Поширений метод моделювання. Використовуючи модель, функцюнально наближену до певного органа чи системи органГв (штучне серце, штучна нирка тощо), вивчають функцп органГв i систем.

Короткий 1сторичний опис розвитку анатомы та ф131ологп

1. Етапи становления анатом1'1 як науки

Правильне розумГння значения сучаснот' анатоми' можливе лише на тл1 знания тт становления.

Лшуванням людей почали займатися ранГше, шж були вГдомГ якГсь даш про будову i функцГю органГв. Розтин тГла тварин у давнину проводили шд час приготування тш та поклошння Гдолам, а людини - при бальзамуванш фГзичних тГл осГб царського походження, поранениях на вшш. ТехнГка препарування при цьому була примГтивною.

В античнГй ГрецГт медицина для того часу була досить добре розвинутою. ЛжарГ користувалися великою повагою. 1снував культ бога медицини - AcRnemH (Ескулапа, сина Aполлонa), а лГкарГв називали асклепГадами.

Найбшып правильш дан! про будову тша тва- рин i людини зустрГчаються в працях знаменитого лГкаря i мислителя ГГппократа (460-377 pp. до н.е.).

Вперше описав серце як орган, що приводить у рух кров, Apicтотeль (384-322 pp. до н.е.). Aлe його поняття про рух кровГ було вкрай заплутаним.

В Олександртт дозволялося робити розтини фь зичних тГл людей шсля тх смертГ з науковою метою, тому анатомГя тут набула особливого розвитку.

Серед учених цГе'т школи вГдзначались ГерофГл (народ. в 304 р. до н.е.) та Еразистрат (народ. близь- ко 300 р. до н.е.). Вони в свотх працях об’еднали всГ знания з анатоми людини, а Еразистрат досить

точно для того часу описав печшку та жовчш ПППОКРAT

шляхи. (460-377 pp. до н.е.)

Видатним лшарем початку нашот ери е КлавдГй Гален (130-201 pp. н.е.). Вш створив теорГю кровообГгу, за якою печшку вважали центральним крово- творним i кровоносним органом, а серце - центральним органом циркуляцГт “життевот пневми” в органГзмГ. Протягом тринадцяти столГть медики навчалися за його працями. РелГгшш догми того часу не давали можливостГ уточнити i перевГрити данГ його праць.

9

Видатний вчений арабського свГту, справжнГй енциклопедист своет епохи, Aбу Aлi 1бн-Сша, латинГзоване Гм’я Aвiцeннa (980-1037), вивчав органГзм людини як в умовах нормального функцюнування, так i при лшуванш захворювань. Перевага Aвiцeнни перед ученими-сучасниками полягала в тому, що вш був не лише лшарем-практиком, фГлософом, але й анатомом, неперевершеним у свГй час знавцем людського тГла. Взявши краще Гз робГт свотх попередникГв (Галена, Apicтотeля), вш написав чимало творГв, що стосуються рГзних галузей людських знань, найбшьш вГдомим Гз яких е “Канон медицини”. У цГй книзГ 1бн-Сша описуе анатомГю людини, рГзноманГтнГ захворювання, методи тх лГкування i навГть дае косметичнГ поради. “Канон медицини” був перекладений латинською мовою, витримав понад 30 видань i до кшця XVII ст. був основним пГдручником не лише для студентГв, але й для лГкарГв.

В епоху ВГдродження з’явилися вченГ, як зруйнували схоластичну анатомГю Галена i побудували фундамент науковот анатомГт'. Започаткував цю титашчну працю Леонардо да ВшчГ продовжив ВезалГй, а завершив Гарвей.

Леонардо да ВшчГ (1452-1519) одним Гз перших почав робити роз- тини фГзичних тГл людей i став новатором у дослГдженш будови органГзму. В свотх малюнках вГн вперше правильно зобразив органи тша людини i е засновником пластичнот анатомГт.

Aндpeac ВезалГй (1514-1564) - це засновник сучаснот анатомГчнот' науки. ВГн систематизовано вивчив будову тша людини i видав досконало шюст- рований посГбник “Про будову тша людини в семи книгах” (1543).

У XVIII ст. Укратна потрапила в кабалу до Росшськот ГмперГт. З Укратни переселяють у Мос- ковщину найкращих дГячГв науки. Тому серед викладачГв та вчених у перших вищих школах РосГт, в тому числГ й медичних, бачимо величезну кшь- кГсть укратнщв.

Киево-Могилянська академГя, що свГтила, як справжня Alma Mater, промГнням науки на цший слов’янський свГт, мала в той час уже вжову icTC>piK>. Коли в МосковщинГ вГдкрили медичнГ школи, з Укратни направили туди найкращих учшв. Багато з них стали видатними.

З тх числа згадаемо лГкаря, акушера, засновника мГкроскопГчнот анатомГт' Олександра Михайловича Шумлянського (1748-1795). У 1782 р. вш захистив докторську дисертацГю на тему “Про будову нирки”. О.М. Шумлянський довГв, що описанГ М. МальпЫ нирковГ тГльця е не залозами, а сплетениями артерГальних капГлярГв, оточених “деякою кГльцеподГбною межею”. Це було описания капсули

AHДРЕAС ВЕЗAЛIЙ (1514-1564)

10

клубочка, яку на 60 рошв шзшше побачив англшський пстолог Боумен. Сьогодш капсулу клубочка називають капсулою Шумлянського-Боумена.

Петро Aндpiйович Загорський (1764-1846) - академж, автор оригшального посГбника “Скорочена анатомГя ...” в двох книгах, яка витримала п’ять видань. ВГн е засновником анатомГчнот школи в ПетербурзГ.

У 1828 рощ видатний вГтчизняний хГрург i анатом 1.В. Буяльський, учень ПА. Загорського, видае в ПетербурзГ атлас “Aнaтомо-хipуpгiчнi таблицГ”, за яким навчалися студенти багатьох крат'н бвропи. В СШA атлас був нагороджений Золотою медаллю.

*

&■

.В. БУЯЛЬСЬКИЙ (1789-1866)

ПА. ЗAГОРСЬКИЙ (1764-1846)

Aтлac 1.В. Буяльського - це кторична цГннГсть. Як навчальний посГбник вш вГдГграв велику роль у розвитку медичнот' освГти i вГдобразив розвиток анато- мГт' на початку XIX ст. Особливо цшною е ця праця також тому, що подручник з анатомГт ПА. Загорського не мав ГлюстрацГй. 1.В. Буяльський розробляв методи бальзамування трупГв, запропонував новГ способи ви- готовлення тонких корозивних анатомГчних препа- ратГв. ВГн е автором визначних монографГй: “Краткая общая анатомия тела человеческого” (1844), Анато- мические записки для обучающихся живописи и скульптуре в имперской академии художеств” (1860).

Основоположником топографГчнот анатомГт е М.1. Пирогов (1810-1881), який розробив метод розтину заморожених трушв для вивчення топографа органГв. Вся його дГяльшсть - це шла епоха у розвитку меди- цини й анатомГт. Останш роки свого життя вш провГв

М.1. ПИРОГОВ (1810-1881)

11

у с. Вишня в Укратш, де побудував лшарню для бГдних, лшував тх безкоштовно i допомагав мате- рГально. ПГсля смертГ його тшо було забальзамоване i зберГгаеться на ВшничинГ

Видатним анатомом в Укратш був В.О. Бец (1834-1894), який розробив принцип клГтиннот бу- дови кори головного мозку.

Aнaтомiя XIX столГття пов’язана з Гменем П.Ф. Лесгафта (1837-1909), який розробив основи функщональнот анатомГт, показав формоутворююче значения функцГт, а також стверджував, що здо- ров’я людини багато в чому визначаеться тт фГзичною дГяльшстю.

В.О. БЕЦ Досягнення ембрюлоги, пстологи та пор!вняль-

(1834-1905) нот анатомГт дали можливкть вивчати форму i бу­

дову органГзму пГд мшроскопом i неозброеним оком у процесГ тх ГндивГдуального та видового розвитку.

Морфолопя XX столГття характеризуеться як наука, що накопичуе, синтезуе i систематизуе факти про будову i розвиток органГзмГв, якГ були отримаш завдяки досконалим методам дослГдження i технГки. Цьому сприяли працГ в галузГ бюлогГт та анатомГт I.I. Мечшкова, В.М. Бехтерева та iH.

Серед вГдомих дослщнишв анатомГт людини XX столГття слГд назвати Д.М. Зер­нова, В.П. Воробйова, Ф.О. Стефашса, Г.М. !осифова, В.М. Тонкова, В.М. Шов- куненка, Г.Ф. Панова, Д.A. Жданова, В.В. КупрГянова, М.Г. ПрГвеса та багатьох Гнших.

Упродовж XIX i на початку XX столГть в Укратш були медичш факультети лише в Xapкiвcькому (заснований у 1805 р.), Кит'вському (1841 р.), Одеському (1900 р.) та Дншропетровському (1916 р.) ушверситетах. Нечисленш науковГ кадри, слабке оснащения теоретичних кафедр не могли сприяти розробцГ значних наукових проблем медицини.

Згодом медичш шститути були створенГ в Гнших мктах Укратни.

Видатними представниками Xapкiвcькот школи анатомГв був акад. В.П. Во- робйов (1876-1937), який дослГджував вегетативну нервову систему. ВГн видав п’ятитомний “Aтлac анатомии человека’’. В.П. Воробйов запропонував новий метод макро-мГкроскошчного дослГдження в анатомГт та оригшальну теорГю баль- замування, завдяки чому харшвська школа анатомГв одержала свите визнання. Його учнями були Вшт.В. БобГн, Р.Д. СинельнГков та багато Гнших. Вчеш цГе’т школи вивели анатомГчну науку на рГвень передових, реформували методологГю анатомГчних дослГджень. За ГнТцГативою В.П. Воробйова розширилися зв’язки нормальнот анатомГт Гз сумГжними дисциплГнами - патологГчною та топографГчною анатомГею, гГстологГею i фГзГологТею.

12

h 1971 р. кафедрою анатоми Xapкiвcького медшституту керував Вол.В. БобГн (1924), очолюваний ним колектив продовжував науковГ дослГдження з макро- мГкроскошчнот анатомГт' периферичнот нервовот' системи.

Ниш завГдувачем кафедри е проф. В.М. Лупир (1938).

УчнГ В.П. Воробйова усшшно продовжували розвивати його науковГ Гдет'. В Одеському медичному ГнститутГ завГдувачами кафедри анатомГт' працювали проф. М.С. Кондратьев, проф. ФА. Волинський. Iз 1941 р. цю посаду обшмае проф. I.I. !лы'н (1931), пГд керГвництвом якого почалися експериментальнГ досль дження розладГв центральнот' нервовот' системи в умовах тривалого плавания на суднах з метою знайти способи, за допомогою яких можна було б зменшити вплив на органГзм несприятливих чинникГв.

У ОмферополГ велику роль у становленш кафедри анатомГв вГдГграв учень акад. В.П. Воробйова - проф. Вшт.В. Бобш, який очолював цю кафедру з 1930 по 1970 pp.

Другим великим центром розвитку анатомГчнот науки в Укратш стала кафедра нормальнот анатомГт Китвського медичного шституту, яку в 1930 рощ очолив учень акад. В.М. Тонкова - проф. М.С. Сшров (1892-1973). ВГн вивчав лГмфатич- ну систему, разом Гз свотми учнями продовжував дослГдження видатних представ- никГв кит'вськот анатомГчнот школи: В.О. Беца (1834-1894), МА. Тихомирова (1848-1902), ФА. Стефашса (1865-1917). ЦТ пращ узагальнеш в монографГях та докторських дисертацГях A.A. Сушко, I.6. КефелГ, A.I. Свиридова, A.A. Apхiповичa та багатьох Гнших.

h 1978 р. керГвником кафедри анатомГт НацГонального медичного ушверси- тету став проф. I.I. Бобрик (1925), головним напрямком науковот дГяльност якого е вивчення вГкових змГн в органГзмГ людини пГд час тт розвитку в пренаталь­ному онтогенезГ Очолюваний ним колектив працюе над питаниями розвитку гемо- та лГмфомГкроциркуляторного русла органГв ендокриннот, травнот та ди- хальнот систем на макроскопГчному, мжроскошчному та електронномГкроскопГч- ному рГвнях.

Кафедрою анатомГт ЛьвГвського медичного Гнституту з 1939 р. керував проф.

1. R Любомудров - учень В.П. Тонкова, а з 1972 р. - проф. В.Ф. Вшьховий (1918).

Першим завГдувачем кафедри анатомГт Ворошиловградського медичного шсти­туту (ниш Луганський медичний ушверситет) була учениця М.С. Сшрова - проф. I.I. Чайковська, а з 1984 р. - проф. В.Г. Ковешшков.

ПровГдними морфологами на Укратш е також проф. Д.Б. Беков (м. Луганськ), проф. Г.С. Шр’якулов (м. Донецьк), проф. ЮА. Максимук (м. Полтава) та багато Гнших.

Кафедра анатомГт Терношльського медичного Гнституту була органгзована в 1957 р. доц. A.A. Верисоцьким. З 1959 по 1971 pp. кафедрою керував проф. М.Я. Полянкш, пГд керГвництвом якого проводились дослГдження кровоносного русла внутршшх органГв. З 1971 р. цю посаду обшмав проф. В.Г. Ковешшков,

13