
- •Анатом1я та ф13юлог1я 3 патолог16ю
- •Розды 1. Анатом1я та ф131олог1я як науки, що вивчають структури та механ13ми забезпечення потреб людини
- •Предмет фоюлогп та II зв’язок 3 шшими дисциплшами
- •Короткий 1сторичний опис розвитку анатомы та ф131ологп
- •Етапи становления анатом1'1 як науки
- •Роль видатних учених у розвитку ф1зюлоп1
- •Розд1л 2. Кл1тина. Тканини. Поняття про орган, систему орган1в, орган13м основи 3агально1 цитологи
- •Покривний ештелш
- •Залозистий ештелш
- •Волокниста сполучна тканина
- •Скелетш тканини
- •Сполучна тканина 3i спещальними властивостями
- •Гладка м’язова тканина
- •Посмугована м’язова тканина
- •Орган. Система орган1в. Орган13м
- •Загальш поняття про органи, lx системи та оргашзм у цшому
- •Зв’язок оргашзму 1з довкшлям
- •Вплив бюлоНчних
- •Конститущя. Значения тишв будови тша в походженш захворювань
- •Загальш даш про розвиток органiзму людини
- •Розды 3. Основи загально! патологи предмет I завдання патологи
- •Патологоанатом1чна служба
- •Становления патологи як науки
- •Поняття про здоров’я та хворобу
- •Смерть, II форми, стад11, ознаки. Способи оживления орган1зму
- •Пошкодження
- •Дистроф1я
- •Атроф1я
- •Наслщки некрозу
- •Регенерац1я
- •Г1пертроф1я I г1перплаз1я
- •Порушення кровооб1гу
- •Гiперемiя
- •1.2. Венозна гiперемiя
- •Iшемiя (мiсцеБе мaлокрiБ’я)
- •Кровотеча
- •1Нфаркт
- •Тромбоз
- •Запалення
- •Стадп I мехашзми запалення
- •Класифшащя запалення
- •Пухлини
- •BлaстиБостi пухлин
- •Вплив пухлин на оргашзм
- •Морфогенез пухлин
- •Етюлопя I патогенез пухлин
- •Eпiтелiaльнi пухлини без специфiчноl локaлiзaцil
- •Органоспецифiчнi пухлини
- •Мезенхiмальнi пухлини
- •Пухлини з меланшпродукуючоУ тканини
- •Кома, l"l види
- •Алерг1я
- •Алерпчш реакцИ негайного типу
- •Алерг1чн1 реакцИ' сповшьненого типу
- •Розд1л 4. Опорно-руховий апарат (процес руху)
- •Ос1 та площини т1ла людини
- •Вчення про к1стки та IX з 6днання (остеолог1я I артросиндесмолог1я)
- •Змшаш кГстки - мають елементи плоских I губчастих исток (наприклад, хребцГ).
- •Перервн1 (д|арт- рози, суглоби) (articulatio). Вони характеризуються наяв- шстю порожнини м!ж истка- ми. За функщею вони б!льш рухом!.
- •Шстки мозкового черепа
- •На заднш поверхн! шрамцщ
- •Шстки лицевого черепа
- •З’еднання к1сток черепа
- •Череп у цшому
- •5. В!ков! та статев! особливосп черепа
- •Хребетний стовп
- •Будова хребщв
- •Види з’еднань м1ж хребцями
- •Хребет у цдлому
- •Роздл 4. Опорно-руховий апарат (процес руху)
- •2. Грудна кл1тка
- •2.1. Ребра
- •2.2. Груднина
- •Скелет bepxHbOi к1нц1вки.
- •Шстки плечового пояса та 1х з’еднання
- •Шстки вшьно'! верхньо'! кшщвки та 1х з’еднання
- •Роздл 4. Опорно-руховий апарат (процес руху)
- •Скелет нижньо! к1нц1вки. З’сднання к1сток нижньо! к1нц1вки
- •Кiстки тазового пояса та 1х з’еднання
- •Таз у щлому
- •Шстки вшьно! нижньо1 кшщвки та lx з’еднання
- •Загалбн1 питания анатомы та ф131ологп мя3ово1 системи людини загальна м1олог1я
- •Ф1зюлог1я мяз1в
- •Загальна характеристика збудливих тканин
- •Основн1 властивост! м’яз1в
- •Ф1зюлопчш особливосп гладких та посмугованих м’яз1в
- •Робота м’яз1в. М’язова втома
- •Значения ф1зичного тренування
- •М’язи та фасци частин т1ла м’язи та фасц11 голови
- •Топографо-анатом1чн1 утвори ши1
- •Лопатково-трахеальннй три- кутник, trigonum omotracheale, розта- шований мГж передшм краем лопатково- пГд’язикового м’яза I передньою сере- динною лшею.
- •М’язи та фасщ1 спини
- •Найширший м’яз спини починаеться вГд остистих вГдросткГв шести нижшх грудних I всГх поперекових хребщв, вГд попереково-грудно! фасцГ! I
- •М’язи та фасщУ грудей
- •М’язи та фасщУ живота
- •Топограф1я передньоУ ст1нки живота
- •М’язи I фасцн верхньо! к1нц1вки
- •М’язи плечового пояса
- •Анатом/я та ф/'зюлог/'я з патолог/'ею
- •М’язи вшьно! верхньо! кшщвки
- •1. Двоголо- вий м’яз плеча
- •Короткий вгдвщний м'яз великого паль- ця; 3) протиставний м'яз великого пальця (протиставляе великий палець уам !ншим);
- •Прив!дний м'яз великого пальця.
- •ФасщУ верхньо'! кшщвки
- •М’язи I фасци нижньо! к1нц1вки
- •М’язи тазового пояса
- •М’язи вшьно!' нижньо!' к1нц1вки
- •Анатом/я та ф/'зюлог/'я з патолог/'ею
- •Фасщ! нижньо! кшщвки
- •Дшянка отримала назву решГгчасто! фасцГ!. СерпоподГбний край цГе!' фасцГ! обмежовуе пГдшкГрне (зовнГшне) кГльце стегнового каналу (hiatus saphenus).
- •4. Топограф1я нижньо1 кшщвки
- •Особливост1 будови опорно-рухового апарату людини, що пов’язаш з вертикальним положениям тша
- •Патолог1я опорно-рухового апарату травматичн1 ушкодження опорно-рухового апарату
- •Переломи к1сток
- •2. Несправжнш суглоб
- •Травматичш ушкодження м’яз1в
- •Захворювання опорно-рухового апарату
- •Уроджеш деформащ'1
- •Вади постави. Сколюз
- •Остеопороз. Остеопешчш стани
- •Остеохондроз
- •Розды 5. Анатомо-ф13юлог1чн1 аспекти саморегуляцп функц1й орган13му
- •Крижове сплетения Крижове сплетения (plexus sacralis) утворене переднГми гГлками усГх крижових, куприкових спинномозкових нервГв та частково переднГми гГлками
- •Роздiл 5. Анатомо-фiзiологiчнi аспекти саморегуляцп функц й орган/'зму
- •0Kipa (орган вщчуття дотику, температури та болю)
- •2.3. Гострота зору
- •9 Внутрппшм вухом. В нш розр!зняють верх-
- •Хрон1чна недостатн1сть кори надниркових залоз (хвороба Адд1сона)
- •Роздал 6. Система кров1
- •1. Характеристика тромбоцит1в
- •Методика визначення груп кpовi в систeмi аво за стандартними сироватками
- •Методика визначення груп кpовi в систeмi аво за цолшлональними антителами
- •Методика визначення групи кpовi за системою сде (резус-фактор) пpобipковим методом
- •2.4. Методика визначення шдивщуально!' сум1сност1 кров!
- •Розды 7. Процес кровооб1гу та л1мфооб1гу. Його патолог1я загалбн1 питания анатоми та ф131ологи серцево-судинно1 системи
- •1 Мкм, а довжина - 0,2-0,7 мм. Довжина Bcix кашляр!в становить приблизно 100000 км, тобто якщо !х витягнути в одну трубочку, то нею можна охопити по екватору земну кулю 2,5 раза.
- •Поперечнi, коci, дугоподiбнi мiж двома судинами; 2) артерiальнi та венозш дуги; 3) артерiальнi та венозш сплетения; 4) артерiальнi та венозш сггки.
- •Серце: будова, топограф1я
- •Будова стшки серця. Камери серця
- •1З лГвого шлуночка виходить аорта, яка несе артерГальну кров через велике коло кровообГгу до всГх органГв г тканин.
- •1З правого шлуночка виходить легеневий стовбур, яким починаеться мале коло кровообГгу. ВГн несе венозну кров до легень.
- •Проекщя серця на передню стшку грудно'1 порожнини
- •Судини серця
- •Велике I мале кола кровооб1гу
- •Робота серця
- •Фази серцево1 д1яльност1
- •Тони серця
- •Верх1вковий поштовх
- •Частота серцевих скорочень
- •5. Систол1чний та хвилинний об’ем серця
- •Основш властивосп серцевого м’яза
- •Автоматизм
- •Провщшсть. Провщна система серця
- •Рефрактершсть
- •Електричш явища в серщ
- •Регулящя серцево1 д1яльност1
- •Судини малого кола кровооб1гу
- •Судини великого кола кровооб1гу
- •ДГлиться на такГ вГддши: 1) висхГдна частина аорти; 2) дуга аорти; 3) низхГдна частина аорти, яка в свою чергу, мае грудну та черевну частини (рис. 7.14).
- •Плки низхщно'т частини аорти
- •Анатом/я та ф 'з 'юлог 'я з патолог/'ею
- •Вени великого кола кровооб1гу
- •Система верхньоТ порожнистоТ вени
- •Систегаа нижньо! порожнисто'! вени
- •Система вор1тно1 вени
- •Каво-кавальн1 та порто-кавальш анастомози
- •Методи зупинки кроботеч
- •Особливост1 кровооб1гу плода
- •Основш принципи гемодинамши
- •Артер1альний тиск кровь Методи вим1рювання
- •Артер1альний пульс
- •Кровооб1г
- •Кровооб1г у кашлярах
- •Рух кров1 по венах
- •Регулящя кровооб1гу
- •5.1. 1Ннервац1я судин
- •Судиноруховий центр
- •Рефлекторна регулящя судинного тонусу
- •Вплив пращ на серцево-судинну систему
- •Гугаоральш впливи на судини
- •Функцюнальна анатом1я л1мфатично1 та 1мунно1 систем л1мфатичн1 судини
- •Л1мфо1дн1 органи
- •1. Л1мфатичш судини та вузли нижньо'1 кшщвки
- •У порожниш таза розрЬняють такi вузли:
- •1З брижових вузл!в л!мфа тече до попе- рекових вузл!в, а зв!дти - у л!вий поперековий стовбур !, нарешт!, у грудну протоку.
- •Л1мфатичш судини та вузли грудноУ порожнини
- •Л1мфатичш судини та вузли верхньо1 кшщвки
- •Л1мфатичш судини та вузли голови та ши1
- •Захворювання серцево-судинно1 системи поняття про артер1альну г1по- та г1пертенз1ю
- •Г1пертон1чна хвороба
- •Стад!я - розповсюджених зм!н артер!й - характеризуе перюд стшкого п!двищення артерГального тиску.
- •Стад!я - вторинних змш оргашв у зв'язку з! змшами артер!й ! порушення органного кровообГгу.
- •Атеросклероз
- •1Шем1чна хвороба серця
- •1Нфаркт м!окарда належить до гострих форм 1хс; стенокард!я (певн! форми), а також постшфарктний (рис. 7.54, а) ! дифузний кардюсклероз (рис. 7.54, б - див. Додаток) - до хрошчних и форм.
- •Гостра 1шем1чна хвороба серця (шфаркт мюкарда)
- •Iнфаркт м!окарда под!ляють !з врахуванням величини ! локал!зац!! некрозу.
- •12 Год ш змши стають чггкшими. До них приеднуються крайове стояния лейкоципв та еритроципв у судинах, дiапедезнi крововиливи по периферп уражено! дшянки.
- •2. Хрошчна 1шем1чна хвороба серця
- •Вади серця
- •Серцева недостатнгсть
- •Гостра недостатшсть кровооб1гу
- •0Сновними кл1шчними проявами гостро! недостатносп кровооб1гу е кардюгенний шок, серцева астма (шгерстищальний набряк легень), альвеолярний набряк легень.
- •2. Хрошчна недостатн1сть кровооб1гу
- •Тампонада серця
- •Варикозне розширення вен нижн1х к1нц1вок
- •Розд1л 8. Процес дихання та його патолог1я вчення про нутрощ1 - спланхнолог1я
- •Анатом1я орган1в дихання
- •Зовшшнш Hie
- •Порожнина ноеа
- •Гортань
- •Головн1бронхи
- •Бронхiальнe дерево
- •Альвеолярне дерево
- •Меж1 плевральних м1шк1в I легень
- •Середост1ння
- •Ф1з1олог1я дихання
- •Процес дихання
- •Вентиляц1я легень
- •Мехашзм вдиху та видиху
- •Мехашзм першого вдиху новонароджено1 дитини
- •Тиск у плевральнш порожнин!
- •4. Регулящя дихання
- •Легенев1 об’бМи I житт6в1 6мност1 легень
- •Дихання за р13них умов
- •Дихання при ф1зичному навантаженш
- •Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •Дихання при шдвищеному атмосферному тиску
- •Штучне дихання
- •Захворювання орган1в дихально1 системи розлади 3овн1шнього дихання
- •Гайморит
- •Ларинг1т
- •Трахе1т
- •Бронх1т
- •Гострий бронхгт
- •Хрошчний бронх1т
- •Бронхоектатична хвороба
- •Пневмон1я
- •Гостр1 пневмош1
- •1Нфекщя найчастГше проникае в легеневу тканину шляхом шгаляцГ! збуд- никГв I асшрацГ! вмГсту носоглотки, рГдше - гематогенним шляхом Гз вогнищ шфекцп.
- •Хрошчш пневмош1
- •Емф13ема легень
- •Рак легень
- •Плеврит
- •Пневмоторакс
- •Дихальна недостатн1сть
- •Г1покс1я
- •ЗбГльшення легенево!' вентиляцГ!, що вГдбуваеться рефлекторно у вГдповГдь на змшу хГмГчного складу кровГ: накопичення со2 та ГонГв водню.
- •ЗбГльшення кшькост еритроцитГв
- •Вплив кур1ння на функцн дихально! системи
- •Розды 9. Процес живлення та його патолог1я
- •Ротова порожнина
- •Присшок та власне порожнина рота
- •Слинш залози
- •Змша 1ж1 у порожнин! рота
- •Стравохщ
- •Черевна порожнина та порожнина очеревини
- •Будова шлунка
- •Травления в шлунку
- •Склад I властивост шлункового соку. Методи вивчення
- •Регулящя видглення шлункового соку
- •Моторна функщя шлунка
- •Жовчний м1хур
- •Вщдши тонко'1 кишки
- •Травления у дванадцятипалш кишщ
- •Склад, властивост!, регулящя видшення шдшлункового соку
- •Жовч. Процеси жовчоутворення та жовчовид1лення
- •Травления у тонкш кишщ
- •Кишкова секрещя
- •Всмоктування
- •3.3. Моторика тонко!' кишки
- •Товста кишка
- •Вщдши товсто1 кишки
- •I переходить у поперечну ободову киш- ку (рис. 9.28). Висхщна ободова кишка покрита очеревиною з трьох сторш I брижi не мае.
- •2. Травления в
- •3. Акт дефекащ1
- •Поняття про шлункове та дуоденальне зондування, гастроскошю, ректороманоскошю I копрограму
- •Обм1н речовин I енерг11. Терморегуляц1я
- •Обм1н вуглевод1в
- •Обм1н енергп
- •Основний обмш
- •Загальний обмш
- •3. Регулящя обмшу енерп1
- •Температура тша та II регуляц1я
- •Х1м1чна терморегулящя
- •Ф!зична терморегулящя
- •3. Центр терморегулящ!'
- •Розлади терморегуляц11
- •Гарячка
- •Г!пертерм!я
- •Гшотерм!я
- •В1там1ни та IX ф1з1олог1чне значения
- •Патолог1я травно1 системи основн1 кл1н1чн1 прояви захворювань орган1в травления
- •ПодрГбнено! I частково перетравлено! !жГ, вона кисла; блюванню передуе нудота.
- •Доби, рГдше - до 2 тижшв; хронГчна - може спостерГгатися упродовж мГсяцГв I навГть рокГв.
- •Xарчова алерпя;
- •Патолог1я порожнини рота
- •Стоматит
- •ФарингГт
- •Функцюнальш розлади
- •Езофапт
- •Рак стравоходу
- •Патолог1я шлунка
- •Порушення функцш шлунка
- •Гастрит
- •Рак шлунка
- •Патолог1я печ1нки
- •Недостатшсть печшки
- •Гепатоз
- •Гепатит
- •В|русш гепатити
- •Алкогольний гепатит
- •Цироз печшки
- •Рак печшки
- •Дискшез1я жовчовив1дних шлях1в
- •Жовтяниця
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Холецистит I холанггг
- •Патолог1я п1дшлунк0в01 залози
- •Панкреатит
- •Рак шдшлунковоУ залози
- •Розлади кишкового травления
- •1. Ентерит
- •Гострий кол1т
- •Хрошчний кол!т
- •Неспециф1чний виразковий колгт
- •Апендицит
- •Геморой
- •Рак прямо!' кишки
- •Дисбактерюз
- •Перит0н1т
- •Розды 10. Процес сечовид1лення та його патолог1я
- •Анатом1я та ф131олог1я сечових орган1в макро- та м1кроскоп1чна будова нирки
- •Mexahi3m сечоутворення
- •3Г!дно !з сучасними уявленнями, сечоутворення е результатом 3-х процес!в: фшьтрацп, реабсорбц!!, секреци.
- •Фшьтращя
- •Реабсорбщя
- •Секрещя
- •Регуляц1я д1яльност1 нирок
- •Нервова регулящя
- •Гуморальна регулящя
- •Сечов1д
- •Сечовий м1хур
- •3Овнiшня будова. У сечовому м!хур! розр!зняють так! частини: дно (нижня частина), тшо (середня частина), верх!вку (верхня, загострена частина).
- •I середнш мозок гальмують, а заднш вщдш гшоталамуса стимулюе його актившсть. Стшкий кортикальний контроль сечовипускання формуеться шд кiнець другого року життя дитини.
- •1З сечею вид!ляються електрол!ти. В середньому за добу вид!ляеться 60 г солей.
- •Патолог1я нирок та сечового м1хура склад патолог1чно1 сеч1
- •Кшьк1сш змши сеч!
- •Як1сш змши сеч1
- •Функщональш розлади сечовипускання Енурез
- •1Снуе багато теорГй нГчного нетримання сечГ. Найбшьш вГрогГдною е умовно- рефлекторна теорГя, яка грунтуеться на вченш 1.П. Павлова про умовнГ рефлекси.
- •Захворювання нирок
- •Гломepyлопатil
- •Гломepyлонeфpит
- •Тубулопат11
- •Гостра недостатшсть нирок
- •Сечокам’яна хвороба
- •Хрошчна недостатшсть нирок
- •Рак нирок
- •Захворювання сечового м1хура
- •Рак сечового м1хура
- •Анатом1я статевих орган1в чолов1ч1 статев1 органи
- •1. Яечко
- •С1м’явиносна протока
- •Пepeдмixypова залоза
- •Бyльбоypeтpальнi залози
- •С1м’яний канатик
- •Калитка
- •8. Статевий член. Чолов1чий сеч1вник
- •Ж1ноч1 статев1 органи
- •Маткова труба
- •Периметрш - серозна оболонка (очеревина);
- •М1ометрш - м’язова оболонка, що складаеться Гз двох поздовжшх I одного циркулярного шару;
- •Жшоча сором1тна дшянка
- •Жiночий ceчiвник
- •Промежина
- •Спepматозоlди. Спepма
- •Яйцекл1тина
- •Статевий цикл ж1нки
- •Стад11 розмноження
- •Статеве дозр1вання
- •Ctatebi мотивацн та IX реал13ац1я
- •Статев! реакщУ у чоловш1в
- •Статев1 реакщ1 у жшок
- •Ф1зюлопя статевого акту
- •Запл1днення
- •Лактац1я
- •Патолог1я репродуктивно1 системи по3аматкова ваг1тн1сть
- •Безпл1дн1сть
- •Жшоча безплГдшсть
- •Прийнято розрГзняти наступнГ основш форми безплГдностГ жГнок:
- •I клшчну картину. Для ендокринно! безплГдносп характерш розлади функцГ! ендокринно! системи, що призводять до порушення процесу овуляцп.
- •Чолов!ча безплщшсть
- •Простатит
- •Крипторх1зм
- •Типи вищо1 нервово! д1яльност1
- •Перша та друга сигнальн1 системи
- •Форми псих1чн01 д1ялбност1
- •СвЦома поведшка
- •Св1дом1сть та шдсв1дом1сть
- •Зв’язок псих1чно1 д1яльност1 та соматичного стану орган13му
- •Анатом/я та ф/'зюлог/'я з патолог/'ею
- •Тлумачний словник основних медичних tepmihib
- •Використана л/тература
- •Використана л1тература
Роздл
1. Анатом/'я та фiзiологiя як науки
Поширений
метод моделювання. Використовуючи
модель, функцюнально наближену до
певного органа чи системи органГв
(штучне серце, штучна нирка тощо),
вивчають функцп органГв i
систем.
Правильне
розумГння значения сучаснот' анатоми'
можливе лише на тл1
знания
тт становления.
Лшуванням
людей почали займатися ранГше, шж були
вГдомГ якГсь даш
про
будову i
функцГю
органГв. Розтин тГла тварин у давнину
проводили шд час
приготування
тш та поклошння Гдолам, а людини - при
бальзамуванш фГзичних
тГл
осГб царського походження, поранениях
на вшш. ТехнГка препарування при
цьому
була примГтивною.
В
античнГй ГрецГт медицина для того часу
була досить добре розвинутою.
ЛжарГ
користувалися великою повагою. 1снував
культ бога медицини - AcRnemH
(Ескулапа,
сина Aполлонa), а лГкарГв називали
асклепГадами.
Найбшып
правильш дан! про будову тша тва-
рин
i
людини
зустрГчаються в працях знаменитого
лГкаря
i
мислителя
ГГппократа (460-377 pp.
до
н.е.).
Вперше
описав серце як орган, що приводить
у
рух кров, Apicтотeль (384-322 pp.
до
н.е.). Aлe
його
поняття про рух кровГ було вкрай
заплутаним.
В
Олександртт дозволялося робити розтини
фь
зичних
тГл людей шсля тх смертГ з науковою
метою,
тому
анатомГя тут набула особливого розвитку.
Серед
учених цГе'т школи вГдзначались
ГерофГл
(народ.
в 304 р. до н.е.) та Еразистрат (народ.
близь-
ко
300 р. до н.е.). Вони в свотх працях
об’еднали
всГ
знания з анатоми людини, а Еразистрат
досить
точно
для того часу описав печшку та
жовчш ПППОКРAT
шляхи. (460-377 pp. до н.е.)
Видатним
лшарем початку нашот ери е КлавдГй
Гален (130-201 pp.
н.е.).
Вш створив теорГю кровообГгу, за якою
печшку вважали центральним крово-
творним i
кровоносним
органом, а серце - центральним органом
циркуляцГт “життевот пневми” в
органГзмГ. Протягом тринадцяти столГть
медики навчалися за його працями.
РелГгшш догми того часу не давали
можливостГ уточнити i
перевГрити
данГ його праць.
9Короткий 1сторичний опис розвитку анатомы та ф131ологп
Етапи становления анатом1'1 як науки
Анатом/я
та ф/'зюлог/'я з патолог/'ею
Видатний
вчений арабського свГту, справжнГй
енциклопедист своет епохи,
Aбу
Aлi 1бн-Сша, латинГзоване Гм’я Aвiцeннa
(980-1037), вивчав органГзм людини
як
в умовах нормального функцюнування,
так i
при
лшуванш захворювань.
Перевага
Aвiцeнни перед ученими-сучасниками
полягала в тому, що вш був не
лише
лшарем-практиком, фГлософом, але й
анатомом, неперевершеним у свГй
час
знавцем людського тГла. Взявши краще
Гз робГт свотх попередникГв
(Галена,
Apicтотeля),
вш написав чимало творГв, що стосуються
рГзних галузей людських
знань,
найбшьш вГдомим Гз яких е “Канон
медицини”. У цГй книзГ 1бн-Сша
описуе
анатомГю людини, рГзноманГтнГ
захворювання, методи тх лГкування
i
навГть
дае косметичнГ поради. “Канон медицини”
був перекладений латинською
мовою,
витримав понад 30 видань i
до
кшця XVII ст. був основним пГдручником
не
лише для студентГв, але й для лГкарГв.
В
епоху ВГдродження з’явилися вченГ, як
зруйнували схоластичну анатомГю
Галена
i
побудували
фундамент науковот анатомГт'. Започаткував
цю титашчну
працю
Леонардо да ВшчГ продовжив ВезалГй, а
завершив Гарвей.
Леонардо
да ВшчГ (1452-1519) одним Гз перших почав
робити роз-
тини
фГзичних тГл людей i
став
новатором у дослГдженш будови органГзму.
В
свотх малюнках вГн вперше правильно
зобразив органи тша людини i
е
засновником
пластичнот анатомГт.
Aндpeac
ВезалГй (1514-1564) - це засновник
сучаснот
анатомГчнот' науки. ВГн систематизовано
вивчив
будову тша людини i
видав
досконало шюст-
рований
посГбник “Про будову тша людини в
семи
книгах”
(1543).
У
XVIII ст. Укратна потрапила в кабалу
до
Росшськот
ГмперГт. З Укратни переселяють у
Мос-
ковщину
найкращих дГячГв науки. Тому
серед
викладачГв
та вчених у перших вищих школах РосГт,
в
тому числГ й медичних, бачимо величезну
кшь-
кГсть
укратнщв.
Киево-Могилянська
академГя, що свГтила, як
справжня
Alma
Mater, промГнням
науки на цший
слов’янський
свГт, мала в той час уже вжову
icTC>piK>.
Коли
в МосковщинГ вГдкрили медичнГ школи,
з
Укратни
направили туди найкращих учшв. Багато
з
них стали видатними.
З
тх числа згадаемо лГкаря, акушера,
засновника мГкроскопГчнот анатомГт'
Олександра Михайловича Шумлянського
(1748-1795). У 1782 р. вш захистив докторську
дисертацГю на тему “Про будову нирки”.
О.М. Шумлянський довГв, що описанГ М.
МальпЫ нирковГ тГльця е не залозами, а
сплетениями артерГальних капГлярГв,
оточених “деякою кГльцеподГбною
межею”. Це було описания капсули
AHДРЕAС
ВЕЗAЛIЙ (1514-1564)
10
Роздл
1. Анатом/'я та фiзiологiя як науки
клубочка,
яку на 60 рошв шзшше побачив англшський
пстолог Боумен. Сьогодш капсулу клубочка
називають капсулою Шумлянського-Боумена.
Петро
Aндpiйович Загорський (1764-1846) - академж,
автор оригшального посГбника “Скорочена
анатомГя ...” в двох книгах, яка витримала
п’ять видань. ВГн е засновником
анатомГчнот школи в ПетербурзГ.
У
1828 рощ видатний вГтчизняний хГрург i
анатом
1.В. Буяльський, учень ПА. Загорського,
видае в ПетербурзГ атлас “Aнaтомо-хipуpгiчнi
таблицГ”, за яким навчалися студенти
багатьох крат'н бвропи. В СШA атлас був
нагороджений Золотою медаллю.
*
&■
.В.
БУЯЛЬСЬКИЙ (1789-1866)
ПА.
ЗAГОРСЬКИЙ
(1764-1846)
Aтлac
1.В. Буяльського - це кторична цГннГсть.
Як
навчальний посГбник вш вГдГграв велику
роль у
розвитку
медичнот' освГти i
вГдобразив
розвиток анато-
мГт'
на початку XIX ст. Особливо цшною е ця
праця
також
тому, що подручник з анатомГт ПА.
Загорського
не
мав ГлюстрацГй. 1.В. Буяльський розробляв
методи
бальзамування
трупГв, запропонував новГ способи
ви-
готовлення
тонких корозивних анатомГчних
препа-
ратГв.
ВГн е автором визначних монографГй:
“Краткая
общая
анатомия тела человеческого” (1844),
Анато-
мические
записки для обучающихся живописи
и
скульптуре
в имперской академии художеств” (1860).
Основоположником
топографГчнот анатомГт е
М.1.
Пирогов (1810-1881), який розробив метод
розтину
заморожених
трушв для вивчення топографа органГв.
Вся
його дГяльшсть - це шла епоха у розвитку
меди-
цини
й анатомГт. Останш роки свого життя вш
провГв
М.1.
ПИРОГОВ (1810-1881)
11
Анатом/я
та ф/'зюлог/'я з патолог/'ею
у
с. Вишня в Укратш, де побудував лшарню
для
бГдних,
лшував тх безкоштовно i
допомагав
мате-
рГально.
ПГсля смертГ його тшо було забальзамоване
i
зберГгаеться
на ВшничинГ
Видатним
анатомом в Укратш був В.О. Бец
(1834-1894),
який розробив принцип клГтиннот бу-
дови
кори головного мозку.
Aнaтомiя
XIX столГття пов’язана з Гменем
П.Ф.
Лесгафта (1837-1909), який розробив
основи
функщональнот
анатомГт, показав формоутворююче
значения
функцГт, а також стверджував, що
здо-
ров’я
людини багато в чому визначаеться тт
фГзичною
дГяльшстю.
В.О.
БЕЦ Досягнення ембрюлоги, пстологи та
пор!вняль-
(1834-1905) нот анатомГт
дали можливкть вивчати форму i
бу
дову
органГзму пГд мшроскопом i
неозброеним
оком у процесГ тх ГндивГдуального та
видового розвитку.
Морфолопя
XX столГття характеризуеться як наука,
що накопичуе, синтезуе i
систематизуе
факти про будову i
розвиток
органГзмГв, якГ були отримаш завдяки
досконалим методам дослГдження i
технГки.
Цьому сприяли працГ в галузГ бюлогГт
та анатомГт I.I.
Мечшкова,
В.М. Бехтерева та iH.
Серед
вГдомих дослщнишв анатомГт людини XX
столГття слГд назвати Д.М. Зернова,
В.П. Воробйова, Ф.О. Стефашса, Г.М. !осифова,
В.М. Тонкова, В.М. Шов- куненка, Г.Ф. Панова,
Д.A. Жданова, В.В. КупрГянова, М.Г. ПрГвеса
та багатьох Гнших.
Упродовж
XIX i
на
початку XX столГть в Укратш були медичш
факультети лише в Xapкiвcькому (заснований
у 1805 р.), Кит'вському (1841 р.), Одеському
(1900 р.) та Дншропетровському (1916 р.)
ушверситетах. Нечисленш науковГ кадри,
слабке оснащения теоретичних кафедр
не могли сприяти розробцГ значних
наукових проблем медицини.
Згодом
медичш шститути були створенГ в Гнших
мктах Укратни.
Видатними
представниками Xapкiвcькот школи анатомГв
був акад. В.П. Во- робйов (1876-1937), який
дослГджував вегетативну нервову
систему. ВГн видав п’ятитомний “Aтлac
анатомии человека’’. В.П. Воробйов
запропонував новий метод макро-мГкроскошчного
дослГдження в анатомГт та оригшальну
теорГю баль- замування, завдяки чому
харшвська школа анатомГв одержала
свите визнання. Його учнями були Вшт.В.
БобГн, Р.Д. СинельнГков та багато Гнших.
Вчеш цГе’т школи вивели анатомГчну
науку на рГвень передових, реформували
методологГю анатомГчних дослГджень.
За ГнТцГативою В.П. Воробйова розширилися
зв’язки нормальнот анатомГт Гз сумГжними
дисциплГнами - патологГчною та
топографГчною анатомГею, гГстологГею
i
фГзГологТею.
12
Роздл
1. Анатом/'я та фiзiологiя як науки
h
1971
р. кафедрою анатоми Xapкiвcького медшституту
керував Вол.В. БобГн (1924), очолюваний
ним колектив продовжував науковГ
дослГдження з макро- мГкроскошчнот
анатомГт' периферичнот нервовот'
системи.
Ниш
завГдувачем кафедри е проф. В.М. Лупир
(1938).
УчнГ
В.П. Воробйова усшшно продовжували
розвивати його науковГ Гдет'. В Одеському
медичному ГнститутГ завГдувачами
кафедри анатомГт' працювали проф. М.С.
Кондратьев, проф. ФА. Волинський. Iз 1941
р. цю посаду обшмае проф. I.I.
!лы'н
(1931), пГд керГвництвом якого почалися
експериментальнГ досль дження розладГв
центральнот' нервовот' системи в умовах
тривалого плавания на суднах з метою
знайти способи, за допомогою яких можна
було б зменшити вплив на органГзм
несприятливих чинникГв.
У
ОмферополГ велику роль у становленш
кафедри анатомГв вГдГграв учень акад.
В.П. Воробйова - проф. Вшт.В. Бобш, який
очолював цю кафедру з 1930 по 1970 pp.
Другим
великим центром розвитку анатомГчнот
науки в Укратш стала кафедра нормальнот
анатомГт Китвського медичного шституту,
яку в 1930 рощ очолив учень акад. В.М.
Тонкова - проф. М.С. Сшров (1892-1973). ВГн
вивчав лГмфатич- ну систему, разом Гз
свотми учнями продовжував дослГдження
видатних представ- никГв кит'вськот
анатомГчнот школи: В.О. Беца (1834-1894), МА.
Тихомирова (1848-1902), ФА. Стефашса
(1865-1917). ЦТ пращ узагальнеш в монографГях
та докторських дисертацГях A.A.
Сушко,
I.6.
КефелГ,
A.I.
Свиридова,
A.A.
Apхiповичa
та багатьох Гнших.
h
1978
р. керГвником кафедри анатомГт
НацГонального медичного ушверси- тету
став проф. I.I.
Бобрик
(1925), головним напрямком науковот
дГяльност якого е вивчення вГкових
змГн в органГзмГ людини пГд час тт
розвитку в пренатальному онтогенезГ
Очолюваний ним колектив працюе над
питаниями розвитку гемо- та
лГмфомГкроциркуляторного русла органГв
ендокриннот, травнот та ди- хальнот
систем на макроскопГчному, мжроскошчному
та електронномГкроскопГч- ному рГвнях.
Кафедрою
анатомГт ЛьвГвського медичного Гнституту
з 1939 р. керував проф.
R
Любомудров
- учень В.П. Тонкова, а з 1972 р. - проф. В.Ф.
Вшьховий (1918).
Першим
завГдувачем кафедри анатомГт
Ворошиловградського медичного шституту
(ниш Луганський медичний ушверситет)
була учениця М.С. Сшрова - проф. I.I.
Чайковська,
а з 1984 р. - проф. В.Г. Ковешшков.
ПровГдними
морфологами на Укратш е також проф.
Д.Б. Беков (м. Луганськ), проф. Г.С. Шр’якулов
(м. Донецьк), проф. ЮА. Максимук (м. Полтава)
та багато Гнших.
Кафедра
анатомГт Терношльського медичного
Гнституту була органгзована в 1957 р.
доц. A.A.
Верисоцьким.
З 1959 по 1971 pp.
кафедрою
керував проф. М.Я. Полянкш, пГд керГвництвом
якого проводились дослГдження
кровоносного русла внутршшх органГв.
З 1971 р. цю посаду обшмав проф. В.Г.
Ковешшков,
13