатних фгзюлопв I.М. Сеченова i I.П. Павлова.

ьм. СечЕНОВ (1829-1905)

14

ВГдкриття, зроблеш цими великими вченими, увшшли в науковий фонд свГговот медицини.

Надзвичайно важливГ вГдкриття були зробленГ I.M. Сеченовим у галузГ фГзюлогГт центральнот нервовот' системи. I.M. Сеченов був першим фГзюлогом у свт, який теоретично обгрунтував, що психГчна дГяльнГсть людини вГдбуваеться рефлекторно, а не на основГ духовного початку. В 1863 р. була опублГкована його знаменита праця “Рефлекси головного мозку”, в якш учений стверджуе, що наше мислення, духовне життя закономГрно формуеться шд впливом зовнГшнього середовища i мозок е органом, який вГдображае щ впливи. Наше психологГчне життя - це закономГрний пГдсумок умов виховання, дГт середовища та генетичних факторГв.

I.M. Сеченов теоретично обгрунтував механТзми мозковот' дГяльностГ. I.П. Павлов розробив метод умовних рефлексГв, який дозволяе експериментально дослГджувати фГзГологТчнТ механТзми, що лежать в основГ психГчнот дГяльност i поведГнки. Метод об’ективного вивчення поведшкових реакцГй, введений I.П. Павловим, створив нову науку - фГзюлопю вищот' нервовот дГяльностГ. Ця наука е теоретичною основою для розумшня сутностГ механГзмГв психГчнот' дГяльностГ людини.

ЬП. Павлов уперше в ГсторГт науки показав вплив слова на психГку людини i стан нормального функцюнування фГзГологТчних систем органГзму. Слово - це система сигналГв, яка закономГрно змшюе психГку, поведГнку, функцюнування органГв. ЬП. Павлов вклав у руки медика могутню зброю в боротьбГ за здоров’я людини, надавши йому можливГсть правильно користуватись словом як мораль- ним впливом на людину для успГшного лГкування.

Цея нервГзму - це визнання провГднот ролГ нервовот системи в регуляцГт функцш. Вона пронизуе всГ дослГдження ГП. Павлова. Його роботи в галузГ фГзГологГт травления були оцшеш на свГтовому рГвнГ: вчений був нагороджений НобелГвською премГею.

Майже 20 рошв I.П. Павлов присвятив вивченню фГзГологГт' травления. ЗапропонованГ ним методи накладання фГстул на рГзнГ вГддГпи шлунково-кишко- вого тракту сприяли видатним вГдкриттям у галузГ травления.

Великими вГдкриттями I.П. Павлов збагатив фГзюлопю кровообГгу. ВГн описав закономГрностГ, пов’язаш Гз саморегуляцГею артерГального тиску, вГдкрив симпатичний пГдсилювальний нерв серця, подтвердив адаптацГйно-трофГчну дГю симпатичних нервГв на мюкард.

1. П. Павлов завжди турбувався про молодь. ВГн залишив лист - науковий заповГт молодГ. Великий учений писав: “Що б я хотГв побажати молодГ? По- перше, послГдовностГ. Ще на початку своет роботи привчГть себе до суворо'т послГдовностГ в накопиченнГ знань. ВивчГть ази науки, перш нГж зшти на т"т вершину. НГколи не берГться за наступне, не засвотвши попереднього.

По-друге - скромностГ. НГколи не думайте, що ви вже все знаете. I як би високо не оцшювали Вас, завжди майте мужшсть сказати собк я неук.

15

Не дозволяйте гордиш заволодГти вами. Через нет' ви будете чинити ошр там, де потрГбно погодитися, через нет ви вГдмовитеся вГд кориснот поради i дружньот допомоги, через нет ви втратите мГру об’ективностГ

По-трете - пристрастГ. Пам’ятайте, що наука вимагае вГд людини всього т"т життя. I якби у вас було два життя, то тх би не вистачило вам. Значного напруження i великот пристрастГ вимагае наука вГд людини. Будьте пристрасш у вашГй роботГ i у ваших пошуках’’.

В галузГ фГзюлогГт багато i плГдно працювали вченГ медичних шкГл Укратни. Засновником експериментальнот фГзГологГт' в Xapкiвcькому ушверситетГ був I.П. Щолков, який керував кафедрою фГзГологГт з 1863 р. У свотх працях головну увагу вш придГпяв фГзГологГт' нервовот' системи та вивченню газообмГну.

1. П. Щолков (1833-1900) написав посГбник з фГзГологГт. У його лабораторГт ви- конав свою першу наукову роботу В.Я. Данилевський (1852-1939), який пГзнГше протягом майже швстолптя очолював фГзГологТчну науку в Xapковi.

Проблематика дослГджень академша В.Я. Данилевського рГзноманГтна й переважно стосуеться питань нейрофГзюлогГт та ендокринологГт. Йому належить розв’язання проблеми рефлекторного гшнозу. Aкaдeмiк Данилевський розгортае роботу Гнституту експериментальнот ендокринологГт i розбудовуе ГнсулГнову фабрику, яка постачае шсулшом медичнГ заклади СРСР.

Засновником експериментальнот фГзГологГт в КиевГ був учень вГденського фГзГолога Карла ЛюдвГга, його асистент, чех за нацГональнГстю В.Б. Томса. ВГн очолював кафедру з 1865 по 1883 pp. Його послГдовником був СЛ. Чир’ев - учень видатного вченого, академГка П.В. Овсянникова. СЛ. Чир’ев надав роботГ кафедри Кит'вського медичного факультету електрофГзюлопчного i неврологГчного спрямування, що й досГ певною мГрою визначае характер т"т дГяльностГ. Найвиз- начнГшГ пращ з ще'т' проблеми належать академшу В.Ю. Чаговцю (1873-1941).

Кафедру фГзГологГт медичного факультету Одеського ушверситету очолював проф. Б.Ф. ВерГго (1860-1925), якому належать важливГ працГ з електрофГзюлогГт.

ШирокГ дослГдження будови i функцГт' нервовот системи, легень, печГнки, нирок, судин шкГри проводив спочатку в Xapкiвcькому, а згодом - в Китвському унГверситетГ H.A. Xpжонщeвcький (1863-1909). З його тщативи у КиевГ вперше у свГтГ почали проводити народш медичнГ читання.

Особливо важливого теоретичного i практичного значения набули досль дження I.О. Соколянського в Укратнському Iнcтитутi Експериментальнот Дефек­тологи. I досГ його дослГдженням придшяють належну увагу в англГйськГй медичнш лГтературГ. I.О. Соколянський заперечував надмГрну психологГзацГю та соцюлогь зацГю людини в концепщях Маркса, Енгельса i тх росГйських послГдовникГв. ТакГ погляди стали причиною розгрому Гнституту, ув’язнення та висилки вченого з Укратни.

Aкaдeмiк В.П. ПротопопГв - психГатр i нейрофГзГолог, представник харкГвсь- кот школи, визначний дГяч укратнськот' науки i культури пГсляреволюцГйного

16

перюду. Його фГзюлопчш погляди зумовлеш впливом Сеченова та Павлова. Протопошв поширюе в Укратш Гдет' об’ективного вивчення дГяльностГ людини. ВГн був засновником Центрального дослГдного ПсихГатричного Iнcтитуту, який згодом перетворився в Укратнську ПсихоневрологГчну Aкaдeмiю, а також !нсти- туту Експериментальнот' Медицини. ВГн не належав до комушстичнот парта i йому не дозволяли очолювати тГ установи, якГ вГн створював.

В.П. Протопошв розгорнув вГддш фГзюлогГт вищот' нервовот дГяльностГ. Оскшь- ки психологГя в тих напрямках, як тодГ були поширенГ в Укратш, не забезпечувала знания природних властивостей дитини, вГн виготовив прелГмГнарний “Курс науки про поведшку”, який базувався на засадах нейрофГзюлогГт'. Проте психологГя усуваеться як предмет дослГдження i викладання в Украт'нГ Учений вивчав також складш форми вищот нервовот' дГяльностГ на собаках та мавпах i видав монографГю “ДвижнГ навички у тварин”. ДоповГдь Гз зафшьмованими (Глюстрована фГльмами) матерГалами була зачитана на 8-му МГжнародному ФГзГологТчному КонгресГ.

Кафедра нормальнот фГзГологГт' Терношльсько'т' медичнот академГт була заснована в 1957 роцГ Гт фундатором е доктор медичних наук, професор Костянтин Васильович Кованов, який очолював колектив кафедри протягом 34-х рошв. ВГн розробив наступнГ прюритетш науковГ дослГдження з фундаментальних проблем серцево-судиннот системи: лГмфатична система як регулятор кров’яного тиску (1952); про роль лГмфатичних судин в кровообГгу (1952); змГна загального та мГсцевого тонусу кровоносних судин при подразненш моторнот зони кори головного мозку; фГзюлопчш фактори ризику кардюпатологГт у молодих здорових шдивГдуумГв (1980); про роль ГнтегративностГ центральних синоптичних i прямих впливГв в регуляцГт гемодинамши (1982).

В останне десятирГччя проф. Кованов К.В. вивчав i розробив наступнГ прГоритетнГ дослГдження: сутшсть ноосферного рГвня сучасного штелектуала; механТзми виникнення слабкостГ синусного вузла; взаемозалежнГсть функцю- нальних об’емГв серця; механТзми дГастолГчно-систолГчнот взаемодГт передсердь i шлуночкГв серця; наочнГ структурно-логГчнГ схеми механгзмГв дГт законГв

В. Вернадського в розвитку ноо-, бГо-, гео-, техносфери; обгрунтованГ висновки впливу типу погоди на працездатшсть людини без виявлення типу а вищот' нервовот дГяльностГ, бюритму (“сови” та “жайворонки”), прагнення до певнот дГяльностГ - неможливГ На науковГ роботи проф. Кованова К.В. е посилання у вГтчизняних i закордонних монографГях та шдручниках. ВГн винайшов метод поетики для використання його з метою посилення прагнень до знань та ефек- тивностГ навчального процесу.

Проф. Кованов К.В. продовжуе працювати на кафедрГ, проводить пошуки ефективних методГв первиннот профГлактики кардГопатологГт у здорових людей, особливо дГтей.

З 1991 року завГдувачем кафедри став проф. Вадзюк С.Н.

17