Предмет фоюлогп та II зв’язок 3 шшими дисциплшами

Нормальна фiзiологiя - наука про функцп оргашзму i механТзми тх регуляцГт. Функцiя - це дТяльнТсть органа чи систем оргашзму. ПГд фТзюлопчною системою розумТють сукупнТсть органТв, що виконують певну функцТю i мають загальш мехашзми регуляцГт. Регуляцiя - це змша дТяльностТ, що контролю- еться.

Вчення про фТзТологТчну регулящю базуеться на принципТ нервТзму - визнанш провГднот ролТ нервовот системи в регуляцтт будь-якот функцтт оргашзму. Такий мехашзм регуляцГт називаеться нервовим чи рефлекторним. В його основ! лежить рефлекс. Рефлексом називають реакщю-вГдповГдь органГзму на подраз- нення при обов’язковш участГ центральнот нервовот системи. Прикладом рефлек­торного мехашзму регуляцГт може бути вГдсмикування руки при уколГ пальця, звуження зГницГ ока при дГт свГтла.

Ще одним мехашзмом регуляцГт е нейрогуморальний, який опосередкову- еться фГзГологТчно активними речовинами через кров i спинномозкову рГдину (лГквор) мозку. Наприклад, при шдвищенш концентрацГт адреналГну в кровГ шдвишуеться сила i частота серцевих скорочень.

Одним Гз принципГв фГзюлопчно'т' регуляцГт е саморегуляцГя, що базуеться на зворотному зв’язку, який е рефлекторним мехашзмом регуляцГт: центральна нервова система отримуе шформащю про те, чи виконав орган свою роботу i в якому обсязГ. У центральнш нервовГй системГ вона зГставляеться Гз запрограмо- ваним результатом, що очшувався.

У нейрогуморальнГй регуляцГт також важливу роль вГдГграе саморегуляцГя, яка вГдбуваеться за рахунок зворотного зв’язку. Наприклад, збшьшення рГвня цукру в кровГ вловлюеться глюкозорецепторами, якГ сигналГзують про цю змшу в центральну нервову систему. Це призводить до викиду в кров гормону шдшлун- ковот залози ГнсулГну, який зменшуе концентрашю цукру.

ФГзГологТя i медицина ткно взаемопов’язанГ. ЛГкар оцГнюе важкГсть захво- рювання за ступенем функцГональних порушень, за величиною вГдхилень фГзГоло- пчних функцГй вГд норми. КрГм цього, функцюнальш фГзГологТчнТ дослГдження (наприклад, електрокардюграфГя, електроенцефалографГя, дослГдження кровГ, сечГ та iH.) е основою клГнГчнот дГагностики, а також методом оцГнки ефективносп лГкування i прогнозу захворювання. Мета, яку ставить перед собою лжар, прово- дячи обстеження i лГкування хворого, полягае у поверненнГ функцш i механГзмГв тх регуляцГт до вихГднот норми. ОскГльки фГзГологТя вивчае функцГт i механТзми тх регуляцГт у здоровому оргашзмГ то саме вона е теоретичною основою медицини.

Вивчення фГзюлогГт необхГдне для наукового обгрунтування i створення умов здорового способу життя, що попереджуе захворювання. Збереження здоров’я

7

людини - одне Гз першочергових завдань сучаснот медицини. Виконання цього завдання базуеться на фГзГологТчних знаниях. Таким чином, фГзюлопя е основою профшактичного напрямку в медицинГ.

ФГзГологТя ткно пов’язана Гз сумГжними науками: анатомГею, гГстологГею, бГологГчною хГмГею, бГологГчною фГзикою, кГбернетикою та в цГлому з бюлопею. Вона широко застосовуе тх методи i досягнення при вивченш функцГй органГзму i в першу чергу опираеться на здобутки наук, як вивчають будову органГзму, тому що структура i функцГя дГалектично пов’язанГ. Не можна зрозумГти функщю органа, не знаючи його морфолопчних особливостей.

(Кзюлопя - наука експериментальна. OcHOBHi положения тт базуються на фактах, здобутих шляхом дослгду. Принципово новий метод вивчення фГзГо- лопчних процесГв створений видатним фГзГологом 1.П. Павловим.

Протягом столГть у фГзюлогтт використовували метод гострих експериментГв над тваринами. Суть гострого дослГду полягае в тому, що цТлГснГсть орга- шзму порушуеться, проводиться вТвГсекцГя (розтин живого органГзму). При цьому дослгдник здГйснюе спостереження чи за дГяльшстю окремих органГв опе- рованот тварини, чи за дГяльнГстю органГв, Гзольова- них з органГзму, якГ продовжують функцюнувати в спенгально створених умовах. Пкля гострого експери- менту тварина гине. Це метод аналГтичного характеру.

1.П. Павлов рГзко критикував вГвГсекщю. ВГн застосував у фГзюлогГт новий метод хрошчного експерименту - синтетичний метод дослГджень.

ХронГчний дослГд дае можливГсть вивчати фГзГологТчнТ процеси, не порушуючи цГлТсностГ органГзму. Суть цього методу полягае в тому, що наркотизованш твариш в умовах стерильностГ проводять хГрургГчне втручання. Наприклад, вставляеться фГстульна трубка в шлунок, через яку збирають шлунковий сГк i вивчають механТзми та регуляцГю секреторнот активностГ в шлунку. Лише шсля загоення рани i одужання оперована тварина стае об’ектом спостереження протягом тривалого часу, ГнодГ - багатьох рошв. Це вГдбуваеться в природних умовах поведГнки i в цшсному органГзмГ тварини.

Запропонований 1.П. Павловим метод базуеться на вивченш фГзюлопчних процесГв, якГ вГдбуваються у цшсному оргашзмГ, що знаходиться в нормальному зв’язку з навколишшм середовищем, i е аналГтико-синтетичним. Це основний метод, що використовуеться у сучаснГй фГзюлогГт.

У фГзГологГт Гснуе метод спостереження. При цьому дослгдник, не втруча- ючись у перебГг життевих процесГв об’екта, що спостерГгаеться, виявляе причинно- наслГдковГ зв’язки фГзГологТчних процесГв.

1.П. ПAВЛОВ (1849-1936)

8