583

Рис. 11.10. М язи i фасци жшочо! промежини. Злiвa фасци видалеш i сечостатева дiaфрaгмa частково розтята:

1 - аднично-печеристий м'яз; 2 - нижня фасщя сечостатевоТ дiафрагми; 3 - глибокий поперечний м'яз промежини; 4 - верхня фасщя сечостатевоТ дiафрагми; 5 - поверхневий поперечний м'яз промежини; 6 - вщхщник; 7 - зовшшнш сфшктер вщмдника; 8 - крижово- горбова зв'язка; 9 - великий адничний м'яз; 10 - м'яз-тдшмач вщмдника; 11 - вщхщниково- куприкова зв'язка; 12 - аднична фасщя; 13 - нижня фасщя дiафрагми таза; 14 - цибулино- губчастий м'яз; 15 - широка фасщя стегна; 16 - отвiр шхви; 17 - поверхнева фасщя проме­жини; 18 - зовшшнш отвiр сечiвника; 19 - головка кл^ора.

584

Тлумачний словник основних медичних tepmihib

APUD — система — див. Дисоцшована ендокринна система шлунково-кишко- вого тракту

Аберащя сферична - це оптична “ф!з!олог!чна” недосконал!сть ока, яка виникае в результат! того, що фокусна в!дстань рог!вки та кришталика неоднакова для р!зних д!лянок - у центральны частин! вона б!льша, шж на периферп.

Аберащя хроматична - це оптична “ф!з!олог!чна” недосконал!сть ока, яка пояснюеться тим, що оптичний апарат ока заломлюе св!тло з коротшою довжиною хвил! (наприклад, син!й кол!р) сильн!ше, н!ж з довшою (червоний кол!р). Саме тому син! предмети нам видаються в!ддален!шими, шж червон!.

Аборт - це переривання вагГтност! до того терм!ну, коли пл!д може вижити поза маткою.

Аборт трубний - це перервана трубна ваптшсть, при як!й плГдне яйце, що Гмпланту- валося в л!йков!й частин! труби або в 11 ампул!, вГдшаровуеться в!д ст!нки труби i викидаеться в черевну порожнину.

Ав1там1ноз — це захворювання, що розвиваеться за в!дсутност! в!там!н!в у !ж!. Автоматизм - це здатшсть органа самост!йно скорочуватись п!д впливом !мпульс!в, як! генеруються в його кл!тинах. Автоматизм властивий серцевому м’язу, гладким м’язам кишково! ст!нки.

Агенез1я - див. Аплаз1я.

Аглютинащя - це склеювання еритроцит!в у судинах.

Аглютинши - це антит!ла, що розр!зняють у систем! груп кров! АВО. Вони м!стяться в плазм! кров! та мають назву а (альфа) ! в (бета).

Аглютиногени - це антигени системи АВО, що м!стяться на мембран! еритроцит!в. Розр!зняють три антигени у систем! АВО: А, В, Н.

Агон1я (грец. agonos - боротьба) - поступове виключення вс!х функц!й оргашзму, крайня напруга його захисних пристосувань, як! втрачають свою ц!леспрямован!сть (судоми, термшальне дихання). Вона тривае 2-4 хв., !нколи б!льше.

Агранулоцити - лейкоцити, цитоплазма яких не м!стить специф!чно1 зернистост!. Розр!зняють моноцити ! л!мфоцити.

Адамове яблуко - це вторинна чолов!ча ознака, виражений гортанний виступ на щитопод!бному хрящ! горташ.

Адаптащя ока св1тлова - це зниження чутливост! рецептор!в ока до св!тла при виход! з темного прим!щення в св!тле. Св!тлова адаптащя зашнчуеться в перш! 4-6 хв. Адаптащя ока темнова - збшьшення чутливост! рецептор!в ока до св!тла при переход! в!д яскравого кольору до темноти. Темнова адаптац!я зашнчуеться через 40­50 хв.

Адвентищя - це волокниста сполучна тканина, яка вкривае зовн! внутр!шн! органи у тих м!сцях, де немае серозно'! оболонки, та судини.

Аденома - це доброяшсна пухлина, що розвиваеться !з залозистого еп!тел!ю. Адипоцити - див. Кл1тини жиров1.

Адреналш - це гормон мозкового шару надниркових залоз.

585

Азотиста р1вновага — це вид азотистого балансу, при якому шльшсть виведеного азоту дорГвнюе шлькост азоту, що надходить зовш. Азотиста рГвновага спостерГгаеться у доросло! здорово! людини.

Азотистий баланс негативний — це вид азотистого балансу, при якому кшьшсть виведеного азоту переважае над шльшстю азоту, що надходить в оргашзм. BiH розви­ваеться при бшковому голодуванш, а також при розпадi власних тканин у виснажених людей.

Азотистий баланс позитивний — це вид азотистого балансу, при якому кшьшсть азоту, що надходить, переважае над кшьшстю виведеного азоту. Позитивний азотистий баланс - це нормальний стан оргашзму, що росте.

Акл1матизац1я - це пристосування до певних кшматичних умов.

Акомодащя - це здатшсть ока до чггкого бачення рГзновГддалених предметГв. Суть акомодацГ! полягае у змш кривизни кришталика, а значить - його заломлювально! здатностГ

Аксон - це довгий вГдросток, який вГдходить вгд тша нервово! клггини i передае нервовий Гмпульс вщ тша кштини до Гнших нейрошв або робочих оргашв.

Алерпя (вГд грец. allos - шший, ergon - дш) е яшсно змiненою реакцieю органiзму на дш речовин антигенно! природи, яка призводить до рГзних порушень в органiзмi - запалення, спазму бронхГв, некрозу, шоку та iH.

Алкалоз - це змГщення рН кровГ ближче до лужного середовища.

Альбшос - органГзм, в якого вГдсутня шгментащя.

Альбумши - це бГлки плазми кровГ, що створюють онкотичний тиск, регулюють об’ем циркулюючо! кровГ та штенсивнють утворення сечГ виконують транспортну функцГю, мають буферш властивостГ

Альтеращя (пошкодження) - це змГна структури клГтин, мГжкштинно! речовини, тканин, органГв, що супроводжуеться порушенням !х життедГяльностГ.

Аменорея - це вГдсутнГсть менструацш.

Ам1лаза - це фермент, що розщеплюе полкахарид крохмаль до дисахаридГв. Ам1лаза слини - це фермент, який у слаболужному середовищГ слини розщеплюе крохмаль (полюахарид) до мальтози (дисахариду).

Ам1нокислоти зам1нн1 — це 12 амшокислот, якГ можуть синтезуватися в органГзм1 (аланГн, цисте!н та iH.).

Амшокислоти незам1нн1 — це 8 амшокислот, якГ не синтезуються в органГзмГ i обов’язково повинш надходити з !жею (аргГнГн, лейцин, лГзин, триптофан та iH.). Ам1тоз - прямий подГл клГтини, в яшй ядро знаходиться в штерфазному станГ, при якому не вГдбуваеться конденсацп хромосом i не утворюеться веретено подГлу. АмГтоз призводить до подГлу ядра i появи двох- або багатоядерних кштин.

Ампула прямо!' кишки - це розширена початкова частина прямо! кишки. Анакрота - це дшянка сфГгмограми, що вщповщае систолГ лГвого шлуночка. Анал1затор - це складний нервовий мехашзм, який складаеться Гз рецепторного сприймаючого апарату, провЦнишв нервових ГмпульсГв i мозкового центру, де вГдбуваеться аналГз усГх тих подразнишв, якГ надходять Гз зовншнього середовища i органГзму людини.

586

Анал1затор вестибулярний (статичний) вГщграе провщну роль у просторовш opieHTauii, оскiльки сприймае iнфоpмaцiю про прискорення чи сповшьнення пpямoлiнiйнoro чи обертового руху, а також про змшу положения голови у простора Анал1затор зору складаеться i3 пеpифеpiйнoro, пpoвiдникoвoro та центрального вщдшв i служить для сприйняття, пеpедaчi й aнaлiзу зорово! шформацп. Анал1затор слуху складаеться i3 перифершного, пpoвiдникoвoro та центрального вiддiлiв i служить для сприйняття, пеpедaчi i aнaлiзу звуково! шформацГ!. Меж1 сприйняття слухового aнaлiзaтopa - вiд 20 до 20000 Гц.

Анаплаз1я, або катаплаз1я, - це втрата пухлинними клiтинaми характерно'! для дифеpенцiйoвaних (зрших) нормальних клiтин здaтнoстi утворювати специфiчнi тканинн1 структури i виробляти специфiчнi речовини.

Анастомоз. 1. Сполучення мiж apтеpiaльними та венозними судинами. 2. Сшвустя, що накладаеться пiд час операцГ! для вiднoвлення непеpеpвнoстi травного тракту шсля резекцГ! або видалення органа.

Анастомози кава-кавальн1 - це сполучення мiж судинами, що утворюються мiж притоками верхньо! та нижньо! порожнистих вен.

Анастомози порто-кавальн1 - це сполучення мiж судинами, що утворюються мiж притоками воргтно! вени та притоками вен, яю належать до систем верхньо! та нижньо! порожнистих вен. Анастомози можуть бути причиною кровотеч у випадку шдвищення тиску в системi воргтно! вени.

Анатом1я - це наука про форму i будову opraнiзму людини i його складових - оргашв та систем, а також про !х розвиток i функцГ!.

Анатом1я в1кова - роздш анатом!!, що вивчае вГковГ змши opraнiв i тканин. Анатом1я динам1чна - роздш анатомГ!, що займаеться вивченням опорно-рухового апарату в аспект фГзичного розвитку людини.

Анатом1я описова - роздш анатом!!, що проводить опис органГв, яш спостерГгали пГд час розтишв трупГв.

Анатом1я патолог1чна - кшшчна дисциплГна, що вивчае морфологГчнГ змши, що виникають в оргашзм! хворо! людини.

Анатом1я пор1вняльна - роздш анатомп, що порГвнюе будову тварин рГзних клаав i людини.

Анатом1я системна - роздГл анатомГ!, що проводить вивчення органГзму за систе­мами - шсткова, м’язова, внутршш органи тощо.

Анатом1я топограф1чна - роздш анатомГ! про будову, форму i взаемне розмГщення органГв i тканин у рГзних дГлянках тша людини.

Анатом1я функц1ональна - роздш анатомГ!, що вивчае окремГ органи i системи органГв у зв’язку з !х функцГею.

Анафаза - наступна стадГя подГлу клГтини шсля метафази, шд час яко! хромосоми розходяться до протилежних полюсГв з утворенням доч1ршх зГрок, переходить у телофазу.

Анацидний стан (ахлорг1др1я) - це вщсутнкть вГльно! хлороводнево! кислоти у шлунковому соку.

Анг1на - це загальне гостре ГнфекцГйне захворювання, при якому мюцеве гостре запалення уражае лГмфо!дну тканину рГзних мигдалишв глотки, найчастГше пГднебГнних.

587

Ангша гангренозна характерна тим, що некроз мае гнильний характер, нал!т на виразках набувае брудно-зеленого кольору.

Анпна гостра катаральна проявляеться почервон!нням мигдалишв, п!днеб!нних дужок, слизових з!ва ! глотки, 1х набряком, просоченням серозним ексудатом. Ангша лакунарна характеризуеться накопиченням у криптах мигдалик!в спочатку серозно-слизового, а пот!м гн!йного ексудату, який поступово виходить на поверхню мигдалишв у вигляд! бшувато-жовтих точкових нальот!в.

Ангша некротична характеризуеться переважанням некротичних зм!н у мигдаликах з утворенням виразок.

Ангша флегмонозна характеризуеться злиттям некротичних мас фол!кул з утворен­ням гншнишв.

Ангша фолжулярна характеризуеться утворенням лейкоцитарних !нф!льтрат!в у фол!кулах мигдалик!в.

Ангюсаркома - це злояшсна пухлина судинного походження.

Ангютензин-I - це неактивна речовина, попередник ангютензину-II, що утворюеться !з б!лка плазми анпотензиногену за участю рен!ну.

Ангютензин-II (гшертензин) - це пресорний агент, що циркулюе в кров!, мае здатн!сть звужувати судини ! призводить до виходу гормону альдостерону з кори надниркових залоз у кров.

Ангютензиноген (гшертензиноген) - це неактивний б!лок плазми кров! (а2-гло- бул!н), попередник анг!отензину-1.

Андросперм11 - це сперматозощи !з хромосомним набором (22n+Y), як! дають початок орган!змов! чолов!чо! стат!.

Ашзоцитоз - наявн!сть у кров! формених елемент!в кров! (переважно еритроцит!в), розм!ри яких виходять за меж! 1х ф!з!олог!чно1 норми.

Аномал1я (в!д грець. anomalos - неправильний) - це уроджена вада оргашзму, яка сум!сна !з нормальною життед!яльн!стю.

АнорекЫя - в!дсутн!сть апетиту.

Антеверзю - це положения матки, при якому дно п нахилене вперед. Антефлексю - це положения матки, при якому т!ло п з шийкою утворюе кут, в!дкритий уперед.

Антиген - це бшок, що несе чужор!дну для оргашзму !нформац!ю. Антикоагулянти - це речовини, що перешкоджають згортанню кров!.

Антит1ла - складн! б!лки - !муноглобул!ни плазми кров!, як! синтезуються кл!тинами л!мфо1дно1 тканини при д!1 р!зноман!тних антиген!в.

Антрополопя - це наука, яка вивчае людину в 1Y !сторичному аспект!.

Анур1я - в!дсутн!сть сеч!. Цей термш застосовують, коли добовий д!урез становить 5 % в!д норми.

Анур1я несправжня (постренальна) — зменшення добового д!урезу менше 5 % в!д норми, при якому вироблена нирками сеча не доходить до сечового м!хура. Анур1я справжня (ренальна) — зменшення добового д!урезу менше 5 % в!д норми за умови, що нирки не виробляють сечу.

Аорта (aorta) - це найб!льша судина тша.

Апендицит - це запалення червопод!бного в!дростка.

588

Апендицит гангренозний - це запалення червоподГбного вГдростка, причиною якого е поширення запалення на брижу вГдростка з наступним тромбозом апендикуляр- но! артерГ!.

Апендицит простий - це запалення червоподГбного вГдростка, що розвиваеться через дешлька годин пГсля появи перших клшчних ознак захворювання, характеризу­еться порушенням кровообГгу в стшщ вГдростка - стаз у кашлярах, повнокров’я судин, набряк, шод1 дрГбнГ крововиливи.

Апендицит флегмонозний - це запалення червоподГбного вГдростка, при якому запальний ексудат набувае гншного характеру, дифузно просякае всю стшку вГдростка. Аплаз1я (агенез1я) - це повна уроджена вГдсутнГсть органа.

Апное - дослГвно перекладаеться як вГдсутнГсть дихання, але зазвичай цим словом позначають тимчасову зупинку дихання.

Апоневроз - це широкий плоский сухожилок м’яза.

Апоневроз долонний - це сухожилок довгого долонного м’яза.

Аритм1я дихальна - це пГдвищення частоти серцевих скорочень у молодих людей пГд час вдиху.

Артер11 - це судини, по яких кров рухаеться вГд серця на периферш (до тканин). Артер11 в1нцев1 (коронарш) - це артерГ!, що беруть початок вГд цибулини аорти Г кровопостачають серце.

Артер11 коронарш - див. АртерИ' в1нцев1.

Артерюли - це артерГ! дрГбного калГбру, м’язового типу, що знаходяться перед капшярами i регулюють кГлькГсть кровГ яка протiкаe через орган. I.M. Сеченов ц1 судини назвав “кранами кровоносно! системи”.

Артер1я пупкова - це парна судина, що проходить у пупковому канатику, через яку венозна кров потрапляе вгд плода до плаценти.

Артросиндесмолопя - наука про з’еднання кГсток.

Асимшящя - це процес утворення складних речовин в органГзмГ Гз бшьш простих. Асшращя - вгдсмоктування.

Астигматизм - це змша заломлювально! сили ока, яка виникае в результатГ того, що кривизна рогГвки у вертикальнш площиш бшьша, нГж у горизонтально. Якщо ця рГзниця не перевищуе 0,5 D, то такий астигматизм називаеться “фГзюлопчним”. Астма кишкова — див. Пронос алерпчний.

Астма серцева (набряк легень штерстищальний) - це гостра недостатнГсть кровообГгу, при якш спостерГгаеться вихгд ргдко! частини кровГ з легеневих капГлярГв в навколобронх1альш та навколосудиннГ простори.

Астроцити - пшальш клГтини зГрчасто! форми, мають багато вГдростюв. Астроцити подГляють на двГ групи: протоплазматичнГ та волокнистГ Асцит - це накопичення рГдини у черевнГй порожнинГ.

Атерокальциноз - це завершальна фаза атеросклерозу, яка характеризуеться вгдкладанням у ф1брозш бляшки солей кальцГю, тобто !х звапнення.

Атеросклероз - це хрошчне захворювання, при якому вГдбуваеться системне ураження артерГй, що виражаеться у вгдкладаннях лГпГдГв i солей кальщю у внутрГшнГй стГнцГ з наступним ущшьненням та звуженням просвГту судин.

589

Атишзм - це вщмшнкть пухлини вщ тканини, з яко! вона утворилася.

Атишзм кл1тинний - це змши в клгтинах паренхГми, при яких вони втрачають здатшсть до дозрГвання i диференцшвання.

Атишзм тканинний - це порушення тканинних сшввщношень, притаманних даному органу.

Атлант (atlas) - перший шийний хребець.

Атошя шлунка - повна втрата тонусу шлунка.

Атроф1я - це зменшення об’ему органа i зниження його функцш, що вГдбуваеться протягом нормального життя або в результат! захворювань.

АутоагреЫя - це синтез антитш до антигешв власних тканин.

Афаз1я - симптом, що характеризуемся порушенням мовних функцш.

Афаз1я моторна - порушення рухово! функц!! мови: хворГ розумють мову, але говорити не можуть.

Афаз1я сенсорна - порушення функц!! мови: людина не розумГе мови, але зберГгае здатшсть спонтанно розмовляти плутаною мовою.

Афти - болючГ поверхневГ виразки на слизовш оболонщ ротово! порожнини. Ах1Л1я - це стан, при якому залози шлунка втрачають здатшсть видшяти хлороводневу кислоту i ферменти.

Ахлорг1др1я - див. Анацидний стан.

Ахромаз1я - це повна кольорова слшота. Вона зустрГчаеться в 0,01 % випадшв. При цьому в колбочках замють пГгменту, що сприймае колГр, мГститься родопсин. Ацетилхол1н - це медГатор парасимпатично! нервово! системи, що утворюеться в зашнченнях парасимпатичних нервГв i швидко руйнуеться в кровь Ацидоз - це змГщення pH кров! в кислу сторону внаслщок накопичення недоокислених продуктГв обмшу i вуглекислого газу.

Ацинус - це функщонально-структурна одиниця легенГ, яка складаеться з дихальних (ресшраторних) бронхюл, альвеолярних ходГв i альвеолярних мшечюв. В ньому вГдбуваеться газообмш.

Базофши тканинш - тучш клГтини - це клГтини, що синтезують, накопичують i секретують ряд бюлопчно активних речовин: гепарин, серотонш, пстамш, дофамш i iH. Для морфолог!! тучних клГтин характерна наявшсть в !х цитоплазм! специфГчно! зернистость яка за будовою i складом вмкту гранул подГбна на базофши. Бактер1ур1я - це наявшсть у сечГ велико!' кГлькостГ бактерш.

Бактер1ур1я несправжня - це наявшсть в 1 мл сечГ менше 10 бактерш. Бактер1ур1я справжня - це наявшсть в 1 мл сечГ бшьше 10 бактерш.

Баланс азоту - це величина, що характеризуе бшковий обмш в оргашзм! i обчислю- еться як рГзниця м!ж бшком, що надшшов з !жею, i бшком, що видшився з калом. Барорецептори - це рецептори стГнок судин, що е чутливими до змш тиску кровь Безпл1ддя (sterilitas) - це вщсутшсть здатност до заплГднення у жшок (жшоче безплГдця) i у чоловшв (чоловГче безплГдця).

Безпл1ддя в1дносне (1дюпатичне) - це вщсутшсть заплГднення за умови, що i чоловж, i дружина здоровь

Безпл1ддя жшоче абсолютне - це безплщдя, спричинене факторами, яш повнктю виключають можливють зачаття (вщсутнють матки, яечниюв).

590

Безпл1ддя ж1ноче в1дносне - це безпл!ддя, при якому причина, що його викликала, може бути повн!стю усунена.

Безпл1ддя жшоче вторинне - це безпл!ддя, при якому у ж!нки ран!ше була хоча б одна ваптшсть.

Безпл1ддя жшоче ендокринне - це безпл!ддя, спричинене розладами ендокринно1 системи, що призводять до порушення процесу овуляцп.

Безпл1ддя жшоче первинне - це безпл!ддя, що характеризуеться в!дсутн!стю у ж!нки ваг!тност! протягом 1-2 рок!в регулярного статевого життя.

Безпл1ддя 1дюпатичне - див. Безпл1ддя в1дносне.

Безпл1ддя 1мунолопчне - це безпл!ддя, яке характеризуеться тим, що у дружини або чолов!ка розвиваеться реакц!я кл!тинного ! гуморального !мун!тету до спермальних антиген!в. Ж!ноча яйцекл!тина також мае антигенн! властивост!, але 1х значения в патогенез! безпл!дност! не доведене.

Безпл1ддя трубне - це зазвичай вторинне безпл!ддя, яке розвиваеться в основному внасл!док запального процесу, що призводить до закриття просвгту труб або 1х перегишв, зумовлених навколотрубними зрощеннями.

Безпл1ддя чолов1че - це в!дсутн!сть у чоловшв здатност! до запл!днення (impotensio generandi), незважаючи на нормальний статевий акт.

Безпл1дний шлюб - це шлюб, у якому ваг!тн!сть не настае протягом двох рок!в нормального статевого життя, тобто без застосування протизапл!дних засоб!в. Бер1-бер1 хвороба - це захворювання, що виникае при ав!там!ноз! В₁, проявляеться порушенням рух!в аж до парал!ч!в, ураженням нерв!в, розладами д!яльност! серця \ шлунково-кишкового тракту.

Бша л1Н1я живота (linea alba abdominis) - це щ!льна сухожилкова стр!чка, яка тягнеться в!д мечопод!бного в!дростка груднини до лобкового симф!зу ! утворюеться внасл!док перехресту сухожилових волокон апоневроз!в косих ! поперечних м’яз!в живота.

Бша речовина головного та спинного мозку - це скупчення нервових волокон. Б1Л1рубш - це шгмент, який утворюеться при розпад! гемоглоб!ну в кл!тинах макро- фаг!в, вид!ляеться з жовчю ! тому називаеться жовчним п!гментом.

Б1Л1рубш кон’югований - див. Б1Л1рубш прямий.

Б1Л1руб1н некон’югований - див. Б1Л1руб1н непрямий.

Б1Л1руб1н непрямий (некон’югований) - це нерозчинний у вод! шгмент, дае непряму реакц!ю з д!азореактивом, тобто реакц!я в!дбуваеться лише шсля попередньо1 обробки спиртом.

Б1Л1руб1н прямий (кон’югований) - це з’еднаний (кон’югований) з глюкуроновою кислотою глюкурон!д б!л!руб!ну, який розчиняеться у вод! ! дае пряму реакцш з д!азореактивом.

Б1Л1рубшу глюкурон1д - див. Б1Л1руб1Н прямий.

Б1лки - це складн! високомолекулярн! сполуки, до складу яких входить азот. Б1лки повнощнш - це б!лки, до складу яких входять ус! необх!дн! для оргашзму амшокислоти.

Бмковий коеф1ц1ент - це коеф!ц!ент, що вказуе на вм!ст азоту в б!лку (у б!лку знаходиться 16 % азоту, тобто 1 г азоту в 6,25 г бшка).

591

Бшковий оптимум - це та кГлькГсть спожитого добового бшка, що забезпечуе не тшьки азотисту рГвновагу, а й високу працездатнють, вщмшне самопочуття, висою захисш сили органГзму, а для дГтей - нормальний фГзичний i розумовий розвиток. Бюлопя - наука про закони виникнення i розвитку живо! природи. Бюфлавоно'ди - див. В1тамш Р.

Б1фуркащя трахе' - це мюце подГлу трахе! на два головних бронхи. Бластомогенш фактори - див. Канцерогенш фактори.

Близорук1сть - див. Мюшя.

Блювання (vomitus) - це форсований зворотний викид вмГсту шлунка чи стравоходу назовш, викликаний подразненням глотки, травного каналу, жовчовивгдних шляхГв, очеревини або нервових центрГв.

Блювання церебральне - це блювання, яке виникае при захворюваннях головного мозку, часто поеднуеться з головним болем i не залежить вгд приймання !ш. Бляшки ф1брозн1 - це атеросклеротичш змши внутршньо! оболонки судин; це щшьш, овально! або округло! форми, бшого або бшо-жовтого кольору утвори, яю пщшмаються над поверхнею внутршньо! оболонки i мГстять лшгди.

Брадикард1я - зменшення частоти скорочень серця нижче 60 ударГв за 1 хв. Брадипное - це зменшення частоти дихальних рухГв за одиницю часу.

Брижа - це дутшкатура очеревини, на якш шдвшуються органи.

Бронхюла - це шнцеве розгалуження бронха, у стшщ якого немае хряща. Бронхюла дихальна (респ1раторна) - е дихотомГчним розгалуженням кГнцевих (термГнальних) бронхюл, яка входить до складу легеневого ацинуса i бере участь у газообмШ.

Бронх1ола респ1раторна - див. Бронхюла дихальна.

Бронх1т гострий - це гостре запалення слизово! оболонки бронхГв.

Бронх1т хрон1чний - це дифузне запалення слизово! оболонки i глибших шарГв бронхГально! стГнки, що характеризуеться тривалим перебГгом з перюдичними загост- реннями.

Бронх1т хрон1чний вторинний розвиваеться на фош Гнших захворювань, як легеневих (туберкульоз, бронхоектатична хвороба та iH.), так i позалегеневих (уремГя, хронГчна серцева недостатнГсть). Для нього бшьш характерним е сегментарне (локальне) ураження. Бронх1т хрон1чний первинний - це самостГйне захворювання, для нього характерне дифузне ураження бронхГального дерева.

БронхоектазИ' - це репонарш розширення бронхГв.

Бронхоектатична хвороба - набуте (в окремих випадках уроджене) захворювання, що характеризуеться хронГчним гншним процесом в незворотно змГнених (розширених, деформованих) i функцГонально неповноцГнних бронхах, переважно нижшх часток легень.

Бульбогастрон - це гормон шлунково-кишкового тракту, що мае здатнГсть гальмувати моторику шлунка.

Ваптшсть несвоем1сна - див. Ваптшсть позаматкова.

Ваг1тн1сть позаматкова (несвоем1сна) - це вагГтнГсть, при яшй заплГднена яйце- клГтина Гмплантуеться не в порожнинГ матки, а в шшому мющ, звГдки немае природного виходу для народження плода.

592

Ваптшсть починаеться з !мплантац!1 яйцекл!тини в слизову оболонку матки ! зашнчуеться народженням плода.

Ваптшсть трубна - це позаматкова ваптшсть, що розвиваеться у матков!й труб!. Трапляеться у 99,5 % випадшв позаматково1 ваг!тност!.

Ваптшсть черевна - це позаматкова ваптшсть, при як!й запл!днена яйцекл!тина !мплантуеться в черевн!й порожнин!. Трапляеться дуже р!дко - в 0,4-0,11 % випадшв. Ваптшсть черевна вторинна - це позаматкова ваптшсть, яка виникае шсля перери­вання трубно1 ваг!тност!. При цьому плацента !мплантуеться близько труби - в широшй зв’язц! матки, а плодовм!стилище при цьому складаеться з амнюну, прилеглих в!дд!л!в сальника, кишкових петель.

Ваптшсть черевна первинна - це позаматкова ваптшсть, при як!й запл!днена яйцеклгтина !мплантуеться безпосередньо в черевн!й порожнин! (на очеревин!, сальнику, ст!нц! кишки, печшщ, шлунку, селез!нц!); при цьому н! труби, н! яечники, н! широк! зв’язки не зм!нен!.

Ваптшсть яечникова - це позаматкова ваптшсть, при як!й запл!днена яйцекл!тина !мплантуеться в яечнику. Зустр!чаеться дуже р!дко (в 0,1-0,2 % ус!х випадшв). Ваптшсть яечникова перифолжулярна - це позаматкова ваптшсть, при як!й запл!днена яйцекл!тина !мплантуеться на поверхн! фол!кула.

Ваптшсть яечникова справжня (штрафолжулярна) - це позаматкова ваптшсть, при як!й запл!днена яйцекл!тина !мплантуеться всередин! фол!кула, який роз!рвався. Вада серця - це уроджен! або набут! морфолопчш зм!ни клапанного апарату, перего­родок серця або мапстральних судин, що в!дходять в!д нього.

Вади серця уроджеш об’еднують захворювання серця ! великих судин, що характе­ризуються аномал!ею положения ! морфолог!чно1 структури внасл!док порушення або незавершення 1х утворення у внутр!шньоутробному, р!дше в постнатальному пер!од! розвитку.

Вади серця набут - це стани, що розвиваються протягом життя хворого в результат! захворювань або травматичних пошкоджень серця.

Вазодилататори - це нервов! волокна, що розширюють судини. Вазоконстриктори - це нервов! волокна, що звужують судини.

Вазопресин - це гормон задньо'1 частки г!поф!за.

Варикозне розширення вен нижшх кшщвок - це захворювання вен, що супроводжуеться збшьшенням довжини ! наявн!стю зм!епод!бно1 звивистост! п!дшк!рних вен, м!шкопод!бним розширенням 1х просв!ту.

Вена вор1тна (печшки) v.portae (hepatis) - це судина, що входить у ворота печшки ! збирае кров в!д ус!х непарних орган!в черевно'1 порожнини, кр!м печ!нки. Вена пупкова - це непарна судина, що проходить у пупковому канатику, ! через не1 артер!альна кров надходить в!д плаценти до плода.

Вени - це судини, по яких кров рухаеться з периферп (в!д тканин) до серця.

Вени комушкантш - це анастомози м!ж поверхневими ! глибокими венами. Вентилящя легень - див. Дихання зовшшне.

Венули - це вени невеликого д!аметра, що знаходяться близько кап!ляр!в. Вестибулярний орган - це перифершний в!дд!л вестибулярного анал!затора, який складаеться з отол!тового апарату ! трьох п!вколових канал!в. Руйнування вестибу­лярного органа спричинюе втрату в!дчуття р!вноваги.

593

Вивих (luxatio) - це повне змГщення суглобових шнщв шсток, при якому втрачаеться дотик !х суглобових поверхонь у дшянщ сполучення.

Вивих патолопчний е наслГдком руйнування суглобових поверхонь та шших структур суглоба хворобливим процесом (туберкульоз, сифшс, пухлина, гншне запалення суглоба). Таш вивихи розвиваються поступово шд впливом тяги м’язГв i навантажень. Вивих травматичний виникае раптово шд дГею зовшшньо! сили i супроводжуеться розривом тканини суглоба (капсули, зв’язок, судин тощо).

Виразка-рак - це злояшсна пухлина, що розвиваеться в краях хрошчно!' виразки шлунка.

Виразка - це дефект тканини, що поширюеться на шдслизову основу (у випадку ураження слизово! облонки) або власне дерму (при ураженш шшри).

Виразка кальозна — це дефект слизово! оболонки з проникненням у шдслизову основу, а школи i в глибшГ шари стГнки органа, що характеризуеться рГзким сполучно- тканинним потовщенням кра!в i запально-рубцевими змшами навколо.

Виразка пенетруюча - це глибока виразка шлунка чи дванадцятипало! кишки, яка проникае через шари стГнки безпосередньо в сусщшй орган (печшку, шдшлункову залозу, сальник тощо).

Виразка перфоративна — це виразка шлунка чи дванадцятипало! кишки, яка при прогресуванш некрозу вГдкриваеться безпосередньо в черевну порожнину.

Виразка проста — це дефект слизово! оболонки з проникненням у шдслизову основу, що мае м’яш кра! без виражених рубцевих змш у них.

Виразкова хвороба - це хрошчне захворювання з цикшчним перебком i схильшстю до прогресування, яке характеризуеться утворенням дефекту у слизовш оболонщ шлунка чи дванадцятипало! кишки внаслщок зниження !!' захисних властивостей або шдвищення агресивност шлункового вмюту.

Вир1зка серцева - це мкце прилягання перикарда (серцево! сорочки) до лГво! легенГ.

В1дрижка (eructatio) - це вихщ Гз шлунка в порожнину рота повГтря чи газГв, що утворилися в результат! бродГння або гниття !жГ.

В1дросток червопод1бний вГдходить вГд внутрГшньо-задньо! поверхнГ слшо! кишки, а його слизова мГстить багато лГмфо!дно! тканини, тому його називають мигдаликом черевно! порожнини.

В1л1к1н1н - це гормон слизово! оболонки кишки.

Вшьна к1нц1вка верхня - частина скелета, утворена плечем (плечова кГстка), передплГччям (променева та лштьова кГстки) та кистю (мае три частини: зап’ясток, п’ясток, фаланги пальщв).

В1льна кшщвка нижня - частина скелета, утворена стегном (стегнова кГстка), гомшкою (велика i мала гомшков1 кГстки) i стопою (мае три вщдши: заплесно, плесно i фаланги пальцГв).

В1там1н А (ретинол) мае специфГчний вплив на функцГ! зору i розмноження, забезпечуе нормальний фГзичний розвиток i рГст.

В1там1н В₄ (т1ам1н) вГдГграе велику роль в обмЫ вуглеводГв, бГлкГв, жирГв. BiH бере участь у проведенш нервового збудження, впливае на д1яльнють центрально! нервово! системи, зокрема кори головного мозку.

594

В1там1н В₁₂ (щанокобаламш) ще називають зовн!шн!м фактором Кастла. В!н всмоктуеться, з’еднавшись !з б!лком шлункового соку (внутр!шн!м фактором Кастла). При порушенн! цього процесу розвиваеться анем!я, затримуеться утворення еритро- цит!в ! тромбоцит!в.

В1там1н В₂ (рибофлавш) входить до складу кл!тин ! бере участь у кл!тинному диханн!, впливае на р!ст та розвиток плода ! дитини.

В1тамш В₆ (шридоксин) бере участь в обм!н! та синтез! амшокислот, зменшуе накопичення холестерину в стшках артер!й, забезпечуе використання зал!за в оргашзм!, впливае на кровотворення.

В1тамш Д (кальцифероли) регулюе обм!н кальц!ю ! фосфору. Цей в!там!н важливий для нормального розвитку дитини.

В1тамш Е (токофероли) бере участь в окисно-в!дновних процесах, обм!н! б!лк!в, укр!пленн! судинно1 ст!нки, б!ох!м!чних процесах при м’язовому скороченн!. В1там1н К (ф1лох1нони) сприяе нормальному згортанню кров!.

В1там1н P (бюфлавоноУди) разом з в!там!ном С укр!плюе судинну стшку, зменшуе проникнкть кап!ляр!в.

В1тамш С (аскорбшова кислота) бере участь в окисно-в!дновних процесах, укр!плюе судинну стшку, п!двищуе антитоксичну функц!ю печшки, забезпечуе оп!рн!сть орган!зму до шфекцш.

В1там1ни - це активн! речовини, як! надходять в орган!зм у дуже малих к!лькостях та беруть участь в ус!х видах обм!ну речовин, становлячи складову частину молекул фермент!в.

Включения - необов’язков! компонента кл!тини, що виникають ! зникають залежно в!д 11 функц!онального стану. Вони можуть складатись !з х!м!чних речовин р!зноман!тно1 природи: л!п!д!в, вуглевод!в, б!лк!в, в!там!н!в.

Водяниста волога - це р!дина, яка виповнюе камери ока, виробляеться в!йками ц!л!арного т!ла ! в!дт!кае у венозну систему.

Волокна еластичш - р!зновид волокон сполучно1 тканини, як! побудован! з бшка еластину.

Волокна колагенов1 - р!зновид волокон сполучно1 тканини, як! побудован! з бшка колагену.

Волокна нервов1 загальна назва в!дростк!в нервових клгтин, оточених гл!альною оболонкою. Розр!зняють м!ел!нов! та безм!ел!нов!.

Волокна нервов1 безм1ел1нов1 — р!зновид нервових волокон, як! не мають м!ел!ново1 оболонки, характеризуються низькою швидк!стю проведения нервових !мпульс!в. Складаються з осьового цилшдра, нейролеми ! базально1 мембрани.

Волокна нервов1 м1ел1нов1 - р!зновид нервових волокон, що характеризуються високою швидшстю проведения нервових !мпульс!в. Складаються з осьового цилшдра, оточеного м!ел!новою оболонкою та швашвською оболонкою. Складають переважну б!льш!сть нервових волокон.

Волокна Пуркшье - це волокна пров!дно1 системи серця, що охоплюють робочий м!окард шлуночк!в.

Волюмрецептори - це рецептори, як! сприймають об’ем кров!, що прот!кае до л!вого передсердя.

595

Ворота легень - це мюце на середостшнш поверхнГ легень, куди входять головний бронх, легенева артерГя i нерви, а виходять по двГ легеневГ вени, лГмфатичш судини. Ворота нирки - це заглибина, що знаходиться посередиш увГгнутого краю нирки, обмежена передньою i задньою губою, через яку в паренхГму органа входить ниркова артерГя i нерви, а виходять ниркова вена, сечовгд, лГмфатичш судини.

Ворота органа - це мюце входу та виходу його судин i нервГв.

Ворота печшки - це глибока поперечна борозна на вюцеральнш поверхнГ печГнки, через яку в печшку входять власна печшкова артерГя та ворГтна вена. Всмоктування - це перехгд поживних речовин з порожнини травного тракту у внутршне середовище органГзму - кров i лГмфу.

Втома — це тимчасове зниження працездатност в результатГ роботи.

Вузли Л1мфатичн1 (nodi lymphatici) - це утвори рГзномаштно! форми (округло!, овально!, бобоподГбно! та iH.), розмГром вгд 1 до 20 мм, яш беруть участь у захисних реакщях органГзму i регулюють рух лГмфи.

Вузол передсердно-шлуночковий (Ашоф-Тавара) - це складова частина провщно! системи серця, розташований у товшг мГжпередсердно! перегородки на межГ передсердь i шлуночшв.

Вузол синусний- це так званий водш ритму, що розташований у правому передсерд! мГж гирлами верхньо! та нижньо! порожнистих вен i генеруе збудження, яке е причиною серцевих скорочень Гз частотою в середньому 60-70 ударГв за 1 хвилину.

Вушко передсердя - це додаткова порожнина передсердь.

В’язк1сть кров1 - це вгдносна величина, яку порГвнюють Гз в’язшстю води. Остання береться за 1. В’язшсть кровГ становить 5,0, а плазми - 1,7-2,3 i визначаеться тертям крайшх шарГв плазми до стГнки судин.

Гайморит - це запалення верхньощелепно! (гайморово!) пазухи.

Гайморит гострий - це неспецифГчне гостре (катаральне або гншне) запалення слизово! оболонки верхньощелепно! (гайморово!) пазухи.

Гайморит гострий гншний характеризуеться вираженою ГнфГльтрацГею слизово! оболонки верхньощелепно! пазухи та невеликим !! набряком.

Гайморит гострий катаральний характеризуеться серозним просочуванням i рГзким набряком слизово! оболонки верхньощелепно! пазухи, за рахунок якого вона може потовщуватися в десятки разГв, шод1 виповнюючи всю пазуху.

Гайморит хрошчний - це неспецифГчне хрошчне (ексудативне, продуктивне або альтеративне) запалення слизово! оболонки верхньощелепно! (гайморово!) пазухи. Гайморит хрошчний альтеративний характеризуеться розвитком атрофГ! або некрозу слизово! оболонки гайморово! пазухи.

Гайморит хрошчний ексудативний характеризуеться появою рГзного виду i якост1 ексудату, який накопичуеться в пазуа i стшае в порожнину носа порцГями при певних положениях голови.

Гайморит хрошчний продуктивний характеризуеться гшертроф1ею, Гнколи з утво­ренням полшв слизово! оболонки гайморово! пазухи, у !х розвитку провщне мГсце займае алергГя.

Гамма-глобулши - це бГлки плазми кровй що е антитГлами, якГ виконують захисну функцГю i беруть участь у забезпеченш ГмунГтету.

596

Гангли базальт - див. Ядра базальш.

Гангрена - це вид некрозу, при якому змертвш тканини, що перебувають у контакт! з навколишшм середовищем, набувають с1ро-бурого або навГть чорного кольору (залеж­но вщ змш кров’яного пГгменту).

Гангрена анаеробна - це самостшне шфекщйне захворювання, яке викликаеться групою певних м1крооргашзм1в, що розмножуються без доступу кисню.

Гангрена волога розвиваеться у випадку розмноження патогенно! чи умовно пато­генно! м1крофлори у змертвших тканинах.

Гангрена суха - див. Мум1ф1кащя.

Гарячка - це захисно-пристосувальна реакцГя органГзму, що виникае у вщповщь на д1ю шрогенних подразнишв i виражаеться у перебудов1 терморегуляцГ! на пщтримання вищо!, шж у норм1, температури тша.

Гарячка гектична - це шдвищення температури тша до 41 ⁰С, при яшй добов1 коливання температури складають 3-5 ⁰С.

Гарячка 1нтерм1туюча виникае у хворих на малярю. Пщ час нападу температура тша р1зко пщвищуеться i утримуеться на високому р1вш вщ 30 хв до 2-3 год, а пот1м знижуеться до вихГцного р1вня або навГть нижче.

Гарячка постшна - це шдвищення температури тша, при яшй добов1 коливання температури не перевищують 1 ⁰С. Вона характерна для крупозно! пневмонГ!, черевного тифу.

Гарячка рем1туюча - це шдвищення температури тша, при яшй добов1 коливання температури складають 1-2 ⁰С. Вона виникае при пневмонГ!, туберкульозГ Гасшнг-дихання (в1д. англ. gasp - ловити повГтря, задихатися) - це поодинош “з1тхання”, що зменшуються за частотою та силою i спостерГгаються п1д час агонГ!. Таке дихання називають також термшальним або агональним.

Гастрин - це гормон, що виробляеться кл1тинами слизово! оболонки шлунка, всмок- туеться в кров i через не! д1е на залозистий апарат шлунка, активуючи його. Гастрит - це запалення шлунка, яке найчастше обмежуеться його слизовою оболонкою. Гастрит гострий - це дистроф1чно-некротичне пошкодження поверхневого еп1тел1ю та залозистого апарату слизово! оболонки шлунка i розвиток запальних зм1н у ньому. Гастрит гострий катаральний характеризуеться потовщенням, запальною г1перем1ею i набряком слизово! оболонки шлунка.

Гастрит корозивний - це форма гастриту, що е насл1дком безпосереднього некроти- зуючого впливу на слизову оболонку шлунка концентрованих кислот, луг1в, солей важких метал1в. BiH характеризуеться некротичними запальними зм1нами, що поширю- ються з поверхш слизово! оболонки шлунка до глибших !! шар1в, залежно вщ ступеня х1м1чного оп1ку.

Гастрит флегмонозний - див. Флегмона шлунка.

Гастрит хрошчний - це хрошчне рецидивне вогнищеве або дифузне запалення слизово! оболонки шлунка, порушення !! ф1зюлог1чно! регенерацГ!, насл1дком чого е розвиток прогресуючо! атрофГ! залозистого еп1тел1ю i секреторно! недостатностГ, а також розлади моторно! i нер1дко Гнкреторно! функцш шлунка, що лежить в основ1 порушення травления, обм1ну речовин i зниження працездатност1.

597

Гастрит хрошчний авто1мунний (тип А) - це захворювання, в основ! якого лежить утворення автоантит!л до клгтин шлунка, що виробляють хлороводневу кислоту, ! внутр!шнього фактора.

Гастрит хрошчний бактер1альний або HP-асоцшований (асоцшований з Helicobacter pylori) хрошчний гастрит (тип В) - це захворювання шлунка, в основ! якого лежить бактер!альна !нваз!я слизово'1 оболонки м!кроорган!змами Helicobacter pylori. В!н е найпоширен!шим (до 80 % ус!х випадк!в хрошчного гастриту), спостер!гаеться у вс!х випадках виразково'1 хвороби.

Гастрит хрошчний змтаний (тип АВ) - це захворювання шлунка, якому властив! ознаки як ауто!мунного, так ! НР-асоц!йованого гастриту, част!ше зустр!чаеться в терм!нальних стад!ях при дифузн!й атрофи слизово1 оболонки.

Гастрит хрошчний х1м1чний (ктинний лужний рефлюкс-гастрит) - це ура­ження шлунка, зумовлене закиданням у його порожнину кишкового вм!сту. Нер!дко розвиваеться як насл!док резекцп шлунка.

Гастроскошя - це метод обстеження, при якому гнучкий гастроскоп !з оптичною системою вводять у порожнину шлунка та оглядають слизову оболонку органа. Гемангюми - група пухлин судинного походження.

Гемартроз - це крововилив у порожнину суглоба.

Гематокрит - це в!дношення об’ему кл!тинних елемент!в до об’ему кров!. Гематур1я - це наявнкть кров! у сеч!.

Гемоглобш - це речовина червоного кольору, що м!ститься в еритроцитах, склада­еться з одн!е1 молекули б!лка глоб!ну та чотирьох молекул гему. До складу гему входить атом зал!за, що мае здатнють приеднувати та в!ддавати кисень.

Гемоглобш в1дновлений - див. Дезоксигемоглобш.

Гемоглобшур1я - це наявн!сть у сеч! шгменту кров! гемоглобшу у в!льному вигляд!. Гемодинамжа - це наука, що вивчае рух кров! по судинах.

Гемол1з - це руйнування еритроцит!в, при цьому гемоглоб!н виходить з еритроцит!в, розчиняеться в плазм!, а кров набувае вигляду “лаково'Г.

Гемол1з бюлопчний - це руйнування еритроцит!в внасл!док д!1 на них зм!шо1 отрути, отрути бдж!л та скорп!он!в.

Гемол1з мехашчний - це руйнування еритроцит!в внасл!док перем!шування чи порушення правил транспортування донорсько'1 кров!. Гемол!зована кров непридатна для переливания.

Гемол1з осмотичний - це руйнування еритроцит!в у г!потон!чному розчин!. Гемол1з х1м1чний - це руйнування еритроцит!в внасл!док введения у кров токсичних речовин (наприклад, еф!ру, бензину, хлорамшу, ам!аку).

Гемометр Сал1 - це лабораторний прилад, що служить для визначення частки гемоглобшу в кров!. В!н складаеться !з штатива з трьома проб!рками: у крайн!х запаяних м!ститься стандартний розчин солянокислого гематину (16,67 %). В основ! методу лежить пор!вняння кольору досл!джуваного розчину кров! !з стандартним. Гемоперикард - це накопичення кров! в порожнин! перикарда.

Гемопоез — процес утворення формених елемент!в кров!.

Гемоптое - це кровотеча з дихальних шлях!в.

598

Геморапя (крововилив) - це накопичення кров! в тканинах.

Геморой - це розширення кавернозних тш прямо! кишки.

Гемоторакс - це кровотеча в порожнину плеври.

Гемоф1Л1я - це спадкове захворювання системи кровй зумовлене недостатньою кшьшстю антигемофшьного глобулшу.

Гепатит - це захворювання печГнки, в основГ якого лежить !! запалення, а проявом е дистрофГя i некроз гепатоцитГв та клГтинна ГнфГльтрацГя промГжно! тканини. Гепатит агресивний - див. Гепатит активний.

Гепатит активний (агресивний) - це запальне захворювання печГнки, при якому переважають дистрофГя i некроз клгтин.

Гепатит персистуючий - це запальне захворювання печГнки, при якому переважае вогнищева ГнфГльтрацГя строми i портальних трактГв.

Гепатит холестатичний - це запальне захворювання печГнки, що характеризуеться зупинкою жовч! в жовчних кашлярах, вогнищевою шфшьтращею промГжно! тканини i дистрофГею кштин.

Гепатити в1русн1 - це група захворювань Гз фекально-оральним i рановим мехашзмом заражения, що супроводжуються штоксикащею i переважним ураженням печГнки, нерГдко жовтяницею.

Гепатоз - це дистрофГчне i некротичне ураження печГнки.

Гепатоз жировий (жирова дистроф1я печшки) - це хрошчне захворювання печГнки, що характеризуеться пГдвищеним накопиченням жиру в клГтинах печГнки. Гепатоз спадковий - це захворювання печГнки, яке характеризуеться дистрофГею та некрозом гепатоцитГв i розвиваеться у зв’язку з порушенням обмГну жирГв (лшощози), вуглеводГв (гшкогенози), шгменпв i мшералГв.

Пал1н алкогольний (т1льця Маллори - це фГбрилярний бшок, що синтезуеться гепатоцитами шд впливом етанолу i призводить до загибелГ печшкових клГтин. Палоплазма - матрикс цитоплазми, в якш мктяться органели та включения i вгдбуваються обмшш процеси.

Пдатидур1я (ех1нококур1я) - це поява в сечГ дрГбних ехшококових мГхурщв. Вони потрапляють у сечовГ шляхи з уражено! ехшококом нирки.

Пдронефроз - це розтягнення нирково! миски при обтурацГ! сечовода, яка стискае ниркову паренхГму та спричинюе !! атрофГю. Орган перетворюеться в тонкостшний мшок, заповнений сечею.

Пдроуретеронефроз - це розширення i розтягнення нирково! миски сечею. Гшекосперм11 - це сперматозо!ди Гз хромосомним набором (22а+Х), яш при заплщненш започатковують жшочГ оргашзми.

Гшерв1тамшоз — це захворювання, що розвиваеться при надмГрному надходженш в^амЫв в органГзм.

Гтергл1кем1я - це стан, коли рГвень цукру кровГ е вищим шж 6,66 ммоль/л. Ппергл1кем1я ал1ментарна (харчова) — це пГдвищення рГвня глюкози в кровГ, що розвиваеться при надходженш в органГзм надмГрно! кшькостГ цукру (150-200 г). Гтерем1я (грец. hyper - надмГрно, haima - кров) - це надлишковий вмют циркулюючо! кровГ в тГй або шшш дшянщ судинно! системи.

599

Гшерем1я ангюневротична - це г1перем1я, що виникае внаслщок п1двищення тонусу судинорозширювальних нерв1в i характеризуеться почервон1нням, пщвищенням температури на окремих д1лянках шшри, слизових оболонках.

Пперем1я вакатна (лат. vacuum - пустий) - це г1перем1я, що виникае в зв’язку з1 зменшенням барометричного тиску на будь-яшй д1лянц1 т1ла (наприклад, накладання банок на шшру).

Пперем1я запальна — це г1перем1я, що виникае як результат д1У на судини фактор1в, як1 викликають запалення.

Гшерем1я колатеральна — це г1перем1я, що виникае у випадках перекривання просв1ту мапстрально! артерГ! i переповнення колатералей кров’ю.

Пперем1я шсля анем11 - це пперем1я, що виникае в результат! втрати судинами тонусу шд час тимчасово! в1дсутност1 в них кров1 (г1перем1я судин черевно! порожнини шсля швидкого випускання з не! рщини при асцит1).

Гтеркоагулящя - це шдвищення згортання кров1. Гтеркоагулящя супроводжуеться прискореним утворенням тромб1в.

Гтерметрошя (далекозор1сть) - це аномал1я рефракцГ!, зумовлена неправильним розвитком ока, а саме, його довжини: поздовжня в1сь ока вкорочена, тому головний фокус знаходиться позаду с1тк1вки, а не на сГтшвщ, зображення на сГтшвщ розпливчасте. У далекозорих людей ближня точка ч1ткого бачення вщдаляеться вщ ока, пор1вняно з еметропами.

Пперплаз1я — це збшьшення к1лькост1 кл1тин, внутр1шньокл1тинних структур та штерстищально! тканини внасл1док !х надм1рного утворення.

Гшерпное - це глибоке часте дихання.

Гтерсал1ващя - це пщвищене слиновид1лення.

Пперсекрещя шлункового соку - це збшьшення шлькост секрету шлунка, що поеднуеться 1з п1двищенням утворення хлороводнево! кислоти (пперхлоргщр1ею). Пперстенур1я - це п1двищення вщносно! густини сеч1 до 1,030 i б1льше. Гтертензин - див. Ангютензин-II.

Ппертензиноген - див. Анг1отензиноген.

Гтертенз1я артер1альна - це, за визначенням Ком1тету експерт1в ВООЗ, пост1йно пщвищений систол1чний та/чи д1астол1чний артерГальний тиск.

Гтертенз1я артер1альна вторинна (симптоматична) — це постшне п1двищення артерГального тиску, що е насл1дком будь-якого шшого захворювання (гломеруло- нефрит, звуження гирла аорти, аденома ппоф1за тощо).

Гтертенз1я артер1альна злояк1сна - це синдром, який характеризуеться високим р1внем артерГального тиску (як правило, > 220/120 мм рт. ст.) з крововиливами та ексудатами в сГтшвщ, часто з набряком зорового нерва. Характерним (але не обов’яз- ковим) е ураження нирок з розвитком уремГ!.

Ппертенз1я артер1альна первинна (г1пертенз1я есенц1альна, або ппертошчна хвороба) - це пост1йне пщвищення артерГального тиску нез’ясовано! ет1ологГ!. Гтертенз1я артер1альна симптоматична - див. Гтертенз1я артер1альна вторинна.

Ппертенз1я есенц1альна - див. Гтертенз1я артер1альна первинна. Гтертенз1я портальна - це п1двищення тиску в систем! ворГтно! вени.

600

Гтертерм1я (перегр1вання) - це п!двищення температури т!ла вище в!д нормальних величин, яке не пов’язане !з д!ею п!рогенних речовин.

Ппертерм1я екзогенна - це шдвищення температури тша вище в!д нормальних величин у результат! затримки тепла в орган!зм! на виробництвах з високою температурою зовшшнього середовища або в районах !з гарячим кл!матом. Гтертерм1я ендогенна - це шдвищення температури тша вище в!д нормальних величин без впливу фактор!в зовн!шнього середовища, внасл!док порушення роботи центру терморегуляци: при патологи головного мозку, пухлинах, травмах, крововиливах тощо.

Гтертошя шлунка — шдвищення тонусу шлунка, що звичайно супроводжуе гшершнез.

Ппертроф1я — це збшьшення об’ему органа, тканини, кл!тини або внутр!шньокл!тинних структур, що супроводжуеться посиленням 1х функцп.

Ппертроф1я вакатна — це розростання “ex vacuo” (лат. vacuum - пустий) сполучно1 або жирово'1 тканини (наприклад, атроф!я паренх!ми внутр!шн!х орган!в, розростання жиру навколо атрофованих нирок, розростання к!стково1 тканини черепа при атроф!ях головного мозку).

Гтертроф1я вжарна (замена) — це г!пертроф!я, що спостер!гаеться при загибел! або оперативному видаленн! одного з парних орган!в. За цих умов орган, що залишився, компенсуе порушення функцп шляхом посилено'1 роботи (нирки, леген!, яечко). Гтертроф1я несправжня - це збшьшення об’ему органа за рахунок розростання штерстищально'1 тканини.

Гтертроф1я регенераторна— це г!пертроф!я, що виникае при загибел! частини органа або тканини. Так, регенераторна г!пертроф!я збережено'1 м’язово1 тканини виникае при !нфаркт! м!окарда.

Ппертроф1я робоча (компенсаторна) — це г!пертроф!я, що виникае в умовах недостатност! функцп т!е1 або !ншо1 тканини, органа ! передбачае 11 компенсац!ю за тих чи шших патолопчних процес!в або захворювань.

Пперфункщя 1мунно1 системи - це перенапруження ц!е1 системи антигеном, зокрема при надходженн! в орган!зм стимулятор!в !мунно1 в!дпов!д!.

Пперфункщя мюкарда 1зометрична - це систол!чне перевантаження серцевого м’яза, що виникае при недостатност! клапана, коли шдвищення енергетичних затрат серця зумовлене перекачуванням додатково1 к!лькост! кров!.

Пперфункщя мюкарда 1зотон1чна - це д!астол!чне перевантаження серцевого м’яза, що виникае при стеноз!, коли надлишкова робота серця використовуеться на подолання опору шляхом шдвищення тиску.

Гтерхлорпдр1я - це шдвищення утворення хлороводнево1 кислоти в шлунку. Гтов1там1ноз — це захворювання, що розвиваеться при недостатньому надходженн! в!там!н!в в оргашзм.

Гтоволем1я - це зменшення об’ему циркулюючо1 кров!.

Ппогл1кем1я - це стан, коли р!вень цукру у кров! е нижчим шж 4,44 ммоль/л. Ппо1зостенур1я - це монотонна знижена в!дносна щ!льн!сть сеч!, е ознакою терм!- нально1 недостатност! нирок.

Гтокшез - це зниження перистальтики.

601

Ппокоагулящя - це зниження згортання кровь Ппокоагулящя супроводжуеться кровотечами.

ПпокЫя, або кисневе голодування, - це типовий патолопчний процес, який виникае внаслГдок недостатнього постачання тканин киснем або порушення використання його тканинами.

Ппоплаз1я - це уроджений недорозвиток органа. При гшоплазГ! органи не лише зменшеш в розмГрах, але й зберГгають ембрюнальну будову.

Ппосал1ващя - це зниження секрецГ! слини.

Ппосекрещя шлункового соку - це зменшення кшькосп секрету шлунка, що звичайно поеднуеться Гз зниженням утворення хлороводнево! кислоти (ппохлор- пдрГею).

Ппостенур1я - це зниження вгдносно! густини сечГ до 1,005 i менше.

Ппотенз1я артер1альна е сталим зниженням систолГчного та дГастолГчного артерГаль­ного тиску (нижче 100 i 60 мм рт. ст.), зумовлена переважно зниженням тонусу резистивних судин.

Ппотерм1я — це порушення теплового балансу, що характеризуеться зниженням температури тша нижче нормальних величин (нижче 35 ⁰С).

Гтотерм1я екзогенна — це зниження температури тша нижче нормальних величин при зниженш температури навколишнього середовища (в холодну пору року, шд час операщй Гз використанням льоду, холодно! води, охолодженого повГтря). Ппотерм1я ендогенна — це зниження температури тша нижче нормальних величин, що виникае при тривалому знерухомленш, деяких ендокринних захворюваннях (ппотиреоз, недостатнГсть кори надниркових залоз), введенш деяких лГкарських препаратГв.

Ппотиреоз - це стан, зумовлений зниженням функцюнально! активност щитоподГбно! залози i нестачею !! гормонГв в органГзмГ.

Ппотиреоз вторинний - зниження функцюнально! активност щитоподГбно! залози, що виникае при нестачГ тиреотропного гормону, внаслГдок ураження гГпофГза, при розладГ ппоталамГчно! регуляцГ!.

Ппотиреоз первинний - зниження функцюнально! активност щитоподГбно! залози i нестача !! гормонГв в органГзмГ, причинами якого можуть бути уроджена аплазГя або гГпоплазГя залози, генетично зумовлеш порушення бГосинтезу тиро!дних гормонГв, ураження залози запальним або автоГмунним процесом, оперативне втручання на залозГ, рентгешвське опромГнення, застосування тиреостатичних препаратГв. Ппотошя шлунка - зниження тонусу шлунка, що звичайно супроводжуе гГпокГнез. Ппохлорпдр1я - це зниження утворення хлороводнево! кислоти в шлунку. Пстамш - це тканинний гормон, що утворюеться в стшках шлунка та кишечника, в скелетних м’язах, у шшрГ

Гл1когенози - це спадковГ захворювання, зумовлеш порушенням обмГну вуглеводГв в органГзмГ.

Глобул1ни (альфа-, бета-, гамма-глобулши) - це бшки плазми кровГ Гломерулонефрит - це захворювання нирок Гз переважним ураженням судин клубочшв, що розвиваеться на тлГ порушення функцГ! Гмунно! системи.

602

Гломерулопатй' - це захворювання нирок !з первинним ! переважним ураженням клубочкового апарату, в основ! яких лежать порушення клубочково! фшьтрац!’!. Глотка (pharynx) - це частина травного каналу, яка з’еднуе порожнину рота !з стравоходом, а також частина дихально! трубки, що з’еднуе порожнину рота з гортанню. Глюкозур1я - це поява глюкози в сеч!.

Голова медузи - це рисунок розширених, звивистих вен у навколопупковш дшянщ. £ симптомом портально! ппертензп.

Голотошя - це проекщя внутр!шн!х оргашв на поверхню тша.

Гомеостаз - це постшшсть внутр!шнього середовища оргашзму.

Гормони - це ф!з!олог!чно активн! речовини, як! синтезуються спец!ал!зованими кл!тинами ендокринних залоз. Вони надходять безпосередньо в кров ! проявляють свою д!ю лише на складн! кл!тинн! структури - кл!тинн! мембрани, ферментн! системи. Гортань (larynx) - це орган складно! будови, що виконуе функцп проведения повгтря та голосоутворення, знаходиться в дшянщ ши! на р!вн! IV-VI шийних хребц!в, нижче п!д’язиково! к!стки.

Горяева камера - це прилад для п!драхунку формених елемент!в кров! (еритроцит!в, лейкоцит!в).

Гострота зору - це гранична здатшсть ока розр!зняти окрем! предмети. Г! визначають за найменшою в!дстанню м!ж двома точками, як! око бачить окремо.

Град1ент тиску - це величина, що визначае рух кров! по судинах ! обчислюеться р!зницею м!ж тиском у л!вому шлуночку при його систол! та тиском у правому передсерд! при його д!астол!.

Гранулоцити - це лейкоцити, що характеризуються наявшстю в !х цитоплазм! специф!чних гранул, що мають р!зне забарвлення (базоф!льне, оксиф!льне чи нейтро- ф!льне). Це, в свою чергу, дозволяе подшити гранулоцити на базофшьн!, оксифшьш (еозиноф!льн!) ! нейтрофшьш.

Гранулоцити базоф1льн1 - р!зновид гранулоцит!в, цитоплазма яких м!стить базо- фшьну специф!чну зернист!сть з гепарином та г!стам!ном. Останн! регулюють процес згортання кров! та впливають на проникнкть ст!нки гемокап!ляр!в.

Гранулоцити еозиноф1льн1 - р!зновид гранулоцит!в, що м!стять у цитоплазм! еозинофшьну специф!чну зернист!сть.

Гранулоцити нейтрофшьш - р!зновид гранулоцит!в, специф!чна зернист!сть яких забарвлюеться кислими ! основними барвниками.

Гранулоцитопоез - процес утворення гранулоцит!в, який п!сля народження в!дбува- еться у червоному к!стковому мозку.

Грудна кл1тка бочкопод1бна - це цил!ндрична форма грудно! кл!тки, що розвива­еться у людей, як! тривалий час хвор!ть на бронх!альну астму, емф!зему легень. Грудна кл1тка куряча - форма грудно! кл!тки, при як!й кут груднини виступае вперед у вигляд! шля птах!в.

Грудна протока (ductus thoracicus) - це л!мфатична судина, що збирае л!мфу !з нижн!х шнщвок, орган!в ! ст!нок таза, черевно’! та л!во! половини грудно’! порожнини, л!во! верхньо! к!нц!вки та л!во! половини голови ! ши!.

Далекозор1сть - див. Гтерметрошя.

603

Дальтошзм - це порушення сприйняття кольору, зазвичай е спадковим. Ним страждають близько 8 % чоловшв i 0,5 % жшок.

Дезоксигемоглобш, або вщновлений гемоглоб1н, - це гемоглобш, з якого кисень перейшов у тканини.

Дейтеронопи - це люди, що страждають частковою кольоровою слшотою i не в1др1зняють зелен1 кольори в1д темно-червоних i голубих.

Дейтероношя - це вид частково! кольорово! сл1поти 1з порушенням сприйняття зеленого, темно-червоного та блакитного кольор1в.

Декомпозищя - це розпад ультраструктур кл1тин i м1жкл1тинно!' речовини, що супроводжуеться накопиченням у них продукт1в розпаду.

ДекомпреЫя - стан п1сля стиснення.

Дендрит - короткий в1дросток, який вгдходить в1д т1ла нервово! кл1тини, мае здатн1сть галузитись, проводить нервовий Гмпульс у напрямку до тша кл1тини.

Дерево альвеолярне - це функцюнально-структурна одиниця леген1, де вГдбуваеться газообмш м1ж кров’ю, що знаходиться в капшярах леген1, i повгтрям, яке заповнюе легенев1 альвеоли.

Дерево бронх1альне - це розгалуження головних бронх1в на частков1, сегментарн1, часточков1 i т.д., яке слугуе для проведения пов1тря при вдиху i видиху.

Дерево життя - це загальна картина розподшу бшо! i с1ро! речовини на розр1з1 черв’яка мозочка, яка нагадуе дерево.

Дерма (corium, dermis) - глибокий шар шшри, побудований з волокнисто! сполучно! тканини, незначно! к1лькост1 еластичних та непосмугованих м’язових волокон. Дефекащя - це рефлекторний акт випорожнення кишечника, що настае внаслщок подразнення механорецепторГв прямо! кишки каловими масами.

Децеребрацшна рипдшсть - це р1зке пщвищення тонусу м’яз1в-розгинач1в к1нц1вок, голови i тулуба при перетин1 мозку (в експериментО п1д червоними ядрами. Якщо таку тварину поставити на лапи, то вона буде стояти, як крашкова: к1нц1вки витягнут1, голова закинута назад, хв1ст п1днятий.

Джгут Есмарха - це товста гумова трубка довжиною 1,5 м, на одному шнщ яко! закршлений металевий ланцюжок, а на шшому - гачок. Вш використовуеться для зупинки кровотеч1 т1льки 1з судин к1нц1вок.

Дикротичний шдйом - це д1лянка сф1гмограми, що в1дпов1дае удару кров1 в швмюяцев1 клапани.

Диплое - таку назву мае губчаста речовина в шстках склеп1ння черепа, яка знаходиться м1ж !х зовн1шньою та внутршньою пластинками.

Дисбактерюз - це патолопчна зм1на складу i розпод1лу мжрофлори в кишках, що супроводжуеться порушенням бар’ерних функц1й та 1нтоксикац1ею оргашзму. Дисим1лящя - це процес розпаду складних речовин в орган1зм1.

Диск1нез1я жовчовив1дних шлях1в - це безладш, несвоечасн1, недостатн1 чи надм1рн1 скорочення жовчного м1хура i м’яз1в-стискач1в жовчних шлях1в.

Дискоцити — еритроцити, що мають форму двояковигнутого чи вв1гнутого диска. Дисоц1йована ендокринна система шлунково-кишкового тракту, або APUD- система, - це ендокринш кл1тини, як1 синтезують б1олог1чно активн1 речовини, що

604

регулюють синтез i секрецГю шлункового соку, моторику та кровопостачання шлунка, а також регулюють дГяльнГсть прилеглих до шлунка органГв.

Дисплаз1я кульшово1 западини - це уроджений недорозвиток кульшово! западини, при якш форма останньо! е плоскою, порожнина !! виповнена жировою тканиною, що е передумовою уродженого вивиху стегна.

Диспное - див. Задишка.

Дистальний - той, що найбшьш вгддалений вгд середини тша чи органа. Дистанщя вертлюгова (distantia trochanterica) - розмГр великого жшочого таза, що дорГвнюе вГдстанГ мГж великими вертлюгами стегнових кГсток (у середньому - 31 см).

Дистанщя гребенева (distantia cristarum) - це розмГр великого жшочого таза, що дорГвнюе вГдстанГ мГж найбшьш вгддаленими точками гребешв клубових кГсток (у середньому - 29 см).

Дистанщя остиста (distantia spinarum) - це розмГр великого жшочого таза, що дорГвнюе вГдстанГ мГж передшми верхшми остями клубових кГсток (у середньому - 26 см).

Дистроф1я - це складний патолопчний процес, в основГ якого лежить порушення тканинного метаболГзму, що призводить до структурних змш. Дистрофю розглядають як один Гз видГв пошкодження.

Дистроф1я змишана - це розлади обмГну речовин одночасно i в клГтинах, i в мГжкштиншй речовиш.

Дистроф1я мезенх1мальна - це розлади обмГну речовин у промГжшй сполучнГй тканиш, яка утворюе строму органГв i входить до складу судинних стГнок. Дистроф1я паренх1матозна виникае у клГтинах i характеризуеться накопиченням у !х цитоплазм! бшшв, жирГв та вуглеводГв, що супроводжуеться зниженням !х функцГ! та появою певних структурних змш.

Дистроф1я печшки жирова - див. Гепатоз жировий.

Дистроф1я печшки токсична - це гостре (рГдко хрошчне) захворювання, в основГ якого лежить прогресуючий масивний некроз печшкових клГтин, що зумовлюе швидкоплинну гостру печшкову недостатнГсть.

Дисфункщя 1мунно1 системи - це порушення сшввгдношення мГж рГзними ланками Гмуштету, зокрема, порушення сшввгдношення мГж функцюнальною актившстю Т- та В-лГмфоцитГв.

Диференщащя - виникнення вгдмшностей мГж одноргдними клГтинами в процесГ розвитку.

Дифузний токсичний зоб (хвороба Базедова, Грейвса) - захворювання, в основГ якого лежить гшерфункщя щитоподГбно! залози, !! гГперплазГя та гшертрофГя. ЗмГни в Гнших органах i тканинах зумовлеш впливом тирео!дних гормонГв. Дихальна недостатшсть - це типовий патолопчний процес, що розвиваеться внас­лГдок порушення зовншнього дихання, при якому не забезпечуеться шдтримання газового складу артерГально! кровГ адекватного потребам органГзму, у сташ спокою або пгд час фГзичного навантаження.

Дихальна недостатшсть обструктивна (вгд лат. obstructio - перешкода) виникае внаслГдок звуження повГтроносних шляхГв та пГдвищення опору рухов! повГтря.

605

Дихальна недостатшсть рестриктивна (в!д лат. restrictio - обмеження, зменшення) пов’язана з! зм!ною вентиляц!!' альвеол внасл!док зменшення розтягування легень, що призводить до обмеження !х здатност! розправлятися.

Дихальний об’ем - це та к!льк!сть пов!тря, яку людина вдихае ! видихае при спок!йному диханн!. У доросло! людини в!н складае в середньому 500 мл.

Дихальний центр бульбарний - це сукупшсть нервових кл!тин у довгастому мозку, що складають дорсальне ! вентральне ядра; вони забезпечують ритм!чн!сть та почергов!сть дихальних рух!в.

Диханння парадоксальне розвиваеться на сторон! в!дкритого пневмотораксу. При цьому уражена легеня зд!йснюе слабк! дихальн! рухи, зворотн! здоров!й леген!. Дихання - це сукупшсть процес!в, що забезпечують потреби оргашзму у кисн! ! видшенн! вуглекислого газу.

Дихання агональне - див. Гасшнг-дихання.

Дихання апнейстичне характеризуеться тривалим судомним зусиллям вдихнути, що зр!дка перериваеться видихом.

Дихання Бюта - це перюдичне дихання, що характеризуеться чергуванням пер!оду дихальних рух!в пост!йно! ампл!туди з пер!одами апное.

Дихання внутр1шне (тканинне) - це б!олог!чне окисления в м!тохондр!ях кл!тин. Дихання зовшшне (вентилящя легень) - це обм!н газ!в м!ж орган!змом ! зовн!шн!м середовищем.

Дихання перюдичне - це таке порушення ритму дихання, яке характеризуеться чергуванням пер!од!в дихання з перюдами апное. 1снуе два типи перюдичного ди­хання - дихання Чейна-Стокса ! дихання Бюта.

Дихання стенотичне - це дихання, що виникае в умовах збшьшення опору рухов! повгтря у верхшх дихальних шляхах.

Дихання термшальне - див. Гасшнг-дихання.

Дихання тканинне - див. Дихання внутр1шне.

Дихання Чейна-Стокса - це перюдичне дихання, що характеризуеться зростанням глибини вдиху до максимуму, а пот!м поступовим зменшенням до апное, шсля чого цикл повторюеться.

Д1ал1з - метод компенсац!!' недостатньо! роботи нирок шляхом штучного виведення !з кров! продукт!в метабол!зму.

Д1арея (пронос) - це зб!льшення частоти дефекац!й за добу (понад 3) ! середньо! маси випорожнень (бшьше 250 г), а також к!лькост! р!дини в них (понад 80 %). Диартроз (суглоб, articulatio) — перервне з’еднання, що характеризуеться наявнктю порожнини м!ж поверхнями к!сток, суглобово! капсули, синов!ально! р!дини в порожниш суглоба.

Диастола - розслаблення передсердь та шлуночшв, п!д час якого серце наповнюеться кров’ю.

Д1аф1з - тшо трубчасто! к!стки.

Д1афрагма (diaphragma) - це тонкий, плоский м’яз, який в!докремлюе грудну порожнину в!д черевно!.

606

Д1афрагма сечостатева представлена глибокими м’язами промежини (глибокий поперечний м’яз промежини, м’яз-стискач сеч1вника), як1 покрит1 верхньою та нижньою фасщями сечостатево! д1афрагми.

Д1афрагма таза представлена глибокими м’язами промежини (куприковий м’яз, м’яз-шдшмач вщхщника), яш покрит1 верхньою та нижньою фасщями тазово!' д1афрагми. Д1урез - це видшення i виведення з оргашзму сеч1.

Доброяк1сний - терм1н використовуеться для позначення аномально! пухлини, яка не розповсюджуеться на шш1 органи i тканини, i тому зазвичай не створюе небезпеки для життя.

Донор - це людина, що здае тканини, органи для трансплантащ! (в тому числ1 кров для переливания).

Дугласа кишеня (прост1р) - це заглибина, утворена при переход! очеревини з матки на пряму кишку.

Дуодешт - це запалення дванадцятипало! кишки.

Дуплжатура - подвоення.

Езофапт - це запальне захворювання слизово! оболонки стравоходу.

Екзоцитоз - це транспорт речовин 1з кл1тини через кл1тинну оболонку.

Екскрещя - видшення токсичних або шк1дливих продукт1в метабол1зму, як1 п1длягають виведенню за меж1 орган1зму.

Експансивно - р1зко, нестримно.

Екстерорецептори - це рецептори, що несуть 1нформац1ю в центральну нервову систему про зм1ни зовншнього середовища.

Ексудащя - це вихщ р1дко! частини кров1, електрол1т1в, бшшв i кл1тин 1з судин у тканини.

Електрокардюграма (ЕКГ) - це крива, що вщтворюе виникнення, поширення i стихання процесу збудження в серщ.

Електрокард1ограф - це прилад, що використовують для запису електрично! д1яльност1 серця людини.

Електрокардюграф1я - це методика дослщження електрично! активност1 серця. Елементи кров1 формен1 - загальна назва еритроцитГв, тромбоцитГв i лейкоцит1в. Ембол1я - це перенос з током кров1 (або л1мфи) тих або шших частинок, що потрапили в не!, з подальшою закупоркою судин др1бного кал1бру. U,i частинки називають емболами.

Еметрошя - це нормальна рефракщя ока.

Ем1гращя - це вих1д лейкоцит1в з просв1ту судин кр1зь !хню стшку в навколишню тканину.

Емоц11 - це реакцГ! орган1зму на подразники зовн1шнього, внутрГшнього середовищ i сощально! сфери, що мають яскраво виражене суб’ективне забарвлення i охоплюють ус1 види в1дчутт1в.

Емшема - накопичення гною в будь-якш порожниш тша.

Емшема плеври - це запальний процес у плевр1, для якого характерним е 1нф1кування ексудату гшйною м1крофлорою.

Емф1зема легень (в1д грець. emphysae - вдувати, роздувати) - це патолопчш процеси в легенях, що характеризуються п1двищеним вм1стом пов1тря в легеневГй тканин1.

607

Емф1зема легень вторинна - це пГдвищена пневматизащя легенево!' тканини, причиною яко! е хрошчш обструктивш захворювання легень (гострГ та хрошчш бронхгти, бронхГальна астма та iH.).

Емф1зема легень первинна - це пГдвищена пневматизащя легенево! тканини, в основГ яко! лежать спадковГ фактори, зокрема, спадковий дефщит ферменту альфа- 1-антитрипсину.

Емф1зема стареча - це емфГзема легень, що розвиваеться внаслГдок змши еластич- ност легенево! тканини i рухливост грудно! клики з вжом.

Ендем1чний зоб - збГльшення щитоподГбно! залози, викликане нестачею йоду в грунт! та водь ОкрГм йодно! недостатност^ у розвитку ендемГчного зоба ютотну роль ввдграють зобогенш речовини (тюцинати та iH., що мютяться в окремих видах овочГв), надходження в органГзм йоду у недоступнш для всмоктування формй генетичш порушення бюсинтезу тирощних гормонГв, а також бактерГальне i забруднення довкшля гельмштами, знижений вмют у бюсферГ окремих мжроелеменпв (кобальту, мгдг цинку).

Ендокард (endocardium) - це внутршнш шар стГнки серця, що вистеляе вс камери серця й утворюе його клапани.

Ендол1мфа - це ргдина, що заповнюе перетинчастий лабГринт внутршнього вуха. Ендометрш - це слизова оболонка матки.

Ендоскоп - тонкий освГтлювальний прилад, що використовуеться для огляду порож- нистих органГв i судин. 1з рГзними пристосуваннями може бути використаний для забору тканин на аналГз, а також при рГзних хГрурпчних втручаннях.

Ендоцитоз - це транспорт речовин у клГтину через кштинну оболонку.

Ентерит - це запалення тонко! кишки.

Ентерит атроф1чний - це запалення тонко! кишки, яке характеризуеться дефор- мащею, вкороченням i дистрофГею ворсинок, що призводить до порушення фермен­тативно! активной ештелю, попршення мембранного травления.

Ентерит гншний - рГдюсна форма запалення тонко! кишки, яка характеризуеться просоченням стГнки кишки гншним ексудатом.

Ентерит гострий дифтеритичний - це рГзновид фГбринозного запалення тонко! кишки, при якому виникае некроз пгдслизового прошарку i м’язово! стГнки, шсля вгдторгнення ексудату утворюються виразки.

Ентерит гострий катаральний - це запалення тонко! кишки, що характеризуеться просякненням слизово! оболонки i шдслизового прошарку слизово-серозним ексудатом, дистрофГею ештелГю, його злущуванням, збшьшенням шлькост клГтин, що продукують слиз, появою ерозш.

Ентерит гострий крупозний - це рГзновид фГбринозного запалення тонко! кишки, при якому виникае некроз слизово! оболонки.

Ентерит гострий ф1бринозний - це запалення тонко! кишки, при якому виникае некроз слизово! оболонки (крупозний ентерит), чи шдслизового прошарку i м’язово! оболонки (дифтеритичний ентерит); при вгдторгненш ексудату утворюються виразки. Ентерит некротично-виразковий - це запалення тонко! кишки, при якому некрозу пгддаються пейеровГ бляшки (черевний тиф) або виразковГ дефекти мають поширений характер. ВГдмГчаеться, незалежно вГд характеру запалення, гГперплазГя лГмфатичного апарату кишки i лГмфовузлГв брижГ

608

Ентерит хрошчний - це запалення тонко! кишки, в основ! якого лежать порушення процес!в регенерац!! еп!тел!ю. Розвиваеться при !нфекц!ях, !нтоксикац!ях, вживанш деяких л!карських засоб!в, порушенн! обм!ну речовин.

Ентерокшаза - це фермент, що утворюеться слизовою оболонкою тонко! кишки та активуе перетворення трипсиногену у трипсин.

Ентерокол1т - це запалення ус!х в!дд!л!в тонко! та товсто! кишки.

Енурез - це мимов!льне сечовипускання ув! сн! при в!дсутност! орган!чних зм!н у сечов!й та нервовш системах.

Епендимоцити - кл!тини нейрогл!!, що вистеляють порожнини шлуночшв головного мозку ! центрального каналу спинного мозку, беруть участь в утворенш спинномозково! р!дини.

Ешдермю (epidermis) - поверхневий шар шк!ри, що побудований !з плоского багато- шарового еп!тел!ю.

Ешкард (epicardium) - це зовшшнш шар ст!нки серця, являе собою в!сцеральний листок навколосерцево! серозно! оболонки - перикарда, покривае зовн! серце та початков! частини великих судин.

Ештелш — тканина, що вкривае поверхню ! вистеляе порожнини т!ла, в!дмежовуе тканини орган!зму в!д зовн!шнього середовища (покривний еп!тел!й) або забезпечуе видшення необх!дних для життед!яльност! речовин (залозистий еп!тел!й).

Ештелш багатошаровий плоский зрогов1лий - покривае поверхню шк!ри, утворюючи 1! еп!дерм!с. Характерною особлив!стю цього еп!тел!ю е те, що кл!тини поверхневих шар!в п!длягають зрогов!нню ! злущенню.

Ештелш багатошаровий плоский незроговший - найб!льш характерний для слизових оболонок ротово! порожнини, стравоходу, зовшшнього шару рог!вки. Кл!тини цього р!зновиду еп!тел!ю не шдлягають зрогов!нню.

Ештелш багатошаровий - складаеться з кшькох шар!в кл!тин, що лежать один на одному, при цьому лише нижнш (базальний) шар контактуе !з базальною мембраною. Ештелш залозистий - складаеться !з залозистих кл!тин - гландулоцит!в, що спец!- ал!зуються на синтез! та секрец!! необх!дних для життед!яльност! орган!зму речовин, входить до складу залоз.

Ештелш одношаровий - утворений одним шаром кл!тин, що лежать на базальнш мембран!.

Ештелш одношаровий багаторядний (псевдобагатошаровий) - р!зновид одно­шарового ештелш, що складаеться з кл!тин, р!зних за формою та функц!ею. Всг кл!тини лежать на базальн!й мембран!, ядра цих кл!тин розташован! на р!зних р!внях стосовно базально! мембрани, що створюе враження його багатошаровост!. Ештелш одношаровий куб1чний утворений одним шаром кл!тин куб!чно! форми. В!н вистеляе нирков! канальц!, секреторн! в!дд!ли ! вив!дн! протоки багатьох залоз. Ештелш одношаровий однорядний - р!зновид одношарового еп!тел!ю, утворений кл!тинами однаково! форми, ядра кл!тин лежать на одному р!вн! в!дносно базально! мембрани.

Ештелш одношаровий плоский - складаеться !з одного ряду плоских кл!тин, що мають пол!гональну форму ! нер!вн! кра!. Р!зновидами е мезотел!й та ендотел!й.

609

Мезотелш вкривае листки плеври, очеревини i серцево!' сумки. Ендотелш вистеляе просв1т судин i камер серця.

Ештелш одношаровий призматичний утворений одним шаром клгтин цилшдрично! або призматично! форми. РозрГзняють: залозистий (вистеляе зсередини стшку шлунка), миготливий (вистеляе канал шийки матки) та з облям1вкою, який вистилае тонку та товсту кишки.

Ештелш перех1дний - характерний для сечовивЦних шлях1в (нирков1 миски, сечоводи, сечовий м1хур), тобто оргашв, яш здатш розтягуватися (при наповненш) 1 скорочуватися (при випорожненш).

Ешф1з (проксимальний та дистальний) - шнщ трубчасто! шстки (ближнш та дальнш). Ергостерин - це неактивна речовина, що мГститься в шшр1 i шд впливом ультрафюле- тових промешв перетворюеться у в1тамш Д.

Ерекщя - це збГльшення статевого члена, шдвищення його пружност1, яш зумовлеш наповненням кров’ю печеристих тш шд час статевого збудження. Ерекщя забезпечуе змогу виконання статевого акту.

Еритропешя - це зниження концентращ! еритроцитГв у плазм1 кровь Еритропоез — процес утворення еритроцитГв, який вГдбуваеться у постнатальному перюд1 в червоному шстковому мозку.

Еритроцити (червош кров’ян1 тшьця) - це формен1 елементи кров1, що являють собою кругл1 двояковв1гнут1 без’ядерн1 кл1тини з д1аметром близько 7,5 мкм. У людини вони являють собою постклгтинш структури, що втратили в процес1 розвитку ядро 1 майже вс1 органели.

Еритроцитоз - це шдвищення концентращ!' еритроцитГв у плазм1 кров1 понад норму. Ероз1я - це поверхневий дефект слизово! обонки, що не проникае у п1дслизовий прошарок.

Ет1олог1я (грец. aitia - причина, logos - вчення) - вчення про причини й умови виникнення хвороб.

Еупное - це стан, коли людина у споко! дихае без будь-яких видимих зусиль, здеб1льшого не пом1чаючи цього процесу.

Ефектор — робочий орган. Ефектором можуть бути скелетш та гладш м’язи, серцевий м’яз, залози.

Ехшококур1я - див. Пдатидур1я.

Ех1ноцити — еритроцити, плазмолема яких утворюе остист1 вирости.

Еякуляц1я - це с1м’явиверження.

£юн1т - це запалення слизово! оболонки порожньо! кишки.

Желатиназа - це фермент, що розщеплюе б1лок сполучно! тканини желатин. Життева емн1сть легень - це сума трьох легеневих об’ем1в: дихального об’ему (ДО), резервного об’ему вдиху (РО_вдиху) та резервного об’ему видиху (РО_видиху). Жовте т1ло утворюеться на мющ фол1кула в яечнику, продукуе гормон - прогестерон, який протид1е стимулювальному впливу естроген1в на скорочення м’яз1в матки та труб.

Жовтяниця — це забарвлення шшри i слизових оболонок у жовтий кол1р внасл1док п1двищення р1вня бГлГрубГну в кров1 та в1дкладання його у покривних тканинах.

610

Жовтяниця гемол1тична (надпечшкова) - це жовтяниця, що розвиваеться при гемол!з! (руйнуванн!) еритроцит!в.

Жовтяниця мехашчна (шдпечшкова, обтурацшна) - це жовтяниця, що розви­ваеться в результат! частково! або повно! непрох!дност! жовчовив!дних шлях!в з порушенням надходження жовч! в кишечник; найчастше вона зумовлена каменями жовчних шлях!в, стриктурою великого сосочка дванадцятипало! кишки, пухлиною головки п!дшлунково! залози ! жовчовив!дних шлях!в.

Жовтяниця надпечшкова - див. Жовтяниця гемол1тична.

Жовтяниця обтурацшна - див. Жовтяниця мехашчна.

Жовтяниця паренх1матозна (печшкова) - це жовтяниця, що виникае при д!! шшдливих фактор!в на печ!нку, як! порушують 1! функц!!. Вона спостер!гаеться при гепатитах, сепсис!, отруеннях.

Жовтяниця печшкова - див. Жовтяниця паренх1матозна.

Жовтяниця шдпечшкова - див. Жовтяниця мехашчна.

Жовч - це травний с!к, що безперервно утворюеться печшкою, до 1! складу входить вода, жовчш кислоти ! жовчш шгменти, а також холестерин, лецитин.

Жовчний м1хур (vesica fellea) - це порожнистий орган, що виконуе функцш резервуара жовч!, розташований у передньому в!дд!л! право! поздовжньо! борозни печшки.

Жовчнокам’яна хвороба - це захворювання, морфолопчним субстратом якого е камен! жовчного м!хура ! жовчовив!дних шлях!в.

Жування - це рефлекторний акт, у результат! якого в!дбуваеться подр!бнення !ж! зубами.

Задишка (диспное) - це суб’ективне в!дчуття нестач! пов!тря ! пов’язана з ним

потреба посилити дихання, що виникае у людини при деяких патолопчних станах, а

також при виконанн! важко! м’язово! роботи.

Задишка ексшраторна - це задишка, при як!й переважно посилюеться видих.

Задишка шсшраторна - це задишка, при як!й переважно посилюеться вдих.

Закшчення нервов1 - к!нцев! апарати в!дростк!в нервових кл!тин, що забезпечують !х зв’язок з !ншими кл!тинами або тканинними структурами. Розр!зняють рецепторн! (чутлив!) та ефекторн! (рухов!).

Закшчення нервов1 вмьт - р!зновид чутливих нервових зак!нчень, утворених лише розгалуженням дендрит!в рецепторних нейрошв.

Закон серця - див. Закон Франка-Старлшга.

Закон Франка-Старлшга (“закон серця”): при п!двищенн! наповнення серця кров’ю п!д час д!астоли !, в!дпов!дно, при зб!льшенн! розтягування серцевого м’яза сила серцевих скорочень зростае.

Залоза альвеолярна - екзокринна залоза, к!нцев! секреторн! в!дд!ли яко! мають форму м!шечк!в.

Залоза вилочкова (зобна, загруднинна; тимус) - це центральний орган !мунно! системи, в як!й стовбуров! кл!тини, що потрапляють сюди !з током кров!, перетво- рюються у Т-л!мфоцити.

Залоза нерозгалужена - екзокринна залоза, у яко! вив!дна протока зашнчуеться лише одним шнцевим секреторним в!дд!лом.

611

Залоза шдшлункова (pancreas) - непарний орган, який розташований позаду шлунка на заднГй черевнш стшщ на рГвш I-II поперекових хребщв, функцюнально е залозою змшано! (зовшшньо! та внутршньо!) секрецГ!.

Залоза проста - екзокринна залоза, що мктить одну нерозгалужену вивщну протоку. Залоза розгалужена - екзокринна залоза, кожна вивщна протока яко! закшчуеться шлькома шнцевими секреторними вгддшами.

Залоза складна - екзокринна залоза, що мктить дешлька розгалужених вивщних проток.

Залоза трубчаста — екзокринна залоза, шнцевГ секреторш вщдши яко! мають форму трубочок.

Залози бартол1нов1 - це невелиш утвори овально! форми, вивщш протоки яких вгдкриваються в борозш мГж основою малих сороминих губ i дГвочою перетинкою. Залози б1лков1 — екзокринш залози, серед секреторних продуктГв яких переважають бшки.

Залози бруннеров1 - це залози слизово! оболонки дванадцятипало! кишки. Залози бульбоуретральн1 (цибулиносеч1вников1) (glandule bulbourethrales) - це парш органи, лежать в дшянщ промежини, виробляють тягучу ргдину, яка змащуе сечГвник, захищаючи його слизову вгд подразнення сечею.

Залози внутр1шньо1 секрецИ', або ендокринш залози, — це залози, яш не мають вивщних проток i секрет Онкрет, гормон) яких надходить безпосередньо у кров або лГмфу.

Залози ендокринн1 - див. Залози внутр1шньо1 секрецИ'.

Залози слизов1 — екзокринш залози, секреторним продуктом яких е слиз.

Залози слизисто-б1лков1 — екзокринш залози, що продукують змГшаний (бшково- слизовий) секрет з переважанням слизового компонента.

Запалення - це типовий патолопчний процес, який виникае при ушкодженш тканин i характеризуеться порушенням кровообГгу, змшою кровГ та сполучно! тканини у виглядГ альтерацГ!, ексудацГ! i пролГферацГ!.

Запалення гемораг1чне — це рГзновид запалення, що розвиваеться в раз! наявност1 в ексудап значно! кГлькостГ еритроцитГв i е характерним для сибГрки, чуми, грипу тощо.

Запалення гнильне, або 1хорозне, — це рГзновид катарального запалення, що е наслГдком проникнення гнильно! мГкрофлори у вогнище гнГйного запалення i призводить до некрозу тканин. Морфолопчно воно характеризуеться прогресуючим некрозом тканин без тенденцГ! до вгдмежування.

Запалення гранулематозне — це запалення, в основГ якого лежить формування вузлика (гранульоми) в тканинах як прояв пролГферацГ! та трансформацГ! клиин. Запалення дифтеритичне - це рГзновид фГбринозного запалення, при якому некроз охоплюе не тГльки поверхневГ вщдши, а й проникае вглиб тканин. Змертвш дГлянки просочуються фГбринозним ексудатом i утворюеться плГвка, яка щшьно з’еднуеться Гз запаленими тканинами органГв. При вгдокремленш плГвки утворюються виразки. Запалення катаральне - це вид запалення, при якому ексудат, що виходить на поверхню слизових оболонок, спкае з них; вш мктить слиз, що е продуктом дГяльност1 слизових залоз.

612

Запалення крупозне - це р1зновид ф1бринозного запалення, при якому некроз охоплюе лише поверхневГ вГдцши тих або шших покрив1в.

Запалення продуктивне (прол1феративне) - це запалення, характерною ознакою якого е розмноження клГтинних та тканинних елемент1в, що викликають розвиток вогнищевих та дифузних клГтинних шфшьтрат1в.

Запалення серозне - це вид запалення, для якого характерним е утворення серозного ексудату, до складу якого входить до 2 % бшка та невелика шльшсть кл1тинних елемент1в.

Запалення ф1бринозне - це вид запалення, для якого характерним е утворення ексудату, що мае властивють згортатись внаслщок утворення ф1брину.

Заплесно - частина стопи, що складаеться з таких шсток: надп’ятково!, п’ятково!, кубопод1бно!, човникопод1бно! та клинопод1бних - присередньо!', промГжно! i б1чно!. Запл1днення - це злиття яйцекштини Гз сперматозощом у статевих шляхах жшки. Захворювання авто1мунн1 - це прояв порушення ф1зюлопчно! Гмунно! толерантности яка може розвиватися внаслщок мутацш кл1тин Гмунно! системи i пригшчення так званих заборонених клошв Гмунних кл1тин, а також в результат! пошкодження пстогематичних бар’ер1в тканин, до яких не сформувалася в норм1 Гмунна толерантн1сть (тканина мозку, щитопод1бно!' залози, внутр1шн1х статевих орган1в, кришталика ока). Збудження - це ф1зюлопчний процес, який розвиваеться у збудливш тканин1 при дй' подразника i полягае у зм1н1 перебГгу процес1в обм1ну речовин у тканин1, що викликае характерну для дано!' тканини д1яльшсть.

Збудлив1сть - це основна ф1зюлопчна властив1сть тканини, яка полягае у здатност1 приходити в стан збудження при дГ! подразника.

Зв’язка венозна - це зв’язка печшки, яка е залишком венозно! протоки плода. Зв’язка печшки кругла - це зв’язка печшки, яка е обл1терованою пупковою веною плода.

Зв’язки голосов1 - це зв’язки горташ, яш натягнут1 м1ж щитопод1бним та черпакуватим хрящами i слугують для голосоутворення.

Згага — див. Печ1я.

Згортання кров1 - це захисна реакц1я органГзму, яка попереджуе значну втрату кров1.

Здоров’я - це, насамперед, стан органГзму, в якому поеднуються вГдпов1дн!сть структури i функцГ!, а також властивкть регулювальних систем шдтримувати пост1йн1сть внутрГшнього середовища (гомеостаз). За визначенням ВООЗ (1946): “Здоров’я - це стан повного фГзичного, псих1чного i соц1ального благополуччя, а не тшьки вщсутшсть хвороб або ф1зичних дефект1в”.

З1в - це отв1р, за допомогою якого ротова порожнина сполучаеться з глоткою. Злуки - це аномальн1 злипання тканин в р1зних частинах i органах тша, спричинеш запаленням, як1 призводять до формування рубц1в.

Зона гемороУдальна - це прост1р м1ж анальними пазухами й анальним отвором, де скупчеш венозн1 сплетения.

Зондування дуоденальне - це введения дуоденального зонда через рот (або нижнш носовий хщ) i стравох1д у дванадцятипалу кишку з метою визначення кшькост1 1

613

якост! жовч! в порц!ях А, В, С, слизу, м!кроорган!зм!в, лейкоцит!в, еритроцит!в, кристал!в холестерину, б!л!руб!ну.

Зондування шлункове - це введения шлункового зонда через рот (або нижнш носовий х!д) ! стравох!д у порожнину шлунка з метою асп!рац!! вм!сту шлунка, взяття шлункового соку, декомпрес!!, промивання шлунка, годування хворого. 1дюсинкраз1я (вгд грец. idios+synkrasis - своергдна сум!ш сок!в) - це особлива чутливють деяких людей до окремих харчових речовин або л!карських засоб!в. 1зоволем1я - це стал!сть об’ему ргдин внутр!шнього середовища.

1зопдр1я - це стал!сть концентрац!! !он!в водню в р!динах внутр!шнього середовища. 1зоюшя - це стал!сть !онного складу ргдин внутр!шнього середовища.

1зостенур1я - це монотонна в!дносна щ!льн!сть сеч!.

1зотерм1я - це пост!йн!сть температури т!ла, яка властива теплокровним, або гомойотермним, тваринам.

1зотон1я - це сталють осмотично! концентрац!!' р!дин внутр!шнього середовища. 1ле\'т - це запалення клубово! кишки.

1леус - див. Кишкова непрох1дн1сть.

1леусний крик - це симптом странгуляц!йно! кишково! непрох!дност!, який полягае у виникненн! сильного болю, зумовленого перетисненням бриж! !з судинами ! нервами, може супроводжуватися втратою св!домост!, криком.

1мун1тет - це спос!б захисту орган!зму вгд живих т!л ! речовин, як! мають ознаки чужоргдно! генетично! !нформац!!.

1мун1тет активний - це !мун!тет до захворювання, що створюеться шляхом введения в оргашзм м!н!мально! дози токсину або ослабленого (атенуйованого) штаму збудника, який е антигеном. У в!дпов!дь на це введения оргашзм виробляе антит!ла.

1мун1тет гуморальний - це ланка !мун!тету, що опосередковуеться через !мунн! антит!ла (у-глобул!ни), л!зоцим, !нтерферон, систему комплементу та !н., що знахо­дяться в кров!.

1мун1тет кл1тинний - це ланка !мун!тету, що забезпечуеться р!зними типами л!мфоцит!в: кл!тинами - к!лерами, хелперами ! супресорами.

1мун1тет пасивний - це !мун!тет до захворювання, що створюеться шляхом введения в оргашзм сироватки кров! людей, як! перехвор!ли. У так!й сироватц! знаходяться антит!ла, як! будуть боротися з антигенами.

1мун1тет штучний - це !мун!тет до !нфекц!йних захворювань, що створюеться штучно за допомогою щеплень.

1мунна толерантшсть - це стан, що характеризуеться в!дсутн!стю видимо! реакц!! !мунно! системи на антиген.

1мунна толерантшсть патолопчна - це в!дсутн!сть видимо! реакц!! !мунно! системи на чуж! за б!лковим складом речовини, наприклад, на раков! кл!тини при пухлинних захворюваннях.

1мунна толерантшсть ф1зюлопчна - це в!дсутн!сть видимо! реакц!! !мунно! системи на б!лки свого оргашзму.

1мунна толерантшсть штучна (лжувальна) - це в!дсутн!сть видимо! реакц!! !мунно! системи на чуж! за бшковим складом речовини, яка створюеться за допомогою

614

чиннишв, що здатш знижувати активнкть органГв Гмунно! системи, наприклад, Гмунодепресанти, юшзуюче випромГнювання.

1мунодефщитн1 синдроми - це патолопчш стани органГзму, що характеризуються дефектом гуморально! або клГтинно!' ланки Гмуштету.

1мунодефщитн1 синдроми вторинш - це дефекти гуморально! або клГтинно!' ланки Гмуштету, що розвиваються при рГзномаштних захворюваннях.

1мунодефщитн1 синдроми первинн1 - це спадковий чи набутий дефект гуморально! або клГтинно!' ланки Гмуштету, що не пов’язаний з штеркурентними захворюваннями. 1нвагшащя - це поеднана кишкова непрохГднють, при яшй одна кишка закупорюе просвГт шшо! (обтуращя) i вГдбуваеться перетиснення судин брижГ кишки, яка швапнуеться (странгулящя).

1нваз1я - проникнення.

1нкубацшний перюд - див. Латентний перюд.

1нсуломи - це пухлини, що походять з шсулоципв шдшлунково! залози. Вони можуть бути доброяшсними та злояшсними. У бшьшост випадшв шсуломи призводять до надмГрного рГвня ГнсулГну.

1нтерорецептори - це рецептори, яш знаходяться у внутршшх органах та уловлюють найтоншГ змши внутршнього середовища органГзму.

1нтерфаза - стадГя життевого циклу мГж двома послГдовними мГтотичними подшами. 1нфантил1зм - це порушення розвитку статевих органГв, при якому дозрГвання статевих органГв зупиняеться на певному еташ.

1нфаркт - це судинний (ГшемГчний) некроз, який е наслГдком гострого порушення кровотоку.

1нфаркт мюкарда - це гостре захворювання, зумовлене виникненням одного або дешлькох вогнищ шемГчного некрозу в серцевому м’яз! у зв’язку з абсолютною або вгдносною недостатнютю коронарного кровотоку.

1нфаркт мюкарда 1нтрамуральний - це форма шфаркту мюкарда, при яшй некроз серцевого м’яза розвиваеться внутршньостшково, не досягаючи ендокарда й ешкарда. 1нфаркт мюкарда субендокард1альний - це форма дрГбновогнищевого шфаркту мюкарда, при яшй некроз серцевого м’яза захоплюе шари мюкарда, що прилягають до ендокарда.

1нфаркт мюкарда субешкард1альний - це форма дрГбновогнищевого шфаркту мюкарда, при яшй некроз серцевого м’яза захоплюе шари мюкарда, що прилягають до ешкарда.

1нфаркт мюкарда трансмуральний - це форма шфаркту мюкарда, при яшй некроз поширюеться на всю товщу мюкарда.

1нф1льтращя - накопичення в клГтинах або позакштинному середовищд рГзнома- штних речовин, яш не можуть утилГзуватися внаслГдок порушення ферментативних систем (наприклад, ГнфГльтрацГя холестерином стГнок артерГй при атеросклероз!). 1нфуз1я (вгд лат. infusio - вливання) - внутршньовенне або шдшшрне введения великих доз рГдини (фГзюлопчного розчину, глюкози i тл.) з додаванням лГкарських речовин.

IXC - див. 1шем1чна хвороба серця.

615

1шем1чна хвороба серця (IXC) - це гострий або хрошчний патологГчний процес у мюкардй зумовлений неадекватним його кровопостачанням внаслГдок оргашчного ураження коронарних артерш, або, значно рГдше, внаслгдок !х функщональних змш (спазм, недостатне збГльшення кровотоку при зростаючому навантаженш).

1шем1я (мкцеве малокр1в’я) - це зменшення кровонаповнення тканини чи органа внаслгдок недостатнього притоку до них кров1, що супроводжуеться розвитком ппоксГ!, тобто кисневим голодуванням.

Иодопсин - це зоровий шгмент, що мГститься у колбочках. Вш являе собою забарвле- ний бшок, який складаеться Гз бшково! частини - опсину i речовини, яка поглинае св1тло - хромофору.

Калитка (scrotum) - це шшрний утв1р, подшений перетинкою на дв1 половини, в кожнш з яких лежить яечко з оболонками, придатком i нижшм вщдшом ам’яного канатика.

Кальцифероли - див. В1там1н Д.

Канал анальний - це звужений дистальний вГддш прямо!' кишки.

Канал шстково-мозковий - порожнина всередиш трубчастих шсток, яка у внутрш- ньоутробному перюд1 та у новонароджених заповнена червоним шстковим мозком, що в подальшому замшюеться на жовтий шстковий мозок.

Канал пахвинний (canalis inguinalis) - це щшинний пром1жок, розташований над пахвинною зв’язкою, через який в чоловшв проходить ам’яний канатик, а у жшок - кругла зв’язка матки.

Канал шдколшний (грубер1в) - щшинопод1бний утв1р м1ж м’язами гом1лки, через який проходять задш великогомшков1 судини i великогом1лковий нерв.

Канал прив1дний (гунтер1в) - це щ1линопод1бний утв1р, що проходить м1ж м’язами нижньо! шнщвки вгд верх1вки стегнового трикутника до шдколшно! ямки та м1стить судини i нерви.

Канал стегновий - у норм1 не Гснуе; утворюеться на шляху випинання стегново! гриж1.

Канцерогенн1 (бластомогенн1) фактори - це р1зномаштш чинники, як1 здатн1 спричинити перетворення нормально! кл1тини в пухлинну.

Кап1ляри “чергов1” - це частина капшяр1в (до 10 %), яш залишаються в1дкритими у випадку функщонального спокою органа.

Кап1ляри кровоносн1 - це шнцев1 розгалуження кровоносних судин, стшка яких побудована Гз одного шару плоских ендотел1альних кл1тин, що забезпечуе виконання ними обм1нно! функцГ!.

Кашляри Л1мфатичн1 - це замкнеш ендотел1альн1 трубки, як1 утворюють в органах с1тки та дають початок л1мфатичним судинам.

Капсула гл1ссонова - це тонка ф1брозна капсула печшки, що знаходиться пГд очеревиною.

Капсула Шумлянського-Боумена - це двост1нна капсула ниркового т1льця. Карбгемоглоб1н (НвС0₂) - це транспортна форма глоб1ну та вуглекислого газу. Таким чином глобш переносить вуглекислий газ в1д тканин до легень. Карбопдрази - це ферменти, яш розщеплюють вуглеводи.

616

Карбоксигемоглобш (НвСО) - це сполука гемоглобшу з чадним газом. £ значно ст!йк!шою, н!ж оксигемоглоб!н.

Карбоксиполтептидаза - це фермент шдшлунково!' залози, що розщеплюе бшки до пептид!в та амшокислот.

Карбонатур1я - це високий вм!ст карбонат!в у сеч!.

Карбункул — гостре гн!йне некротичне запалення групи волосяних фол!кул ! сальних залоз з утворенням некрозу шк!ри ! п!дшк!рно! кл!тковини.

Карбункул нирки - це гншний осередок в нирц!, утворений в результат! злиття др!бних гн!йник!в.

Кардюмщити - кл!тини, з яких побудован! м’язов! волокна серцевого м’яза. Кл!тини прямокутно! форми, у центральнш частин! яких розм!щуеться 1-2 ядра овально! або видовжено! форми. Цитоплазма багата на м!оф!брили, як! займають перифер!йну частину. Характерною морфолопчною ознакою серцевого м’яза е контакти двох сус!дн!х м!оцит!в - вставний диск.

Кардюсклероз - це ураження серцевого м’яза, при якому м’язов! волокна замшю- ються сполучнотканинними, що призводить до зниження скоротливо! функцп' мюкарда. Кардюсклероз 1шем1чний (атеросклеротичний) - це дифузне ураження серцевого м’яза, при якому м’язов! волокна замшюються сполучнотканинними як результат хрошчно! г!покс!! мюкарда при атеросклеротичному ураженн! в!нцевих судин. Кардюсклероз перех1дний, або зм1шаний - це ураження серцевого м’яза, при якому на фон! повшьного дифузного розвитку сполучно! тканини перюдично утворю- ються ф!брозн! вогнища шсля повторних !нфаркт!в м!окарда.

Кардюсклероз постшфарктний — див. Кардюсклероз постнекротичний. Кардюсклероз постнекротичний (постшфарктний) - це ураження серцевого м’яза у форм! великого вогнища ф!брозу на м!сц! колишнього некрозу.

Кар1ес зуб1в - це патолопчний процес, що характеризуеться прогресуючою деструк- ц!ею твердих тканин зуба (емал! й дентину) з утворенням дефекту у вигляд! порожнини. Карюплазма - р!дкий компонент ядра, в якому розм!щен! ядерн! структури. Карютип — сукупн!сть морфолог!чних ознак хромосомного набору соматично! кл!тини. Каротин - це жовтий рослинний шгмент, з якого в орган!зм! утворюеться в!там!н А. Катакрота - це дшянка сф!гмограми, що в!дпов!дае зниженню тиску в аорт! п!д час д!астоли л!вого шлуночка.

Катаплаз1я - див. Анаплаз1я.

Каудально (лат. cauda - хв!ст) - у напрямку до н!г, до хвостово! частини тулуба. КахекЫя - це виснаження оргашзму.

КахекЫя серцева — це виснаження оргашзму, характерне для термшально! стад!! недостатност! кровооб!гу.

Кератомалящя - це помутншня рог!вки ! утворення бшьма - полуди.

Кислота аскорбшова — див. В1там1н С.

Кишка дванадцятипала (duodenum) - це початковий в!дд!л тонко! кишки, який п!дковопод!бно огинае головку п!дшлунково! залози.

Кишка клубова (jejunum) — це брижова частина тонко! кишки, що знаходиться м!ж клубовою та слшою кишками.

617

Кишка ободова висх1дна (colon ascendens) - це частина товсто! кишки, що е продовженням слшо! i переходить у поперечну ободову кишку.

Кишка ободова низх1дна (colon descendens) - це частина товсто! кишки, спрямована донизу i на рГвш гребеня клубово! кГстки переходить у сигмоподГбну кишку.

Кишка ободова поперечна (colon transversum) - це частина товсто! кишки, що тягнеться вгд правого згину до нижнього шнця селезшки, де переходить у низхщну ободову кишку.

Кишка ободова сигмопод1бна (colon sigmoideum) - це частина товсто! кишки, тягнеться до рГвня III крижового хребця, де переходить в пряму кишку.

Кишка порожня (jejunum) — це брижова частина тонко! кишки, що знаходиться мГж дванадцятипалою та клубовою кишками.

Кишка пряма (rectum) е кшцевим вГддшом товсто! кишки. Вона знаходиться в порожнинГ малого таза, пронизуе тазове дно i закшчуеться анальним отвором. Кишка слша (caecum) - це дшянка товсто! кишки, яка розташована нижче мкця впадання в не! тонко! кишки в правш клубовш ямщ.

Кишка товста (intestinum crassum) - це частина шлунково-кишкового тракту, яка е безпосередшм продовженням тонко! кишки, починаеться слшою та закшчуеться прямою кишкою.

Кишка тонка (intestinum tenue) - це частина шлунково-кишкового тракту, що починаеться вГд пшоричного вгддшу шлунка на рГвш I поперекового хребця i, утворивши на своему шляху ряд вигишв, закшчуеться в правш клубовш ямщ, де переходить у слшу кишку.

Кишкова непрох1дн1сть (шеус) - це захворювання, яке характеризуеться частковим або повним порушенням просування вмГсту по шлунково-кишковому тракту. Кишкова непрох1дн1сть динам1чна - це рГзновид кишково! непрохГдностГ, що характеризуеться або стшким спазмом, або стшким парезом кишок.

Кишкова непрох1дн1сть обтурацшна - це рГзновид кишково!' непрохГдностг що виникае у разГ мехашчно! перешкоди просуванню вмГсту по шлунково-кишковому тракту (наприклад, обтуращя просвГту кишки пухлинами, жовчними чи каловими каменями; клубками аскарид тощо).

Кишкова непрох1дн1сть странгуляц1йна - це рГзновид кишково!' непрохгдностй що супроводжуеться розладами кровообГгу в судинах брижц виникае в результат! завороту кишково! петл! навколо свое! осг утворення вузла мГж декГлькома петлями кишок, защемления кишкових петель у грижових воротах.

Юльце Пирогова-Вальдейера - це скупчення лГмфоГдно! тканини при вход! в глотку, до якого належать глотковий (1), труби! (2), пГднебГннГ (2) i язиковий (1) мигдалики.

К1сткова пластинка - ушверсальна структурна одиниця зршо! кГстково! тканини, яка в губчастш речовин! формуе трабекули, а в компактнш - остеони.

К1сткова речовина губчаста - структурна основа кГстки, зазвичай розмщена всередиш кГстки. У цГй речовин! кГстков! пластинки формують трабекули, що мають рГзний напрямок та обмежовують комГрки, як! заповнеш червоним кГстковим мозком. К1сткова речовина компактна- структурна основа кГстки, яка завжди розмщуеться на !! поверхн! й утворюе товстий шар у дГафГзах трубчастих кГсток та тонкий зовшшнш

618

шар в !х еп!ф!зах, а також у губчастих ! плоских к!стках. Остеони в компактнш речовин! розм!щуються впорядковано та ор!ентован! в!дпов!дно до найб!льшого навантаження на к!стку.

Юфоз патолопчний - це вада постави, що характеризуеться значним задн!м прогином грудного в!дд!лу хребта, верх!вкою якого е VII грудний хребець.

К1фоз ф1зюлопчний - це вигини хребтового стовпа дозаду, що сформувалися внасл!док вертикального положения людини (к!фоз грудний, крижовий).

Клазматоз - видалення за меж! кл!тини окремих 1! структурних компонент!в. Клапан двостулковий (м1тральний) - це клапан, що закривае л!вий передсердно- шлуночковий отв!р.

Клапан м1тральний - див. Клапан двостулковий.

Клапани атрю-вентрикулярш (передсердно-шлуночков1) - це складки ендо- карда, що закривають правий та л!вий передсердно-шлуночков! отвори. Клишонопсть уроджена - це уроджена деформащя опорно-рухового апарату, при як!й стопа знаходиться у шдошвовому згинанн!; при цьому 1! п!дошвова поверхня повернута всередину ! спостер!гаеться 1! приведения у передньому в!дд!л!. Кл1мактеричний перюд (кл1макс) - це в!ковий перюд, пов’язаний !з втратою статевих функцш. У жшок в!н починаеться шсля 50 рок!в: при цьому статев! цикли стають нерегулярними, безовуляторними, настае аменорея. У чоловшв кл!макс настае шсля 60-ти рок!в ! характеризуеться втратою рухливост! сперматозо!д!в, втратою здатност! до запл!днення, до еякуляц!!'.

Кл1тина - це елементарна жива система, що здатна до самов!дтворення, побудована !з ядра, цитоплазми та оболонки (плазмолеми).

Кл1тина кровотворна стовбурова - полшотентний попередник ус!х кл!тин кров!, здатна до самоп!дтримання ! диференщащ!' в напрямку до зр!лих кл!тин.

Кл1тини адвентицшш - кл!тини, як! формують зовшшнш шар стшки гемокапшяра, охоплюючи його сво!ми в!дростками. У процес! диференщащ!' ц! кл!тини можуть перетворюватися у ф!бробласти й адипоцити.

Кл1тини жиров1 - адипоцити, специф!чною функц!ею яких е накопичення жиру. Кл1тини нюхов1 - це нервов! зашнчення нюхового нерва, як! становлять рецептор нюхового анал!затора.

Кл1тини шгментш - меланоцити, !х цитоплазма вм!щуе п!гмент мелан!н. Вони мають в!дросткову форму ! под!ляються на два види - меланоцити, як! виробляють шгмент, ! меланофори, як! можуть лише накопичувати його в цитоплазм!.

Кл1тини Штернгеймера-Мальбша - це лейкоцити сеч!, як! змшили сво! властивост! внасл!док зниження осмотично! густини сеч!. 1х виявляють при забарвленн! осаду сеч! водно-спиртовою сум!шшю генц!анв!олету чи сафраншу.

Кл1тор (clitoris) - це зовшшнш статевий орган ж!нки, який е аналогом печеристих т!л статевого члена.

Клонально-селекцшний механ1зм - це “запам’ятовування” кл!тинами !мунно! системи бшкового складу свого орган!зму.

Клони - ряд поколшь спадково однор!дних спадкоемщв, як! утворюються шляхом нестатевого розмноження.

619

Ключ суглоба Лкфранка - це присередня заплесно-плеснова м1жшсткова зв’язка. Ключ суглоба Шопара - мГжшсткова зв’язка, яка йде вщ надп’ятково!' шстки до човникопод1бно! i кубопод1бно! шсток.

Ковтання - це рефлекторний акт, у результат! якого харчова грудка Гз ротово! порожнини потрапляе в стравохщ.

Колапс - це гостра судинна недостатнГсть, що характеризуеться р1зким зниженням судинного тонусу i/або зменшенням об’ему циркулюючо! кровГ Вш проявляеться р1зким зниженням артерГального i венозного тиску, короткочасною втратою свщомостГ ознаками ппоксГ! головного мозку та пригшченням життево важливих функцш. Колбочки - це фоторецептори денного кольорового бачення. Вони мають малу св1тлову чутливють, але велику роздшьну здатшсть i велику швидшсть вщповщГ У них мГститься зоровий шгмент йодопсин.

Кол1т - це запалення товсто! кишки.

Кол1т гострий - це гостре запалення товсто! кишки.

Кол1т гострий катаральний - це гостре запалення товсто! кишки, що характери­зуеться поширенням запалення на слизову i пщслизову. В ексудат! багато слизу. Кол1т гострий ф1бринозний - це гостре запалення товсто! кишки, при якому гинуть клГтини слизово! i злущуються в просвГт кишки, на слизовш утворюються ф1бринозна пл1вка, шсля вщторгнення яко! спостерГгаються пом1рш крововиливи, виразки.

Кол1т некротичний - це запалення товсто! кишки, що характеризуеться змертвшням тканин, яке поширюеться на слизову оболонку i п1дслизовий прошарок, а при вщторг- ненн1 некротичних мас утворюються виразки.

Кол1т неспециф1чний виразковий - це гостре або хрошчне запалення вс1е! або окремих частин товсто! кишки неспециф1чного характеру з виразкуванням слизово! оболонки, нагноенням, гемораг1ями i переходом у склеротичну деформац1ю.

Кол1т хрон1чний — це хрон1чне запально-дистроф1чне захворювання товсто! кишки, що призводить до морфологГчних змш слизово! оболонки i порушення моторно!, секреторно!, всмоктувально! та Гнших функц1й кишечника.

Коло кровооб1гу - це шлях, по якому кров Где вщ серця по артер1альних судинах i до серця - по венозних судинах.

Кол1ка жовчна - див. Кол1ка печ1нкова.

Кол1ка печ1нкова (жовчна) - це кшшчний прояв жовчнокам’яно! хвороби, що характеризуеться певним характером, локал1защею та Гррад1ац!ею больових в1дчутт1в. Кома (грец. koma - глибокий сон) - стан глибокого пригн1чення функцш центрально! нервово! системи, що супроводжуеться втратою свщомостй в1дсутн1стю реакц1й на зовшшш подразники i глибокими розладами регуляцГ! життево важливих функцш оргашзму. Кома е тяжким i небезпечним для життя станом, для якого типовим е прогресуючий переб1г.

Кома пперкетоксем1чна (д1абетична) - виникае у хворих на цукровий д1абет, патогенетичною основою е накопичення кетонових тш i порушення вс1х вид1в обмшу. Кома пперосмолярна - виникае у хворих на цукровий д1абет, в основ! !! лежить висока пперпткем1я та гГпернатр1ем!я.

620

Кома ппогл1кем1чна - це реакщя-вгдповщь органГзму на швидке зниження утилГзацГ! глюкози головним мозком.

Кома печшкова — це нервово-психГчш розлади, що виникають при захворюваннях печГнки Гз вираженими порушеннями !! функцГй.

Кома урем1чна е результатом накопичення в органГзм! речовин, як! в норм! виводяться Гз сечею.

Комплекс Гольдж1 - мшроскошчна мембранна органела загального призначення; на препаратах, оброблених азотнокислим срГблом, виглядае, як скупчення перепле- тених темних ниток. Забезпечуе накопичення, дозрГвання та виведення секреторних речовин.

Кон’югата пнеколопчна (ктинна) - розмГр малого жшочого таза, що дорГвнюе вГдстанГ мГж найбшьш виступаючою частиною лобкового симфГзу i мисом (10,5 см). Кон’югата д1агональна - розмГр малого жшочого таза, що дорГвнюе вГдстанГ мГж нижшм краем симфГзу i мисом (12,5-13 см).

Кон’югата зовшшня - розмГр малого жшочого таза, що дорГвнюе вГдстанГ мГж лобковим симфГзом i заглибиною, що утворюеться V поперековим i I крижовим хребцями (20-21 см).

Кон’юнктива - прозора слизова оболонка, яка покривае повжи та очне яблуко. Конвекщя - це тепловщдача шляхом перенесения тепла через бшьш холодш шари повГтря.

Конститущя - це комплекс морфолопчних, функцюнальних, у тому числ! й психГчних, особливостей органГзму, досить стшких, що визначають його реактивнГсть i склалися на спадковш основ! шд впливом факторГв довкшля.

Копрограма - це результата мшроскошчного дослГдження кишкових випорожнень. Коршь легень - це утвори, як! входять у ворота легень (головний бронх, легенева артерГя i нерви, дв! легеневГ вени, лГмфатичш судини).

Коронарний (вшцевий) - той, що вщноситься до корони. Наприклад, коронарш артерГ!, розгалуження яких утворюють своергдну корону над серцем. Крашальний (лат. cranium - череп) - вгдноситься до черепа, черепний. Кретишзм розвиваеться при вродженш аплазГ! або ппоплазГ! щитоподГбно! залози, проявляеться вгдставанням у розумовому i фГзичному розвитку, сповшьненням появи точок скостеншня, можлив! глухошмота й оргашчш ураження нервово! системи. Крипторх1зм - це незавершене опущення яечка в калитку.

Кришталик мае форму двоопукло! лшзи, що розташована позаду камер очного яблука. Речовина кришталика безбарвна, прозора, щшьна, не мютить судин i нервГв. Кров - ргдка тканина органГзму, що циркулюе в систем! замкнених трубок - судин. Складаеться з рГдко! частини (плазми) та формених елементГв кров! (еритроцитГв, лейкоцитГв та тромбоцитГв). Разом Гз лГмфою та вама рГзновидами сполучно! тканини належить до тканин внутршнього середовища.

Кров “лакова” — це кров, у плазм! яко! розчинений гемоглобГн внаслГдок руйнування еритроцитГв.

Кров деф1бринована - це кров, Гз яко! видалено фГбриноген. Така кров не здатна згортатися.

621

Кров резус-негативною (Rh ^- ) вважаеться за в!дсутност! на мембран! еритроцит!в Д-аглютиногену. Останн!й е дом!нантним у систем! груп кров! СДЕ.

Кров резус-позитивною (Rh+) вважаеться за наявност! на мембран! еритроцит!в Д-аглютиногену. Останн!й е дом!нантним у систем! груп кров! СДЕ.

Кров цитратна - це кров, яка не здатна згортатися внасл!док додавання до не! лимоннокислого натр!ю.

Крововилив - див. Геморапя.

Кровозамшники - !зотон!чн! та !зоонкотичн! розчини (розчини, що мають такий самий осмотичний та онкотичний тиск, як ! плазма кров!), що в медичн!й практицг використовують для часткового зам!щення кров! або вгдновлення гемодинам!чних констант.

Кровооб1г колатеральний - це рух кров! по обх!дних (колатеральних) судинах, що звичайно виникае у випадку порушення прох!дност! мапстралей.

Кровотеча - це вих!д кров! за меж! судин.

Ксерофтальм1я - це сух!сть кон’юнктиви ока.

Кульшова суглобова западина - анатом!чний утв!р на тазов!й к!стц!, що знаходиться у м!сц! зрощення т!л клубово!', лобково!' та с!днично! к!сток, куди входить головка стегново! к!стки.

Кут 1леоцекальний (клубово-слтокишковий) - це перех!д тонко! кишки в товсту.

Лактаза - це фермент, що розщеплюе молочний цукор до моносахариду глюкози. Лактащя - це рефлекторний акт вид!лення !з молочних залоз молока у в!дпов!дь на мехашчне подразнення п!д час смоктання.

Лакуна м’язова - анатом!чний утв!р м!ж пахвинною зв’язкою ! к!стками таза, через який проходить клубово-поперековий м’яз ! стегновий нерв.

Лакуна судинна - прост!р м!ж пахвинною зв’язкою ! к!стками таза, через який проходять стегнов! артер!я ! вена з порожнини таза на стегно.

Лангерганса остр1вщ - це внутр!шньосекреторна частина шдшлунково! залози, кл!тини яко! видшяють гормони (!нсул!н та глюкагон) безпосередньо в кров. Ларинпт - це запалення слизово! оболонки горташ.

Ларинпт гострий - це гостре запалення слизово! оболонки горташ, в ет!олог!! якого мають значения переохолодження, перенапруження голосу (професшш шк!дливост!).

Ларинпт хрошчний - це хрошчне неспециф!чне запалення слизово! оболонки горташ, в якому розр!зняють три форми: катаральну, г!пертроф!чну й атроф!чну. Латентний перюд (стосовно !нфекц!йних хвороб - !нкубац!йний пер!од) тривае в!д моменту впливу причини до появи перших кл!н!чних ознак захворювання. Легеневий стовбур (truncus pulmonalis) - це судина, що починаеться !з правого шлуночка серця ! несе венозну кров !з серця до легень.

Лейкопешя - це зменшення к!лькост! лейкоцит!в у кров! нижче 4 • 10⁹/л. Лейкоцити - б!л! кров’ян! т!льця - складають групу морфолог!чно та функцюнально р!зноман!тних формених елемент!в, що циркулюють у кров! ! беруть участь у захисних реакщях оргашзму шсля м!грац!! у сполучну тканину. Ус! лейкоцити е ядерними

622

формами. U,i клгтини мають здатшсть активно рухатись. 1х пересування вГдбуваеться за допомогою вирост1в цитоплазми (псевдоподГй). Лейкоцити подшяють на гранулоцити та агранулоцити.

Лейкоцити активн1 - це лейкоцити, яш здатш до броушвського руху в нативному мазку сеч1.

Лейкоцитоз - це збГльшення шлькост лейкоцитГв у кров1 понад 9 • 10⁹/л. Лейкоцитоз м’язовий - це збГльшення шлькост лейкоцитГв у кров1, що виникае при штенсивному ф1зичному навантаженш.

Лейкоцитоз новонароджених - це ф1зюлопчне збГльшення шлькост лейкоцитГв у кров1 новонароджених до 10-30 • 10⁹/л.

Лейкоцитоз патолопчний - це збГльшення шлькост лейкоцитГв у кров1, що виникае при запальних та шфекцшних захворюваннях.

Лейкоцитоз перерозподшьний - див. Лейкоцитоз ф1зюлоНчний. Лейкоцитоз травний - це збГльшення шлькост лейкоцитГв в кров1, що виникае при надм1рному споживанш !ж1.

Лейкоцитоз ф1зюлопчний (перерозподшьний) - це збГльшення шлькост лейко­цитГв у кров1, що виникае при штенсивному ф1зичному навантаженш (м’язовий лейкоци­тоз), при надм1рному споживанш !ж1 (травний лейкоцитоз). Ф1зюлопчним е лейкоцитоз новонароджених (до 10-30 • 10⁹/л).

Лейкоцитур1я - це наявшсть лейкоцитГв у сечь Лейомюма - це доброяшсна пухлина з гладких м’яз1в.

Лейомюсаркома - це злояшсна мезенх1мальна пухлина, що виникае Гз гладко! м’язово! тканини.

Л1берини - це рил1зинг-гормони, яш продукуються нейросекреторними кштинами гГпоталамуса та стимулюють вившьнення гормошв аденоппоф1за.

Л1зосоми - субм1кроскошчш мембранш органели загального призначення - обмежеш мембраною пухирщ - необхщш для внутршньошштинного травления.

Лжвор (спинномозкова р1дина, liquor cerebrospinalis) - це рщина, що циркулюе у шдпавутинному простор!, шлуночках i каналах головного та спинного мозку, е амортизатором для головного та спинного мозку, бере участь у живленш та метабол1ч- них процесах нервово! тканини, у захист вщ водно-осмотичних зрушень, забезпечуе нормальний кровооб1г у порожниш черепа.

Л1мфа являе собою злегка жовтувату рщину бшково! природи, що протшае у л1мфатич- них судинах. Вона складаеться Гз л1мфоплазми i формених елемент1в, серед яких переважають л1мфоцити.

Л1мфо1дна тканина - кровотворна тканина, яка розташована в селезшщ, л1мфатичних вузлах i тимус1, в нш вГдбуваеться розмноження та дозрГвання л1мфоцит1в. Л1мфопоез — процес утворення та диференщацГ! попереднишв л1мфо!дних кл1тин, внаслщок якого утворюються зрш Т- та В-л1мфоцити.

Л1мфоцити - належать до агранулоцит1в. Мають велике округле ядро, яке оточене незначним об’емом цитоплазми. Беруть участь у реакщях Гмунного захисту оргашзму. Лтаза - це лшолгтичний фермент, що розщеплюе жири до жирних кислот i глщерину. Лш1дур1я (л1пур1я) - це поява в сеч1 жирових речовин.

623

ЛтоУди - це лецитин ! холестерин.

ЛтоУдози - це спадков! захворювання, зумовлеш порушенням обм!ну жир!в в орган!зм!. Лтома - це доброяшсна пухлина !з зр!ло! жирово! тканини, що росте експансивно у вигляд! поодинокого або множинних вузл!в, звичайно мае капсулу.

Лшосаркома - це злояшсна мезенх!мальна пухлина, що розвиваеться з незр!лих жирових кл!тин.

Лшур1я - див. Л1п1дур1я.

Лордоз - вигин хребта, обернений опукл!стю уперед. Лордоз е шийний ! поперековий. М’язи-антагошсти - м’язи, як! виконують протилежну функц!ю (наприклад, при скороченн! м’яза-згинача скорочуеться ! м’яз-розгинач, утримуючи його в!д надм!рного скорочення).

М’язи-синерпсти - це м’язи, що виконують однакову функц!ю.

М’язи жувальш - це чотири пари м’яз!в, як! починаються на к!стках черепа, при- кр!плюються на р!зних д!лянках нижньо! щелепи ! д!ють на скронево-нижньощелепний суглоб.

М’язи м1м1чн1 - це тонк! м’язов! пучки, як! не мають фасц!й, впл!таються в шк!ру ! розташовуються навколо природних отвор!в обличчя.

М’язи сосочков1 - це вирости мюкарда, до яких прикршлюються сухожилков! хорди.

М’язова кривошия - це деформащя ши!, спричинена в!дставанням у рост! ! рубцевими зм!нами груднино-ключично-соскопод!бного м’яза.

Макрогематур1я - це дом!шки кров! у сеч!, як! видим! неозброеним оком. Макрофаги - г!ст!оцити - кл!тини моноцитарного походження, здатн! до фагоцитозу, м!стять добре розвинутий л!зосомний апарат, синтезують активн! речовини, як! е основними факторами природного !мун!тету.

Макроцити - це еритроцити, д!аметр яких перевищуе 9 мкм.

Мал1гн1защя - перетворення доброяшсно! кл!тини в злояк!сну.

Мальтаза - це фермент, що розщеплюе дисахарид мальтозу до глюкози. Маскулш1защя - це поява вторинних чолов!чих ознак в ос!б ж!ночо! стат! (атрофу- еться матка, молочн! залози, порушуеться менструальний цикл) в результат! ендокрин­них розлад!в в орган!зм!.

Матка (uterus' metra) - непарний порожнистий орган грушопод!бно! форми, що знаходиться в порожнин! малого таза та е м!сцем внутр!шньоутробного розвитку плода.

Маткова труба (tuba uterina, salpinx) - парний порожнистий орган, по якому яйцеклгтина з поверхш яечника п!д час овуляц!! виводиться в матку.

Мед1альний (присередн!й) - розм!щений ближче до середини т!ла.

Мед1атори - х!м!чн! речовини, що видшяються п!д д!ею нервових !мпульс!в ! беруть участь у !х передач! з нервового зак!нчення на робочий орган.

Мезенх1ма - зародкова сполучна тканина, що заповнюе пром!жки м!ж б!льш щ!льними закладками орган!в ! тканин зародка.

Мезоб1Л1ноген (уробшшоген) - це в!дновлена форма б!л!руб!ну, що утворюеться в тонкш кишц! та частково резорбуеться через кишкову стшку, потрапляе через

624

ворГтну вену у печшку, де повшстю розщеплюеться, а також частково потрапляе у товсту кишку.

Мейоз - своергдна форма кштинного подГлу, яка характерна для процесу утворення статевих кштин. В результат! цього виникають кштини з одинарним (гапло!дним) набором хромосом (п).

Меланжер - це змшувач для еритроцитГв.

Меланома - пухлина з меланшпродукуючо! тканини, одна з найбшьш злояшсних пухлин, що розвиваеться з невуав (частше), або без попередшх змш. Меланофори - шгментш клГтини, як! не здатш виробляти шгмент, а лише нако- пичують його в цитоплазм!.

Меланоцити - див. Кл1тини шгментш.

Мембранний потенщал спокою - електричний струм, що виникае мГж внут- ршньою i зовншньою поверхнями клГтинно!' мембрани в стан! спокою. У рГзних клГтинах вш коливаеться вгд 50 до 90 мв.

Менархе - це перша менструащя.

Менструащя - це перюдичне витГкання кров! Гз матки, пов’язане Гз дозрГванням фолжула i овулящею.

Мертвий прост1р анатом1чний - це повГтря, яке знаходиться в повироносних шляхах (нк, носоглотка, гортань, трахея, бронхи) i не бере участГ в газообмш. Метабол1зм - обмш речовин.

Метастазування (грец. meta - середина i stasis - положения) - це Гмплантащя пухлинних клГтин у тканини органГзму. Метастазування властиве злоякГсним пухлинам. Метастазування гематогенне - це перенесения пухлинних кштин з током кров!. Метастазування Л1мфогематогенне - це перенесения пухлинних кштин Гз током кров! та лГмфи.

Метастазування Л1мфогенне - це перенесения пухлинних кштин з током лГмфи. Метастазування периневральне - це перенесения пухлинних кштин по пери- невральних просторах.

Метафаза - наступна фаза подГлу клГтини пГсля профази, в яшй хромосоми збираються на екватор! кштин, формуючи материнську зГрку, переходить у анафазу.

Метаф1з - “зона росту” трубчасто!' кГстки, що розмщена мГж епГфГзом i дГафГзом та забезпечуе '!! рГст у довжину.

Метгемоглоб1н (МtHв) - це сполука гемоглобГну з киснем, в якому залГзо пере- творюеться у тривалентне п!д дГею сильних окиснишв.

Метрораг1я - це кровотеча з порожнини матки.

Механорецептори - це рецептори, як! реагують на тиск та розтягування органа. Мигдалики - це скупчення л!мфо!дно! тканини.

Мислення абстрактне - продукт дГяльностГ друго!' сигнально!' системи. Властиве лише людиш, проявляеться лопчним мисленням.

Мислення конкретне - продукт дГяльностГ першо! сигнально! системи, е конкретно- чуттевим вгдображенням об’ективного свГту, який включае в себе найпростМ форми пГзнання: вГдчуття, сприйняття й уявлення.

М1елоарх1тектон1ка — це пошарове розмГщення тангенцГальних пучшв нервових волокон (смужок) у межах кори великих швкуль.

625

М1елопоез - процес утворення еритроцитГв, гранулоцит1в, моноцит1в i тромбоцитГв у червоному шстковому мозку.

М1крогематур1я - це домшки кров1 у сеч1, яш виявляють лише шд м1кроскопом. М1крогл1я - це сукупнкть пшальних макрофагГв, яш мають моноцитарне походження i виконують захисну функцш.

Мжроскошя св1тлова - метод дослщження, що базуеться на розгляданш збшьшених зображень об’ект1в, з використанням при цьому свГтлового мшроскопа.

Мжрофаги - це кштини, що мають здатшсть до фагоцитозу. До м1крофапв належать пол1морфноядерш нейтрофши. Вони належать до так званих “професшних фагоцит1в”. Мжроцити - це еритроцити, д1аметр яких становить менше 6 мкм.

Мжседема - це тип набряку, зумовлений просочуванням тканин муцином (вщ грец. myxa - слиз, oedema - набряк). Вш дав назву захворюванню, що виникае при ппофункцГ! щитопод1бно! залози (ппотиреозу).

Мюглобшур1я - це накопичення у сеч1 червоно-бурого пГгменту, яке спостерГгаеться при травматичному токсикоз! (синдром! розтискання).

Мюкард (myocardium) - це середнш шар стшки серця, що складаеться Гз особливо! серцево! посмуговано! м’язово! тканини.

Мюма - це доброяшсна пухлина з м’язово! тканини.

Мюметрш - це м’язова оболонка матки.

Мюшя (близорушсть) - це аномал1я рефракцГ!, зумовлена неправильним розвитком ока, а саме, його довжини: поздовжня вкь ока видовжена, тому головний фокус знаходиться перед сГтшвкою, а не на сГтшвщ. Для виправлення короткозорост необхщнГ двояковвкнут лшзи.

Мюсаркома - це злояшсна мезенх1мальна пухлина, що виникае Гз м’язово! тканини. Мюсател1тоцити - одноядерш малодиференцшоваш клГтини, що лежать по периферГ! посмугованого м’язового волокна, мГж його плазмолемою та базальною мембраною. Мюцити гладк - кл1тини веретенопод1бно! форми, що е структурно-функщональними елементами гладко! м’язово! тканини.

М1тоз - основний спос1б розмноження клГтин. У ньому розрГзняють чотири фази: профазу, метафазу, анафазу, телофазу. М1тоз характерний для подшу соматичних кл1тин, яш мають подвшний (дипло!дний) наб1р хромосом (2n).

М1тохондр11 - мшроскошчш мембранш органели загального призначення - у св1тло- вому м1кроскош виглядають як коротш палички i ниточки. Вони здшснюють синтез АТФ, забезпечують кштину енерпею.

Мова - це прояв вищо! нервово! дГяльност людини, яка спрямована на вщображення об’ективно! реальност та робить можливим спшкування м1ж людьми. Моноцитарно-фагоцитарна система фагоцит1в - це сукупшсть макрофагГв в оргашзмй яш розташованГ в р1зних органах та тканинах: у сполучнш тканиш, навколо базальних мембран кровоносних судин, у легенях (альвеолярш макрофаги), в печшц1 (клГтини Купфера).

Моноцити - лейкоцити, що належать до агранулоцит1в. Мають найбшьш1 розм1ри серед кл1тин кров1, базофшьну цитоплазму, бобопод1бне ядро; вийшовши за меж1 судин, перетворюються у макрофаги.

626

Моноцитопоез — процес утворення моноцит!в.

Морська хвороба - це патолопчний симптомокомплекс, що проявляеться при значних навантаженнях на вестибулярний апарат.

Морфогенез - це динамка зм!н морфолог!чних структур у процес! розвитку захворю­вання, одужання або смерть

Морфолопя - наука про форму, будову ! розвиток оргашзму, до складу яко! входять анатом!я, г!столог!я, цитолопя та ембрюлопя.

Мотиващя - це емоц!йно забарвлене збудження, яке виникае на р!зних р!внях мозку у в!дпов!дь на потребу орган!зму.

Мотилш - це гормон шлунково-кишкового тракту, що мае здатшсть шдсилювати моторику шлунка.

Мум1ф1кащя - це суха гангрена, яка виникае в тих випадках, коли змертв!л! тканини, що розташоваш на поверхш тша, в!ддають вологу в навколишне середовище, висихають, стають ущшьненими. При цьому кров дифундуе в навколишн! змертв!л! тканини, в яких кров’яний п!гмент розкладаеться ! перетворюеться в с!рчасте зал!зо, надаючи змертв!лим тканинам чорного кольору

Мутагенна д1я - це здатн!сть певних чиннишв прямо чи опосередковано впливати на геном кл!тини, що призводить до мутац!й.

Мутащя - змша спадкових ознак внасл!док порушень в генетичному матер!ал! орган!зму. Наб1р хромосом гаплоУ'дний — наб!р хромосом, що м!ститься в статевих кл!тинах. Включае половину хромосом, утворюеться в результат! мейотичного подшу (22 ауто- соми ! одна статева хромосома).

Наб1р хромосом диплоУдний - подв!йний наб!р хромосом. Характерний для сома- тичних кл!тин. Включае 22 пари аутосом ! одну пару статевих хромосом.

Набряк легень альвеолярний - це найтяжча форма гостро! серцево! недостатност!, що розвиваеться як насл!док серцево! астми, коли подальше проникнення р!дини !з судин у тканину легень призводить до накопичення !!' в просв!т! альвеол.

Набряк легень штерстищальний - див. Астма серцева.

Нашвсуглоб (симф1з) - це перех!дна форма м!ж неперервними ! перервними з’еднаннями, при як!й у сполучн!й тканин! (хрящ!), що знаходиться м!ж поверхнями к!сток, е щ!лина.

Напружешсть пульсу - це та сила, яку необх!дно прикласти до артер!!, щоб зупинити пульсову хвилю.

Нативний - той, що знаходиться в природному стан!.

Натоптень - груба мозолистють на п!дошв!.

Натршурез - це видшення !он!в натр!ю з сечею.

Невус - пухлинопод!бний утв!р, що розвиваеться !з меланоцит!в, найчаст!ше спостер!гаеться в д!лянц! обличчя ! тулуба у вигляд! виступ!в над поверхнею шк!ри. Недостатшсть кровооб1гу гостра - це раптова м’язова недостатшсть шлуночшв серця, основними кл!н!чними проявами яко! е кард!огенний шок, серцева астма (штерстищальний набряк легень), альвеолярний набряк легень.

Недостатшсть кровооб1гу за л1вошлуночковим типом - це порушення роботи л!вого шлуночка, внасл!док чого розвиваеться заст!й у венах малого кола кровооб!гу, що може призвести до набряку легень.

627

Недостатшсть кровооб1гу за правошлуночковим типом — це порушення роботи правого шлуночка, внаслГдок чого застшш явища переважають у венах великого кола кровообГгу, при цьому збшьшуеться печГнка, з’являються набряки на ногах, накопичу- еться ргдина в черевшй порожнинГ (асцит).

Недостатшсть кровооб1гу хрошчна - це порушення нагштально! функцГ! серця, яка розвиваеться при його рГзномаштних захворюваннях. Основним пусковим мехашзмом серцево! недостатност! е зниження серцевого викиду, внаслГдок чого зменшуеться кровонаповнення органГв на шляхах вгдтоку.

Недостатшсть нирок — захворювання, при якому порушуються вс! функцГ! нирок, а саме: виведення з органГзму продуктГв азотистого обмГну, водно-електролгтний баланс, кислотно-основний стан, еритропоез та iHmi процеси.

Недостатшсть нирок гостра - це раптове рГзке порушення вах або майже вах функцГй нирок.

Недостатшсть нирок транзиторна - див. Недостатшсть нирок функцюнальна. Недостатшсть нирок функцюнальна (транзиторна) - це скороминучий зворот- ний стан порушення функцГй нирок.

Недостатшсть нирок хрошчна - це симптомокомплекс, який розвиваеться внаслГдок поступового вщмирання значно! кшькостГ нефрошв при прогресуючих захворюваннях. Недостатшсть печшки - це стан, за якого функцюнальна дГяльнГсть органа не забезпечуе шдтримання гомеостазу.

Недостатшсть печшки абсолютна - це зниження функцГ! органа, зумовлене його ураженням.

Недостатшсть печшки в1дносна - це стан, за якого функцюнальна актившсть органа не вщповгдае потребам органГзму.

Недостатшсть печшки екскреторна (холестатична) - це зниження функцГ! органа, що виникае внаслГдок порушення жовчоутворювально! i жовчовидшьно! функцГй печГнки.

Недостатн1сть печшки парщальна - це порушення окремих функцГй органа. Недостатшсть печшки печшково-кл1тинна - це зниження функцГ! органа, зумовлене дистрофГчним i некротичним ураженням гепатоцитГв.

Недостатшсть печшки судинна - це зниження функцГ! органа, що виникае внаслГдок порушення кровообГгу в ньому.

Недостатшсть печшки тотальна - це порушення уах функцГй органа. Недостатшсть печшки холестатична - див. Недостатшсть печшки екскреторна. Недостатшсть серцева - це невгдповщшсть навантаження на серце його здатностГ виконувати роботу, яка зумовлена порушенням нагштально! функцГ! одного або обидвох шлуночшв чи збшьшенням опору серцевому викиду.

Нейрогл1я - додатковГ кштини нервово! тканини. Забезпечують трофГчну, секреторну та захисну функцГ!. РозрГзняють макроглш, що включае епендимоцити, астроцити та олкодендроцити, та мжроглш (гшальш макрофаги).

Нейрони - основш структурно-функцюнальш елементи нервово! тканини, що сприймають подразнення, генерують i передають Гмпульс.

Некроз (м1сцева смерть) - це загибель окремих кштин, дшянок тканин, частини органа чи цшого органа в живому органГзмГ.

628

Нексус - щшинний м!жкл!тинний контакт, що забезпечуе метабол!чний зв’язок м!ж цитоплазмами кл!тин.

Нерв депресорний - це нерв, подразнення якого викликае розширення артер!й ! зниження артер!ального тиску.

Нерв пресорний - це нерв, подразнення якого викликае звуження артер!й ! шдвищення артер!ального тиску.

Нерви в1дцентров1 - це рухов! (секреторн!) нервов! волокна, по яких збудження в!д центрально!' нервово! системи передаеться до робочих оргашв.

Нерви доцентров1 - це чутлив! нервов! волокна, по яких збудження в!д рецептор!в передаеться у центральну нервову систему.

Нервова система автономна (або вегетативна) - це в!дд!л периферично! нервово! системи, який впливае на процеси рослинного життя, що е сп!льним для тварин г рослин (обм!н речовин, дихання ! т.п.), тому вона ! називаеться вегетативною - рослинною.

Нервова система ашмальна (або соматична) - це в!дд!л периферично! нервово! системи, що забезпечуе зв’язок оргашзму !з зовшшшм середовищем шляхом подразнення рецептор!в ! скорочення посмуговано! мускулатури. Внасл!док того, що функцп' сприйняття подразнень рецепторами ! функцп руху притаманн! тваринам г в!др!зняють !х в!д рослин, ця частина нервово! системи отримала назву ашмально! (тваринно!).

Нервова система вегетативна - див. Нервова система автономна.

Нервова система периферична - це частина нервово! системи, що включае спинномозков! та черепномозков! нерви.

Нервова система соматична - див. Нервова система ашмальна.

Нервова система центральна - центральна частина нервово! системи, що включае головний ! спинний мозок.

Нервовий центр - сукупшсть нервових кл!тин, як! розташоваш в р!зних в!дд!лах центрально! нервово! системи ! регулюють одну й ту ж функцш оргашзму. Нервовий центр рефлекторно!' дуги - це скупчення нейрошв на певному р!вн! центрально! нервово! системи, в якому в!дбуваеться обробка !нформац!!, що надходить в!д рецептор!в, про зм!ни середовища.

Нервов1 закшчення ефекторш - зашнчення аксон!в ефекторних нейрон!в у робочих органах. 1х под!ляють на рухов! та секреторн!.

Нервов1 зашнчення капсульоваш - р!зновид чутливих нервових зак!нчень, у формуванн! яких бере участь сполучнотканинна капсула. До цього виду нервових зак!нчень належать пластинчаст! т!льця Фатер-Пач!н!, дотиков! т!льця Мейснера, к!нцев! колби Краузе, нервово-м’язов! веретена ! нервово-сухожилков! веретена та т!льця Руфф!н!.

Нефрон - це структурна морфо-функщональна одиниця нирки, що складаеться з ниркового т!льця, в!д якого в!дходить проксимальний в!дд!л нефрона, петля нефрона (петля Генле), дистальний в!дд!л.

Нирка (ren) - це парний орган, який знаходиться в попереков!й д!лянц! на заднш ст!нц! черевно! порожнини, бере участь в утворенш сеч! та руляц!! гомеостазу.

629

Нирки вториннозморщеш - це морфолопчш змши нирок, характерш для термшально! стадп гломерулонефриту. При цьому нирки значно зменшеш в розмГрах, мають зернисту поверхню, стоншену шркову речовину.

Шздр1 - це отвори, через як! Носова порожнина сполучаеться Гз зовшшшм середовищем. Шстагм (вгд гр. nestagmos - дрГмота) - це несвгдомг швидш рухи очей з одше! сторони в шшу (ргдше - колов! або угору i вниз) при деяких захворюваннях центрально!' нервово! системи та внутршнього вуха. Причиною виникнення нютагму е контакт вестибулярних ядер Гз окоруховими.

Нозолопя (грец. nosos - хвороба) - вчення про хвороби та !х класифжащю. Норадреналш - це гормон мозкового шару надниркових залоз.

Нудота (nausea) - це неприемне вГдчуття в дшянщ надчерев’я та глотщ; часто е попередником блювання. Виникае при споживанш неяшсно! !жг захворюваннях органГв черевно! порожнини, ЦНС та iH.

Нутрощ1 - splanchna (гр.), viscera (лат.) - це внутрГшнГ органи, як! лежать у порожнинах тша (ротовш, порожнинГ ши!, груднш, черевшй, тазовш) i забезпечують в органГзм! обмшш процеси Гз зовшшшм середовищем, а статев! органи виконують функцГю розмноження.

Обл1теращя - зарощення, знищення просвГту.

Обмш загальний — це енергетичш затрати органГзму у звичайних умовах.

Обмш основний — це енергетичш затрати органГзму в умовах спокою.

Оболонка серозна - це сполучнотканинна оболонка, зовншня поверхня яко! вкрита одношаровим плоским ештелГем. Вона вистеляе грудну та черевну порожнини, частково фГксуе внутрГшнГ органи.

Оболонки мозков1 - три оболонки, що оточують головний i спинний мозок - м’яка, павутинна i тверда.

Обструкщя - перешкода.

Обтурац1я - закриття, закупорка.

Овогенез - це процес розвитку жшочих статевих кштин.

Овулящя - це розрив одного Гз яечникових фолшул i вихгд найбГльш зрГло! яйцеклГтини у черевну порожнину.

Одужання - процес вГдновлення порушено!' життедГяльностГ та формування нор­мальних взаемовгдносин органГзму з довкшлям, для людини - насамперед вГдновлення !! працездатностГ Озноб - це вГдчуття холоду.

Ошстя - покривае зовш кГстку (крГм суглобових поверхонь), складаеться з поверхне- вого волокнистого шару, утвореного пучками колагенових волокон, та глибокого остеогенного шару (в ньому розмщеш остеобласти та остеокласти). За рахунок ошстя, яке пронизане судинами та нервами, здГйснюеться живлення кГстково! тканини; клГтиннГ елементи остеогенного шару забезпечують ркт кГстки у ширину та !! регенерацГю.

Око редуковане — це спрощена модель, яка використовуеться для побудови зобра­ження в ощ i у яшй вс! середовища мають однаковий показник заломлення i едину сферичну поверхню.

630

Оксигемоглобш (Нв02) - це сполука гемоглобГну з киснем, е нестшкою, виконуе функцш транспорту кисню в оргашзм!

0л1годендроцити - найчисельшша група глюцитв - невелик! кл1тини з короткими вщростками. Вони обмежовують тша нейрошв, входять до складу нервових волокон i нервових зашнчень.

0л1гур1я - це зменшення шлькост сеч1, що видГляеться нирками (менше 500 мл на добу).

Онколопя (вщ грец. oncos - пухлина) - це наука, завданням яко! е розробка метод1в розшзнавання, л1кування та профшактики пухлин.

0шр судин - це гемодинам1чний показник, що впливае на рух кров1 по судинах та знаходиться в прямо пропорцшнш залежност вщ в’язкостГ кров1 i в обернено пропорцшнш - вщ рад1уса судини.

0пс1ур1я - це сповшьнене, шзне видшення велико! кшькост сеч1 (через добу i бшьше) шсля надм1рного вживання рщини; спостерГгаеться при пперглшемГ!, недостатностГ серця, нирок та iH.

0птична система ока е складною лшзовою системою, що формуе на с1тшвщ дшсне перевернуте i зменшене зображення зовншнього св1ту. Вона складаеться Гз прозоро! ропвки, передньо! та задньо! камер з водянистою вологою, кришталика i склистого тша.

0ргазм - це пристрасш вщчуття, якими супроводжуеться еякулящя.

0рганели - структури цитоплазми, яш мають певну будову i виконують спещал1зовану функцш. 1х подшяють на органели загального та спещального призначення, мшро- скошчш та субм1кроскошчш, мембранш та немембранш.

0ргани внутр1шн1 - це вс утвори, яш лежать шд шшрою.

0ргани Л1мфо1дн1 - це органи, в яких утворюються i дозр1вають л1мфоцити. 0ргани чуття (organa sensuum) - це анатом1чш утвори, яш сприймають енергш зовншнього подразнення, трансформують !!' в нервовий Гмпульс i передають його у центральну нервову систему.

0рган1зм - це жива бюлопчна цшсна система, яка мае здатшсть до самовщтворення, саморозвитку i самокерування.

0ртогнат1я - вар1ант прикусу, при якому верхш i нижш р!зц1 змикаються вшьними краями.

0сердя - див. Перикард.

0сморецептори - це чутлив1 нервов! зашнчення в р1зних органах та тканинах, яш реагують на змшу осмотичного тиску.

0стеобласти - це молод1 кл1тини шстково! тканини, яш синтезують м1жклГтинну речовину. Локал1зуються у глибоких шарах ошстя; перетворюються в остеоцити. 0стеодисплаз1я - це спадков1 системш захворювання скелета, характерним для яких е порушення або спотворення формоутворення шстково! тканини. 0стеодистроф1я - це дистроф1я шстково! тканини, яка зумовлена розладами внутршньошсткового обмшу речовин i характеризуеться замщенням шстково! тканини ф1брозною тканиною або остеощом.

0стеодистроф1я деформуюча - див. Хвороба Педжета.

631

Остеокласти - це велик! багатоядерн! кл!тини з гофрованою облям!вкою, як! беруть участь у резорбц!! к!стки.

Остеол1з - це локальне (м!сцеве) розсмоктування к!стки, яке не супроводжуеться зам!щенням !ншою тканиною.

Остеолопя - вчення про к!стки.

Остеома — пухлина !з к!стково! тканини.

Остеомалящя - це зменшення м!нерально! частки к!стково! тканини, що призводить до розм’якшення к!сток ! деформац!! скелета. Остеомалящя спостер!гаеться при рах!т!. Остеон - структурно-функцюнальна одиниця компактно! к!стково! речовини. В!н утворений концентричними пластинками, що обмежовують центральний канал, в якому проходять судини ! нерви.

Остеонекроз - це загибель д!лянки к!стково! тканини, що супроводжуеться в!докрем- ленням та !нкапсуляц!ею д!лянок к!стки з утворенням секвестр!в.

Остеопороз - це патолопчний стан скелета, що характеризуеться порушенням р!вно- ваги м!ж процесами утворення ! руйнування к!стково! тканини ! супроводжуеться 1! розргдженням, тобто зменшенням маси на одиницю об’ему (густини), що призводить до шдвищення ламкост! к!стки.

Остеопороз вшовий - це розр!дження к!стково! тканини у людей похилого та старечого в!ку.

Остеопороз вторинний — це патолопчна втрата к!стково! тканини, яка виникае на фон! шших захворювань.

Остеопороз первинний (1дюпатичний) — це патолопчна втрата к!стково! тканини, яка виникае без видимо! причини.

Остеосаркома - це злояшсна пухлина !з к!стково! тканини.

Остеоф1т - к!стков! розростання на поверхш к!стково! тканини внасл!док скостен!ння ок!стя або !нших тканин, що прилягають до к!стки.

Остеохондроз (м!жхребцевий хондроз) - це тяжка форма дегенеративного ураження хребтового стовпа, спричинена патолопею м!жхребцевих диск!в, др!бних суглоб!в хребта та т!л хребщв.

Остеоцити - це зр!л! кл!тини к!стково! тканини, що утворюються !з остеобласт!в, мають в!дросткову форму, лежать в к!сткових лакунах.

Отв1р овальний 1. Отв!р у м!жпередсердн!й перегородц!, через який у внутр!шньо- утробному пер!од! зм!шана кров надходить у л!ве передсердя. 2. Отв!р у крилг крилопод!бно! к!стки.

Очеревина - це серозна оболонка, яка вистеляе порожнину живота, черевну порожнину ! в т!й чи !нш!й м!р! покривае внутр!шн! органи.

Очеревина вкцеральна - це листок очеревини, що покривае внутр!шн! органи черевно! порожнини.

Очеревина пар1етальна - це листок очеревини, що покривае стшки черевно! порожнини. Пазуха вшцева - це широка венозна судина, розм!щена на заднш поверхш серця, у вшцевш борозш, у яку впадае б!льш!сть вен серця.

Палички - це фоторецептори сутшкового зору. Вони мають велику св!тлову чутливють. У них м!ститься зоровий шгмент родопсин.

632

Пам’ять - це функщя вищо! нервово!' дГяльностГ, яка проявляеться збереженням шформацГ! про подразник шсля припинення його дГ!.

Панкол1т - це запалення вае! товсто! кишки.

Панкреатит - це запалення шдшлунково! залози.

Панкреатит гострий - це захворювання шдшлунково! залози, в основ! якого лежать дегенеративно-запальш процеси, викликаш автолГзом !! тканини власними ферментами. Панкреатит хрошчний - це прогресуюче запалення шдшлунково! залози з перюдич- ними загостреннями i ремГсГями, пов’язане з процесом автолГзу i з розвитком фГброзу органа та високим ризиком малкшзацГ!.

Пашлома - це доброяшсна пухлина, що розвиваеться Гз покривного ештелю в шкГрГ слизовш оболонцГ глотки, голосових зв’язок, сечового мГхура, сечоводГв i ниркових мисок.

Паракринш залози i кл1тини - це залози та клтини, як! розмщеш в органах (шлунок, сечГвник, нирки) серед Гнших тканин i секретують тканинш гормони. Параметрш - це близькоматкова жирова клГтковина.

Паранефрит - це запалення навколонирково! клГтковини.

Парантеральне введения - це введения внутршньовенне, внутршньом’язове та пщшшрне.

Парез - неповний паралГч, послабления свгдомих рухГв.

Паренхiма - це основна тканина, яка забезпечуе функцГю органа.

Пародонтит - це запально-дистрофГчний процес, що уражае тканини пародонта (тобто тканини, що оточують коршь зуба - перюдонт, шсткова тканина зубно! комГрки, ясна, ошстя). Проявом пародонтиту е резорбщя зубних комГрок, гноетеча з ясенних закуткГв, розхитування i випадання зубГв.

Патогенез (грец. pathos - страждання, genesis - походження) - вчення про загальш закономГрност! розвитку, перебку i завершения хвороби.

Патологiя - це роздш медико-бюлопчних знань, що розглядае закономГрност! виникнення, розвитку i завершения захворювань.

Патологiя загальна вивчае загальш для рГзних хвороб закономГрност! i типов! процеси, що лежать в !х основ! (атрофГю, дистрофш, запалення, лихоманку, порушення лГмфо-, кровообГгу тощо).

Патолопя спещальна вивчае конкретш хвороби, !х причину, механГзм розвитку, ускладнення та завершения.

Пейeровi бляшки - це групов! лГмфо!дн! фолГкули слизово! оболонки клубово! кишки.

Пепсин - це фермент, що виробляеться головними гландулоцитами i мае здатнГсть пдрол1зувати (розщеплювати) бГлки.

Пепсиноген - це профермент, який у порожнинГ шлунка перетворюеться на активну форму фермента - пепсин.

Передраки обл^атш - це патолопчш процеси та стани, як! майже завжди спричиню- ють виникнення злоякГсних новоутворГв.

Передраки факультативш - це патологГчн! процеси та стани, як! можуть (необов’яз- ково) спричинити виникнення злоякГсних новоутворГв (наприклад, тривало Гснуюч1

633

дефекти шк!ри, слизових оболонок, внутр!шн!х оргашв, ероз!! шийки матки, пол!пи шлунка, жовчнокам’яна хвороба).

Передсердя - це камери серця, що приймають кров !з судин та виштовхують !!' у шлуночки.

Перелом шстки (fractura ossis) - це порушення ц!л!сност! к!стки, яке настало раптово п!д впливом зовн!шньо! сили ! супроводжуеться пошкодженням м’яких тканин. Перелом шстки в1дкритий - це порушення ц!л!сност! к!стки, при якому над перело­мом знаходиться рана.

Перелом к1стки закритий - це порушення ц!л!сност! к!стки, при якому шк!рн! покриви залишаються неушкодженими.

Перелом патолопчний - це перелом, що спричинений хворобливим станом к!стково! тканини - ураженням 1! пухлиною, остеом!ел!том, остеодистроф!ею, остеопорозом тощо.

Перелом шдошсний, або перелом за типом зелено! плки - це р!зновид пере- лом!в, що зустр!чаеться у д!тей, оск!льки в них добре розвинене ок!стя, яке у даному випадку залишаеться неушкодженим.

Перелом травматичний — це перелом, що виникае п!д д!ею надпорогово!' зовн!шньо!' сили.

Перикард (pericardium) (осердя) - це навколосерцева серозна оболонка, що склада­еться !з двох шар!в: зовн!шнього - ф!брозного ! внутр!шнього - серозного. Перил1мфа - це р!дина, що знаходиться м!ж к!стковим ! перетинчастим лаб!ринтами внутр!шнього вуха.

Периметрш - це серозна оболонка матки (очеревина).

Перистальтика - це моторика порожнистого органа, яка виникае при узгодженому скороченн! циркулярних ! поздовжн!х м’язових шар!в його ст!нки.

Перитошт - це гостре або хрошчне запалення очеревини, що супроводжуеться як загальними, так ! м!сцевими симптомами захворювання, тяжкими розладами д!яльностг оргашв ! систем оргашзму.

Перитошт абактер1альний - див. Перитошт асептичний.

Перитошт асептичний (абактер1альний) - це запалення очеревини, що розвива­еться при проникненн! в черевну порожнину р!зних не!нфекц!йних агент!в, як! мають агресивний вплив на очеревину (кров, сеча, жовч, панкреатичн! ферменти). Перитонгг вторинний - це запалення очеревини, зумовлене проникненням м!крофлори !з запально зм!нених орган!в черевно! порожнини (апендикс, жовчний м!хур тощо), внасл!док перфорац!! порожнистих орган!в, проникних поранень живота.

Перитошт мжробний - це запалення очеревини, викликане м!крофлорою кишкового тракту (кишкова паличка, протей, ентерококи тощо) або збудниками, що не стосуються травного тракту (гонококи, м!кобактер!! туберкульозу, пневмококи та !н.). Перитошт первинний - це запалення очеревини, при якому м!крофлора потрапляе в черевну порожнину гематогенним, л!мфогенним шляхом або через матков! труби. Пероксисоми - субм!кроскоп!чн! мембранн! органели загального призначення, нагадують л!зосоми, забезпечують утил!зац!ю атомарного кисню, детоксикац!ю кл!тин. Перфорация - отв!р, утворений ероз!ею ст!нки органа чи судини.

634

Перша сигнальна система - це анал1з i синтез корою великих швкуль тих сигнал1в (подразнень), що надходять сюди Гз рецепторГв оргашзму. Ця система е спшьною для тварин i людини.

Петля Генле - це петля нефрона.

Печшка (hepar) - це залозистий орган масою близько 1500 г, який розташований у верхньому поверс черевно!' порожнини та виконуе численш функцГ!.

Печ1я, згага (pyrosis) - це неприемш вщчуття в надчеревшй дшянщ i за грудниною внаслщок закидання кислого шлункового вмюту в стравохщ.

Шгмент жовчний - див. Б1Л1рубш.

Шдвивих - це неповне змГщення суглобових поверхонь шсток.

Шел1т - це запалення нирково! миски.

Шелонефрит - це неспециф1чний шфекщйно-запальний процес, при якому одночасно чи послщовно уражаються ниркова миска, чашечки i ниркова паренх1ма, головним чином пром1жна Онтерстищальна) !’! тканина.

Шлорус - див. Частина шлунка шлорична.

Шноцитоз - поглинання рщини кштиною за участю плазмолеми.

Шонефроз - це накопичення гною в атрофованш нирщ, що е наслщком шф1кування гщронефрозу.

Шридоксин - див. В1тамш В₆ Шрогени - див. Речовини шрогенш.

П1рогени первинн1 - це речовини, яш утворюються в орган1зм1 внаслщок ушкодження або руйнування власних тканин i не викликають гарячки, а сприяють синтезу вторинних антиген1в.

Шур1я - це помутн1ння сеч1, спричинене дом1шками велико! к1лькост1 лейкоцитГв (гнш у сеч1).

Плазма кров1 - колощний розчин, у якому в завшеному стан1 знаходяться формен1 елементи кровь Вона мктить в1д 90 до 93 % води i 7-10 % сухо! речовини. 1з сухо! речовини близько 6,6-8,5 % складають бшков1 речовини, а 1,5-3,5 % - iHrni орган1чн1 та мшеральш сполуки.

Плазмоцити формуються Гз В-л1мфоцит1в i беруть участь у реакщях гуморального ГмунГтету, виробляючи антитГла Омуноглобулши) проти чужор1дних б1лк1в, м1кроорга- н1зм1в i !х токсин1в.

Плевра (pleura) - серозна оболонка, яка покривае леген1 з ус1х бошв i в д1лянц1 кореня переходить на стшки грудно! порожнини, утворюючи навколо легень замкнений плевральний мшок, окремий для кожно! леген1.

Плевра в1сцеральна (легенева) - це листок плеври, що покривае леген1 i зростаеться з !х поверхнею.

Плевра пар1етальна (прист1нкова) - це листок плеври, що вистеляе стшки грудно! порожнини.

Плевра пристшкова - див. Плевра пар1етальна.

Плеврит - це запалення листшв плеври з утворенням на !х поверхш ф1брину або з накопиченням в плевральн1й порожниш ексудату.

Плеврит шфекцшний - це запалення листшв плеври, викликане впливом на не! того чи шшого збудника (бактерГ!, в1руси, рикетсГ! тощо).

635

Плеврит нешфекцшний (асептичний) - це запальний процес у плевр!, який виникае без прямо!' дГ! патогенних мшрооргашзмГв. Найчастшими причинами е пухлини, системш захворювання сполучно! тканини, травма i оперативш втручання.

Плеврит серозний або серозно-фiбринозний - це запальний процес у плевр!, при якому швидшсть ексудацГ! перевищуе можливост всмоктування ексудату. Плеврит сухий — див. Плеврит фiбринозний.

Плеврит фiбринозний (сухий) - це запалення листшв плеври, для якого характер­ний помГрний ексудат i задовшьне всмоктування.

Плодовмiстилище - це орган, у який Гмплантуеться заплгднена яйцеклГтина. При фГзюлопчшй вагГтностГ це е матка, при позаматковш вагГтностГ може бути маткова труба, яечник, черевна порожнина.

ПлоУдшсть — кГлькГсть хромосомних наборГв у кл!тиш, позначають лГтерою п. Плями жировi - це атеросклеротичш змши штими судин, що являють собою дГлянки жовтого або жовто-арого кольору, як! зливаються мГж собою i утворюють смуги. Жиров! плями та смуги вмщують лшди, не виступають над поверхнею штими судини. Пневматизацiя (гр. pneuma - дихання) - збагачення повГтрям.

Пневматурiя - це видГлення Гз сечею повГтря або газу.

Пневмошя вогнищева — це гостра пневмошя, при яшй запальний процес захоплюе часточки або групи часточок в межах одного або дешлькох сегмен^в.

Пневмошя гостра - це запальний процес шфекщйно! природи з переважним ура­женням альвеол, найчастшими збудниками якого е пневмококи.

Пневмошя крупозна — це гостра пневмошя, при яшй запальний процес захоплюе цш частки легенГ.

Пневмошя хрошчна — це запальний процес у легеневш тканиш, що виникае як наслгдок невилжувано! гостро! пневмонГ! i характеризуеться тривалим перебГгом з перюдами загострень та ремГсш.

Пневмоторакс - це накопичення повГтря в плевральнш порожнинГ.

Пневмоторакс в^критий — це пневмоторакс, при якому е вшьне сполучення плев- рально! порожнини з атмосферним повГтрям.

Пневмоторакс закритий — це пневмоторакс, при якому повГтря, яке потрапило в плевральну порожнину, не сполучаеться з атмосферним повГтрям.

Пневмоторакс клапанний виникае при такому вид! каналу рани або пошкодженш легенГ, коли повГтря входить в плевральну порожнину, але вийти з не! не може, тому що канал рани шд час видиху прикриваеться тканинами !! кра!в або тканиною легенГ. Пневмоторакс напружений — це пневмоторакс, який супроводжуеться стисненням легенГ, вен середостшня, змщенням середостшня в здорову сторону, важкими розладами дихання i гемодинамши.

Поживш речовини - бшки, жири, вуглеводи, мшеральш солГ вода i вГтамГни, що входять до складу !жГ необхщш для життедГяльностГ органГзму. Вони е джерелом енергГ! та будГвельним матерГалом

Пойкiлоцитоз патологiчний - коли кГлькГсть р1зномаштних форм еритроцитГв перевищуе 20 %.

Пойкшоцитоз фiзiологiчний - наявшсть у кров! до 20 % р1зномаштних форм еритроцитГв.

636

Полшоз (в!д лат. pollen - пилок) - це алерпчш реакц!!, при яких алергенами е пилок ! еф!рн! ол!! рослин (с!нна гарячка ! с!нна астма).

Полти - доброяк!сн! утвори з еп!тел!ю слизово! оболонки.

Пол1ур1я - це збшьшення к!лькост! сеч!, вид!лено! за добу, понад 2 л.

Положения органа екстраперитонеальне - це положения органа в черевнш порожнин!, при якому в!сцеральний листок очеревини покривае його лише з одн!е! сторони.

Положения органа штраперитонеальне - це положения органа в черевнш порож­нин!, при якому в!сцеральний листок очеревини покривае його з ус!х сторш. Положения органа мезоперитонеальне - це положения органа в черевнш порож­нин!, при якому в!сцеральний листок очеревини покривае його з трьох сторш. Полуда - це бшьмо ока.

Пор1г подразнення - це м!н!мальна сила, яка викликае збудження тканини. Порожнина очеревини - це система щ!лин, розташована м!ж в!сцеральним ! пар!етальним листками очеревини, в як!й м!ститься серозна р!дина (1-2 мл). Порожнина плевральна - це щ!линопод!бний прост!р, що знаходиться м!ж в!сцераль- ним та пар!етальним листками плеври, в якому е 1-2 мл серозно! р!дини для зменшення тертя м!ж листками п!д час дихання.

Порожнина тазова е безпосередшм продовженням черевно! порожнини донизу, обмежена з бок!в к!стками ! м’якими тканинами, що розм!щен! нижче межово! л!н!!, а знизу - тазовою ! сечостатевою д!афрагмами.

Порожнина черевна - це порожнина, яка обмежована угор! д!афрагмою, внизу переходить в порожнину таза, б!чн! ! задш 1! стшки представлен! поперековим в!дд!лом хребта ! м’язами, а передня - широкими м’язами живота та !хн!ми сухожилковими розтягами (апоневрозами).

Постнатальний - шсляпологовий.

Потенщал дГ! - це швидке коливання мембранного потенщалу, яке виникае при збудженн! кл!тин.

Поштовх верх1вковий - це тиск, який можна в!дчути у вигляд! поштовху, приклавши руку в V м!жребер’! зл!ва, на 1 см вправо в!д л!во! середньоключично! лшп. В!н створюеться, коли в момент скорочення серця його верх!вка шдшмаеться ! притиска- еться до передньо! грудно! ст!нки.

Права Л1мфатична протока (ductus lymphaticus dexter) - це л!мфатична судина, що збирае л!мфу з право! половини голови, ши!, грудно! порожнини та право! верхньо! шнщвки ! впадае у праву п!дключичну вену.

Пресбюшя - це в!кова далекозорють, що розвиваеться шсля 40 рок!в, при як!й найближча точка ч!ткого бачення поступово в!ддаляеться в!д ока.

Прециштащя - !мунна реакц!я ос!дання комплексу антигену з антитшом. Цю реакц!ю застосовують для д!агностики !нфекц!йних захворювань та в судов!й медицин!. Прикус - це сп!вв!дношення зуб!в верхньо! ! нижньо! щелеп.

Прилад Панченкова - це прилад для визначення величини ШОЕ (швидкост! ос!дання еритроцит!в), який складаеться з градуйованих кап!лярних п!петок, що знаходяться у вертикальному положенш на штатив!.

637

Присшок ротово1 порожнини - це щшина, яка розташована м1ж губами i щоками ззовш (спереду), а також зубами i яснами зсередини (ззаду).

Причина хвороби - це патогенний фактор, що викликае хворобу i визначае особ- ливост !!' перебГгу.

Пров1дна система серця - це система кштин i вщростшв, яш розташованГ мГж кардюмюцитами та забезпечують почерговкть i ритм1чшсть скорочення шлуночкГв та передсердь.

Пров1дн1 шляхи головного та спинного мозку - це пучки нервових волокон, що з’еднують м1ж собою р1зн1 дшянки нервово!' системи.

Пров1дн1 шляхи головного та спинного мозку асощативш - це пучки нервових волокон, що з’еднують м1ж собою окрем1 дшянки одше! швкул1 головного мозку. Пров1дн1 шляхи головного та спинного мозку висх1дн1 (аферентш) - це

пучки нервових волокон, що проводять нервов! Гмпульси з периферГ! до центрально! нервово! системи.

Пров1дн1 шляхи головного та спинного мозку ком1суральн1 - це пучки нервових волокон, що з’еднують м1ж собою симетричш дшянки право! та л1во! швкуль. Пров1дн1 шляхи головного та спинного мозку низх1дн1 (еферентш) - це

пучки нервових волокон, що несуть шформащю вщ розташованих вище нервових центр1в на периферш.

Пров1дн1 шляхи головного та спинного мозку проекцшш - це пучки нервових волокон, що з’еднують м1ж собою функщонально однор1дн1 вщдши нервово! системи, як1 знаходяться на р1зних Герарх1чних р1внях (в1д периферГ! до кори головного мозку). Пров1дн1сть - це властивють серцевого м’яза, що полягае у його здатност1 проводити Гмпульси, генерован1 “вод1ем ритму”, до ус1х д1лянок м1окарда.

Прогешя - вар1ант прикусу, при якому нижш р!зц1 розм1щен1 попереду верхшх. Прогнат1я - це фГз1олог!чний вид прикусу, при якому верхш р!зц1 виступають над в1дпов1дними зубами нижньо! щелепи i частково покривають !х.

Продромальний пер1од - в1др1зок часу вщ перших ознак хвороби до повного !! прояву.

Проктит - це запалення прямо! кишки.

Пролежень - це р1зновид гангрени, при якому змертвшня д1лянок т1ла (шк1ра, м’яш тканини) вГдбуваеться в результат! !х тривалого стискування. Пролежн1 з’являються в крижовш д1лянц1, д1лянц1 остистих вщростшв хребта, великого вертлюга стегново! шстки у важких хворих при серцево-судинних, шфекцшних або нервових захворю­ваннях.

Прол1феращя - збГльшення к1лькост1 клГтин у результат! !х розмноження. Промежина (perineum) - це комплекс м’яких тканин, яш закривають вих1д Гз порож­нини малого таза.

Промен1 рентген1вськ1 - це короткохвильове випромшювання, яке використову- еться в медицин! для проникнення в тканини тша з д1агностичною (для отримання рентгешвських зн1мк1в) або терапевтичною (для знищення пошкоджено! тканини) метою.

Пронац1я - обертальний рух досередини.

638

Пронос - див. Д1арея.

Пронос алерпчний (“астма кишкова”) - це збшьшення частоти дефекац!й за добу, зумовлене споживанням деяких харчових продукт!в.

Пропрюрецептори - це рецептори, що несуть !нформац!ю про положения т!ла в простор!.

Простатит - це запалення передм!хурово! залози.

Протеази - це ферменти, як! розщеплюють бшки.

Протез - це штучне пристосування, що зам!нюе частину тша чи орган. Проте1нур1я - це збшьшення к!лькост! протешу в сеч! понад 0,033 г/л. Проте1нур1я несправжня - це збшьшення к!лькост! протешу в сеч!, зумовлене появою дом!шок кров! та гною.

Проте1нур1я справжня - це збшьшення к!лькост! протешу в сеч! внасл!док порушення фшьтрац!! та реабсорбц!! проте!н!в плазми.

Протока артер1альна - це судина, яка функцюнуе лише у внутр!шньоутробному пер!од! розвитку та через яку основна частина кров! з легеневого стовбура переходить в аорту, а зв!дси - до вс!х орган!в ! тканин. Пюля обл!терац!1' судини формуеться однойменна зв’язка.

Протока венозна - це судина, яка функцюнуе лише у внутр!шньоутробному пер!од! розвитку та несе артер!альну кров в!д пупково! вени до нижньо! порожнисто! вени. Пюля обл!терац!! судини формуеться однойменна зв’язка.

Протока Ым’явиносна (ductus deferens) - це трубка довжиною близько 40 см, яка входить до складу с!м’яного канатика ! продовжуеться в!д протоки придатка яечка до з’еднання !з протокою с!м’яного п!хурця.

Протока Ым’явипорскувальна - утворюеться шсля з’еднання с!м’явиносно! протоки !з протокою с!м’яного п!хурця.

Протонопи - це люди, що страждають на часткову кольорову слшоту та плутають червоний кол!р з чорним, темно-с!рим, коричневим.

Протоношя - це вид частково! кольорово! сл!поти, що характеризуеться в!дсутн!стю сприйняття червоного кольору.

Протромбокшаза - це фермент, що утворюеться у перш!й стад!! згортання кров! ! за участю якого бшок плазми протромб!н перетворюеться в активний фермент тромб!н. Профаза - перша фаза подшу кл!тини, в як!й сп!рал!зуються хромосоми та зникае ядерна оболонка.

Прямий розм1р виходу 1з малого таза - розм!р малого ж!ночого таза, що дор!внюе в!дстан! м!ж нижн!м краем лобкового симф!зу ! верх!вкою куприка (10 см). Псевдоартроз - див. Несправжнш суглоб.

Пульпа - це м’якоть (селезшки, зуба).

Пульпа селезшки - м’якоть селезшки, що розташована м!ж трабекулами.

Пульс “наполеошвський” - це брадикард!я у споко! (40-50 удар!в за хвилину), яка найчастше бувае у спортсмешв.

Пульс аритм1чний - це пульс, що характеризуеться р!зними !нтервалами м!ж сус!дн!ми пульсовими коливаннями.

Пульс артер1альний - це ритм!чне коливання ст!нок артер!й у зв’язку з д!яльн!стю серця.

639

Пульс ритмiчний - це пульс, що характеризуеться однаковими штервалами мГж сусгдшми пульсовими коливаннями.

Пупок (umbilicus) - це ямка, розташована на переднш черевнш стшщ в дшянщ бшо!' лшп живота, яка оточена пупковим шльцем Гз рубцево! тканини i заповнена жиром.

У внутршньоутробному перюд! через це кшьце проходить пупковий канатик. Пухлина - це надмГрне некоординоване оргашзмом розростання клГтин, яке характе­ризуеться безперервним !х розмноженням, порушенням процесГв росту та диференщю- вання, що зумовлено змшами в !х генетичному апаратГ

Пухлини злояюсш - це пухлини, що супроводжуються кштинним i тканинним атипГзмом, шфшьтруючим Онвазивним) ростом, метастазуванням i рецидивуванням, а також вираженим негативним впливом на органГзм в цшому.

Пучок Пса - це волокна провгдно! системи серця, що проходять через передсердно- шлуночкову перегородку та йдуть уздовж мГжшлуночково! перегородки шд назвою право! та лГво! шжки.

Рабдомюма - це доброяшсна пухлина Гз посмугованих м’язГв.

Рабдомюсаркома - це злояшсна мезенхГмальна пухлина, що виникае Гз посмугованих м’язГв.

Радiацiя - це тепловгддача у вигляд! шфрачервоного випромГнювання вгд шкГри. Райдужка (iris) - це передня частина судинно! оболонки ока, епГтелГальнГ кштини яко!' мГстять шгмент. Залежно вгд шлькост! пГгменту райдужка мае рГзне забарвлення. Рак (cancer) - це злояшсна пухлина, що розвиваеться Гз малодиференцшованих або недиференцшованих клГтин епГтелГю.

Рак бляшкоподiбний (маленький) - це злояшсна пухлина, що росте Гз слизово! оболонки, мае форму бляшки бшуватого кольору, розмщуеться в слизовш оболонщ i пГдслизовому прошарку.

Рак грибоподiбний - див. Рак полiпозний.

Рак дифузний (шфшьтративний) - це злояшсна пухлина, що не мае окремого вузла, а дифузно проростае вс! шари органа.

Рак шфшьтративний - див. Рак дифузний.

Рак легень перифершний - це злояшсна пухлина легень, що походить Гз дрГбних бронхГв.

Рак легень центральний - це злояшсна пухлина легень, що походить Гз головного, часткового або сегментарного бронхГв.

Рак нирок - це злояшсна пухлина, що розвиваеться з ештелю рГзних вгддшв нефрона i збиральних трубочок.

Рак печшки вторинний - це метастатичне ураження печГнки.

Рак печшки первинний - це злояшсна пухлина Гз печшкових кштин та з ештелю жовчних шляхГв.

Рак полшозний (грибоподiбний, фунгозний) - це злоякГсна пухлина, що росте Гз слизово!' оболонки у вигляд! вузлика на шжщ, при утвореннГ додаткових соско- подГбних виростГв такий вузол нагадуе цвГтну капусту i схожий на гриб.

Рак фунгозний - див. Рак полшозний.

640

Рах1т - це захворювання, спричинене нестачею вгтамшу Д в оргашзмГ що призводить до порушення обмшу мшеральних речовин, насамперед кальщю та фосфору. Найчастше на рах1т хворшть дГти першого року життя.

Реабсорбщя - це етап сечоутворення, при якому вГдбуваеться зворотне всмоктування р1зних речовин (вода, глюкоза, амшокислоти, солО Гз первинно! сеч1 у кров. Реакщя кров1 (рН) зумовлена сшввщношенням у нш водневих та гщроксильних юшв.

Реашматолопя (в1д. лат. re - знову, animare - оживляти) - сучасна наука про оживления оргашзму, патогенез, профшактику i л1кування термшальних сташв, шд якими розумшть стани, що межують м1ж життям i смертю.

Регенеращя - це вщновлення структурних елемент1в тканини замкть пошкоджених або загиблих.

Регенеращя репаративна - вщновлення оргашзмом пошкоджених в результат! травми або патолопчного процесу клгтин або тканин.

Регенеращя ф1зюлопчна - вщновлення оргашзмом тканинних елемент1в, що змшюються або вщмирають в процесГ нормально! життедГяльностГ Резервний об’ем вдиху (Р0_вдиху) - це та максимальна шльшсть повГтря, яку людина може додатково вдихнути шсля спокГйного вдиху. Це приблизно 2500 мл. Резервний об’ем видиху (Р0_видиху) - це та шльшсть пов1тря, яку людина може додатково видихнути шсля спокГйного видиху. Вш складае в середньому 1000 мл. Резорбщя - розсмоктування.

Резус-фактор - мГститься на мембран! еритроцитГв у 85 % людей i визначаеться наявшстю в мембран! еритроцитГв антигешв С, Д, Е.

Рекрещя - видалення з клГтин речовин, яш не змшюють свое! х1м1чно! структури в процесГ внутршньоклГтинного метабол1зму (вода, мшеральш сол1). Ректороманоскошя - це метод обстеження, при якому за допомогою приладу ректороманоскопа, який вводять через анальний отв1р, оглядають слизову оболонку прямо! та сигмопод1бно! кишки на висот до 35 см.

Рем1с1я - тимчасове послабления або зникнення прояв1в хвороби.

Рен1н - це речовина, що утворюеться в нирках при зменшенш !х кровопостачання та бере участь в регуляцГ! артерГального тиску, сприяючи перетворенню неактивного бшка плазми анпотензиногену в анпотензин-I.

Ретикулярна (Ытчаста) формащя - це скупчення нейрошв у стовбур! головного мозку Гз досить розгалуженими вщростками, яш утворюють густу сГтку.

Ретинол - див. В1тамш А.

Ретракщя - це стиснення згустка кров1 шд д1ею тромбостеншу.

Рефлекс - це реакщя-вщповщь оргашзму на подразнення за обов’язково! участ центрально! нервово! системи. Прикладом рефлекторного мехашзму регуляцГ! може бути вщсмикування руки при укол1 пальця, звуження зшищ ока при дГ! свГтла. Рефлекс Бейнбр1джа: при надм1рному наповненш вен кров’ю збуджуються баро­рецептори, розташованГ в порожнистих венах у дшянщ !х впадання в праве перед­сердя. При цьому збшьшують свою актившсть симпатичш серцев1 центри, що зна­ходяться у спинному мозку, i по симпатичних нервах викликають шдвищення дГяльност серця.

641

Рефлекс Гершга-Брейера - це рефлекс !з механорецептор!в, як! розташоваш у гладеньких м’язах трахе!' ! бронх!в. В!н запоб!гае перерозтягненню легень при вдиханн! б!льше 1,5 л пов!тря.

Рефлекс Гершга: при зб!льшенн! тиску подразнюються барорецептори, якг знаходяться в д!лянц! розгалуження загально! сонно! артер!!; це призводить до шдвищення тонусу блукаючого нерва ! як насл!док - зменшення сили ! частоти серцевих скорочень.

Рефлекс з дуги аорти - див. Рефлекс Цюна-Людв1га.

Рефлекс шлоричний затульний - це рефлекторний акт, який забезпечуе порц!йне проходження х!мусу !з шлунка у дванадцятипалу кишку.

Рефлекс Цюна-Людв1га (рефлекс з дуги аорти): при зб!льшенн! тиску кров! в дуз! аорти подразнюються барорецептори, що призводить до шдвищення тонусу блукаючого нерва ! як насл!док - зменшення сили ! частоти серцевих скорочень. Рефлекс-гастрит ютинний лужний - див. Гастрит хрошчний х1м1чний. Рефлекси безумовш - це рефлекси, що сформувались ! закршились у процес! еволюц!!, закодован! генетично ! передаються нащадкам.

Рефлекси умовш - це рефлекси, що з’являються, закр!плюються, згасають ! зникають протягом життя конкретно! людини, тобто е !ндив!дуальними на основ! “життевого досв!ду”.

Рефлекторна дуга - це шлях, по якому проходить збудження при зд!йсненн! реф- лекс!в.

Рефрактерний перюд - це пром!жок часу, протягом якого п!д час максимального розвитку збудження тканина на деякий час стае незбудливою.

Рефрактершсть - максимальне збудження тканини, при якому вона на деякий час стае незбудливою.

Рефрактершсть абсолютна - це перюд незбудливост! тканини, п!д час якого подразнення будь-яко! сили, яке д!е в цей момент на м’яз чи нерв, не може викликати н!якого ефекту.

Рефрактершсть в1дносна - це перюд незбудливост! тканини, п!д час якого подраз­нення порогово! сили неефективне, але подразнення б!льшо! сили спроможне викликати збудження.

Рефракщя ока - це оптичн! властивост! ока без акомодац!йних зм!н.

Рецептори - це к!нцев! апарати дендрит!в чутливих нейрон!в, як! пристосован! до сприйняття подразнень, що надходять до оргашзму. Розр!зняють екстерорецептори, як! сприймають подразнення !з зовн!шнього середовища, та штерорецептори, подразнен­ня до яких надходять в!д власних тканин оргашзму.

Рецептори 1ритантш - це рецептори, що знаходяться в еп!тел!альному шар! пов!тро- носних шлях!в та подразнюються частинками пилу, слизом, парами !дких речовин (ам!ак, тютюновий дим), холодним пов!трям, б!олог!чно активними речовинами (г!стам!н). 1х подразнення викликае захисн! рефлекторн! реакц!! - кашель, чхання. Рецептори смаков1 - це хеморецептори, як! е чутливими до х!м!чного складу !ж!. Вони розташован! в слизов!й оболонц! язика (грибопод!бн!, листопод!бн! ! валикопод!бш сосочки), м’якого п!днеб!ння, задньо! ст!нки глотки.

Рецепторне поле рефлексу - це сукупшсть рецептор!в, подразнення яких викликае певний рефлекс.

642

Рецидив (повернення хвороби) - це новий прояв хвороби шсля удаваного або неповного и припинення.

Реципieнт - це людина, яшй пересаджують донорсьш органи, тканини (в тому числ! переливають кров).

Речовина мiжклiтинна - продукт дГяльностГ шитин, являеться структурним компонентом сполучних тканин i складаеться з волокон та основно!' аморфно! речовини. Речовина основна — аморфний компонент мГжклГтинно!' речовини сполучно!' тканини, що створюе мГкрооточення для клгтин та волокнистих структур.

Речовини жаронесучi — див. Речовини пiрогеннi.

Речовини шрогенш (жаронесучi), пiрогени - це речовини, яш, потрапивши в органГзм зовш або утворюючись всередиш нього, спричинюють гарячку.

Рибосома - субмГкроскопГчна немембранна органела загального призначення - гранула рибонуклеопроте!ну, що складаеться Гз двох субодиниць - велико!' та мало!. Рибофлавш — див. Вггамш В₂.

Ринiт гострий (rhinitis acuta) - це гостре неспецифГчне запалення слизово! оболонки порожнини носа.

Ришт хрошчний (rhinitis chronica) — це неспецифГчний дистрофГчний процес слизово! оболонки порожнини носа, що проявляеться трьома основними формами: катаральною, гшертрофГчною i атрофГчною.

Ринiт хронiчний атрофiчний характеризуеться дифузною або мкцевою атрофГею слизово! оболонки порожнини носа.

Ришт хрошчний гiпертрофiчний характеризуеться такими ознаками: рясний слизовий або слизово-гншний ексудат, розростання i потовщення слизово!' оболонки порожнини носа.

Ришт хрошчний катаральний характеризуеться морфолопчними змшами в основному в поверхневих шарах слизово!' оболонки.

Ритм пульсу - це тривалкть штервалГв мГж сусгдшми пульсовими коливаннями. Робота м’яза динамiчна - це робота, при яшй м’язи скорочуються, змшюючи свою довжину.

Робота м’яза статична - це робота, при яшй м’язи скорочуються, не змшюючи свое!' довжини, а лише збшьшуючи напругу Озометрично).

Родопсин - це зоровий шгмент, що мГститься у паличках. Являе собою забарвлений бшок, який складаеться Гз бшково! частини - опсину i речовини, яка поглинае свило - хромофору ретинолу-альдепду впамшу А.

Розмноження - це комплекс процесГв, як! включають статеве дозрГвання, формування статевих мотивацш, статеву поведшку, статевий акт, заплГднення, вагГтнГсть, пологи, лактащю i виховання нащадшв.

Розчин гiпертонiчний - це розчин з бшьшим, шж у кров!, осмотичним тиском. Розчин гiпотонiчний — це розчин з меншим, шж у кров!, осмотичним тиском. Розчин Ршгера-Локка - це розчин для шфузш, який за сво!м складом близький до плазми, бо вГн мктить таку ж концентращю NaCl, CaCl₂, KCl, NaHCO₃, що i плазма, а також 15 % глюкози.

Розчин Ршгера - це розчин для шфузш, який мктить таку ж концентращю NaCl, CaCl₂, KCl, NaHCO₃, що i плазма кровь

643

Саптальний - розм!щений в передньо-задньому напрямку (стр!лопод!бний). Сальник (чепець) великий - це складка в!сцерально! очеревини, яка в!льно звисае у вигляд! “чепця” у черевн!й порожнин!, починаеться в!д шлунка ! покривае петл! кишок, утворена 4 листками очеревини.

Сальник (чепець) малий утворений очеревиною, яка в дшянщ вор!т печшки пере­ходить на малу кривизну шлунка ! дванадцятипалу кишку, утворюючи печшково- дванадцятипалу та печшково-шлункову зв’язки.

Сапроф1ти - нехвороботворн! м!кроорган!зми, як! при зниженн! оп!рност! орган!зму можуть викликати захворювання.

Саркоми - це злояк!сн! мезенх!мальн! пухлини. На розр!з! вони нагадують риб’яче м’ясо (грец. carcos - м’ясо).

Св1дом1сть - це в!дображення об’ективно!' д!йсност!, що регулюе взаемов!дносини особистост! з навколишн!м середовищем, еволюцшно сформувалась у людини в процесг загально! трудово! д!яльност!.

Секвестр - це дшянка змертв!ло! тканини, що не розплавляеться п!д д!ею фермент!в, не зам!щуеться сполучною тканиною ! вшьно розташовуеться серед живих тканин. Секретин - це гормон, що виробляеться кл!тинами слизово! кишки, всмоктуеться в кров !, надходячи до залоз шлунка, гальмуе !х секрещю, але стимулюе вид!лення пепсиногену.

Секрещя - вид!лення кл!тиною продукт!в 1! синтетично! д!яльност!, як! необх!дн! для нормального функц!онування орган!в та систем оргашзму. 2. Етап сечоутворення, при якому в!дбуваеться вид!лення речовин !з кров! через кл!тини канальщв у сечу. Середостшня (mediastinum) - це комплекс оргашв, як! розташоваш м!ж двома середостшними (мед!астинальними) плеврами.

Серотонш - це гуморальна речовина, що продукуеться нейронами головного мозку ! в слизов!й оболонц! кишок, а також утворюеться при розпад! тромбоцит!в.

Серце (cor) - це непарний порожнистий м’язовий орган, що розташований в л!в!й половин! грудно! порожнини (2/3 органа) в передньому середостшш, д!яльн!сть якого забезпечуе рух кров! по судинах.

Серцевий викид - див. Хвилинний об’ем кровооб1гу.

Сечовий м1хур (vesica urinaria) - це непарний порожнистий орган, який е резервуаром для сеч!.

Сечовипускання - рефлекторний акт, який починаеться !з подразнення барорецеп- тор!в сечового м!хура при розтягненн! сечею його ст!нок.

Сечов1д (ureter) являе собою трубку довжиною близько 30 см, по як!й сеча потрапляе !з нирково! миски у сечовий м!хур.

Сечокам’яна хвороба характеризуеться утворенням камешв в ниркових мисках, чашечках ! сечоводах.

Сивцева таблиця - це таблиця, якою користуються для визначення гостроти зору. Вона складаеться !з двох таблиць - одна з л!терними знаками (оптотипами) ! друга - з кшьцями Ландольта (незамкнут! к!льця р!зних розм!р!в).

СигмоУдит - це запалення сигмопод!бно! кишки.

Сила м’яза абсолютна — це в!дношення максимально! сили до площ! ф!з!олог!чного перер!зу м’яза.

644

Сила м’яза максимальна - визначаеться максимальним вантажем, який здатен шдняти м’яз.

Симпласт - багатоядерна неклГтинна структура, що складаеться з великого об’ему цитоплазми з численними ядрами i утворюеться внаслгдок злиття клгтин. Прикладом симпласту може бути посмуговане м’язове волокно.

Симф1з - див. Нашвсуглоб.

Синапс - спещал1зований контакт м1ж двома нервовими кштинами, нервового волокна з м’язом, який забезпечуе односторонню передачу нервового Гмпульсу.

Синартроз - неперервне з’еднання м1ж шстками, при якому м1ж !хшми поверхнями е прошарок сполучно! тканини або хряща.

Синдесмоз - вид неперервного з’еднання м1ж шстками, при якому в пром1жку м1ж ними шсля народження залишаеться сполучна тканина (наприклад, м1жшсткова мембрана на передпл1чч0.

Синерпзм - це д1я в одному напрямку. 3 точки зору шбернетики - це прояв принципу дублювання, надлишковост1, яка забезпечуе високу надшнють у пщтримуванш гомеостазу.

Синов1альна оболонка - це оболонка, що вистеляе суглобов1 поверхш шсток або оточуе сухожилки i за участю синовшьно! ргдини забезпечуе вшьш рухи суглоба. Синов1альна р1дина — це ргдина, що заповнюе порожнину суглоба та змочуе суглобов1 поверхш для зменшення тертя пгд час рух1в.

Синостоз - вид неперервного з’еднання м1ж к1стками, при якому в пром1жку м1ж ними сполучна тканина переходить в шсткову (наприклад, тазова шстка). Синхондроз - вид неперервного з’еднання м1ж шстками, при якому в пром1жку м1ж ними сполучна тканина переходить у хрящ (наприклад, м1ж I ребром i грудниною). Синцит1й - сукупнкть кл1тин, зв’язаних м1ж собою цитоплазматичними м1стками. Утворюеться при незавершеному подш гаметогон1й.

Сироватка - це деф1бринована (тобто не м1стить ф1брину) плазма. Саме тому сироватка не згортаеться.

Сироваткова хвороба - це патолопчш явища, що виникають школи у хворих шсля парентерального введения чужорГдно! сироватки з л1кувальною метою.

Система гемостазу - це система, що забезпечуе збереження кров1 у ргдкому сташ, запоб1гае кровотеч! i вгдповгдае за структуру ст1нок кровоносних судин.

Система дихальна (systema respiratorium) — це система, що забезпечуе насичення оргашзму киснем i виведення з нього вуглекислоти.

Система 1мунна — це система, що об’еднуе органи та тканини, як1 захищають оргашзм вгд генетично чужор1дних кл1тин чи речовин, яш утворюються в оргашзм1 або надходять зовн1.

Система Л1мфатична - це розгалужена система судин Гз л1мфатичними вузлами, як1 розташовуються уздовж !х ходу.

Система оргашв - це сукупнють однор1дних оргашв, яш под1бн1 за будовою, функщею, розвитком.

Система рен1н-анг1отензин-альдостеронова - це складний комплекс речовин, взаемод1я яких регулюе р1вень артерГального тиску.

645

Система фiзiологiчна — це сукупнкть органГв, що виконують певну функцГю i мають загальш мехашзми регуляцГ!.

Системи буферш - це речовини кров!, як! зв’язують пдроксильш та воднев! Гони i забезпечують постшнкть !! рН. До буферних речовин належать гемоглобГн, бшарбонати, фосфати та бшки. Найпотужншим е гемоглобшовий буфер.

Систола - скорочення передсердь та шлуночшв серця, шд час якого кров виштовху- еться в артерГ!

Систолiчний (ударний) об’ем - це кГлькГсть кров!, що викидаеться шлуночком серця при кожному скороченш. В середньому вш становить 60-70 мл кровГ Сж панкреатичний - це безколГрна ргдина, що виробляеться пщшлунковою залозою, мае лужну реакцш i мктить ферменти, як! розщеплюють бшки, жири i вуглеводи. Сiк шлунковий — це багата ферментами, безколГрна, прозора ргдина, яка мктить соляну кислоту. ВГн виробляеться залозами шлунка: головними, парктальними (обкладковими) i додатковими. За добу секретуеться 2,0-2,5 л шлункового соку. ^м’яна рiдина - це сперма i секрети додаткових статевих залоз.

^м’яний канатик (funiculus spermaticus) - анатомГчний утвГр, що тягнеться вГд внутршнього пахвинного кшьця i до складу якого входять: ам’явиносна протока, яечков! венозш сплетения та артерГя, лГмфатичш судини, нерви.

^м’яш пiхурцi (vesiculae seminales) - пари! внутрГшнГ чоловГч! статев! органи, що розташованГ латерально вгд ам’явиносних проток, мГж сечовим мГхуром i прямою кишкою.

^ра речовина головного та спинного мозку - це скупчення тш нервових клгтин. Сiтка ендоплазматична - субмГкроскопГчна мембранна органела загального призначення - являе собою систему канальцГв i сплющених цистерн.

С^ювка — свилочутлива оболонка ока.

Скелет (sceleton) - це комплекс щшьних утворГв, як! розвиваються Гз мезенхГми i мають мехашчне значения.

Скелетотошя - це розмщення внутршшх органГв вщносно кГсток скелета. Складки голосовi - це складки слизово! гортанГ, в товщ! яких е голосов! зв’язки. Склисте тiло - прозора драглиста маса, яка розташована в ядр! ока мГж кришталиком i атшвкою, не мктить судин i нервГв.

Сколiоз - це стшке бГчне викривлення хребтового стовпа.

Сколюз уроджений - це бГчне викривлення хребетного стовпа, що виникае в результат! аномалГ! розвитку хребетного стовпа.

Сколюз набутий - це бГчне викривлення хребетного стовпа, що виникае в процес! життя частше на фон! рахГту, уражень суглобГв нижшх шнщвок, мюпатГ!, полюмклгту та Гнших захворювань.

Сколютична хвороба — це комплекс патолопчних зрушень в органГзмГ, що виникають в результат! сколютичного викривлення хребетного стовпа.

Слтота куряча - це порушення зору в сутшках при авиамшоз! А.

Смакова брунька утворена 10-15 смаковими рецепторними клГтинами, що мають волоски. Кожна смакова брунька складаеться Гз смакових i шдтримуючих клгтин. Смерть - це припинення життя, шд яким розумшть незворотну зупинку функцГй органГзму, що робить неможливим його Гснування.

646

Смерть бюлопчна - це незворотний етап умирания, що характеризуеться припиненням метабол!зму в мозку, а п!зн!ше ! в шших органах, в тканинах яких розвиваються незворотн!, несумюш з життям зм!ни.

Смерть кл1н1чна - це зворотний етап умирания, для якого характерна в!дсутн!сть дихання ! скорочень серця. При цьому протягом деякого часу збер!гаеться обм!н речовин в мозку з можливим в!дновленням його життед!яльност!.

Сон - це внутр!шне гальмування, !ррад!йоване, поширене на всю масу швкуль ! на нижч! в!дд!ли головного мозку (за 1.П. Павловим).

Сон ппнотичний - це сон, що викликае гшнотизер. Основою цього виду сну е також внутр!шне гальмування кори великих швкуль, але з вогнищем збудження, через яке гшнотизер може нав!яти потребу в тих або шших д!ях.

Сон наркотичний - це сон, що виникае при д!! наркотичних речовин, як! спричинюють гальмування у кор! головного мозку.

Сон патолопчний - це сон, що настае при порушенн! кровооб!гу в головному мозку, руйнуванн! д!лянок мозку.

Сором1тн1 губи велиш (labia majora pudendi) - це складки шк!ри, як! м!стять багату жиром сполучну тканину та оточують статеву щ!лину.

Сором1тн1 губи мал1 (labia minora pudendi) - це складки шк!ри, як! знаходяться в щ!лин! м!ж великими сором!тними губами.

Сосочок малий дванадцятипало! кишки - це сосочок дванадцятипало! кишки, на якому в!дкриваеться додаткова протока шдшлунково! залози.

Сосочок фатер1в - це великий сосочок дванадцятипало! кишки, на якому в!дкрива- ються загальна жовчна протока ! протока шдшлунково! залози.

Сперма - це с!м’яна р!дина, яка мае тягучу, в’язку консистенщю, складаеться !з секрету с!м’яних м!хурц!в, цибулино-сеч!вникових та передм!хурово! залоз, в якому знаходяться сперматозо!ди у к!лькост! 3 • 10⁸.

Сперматогенез - це процес розвитку чолов!чих статевих кл!тин.

СперматозоУди (спермИ') - це чолов!ч! статев! кл!тини, як! розмножуються ! дозр!ва- ють у звивистих с!м’яних трубочках яечка чолов!ка.

Сперматур1я - це наявшсть в осад! сеч! елемент!в сперми.

СпермИ' - див. СперматозоУди.

Специф1чно-динам1чна д1я Уж! — це шдвищення обм!ну речовин ! затрат енергп шсля приймання !ж!.

Спина кругла - це вада постави, що характеризуеться зб!льшенням грудного к!фозу у поеднанн! !з зб!льшенням поперекового лордозу.

Спина плоска - це вада постави, що характеризуеться повним згладжуванням поперекового лордозу, слабко вираженими згинами шийного ! грудного в!дд!л!в хребто­вого стовпа.

Спина сутула - вада постави, для яко! характерним е збшьшення ф!з!олог!чного к!фозу в грудному в!дд!л! хребта; поперековий лордоз ! нахил таза е незначними. Сшральний (кортИ'в) орган - це рецепторний апарат органа слуху.

Сшрограма - це граф!чний запис легеневих об’ем!в та життево! емност! легень. Сшрограф1я - це метод реестрац!! легеневих об’ем!в та життево! емност! легень.

647

Спланхнолопя (splanchnologia) - вчення про нутрошд.

Спотворений синтез - це синтез у кштинах або в м1жклГтинному матрикс! речовин, яш не зустр1чаються в норм1 (амшощ, алкогольний палш).

Стаз (вщ грец. stasis - зупинка, стояния на мющ) - це так розлади кровообГгу (головним чином у капшярному русл1), при яких припиняеться рух кров1, i капГляри, а також др!бн1 вени р1зко розширюються, виповнюються еритроцитами, яш при цьому склеюються м1ж собою, втрачають значну частину гемоглобГну, набрякають, плазма з гемоглобшом виходить за меж1 судин i може зафарбовувати тканини в мщно- червоний кол1р.

Статевий акт - це парний ф1зюлопчний процес, який починаеться Гз введения статевого члена у шхву i закшчуеться еякулящею i оргазмом.

Статини - це рил1зинг-гормони, яш продукуються нейросекреторними кштинами гГпоталамуса та гальмують вившьнення гормошв аденоппоф1за.

Стеноз - звуження.

Стенокард1я (грудна жаба) - це кшшчний прояв шемГ! мюкарда, типовим для яко! е напад загруднинного болю.

Стеркоб1Л1н - це шнцева форма перетворення бшрубшу, що утворюеться при окисленн1 стеркобшногену в прямш кишц1 та видГляеться з калом, надаючи йому коричневого кольору.

Стеркоб1Л1ноген - це вщновлена форма бГлГрубГну, що утворюеться у товстш кишц1 Гз мезоб1л1ногену за участю анаеробно!' м1крофлори.

Ст1лець ахол1чний - це кал кольору бшо!' глини внасл1док в1дсутност1 жовчних шгмент1в.

Стовбур плечоголовний (truncus brachiocephalicus) — плка дуги аорти.

Стовбур черевний (tr. coeliacus) — непарна вкцеральна г1лка черевно! аорти. Стоматит - це запальне захворювання слизово! оболонки порожнини рота. Стоматит афтозний характеризуеться появою поодиноких або множинних афт на слизовш оболонщ порожнини рота.

Стоматит шфекцшний — це запалення слизово! оболонки порожнини рота при кору, скарлатин!, дифтерГ!, малярГ!, гриш тощо.

Стоматит катаральний характеризуеться набряком, г1перем1ею, Гнф1льтрац!ею слизово! оболонки порожнини рота, яка покриваеться спочатку бшим, а пот1м корич- невим нальотом.

Стоматит некротичний характеризуеться утворенням некротичних виразок на слизов1й оболонц1 порожнини рота, яш iHofli проникають глибоко в тканини. Стоматит симптоматичний — це запалення слизово! оболонки порожнини рота, що розвиваеться у результат! загального захворювання (травного тракту, серцево- судинно! системи, нервово!, ендокринно! систем i iH.).

Стоматит специф1чний — це запалення слизово! оболонки порожнини рота при сифша, туберкульоз1, грибкових ураженнях, а також променевий, медикаментозний i токсичний.

Стоматит травматичний — це запалення слизово! оболонки порожнини рота, спричинене !’! механ1чним, х1м1чним або ф1зичним пошкодженням.

648

Стравох1д (oesophagus) - це вузька довга трубка, довжиною 25 см, яка з’еднуе глотку з! шлунком.

Странгулящя - перетиснення.

Стрес (вгд англ. stress - напруження) - це неспециф!чна реакц!я оргашзму, що виникае п!д впливом будь-яких сильних подразнишв (стресор!в) ! супроводжуеться перебудовою захисних сил оргашзму.

Стриктура - стиснення, звуження.

Строма - це сполучна тканина, яка покривае орган ззовн! ! пронизуе його в р!зних напрямках.

Структура мжроскошчна — об’ект, який можна побачити лише за допомогою св!тлооптичного м!кроскопа.

Структури оргашзму некл1тинш — сукупн!сть компонент!в оргашв ! тканин, що не мають кл!тинно! будови. Розр!зняють ядерн! (симпласт, синцит!й) ! без’ядерн! (м!жкл!тинна речовина).

Суглоб (articulatio), або д!артроз, - перевне з’еднання, що характеризуеться наявнютю порожнини м!ж поверхнями к!сток, суглобово! капсули, синов!ально! р!дини в порожнин!. Суглоб колшний утворений внасл!док зчленування трьох к!сток: виростк!в велико- гомшково! та стегново! к!сток ! наколшка.

Суглоб кульшовий утворений суглобовою поверхнею головки стегново! к!стки та кульшовою западиною тазово! к!стки.

Суглоб Лкфранка - це суглоб заплесна, вид!лений з практичних м!ркувань, який утворюють плоск! малорухом! заплесно-плеснов! суглоби.

Суглоб надп’ятковий (гомшковостопний) утворений нижшми к!нцями малогом!л- ково! та великогом!лково! к!сток, суглобов! поверхн! яких, як вилка, охоплюють надп’яткову к!стку.

Суглоб несправжнш (псевдоартроз) — це ст!йка рухом!сть у будь-як!й дшянщ д!аф!за к!стки. Псевдоартрози бувають уроджен! та набут!.

Суглоб Шопара (поперечний суглоб заплесна) - це суглоб заплесна, вид!лений з практичних м!ркувань, який утворюють надп’ятково-човникопод!бний ! п’ятково- кубопод!бний суглоби.

Судини колатеральш - це судини, що забезпечують кровопостачання певно! д!лянки т!ла чи органа за умови порушення кровотоку по мапстральнш судин!.

Судини кровоносш - це артерп, артерюли, капшяри та вени, по яких рухаеться кров.

Судиноруховий центр - це скупчення нервових кл!тин в довгастому мозку, як! забезпечують певний ступ!нь звуження судин - тонус артер!й.

Сумка сальникова - це частина порожнини очеревини, яка знаходиться позаду малого чепця ! обмежена органами та зв’язками.

Сурфактант - це поверхнево-активна речовина, що продукуеться альвеолярними кл!тинами ! запоб!гае спаданню ст!нок альвеол.

Сухожилок м’яза - це пасивна частина м’яза, за допомогою яко! останнш кр!питься до к!сток.

Сфероцити — еритроцити, що мають кулясту форму.

649

Сф^мограма - це графГчний запис артерГального пульсу.

Сфiгмографiя - це запис артерГального пульсу.

Сф^моманометр Рiва-Роччi - це прилад, що використовуеться для вимГрювання артерГального тиску. ВГн складаеться з порожнисто! гумово! манжети, з’еднано! з гумовою грушею i ртутним манометром, що мае шкалу.

Таз (pelvis) утворений тазовими, крижовою шстками, куприком та !х зчленуваннями. Таз великий - частина скелета, утворена розгорнутими крилами тазових кГсток. Таз малий - частина скелета, утворена тазовими поверхнями крижово!' кГстки i куприка, сгдничими та лобковими шстками

Тазова шстка (os coxae) до 16 рошв складаеться з окремих кГсток: клубово!, лобково! та сгдничо!, як! в подальшому зростаються сво!ми тшами в одну кГстку.

Тазовий пояс - частина скелета, утворена парною тазовою шсткою.

Тампонада серця - це стиснення серця, причиною якого можуть бути кровотеч! Гз рани серця в порожнину серцево! сорочки, поранення судин перикарда чи коронарних судин.

Тангенщальний - дотиковий.

Тахiкардiя - це прискорення скорочень серця понад 100 ударГв за хвилину. Тахтное - це часте поверхневе дихання.

Тварини гомойотермш (теплокровнi) - це тварини, як! здатш пгдтримувати постшну температуру тша.

Тварини пойшлотермш (холоднокровнi) - це тварини, температура тша яких залежить вгд змши температури зовншнього середовища.

Телофаза - остання фаза мГтозу, шд час яко! формуються ядра дочГршх клГтин i вГдбуваеться подш кштинного тша.

Теплопровiднiсть - це тепловгддача шляхом нагрГвання навколишшх предметГв, з якими стикаеться тшо.

Тератолопя (вгд грець. teros - потворнкть) - це наука про уроджеш вади органГзму. Терморегуляцiя фiзична - це забезпечення постГйно! температури тша шляхом змши тепловГддачГ оргашзмом.

Терморегулящя хiмiчна - це забезпечення постГйно! температури тша за рахунок змш рГвня теплоутворення шд дГею зовншнього середовища.

Терморецептори - це рецептори, як! сприймають змши температури.

Тетанус (теташчне скорочення м’яза) - тривале скорочення м’яза, яке виникае у випадку, коли м’яз отримуе ряд ГмпульсГв, що надходять з великою частотою один за одним, i поодинош скорочення додаються.

Тетанус гладкий - це тривалГ скорочення м’яза, що виникають у випадку, коли д!я наступного подразнення виникае в перГод скорочення м’яза.

Тетанус зубчастий - це тривалГ скорочення м’яза, що виникають у випадку, коли наступне подразнення д!е на м’яз в перГод його розслаблення.

Тимус - див. Залоза вилочкова.

Тип секрещ\' апокриновий - тип секрецГ!, при якому ашкальна частина кштини вгдриваеться разом Гз секретом. Прикладом апокринових залоз е молочш та частина потових залоз.

650

Тип секрецИ' голокриновий - тип секрецГ!, що супроводжуеться повним руйну- ванням кл1тин i включениям !х компонентв до складу секрету. Прикладом голокриново!' залози е сальна залоза шшри.

Тип секрецИ' мерокриновий - тип секрещ!', при якому залозист клгтини видшяють секрет без пошкодження ашкально! дшянки цитоплазми.

Тиск д1астол1чний - це мМмальний тиск, що виникае шд час дГастоли л1вого шлуночка. У здорових людей середнього в1ку д1астол1чний тиск в середньому дор1внюе 60-80 мм рт. ст.

Тиск кров1 онкотичний - це тиск, що створюють бшки плазми кровь Тиск кров1 осмотичний - це такий тиск, що створюеться розчиненими у плазм1 та формених елементах кров1 речовинами. В норм1 вш становить 7,5 атм 9300 мосм/л. Тиск пульсовий - це р1зниця м1ж систол1чним i д1астол1чним тиском. В середньому вш складае 35-50 мм рт. ст.

Тиск систол1чний - це максимальний тиск кров1 у судинах, який виникае шд час систоли, коли кров викидаеться л1вим шлуночком в аорту. У доросло! людини середнього в1ку вш дор1внюе 110-125 мм рт. ст.

Тифл1т - це запалення слшо! кишки.

Т1амш - див. В1там1н В_г

Т1льце Барра - тшьце статевого хроматину - е конденсованою одшею з двох X хромосом. У нейтрофшьних гранулоцитах мае вигляд барабанно! палички, характерне для жшочого оргашзму.

Т1льця Маллор1 - див. Пал1н алкогольний.

Т1м’ячка (fonticuli) - залишки перетинчастого черепа у новонароджених i д1тей грудного в1ку.

Тканина - це сформована в процес1 фшогенезу система органГзму, що складаеться Гз кл1тин i некл1тинних структур, яш мають сп1льне походження, будову та функцГ!. Тканина жирова - р1зновид сполучно! тканини Гз спещальними властивостями, представлена кл1тинами - адипоцитами, як1, залежно в1д будови, утворюють бшу та буру жиров1 тканини.

Тканина шсткова - р1зновид скелетно! сполучно! тканини, для яко! характерний високий ступ1нь м1нерал1зацГ! м!жкл1тинно! речовини, що зумовлюе значну м1цн1сть. РозрГзняють грубоволокнисту та пластинчасту !! форми.

Тканина Л1мфо1дна - це тканина, яка утворюе л1мфо!дш органи.

Тканина м’язова гладка - р1зновид м’язово! тканини, яка утворена сукупнктю кштин - гладких м1оцит1в. Розташовуеться у стшках судин i б1льшост1 порожнистих внутршшх орган1в - стравоходу, шлунка, кишок, сечового м1хура, матки.

Тканина м’язова посмугована - р1зновид м’язово! тканини, яка побудована з м’язових волокон, у склад1 яких шд св1тловим м1кроскопом можна розр1знити характерну поперечну посмугован1сть.

Тканина м’язова посмугована серцева - р1зновид посмуговано! м’язово! тканини, з яко! побудований серцевий м’яз (мюкард). Серцева м’язова тканина утворена кл1тинами - кард1ом1оцитами, яш розташовуються у вигляд1 серцевих м’язових волокон, що з’еднаш м1ж собою анастомозами.

651

Тканина м’язова посмугована скелетна. Структурно-функщональною одиницею ц!е! тканини е м’язове волокно - симпласт. 3 не! побудован! скелетн! м’язи. Тканина мГелоУдна - так називають гемопоетичну тканину червоного к!сткового мозку, в як!й утворюються еритроцити, гранулоцити, моноцити та тромбоцити. Тканина нервова — тканина, яка побудована з кл!тин-нейроцит!в, що здатн! проводити нервовий !мпульс, та допом!жних кл!тинних елемент!в - нейрогл!!.

Тканина ретикулярна - р!зновид сполучно!' тканини !з спец!альними властивостями, створюе м!крооточення для кровотворних елемент!в в органах кровотворення. Вона складаеться з ретикулярних кл!тин ! ретикулярних волокон, як! перепл!таються м!ж собою ! утворюють с!тку.

Тканина слизова - р!зновид сполучно! тканини !з спец!альними властивостями (ембрюнальна), м!жкл!тинна речовина яко! мае драглисту консистенц!ю.

Тканина сполучна волокниста шдльна — р!зновид волокнисто! сполучно! тканини, що характеризуеться високим вм!стом волокон (переважно колагенових) та низьким вм!стом основного аморфного компонента у склад! м!жкл!тинно! речовини. Тканина сполучна волокниста шдльна неоформлена — у !!' склад! товст! пучки колагенових волокон !дуть у р!зних напрямках. 3устр!чаеться в с!тчастому шарг дерми шк!ри.

Тканина сполучна волокниста шдльна оформлена — р!зновид волокнисто! сполуч­но! тканини, в м!жкл!тинн!й речовин! яко! волокна лежать паралельними пучками. Знаходиться у склад! ф!брозних мембран, зв’язок, сухожилшв.

Тканина сполучна — група тканин, як! разом !з кров’ю ! л!мфою складають внутр!шне середовище орган!зму. До не! належать волокнист! сполучн! тканини (пухка та щ!льна), скелетн! (хрящова та к!сткова) та сполучн! тканини !з спещальними властивостями (жирова, п!гментна, слизова та ретикулярна). Для сполучно! тканини характерний високий вм!ст м!жкл!тинно! речовини.

Тканина сполучна шгментна — р!зновид сполучно! тканини !з спец!альними властивостями, що м!стить п!гментн! кл!тини - меланоцити.

Тканина хряшова - р!зновид скелетно! сполучно! тканини, яка складаеться з кл!тин (хондроцит!в, хондробласт!в), що знаходяться у м!жкл!тинн!й речовин!. Остання може м!стити або колагенов!, або еластичн! волокна.

Тканини м’язовГ - це група тканин, що забезпечуе рухов! процеси в орган!зм!. Це в!дбуваеться за допомогою скоротливих структур - м!оф!ламент!в. Розр!зняють гладку та посмуговану м’язов! тканини.

Токофероли — див. ВГтамш Е.

Токсин - це отрута, що виробляеться бактер!ями.

Толерантшсть - здатнкть переносити негативн! впливи середовища.

ТонзилГт хрошчний — це хрошчний запальний процес в п!днеб!нних мигдаликах. Тони серця - це звуков! явища, як! супроводжують роботу серця.

Тонометр - це прилад, що використовуеться для вим!рювання артер!ального тиску. Трабекули - це сполучнотканинн! перегородки, що д!лять орган на часточки. Травления - це складний ф!з!олог!чний процес, п!д час якого !жа, що потрапила в травний канал, п!длягае механ!чним ! х!м!чним перетворенням, а поживн! речовини, як! в шй м!стяться, п!сля депол!меризац!! всмоктуються в кров ! л!мфу.

652

Травления мембранне (пристшкове) - це шнцевий ггдролГз речовин у зон! кишко­вого ештелш за допомогою ферментГв, як! фшсуються на мшроворсинках кишкового ештелш

Травления порожнинне - це розщеплення поживних речовин у порожнинГ шлунково- кишкового тракту.

Травления пристшкове - див. Травления мембранне.

Трансверзит - це запалення поперечно! ободово! кишки.

Трансформащя - це процес, при якому внаслГдок певних причин замкть продуктГв одного виду утворюються речовини, властив! шшому виду обмГну, наприклад, бшки трансформуються в жири або вуглеводи.

ТрахеУт - це запалення слизово! оболонки трахе!.

Трахея (trachea) - дихальне горло - е продовженням гортанГ i тягнеться вгд

6. шийного хребця до V грудного, де дшиться на два головних бронхи.

Трикутник стегновий (скарпiвський) - анатомГчна дшянка передньо! поверхн! верхньо! третини стегна, яку видГляють з практичних мГркувань.

Трипсин - це фермент, що розщеплюе бшки до пептидГв та амшокислот. Трипсиноген - це неактивна форма ферменту трипсину, що виробляеться шдшлунко- вою залозою i шд впливом ентерокшази переходить у трипсин (активна форма ферменту).

Тританопи - це люди, що страждають на часткову кольорову слшоту та не сприймають синього кольору.

Тританопiя - це вид частково! кольорово! слшоти, що характеризуеться порушенням сприйняття синього кольору.

Трщина кiстки - це один Гз видГв неповного перелому, який являе собою порушення цшсносл кГстки не на всьому !! протязГ

Тромбоз (грец. thrombos - кров, що згорнулась) - це процес прижиттевого згортання кров! в просвГт! судини або в порожнинГ серця, що перешкоджае !! току. Тромбоцити - кров’янГ пластинки - посткштинш структури, як! утворились Гз фрагменту цитоплазми пгантсько! клГтини юсткового мозку - мегакарюцита. Це найменш! форменГ елементи кров! (2-3 мкм).

Тромбоцитопешя - це зменшення кшькосп тромбоципв у кров! нижче 180' 10⁹/л. Тромбоцитопоез - процес утворення тромбоципв, який пГсля народження вГдбуваеть­ся у червоному кГстковому мозку.

Тубулопа^У - це захворювання нирок, зумовлеш стшким порушенням транспорту рГзних речовин у ниркових канальцях.

Тютюноконюз - це дифузний пневмосклероз, спричинений тривалим курГнням. Ударний об’ем - див. Систолiчний об’ем.

Уратурiя - це високий вмют солей сечово! кислоти (урапв) у сеч!.

Уремiя (вгд лат. urina - сеча i грец. haima - кров) - це стан, що виникае при гострш або хрошчнш недостатност! видшьно! функцГ! нирок i при якому токсичш продукти метаболГзму, як! в норм! виводяться Гз сечею, накопичуються в кров! i викликають отруення органГзму.

Уробшшоген - див. Мезобшшоген.

653

Уроджений - захворювання чи вади, наявш з моменту народження.

Уроджений вивих стегна - це уроджена деформащя опорно-рухового апарату, що розвиваеться на фош дисплазГ! кульшово! западини та характеризуеться змщенням головки стегново! шстки вщносно кульшово! западини.

Фагосома - це вакуоля, що утворюеться в цитоплазм! макрофага, оточена плазматич- ною мембраною i мютить чужорщне тшо.

Фагоцитоз - поглинання клГтиною твердих частинок шляхом обвол1канння !х дшянкою плазмолеми з наступним втягненням всередину цитоплазми.

Фагоцитоз (вщ лат. phagos - той, що пожирае) - це здатшсть кштин наближатися, захоплювати i переварювати чужорщний об’ект (мшрооргашзми, сторонш тша, продукти розпаду тканин).

Фактор Кастла внутртнш — це бшок шлункового соку, який бере участь у всмоктуванш в1тамшу В₁₂.

Фактор Кастла зовшшнш - див. В1там1н В₁₂.

Фактори згортання плазми - це речовини, що беруть участь у згортанш кровь 1х нараховують тринадцять, вони позначаються римськими цифрами: I, II, III, .... XIII. Фаринпт гострий — це гостре запалення слизово! оболонки глотки, рщко мае Гзольований характер. Частше це захворювання зустр1чаеться при гострому катар1 верхшх дихальних шлях1в, а також при деяких шфекцшних захворюваннях - при кору, скарлатин!, гриш та iH.

Фаринпт хрошчний — це хрошчне запалення слизово! оболонки глотки. Фаринпт хрошчний атроф1чний характеризуеться стоншенням слизово! оболонки глотки, частковим замщенням !!' л1мфо!дно! тканини сполучнотканинними волокнами. Фаринпт хрон1чний г1пертроф1чний характеризуеться потовщенням i набряковим розпушуванням сполучнотканинно! основи слизово! оболонки та пщслизового прошарку глотки.

Фаринг1т хрон1чний простий катаральний характеризуеться г1перем1ею, пом1р- ним набряком i потовщенням слизово! оболонки глотки.

Фасщя - оболонка Гз волокнисто! сполучно! тканини, що покривае групи м’яз1в. Фем1шзащя - це поява вторинних жшочих ознак в ос1б чолов1чо! стат1 (атроф1я яечок, г1некомаст1я, оволос1ння за ж1ночим типом) в результат! ендокринних розлад1в в оргашзмь

Ферменти л1пол1тичн1 - це ферменти, що розщеплюють жири i фосфолшщи до жирних кислот та глщерину.

Ферменти протеол1тичн1 - це ферменти, що розщеплюють бшки до пептид1в та амГнокислот.

Ферментур1я - це поява в сеч1 фермент1в.

Ф1бриноген - це розчинений бшок плазми кров1, що бере участь у згортанш кровь Ф1бринол1з - це процес розщеплення ф1брину.

Ф1бринур1я - це дом1шки пл1вок ф1брину в сеч1.

Ф1бробласти - найбшьш поширен1 i функц1онально ведуч1 клгтини пухко! волокнисто! сполучно! тканини. Мають вщросткову форму, базоф1льну цитоплазму з добре розвиненою гранулярною ендоплазматичною сГткою та елементами комплексу Гольдж1, продукують м1жкл1тинну речовину сполучно! тканини.

654

ФГброз - розростання волокнисто! сполучно! тканини.

ФГброма — це доброяшсна пухлина, що розвиваеться !з зршо! волокнисто! сполучно! тканини.

ФГбросаркома - це злояшсна мезенх!мальна пухлина, що виникае !з волокнисто! сполучно! тканини.

Ф1зюлопя нормальна - наука про функцп оргашзму ! мехашзми !х регуляци. Ф1зюлопя патолопчна - експериментальна наука, основним методом яко! е пато- ф!з!олог!чний експеримент, об’ектом вивчення - хвороба.

Фшохшони — див. ВГтамш К.

Фшьтращя - це початковий етап сечоутворення, який в!дбуваеться у ниркових клубочках ! зашнчуеться утворенням первинно! сеч!.

Флегмона шлунка (гастрит флегмонозний) - це один !з найтяжчих ! найнебезпеч- н!ших р!зновид!в гастриту, коли гн!йне запалення, що виходить з шдслизового прошарку, поширюеться на вс! шари ст!нки шлунка аж до серозно! оболонки.

Фолжул - м!хурець в органах тварин та людини, який виконуе р!зн! функц!!. На­приклад, зр!лий фол!кул яечника м!стить яйцекл!тину.

Фонендоскоп - це невелика капсула, обтягнута мембраною, за допомогою яко! вислуховують тони серця, дихальш, перистальтичн! шуми тощо. В!д капсули в!дходять гумов! трубки з наконечниками. При вислуховуванн! капсулу прикладають до грудей, а гумов! трубки вставляють у вуха.

Формен! елементи кров! - це кл!тини кров!, що м!стяться в плазм!: еритроцити (червон! кров’ян! т!льця), лейкоцити (б!л! кров’ян! т!льця), тромбоцити (кров’ян! пластинки).

Формула лейкоцитарна — процентне сп!вв!дношення р!зних вид!в лейкоцит!в у мазку перифер!йно! кров!.

Фосфолшаза - це л!пол!тичний фермент, що розщеплюе фосфол!п!ди.

ФрикщУ - це ковзн! рухи статевого члена у п!хв! п!д час статевого акту. Фронтальний (лобовий) - той, що належить до передньо! сторони т!ла або частини т!ла.

Функцюнальш розлади стравоходу - це змша проведения !ж! з порожнини глотки в шлунок без видимих оргашчних уражень стравоходу.

Функщя - це д!яльн!сть органа чи систем оргашзму.

Фурункул — гостре гншне запалення волосяного фол!кула ! навколишшх тканин. Хвилинний об’ем кровообГгу (ХОК), або серцевий викид, - це величина, що характеризуе нагштальну функц!ю серця та визначаеться за формулою: ХОК = СО (систол!чний об’ем) • ЧСС (частота серцевих скорочень). В стан! спокою у доросло! людини хвилинний об’ем кровотоку в середньому складае 5 л.

Хвороба - це порушення нормально! життед!яльност! оргашзму внасл!док д!! на нього пошкоджувальних фактор!в, в результат! чого знижуються пристосувальн! можливост!. Хвороба базедова — див. Дифузний токсичний зоб.

Хвороба висотна - це симптомокомплекс, що розвиваеться при шдшманш на висоту 4-5 км, його причиною е р!зке зниження напруги вуглекислого газу в кров! (вш !нтенсивно виводиться при ппервентилящ!).

655

Хвороба ппертошчна - див. Гiпертензiя артерiальна первинна.

Хвороба Грейвса — див. Дифузний токсичний зоб.

Хвороба кесонна - це симптомокомплекс, що розвиваеться при швидкому шдйом! водолазГв вгд високого тиску на глибиш до нормального на поверхнГ. Вона зумовлена виходом азоту Гз тканин i закупоркою дрГбних судин бульбашками азоту в кров! - газовою емболГею, що порушуе циркуляцш кров! i може призвести до смертГ. Хвороба Педжета (остеодистрофiя деформiвна) - захворювання кГсток скелета, що зустрГчаеться переважно у чоловГкГв вГком понад 40 рошв. Характеризуеться дистрофГчними змшами та характерною перебудовою шстково! тканини. КГстки кшщвок деформуються, часто виникають переломи, кГстки черепа потовщуються, спричинюючи перетискання рГзних утворГв i центрГв головного мозку. Захворювання е невилшовним i повшьно прогресуе до шнця життя.

Хвороба серця iшемiчна хронiчна - це захворювання, в основ! розвитку якого лежить коронарна недостатнГсть - результат порушення рГвноваги мГж потребою мюкарда в кисш i можливютю його доставки з кров’ю. Вона включае захворювання Гз хрошчним перебком: стабшьну стенокардю, дифузний атеросклеротичний i постш- фарктний кардюсклероз.

Хвороботворнi умови - фактори, як! самостшно не викликають певного захворюван­ня, але сприяють його виникненню.

Хелжобактер пiлорi - це мшрооргашзм, якому на сучасному етап! надають великого значения як етюлопчному фактору виразково! хвороби. Зокрема, його виявляють майже у 100 % хворих з виразковим ураженням дванадцятипало!' кишки i у 50-70 % хворих з виразковою хворобою шлунка.

Хемоантрактанти - це речовини, що визначають напрямок руху макрофапв. До них належать лГмфокшни, продукти деградацГ! фГбрину, колагену, клгтин тощо. Хеморецептори - це рецептори стГнок судин, що е чутливими до змш газового складу кровь

Хемотаксиз - це рух клгтин у певному напрямку, який визначаеться певними хГмГчними речовинами - хемоатрактантами.

Хемотрипсин - це активна форма ферменту, що розщеплюе бшки до пептидГв та амшокислот.

Хемотрипсиноген - це неактивна форма ферменту хемотрипсину, що виробляеться пщшлунковою залозою i шд впливом трипсину переходить в хемотрипсин (активна форма ферменту).

Хiлурiя - це домшки лГмфи в сечй що надае !й кольору та консистенщ!' молока. Хiмозин - це фермент, який розщеплюе бшки молока, виробляеться переважно у дитячому вГцГ.

Хiмус харчовий — це харчова кашка, що складаеться Гз !ш та травних сошв. Хоани - це отвори, через як! Носова порожнина сполучаеться Гз носоглоткою. Холецистит - це запалення стГнки жовчного мГхура.

Холецистокшш-панкреозимш - це гормон, що виробляеться клгтинами слизово! кишки, всмоктуеться в кров i, надходячи до залоз шлунка, гальмуе !х секрецГю, але стимулюе видГлення пепсиногену.

656

Хондробласти - молод! кл!тини, як! можна зустр!ти у глибокому шар! охрястя. Ц! кл!тини виробляють м!жкл!тинну речовину хряща ! перетворюються у хондроцити. За !х допомогою в!дбуваеться перифершний р!ст хряща.

Хондрома - це доброяшсна пухлина !з г!ал!нового хряща, росте у вигляд! щ!льного одного або декшькох вузл!в у дшянщ суглоб!в кист!, стопи, хребта, таза. Хондросаркома - злояк!сна пухлина, що складаеться з атипових хрящових кл!тин, тканина 11 нер!дко ослизнюеться ! некротизуеться.

Хондроцити - зр!л! кл!тини хрящово! тканини, як! розташован! !зогенними групами. Хорди сухожилков! - це сухожилков! нитки, як! з’еднують стулки клапан!в !з сосочковими м’язами.

Хроматин - це структура ядра, яка добре фарбуеться основними барвниками, сп!рал!- зована неактивна д!лянка хромосоми.

Хромосоми - це щ!льн! паличко- або ниткопод!бн! т!льця, як! добре виражен! в ядр! кл!тини п!д час м!тотичного под!лу.

Хряш волокнистий - розташований у склад! м!жхребцевих диск!в. У м!жкл!тинн!й речовин! волокнистого хряща м!ститься велика к!льк!сть колагенових волокон, якг лежать товстими пучками.

Хрящ палшовий - нашвпрозорий, голубувато-б!лого кольору. Зустр!чаеться у ребрових хрящах, хрящах трахе! та бронх!в.

Хряш еластичний - утворюе вушну мушлю, деяк! хрящ! гортань М!стить велику кшьшсть еластичних волокон, н!коли не звапнюеться.

Центр мови Брока - центральний анал!затор усно! мови (моторний), розм!щений у л!в!й п!вкул! в нижнш лобов!й звивин!. Його ушкодження призводить до моторно! афаз!!: хвор! розум!ють мову, але говорити не можуть.

Центр мови Вершке - центральний анал!затор усно! мови (сенсорний), розм!щений у задн!х в!дд!лах верхньо! скронево! звивини. При його ураженн! людина чуе, але не розум!е мови ! збер!гае здатн!сть спонтанно розмовляти плутаною мовою.

Центр пневмотаксичний - це нервовий центр, що розташований у мост! ! зумовлюе зм!ну дихальних фаз, тривалють вдиху ! видиху, перюдичну д!яльн!сть дихального центру.

Центр судиноруховий - це скупчення нервових кл!тин в довгастому мозку, як! забезпечують певний ступ!нь звуження судин - тонус артер!й.

Центросома - (кл!тинний центр) - м!кроскоп!чна немембранна органела загального призначення, утворена двома центрюлями, як! являють собою цил!ндрики, що лежать п!д прямим кутом один до одного. Ст!нка цил!ндрика складаеться !з дев’яти триплет!в м!кротрубочок. П!д час м!тозу або мейозу забезпечують р!вном!рний розпод!л генетич- ного матер!алу.

Цибулина присшка - це густе венозне сплетения, яке под!бне до кавернозно! тканини ! являе собою парний орган, що розташовуеться з обидвох бок!в шхви г сеч!вника.

Цикл дихальний - це вдих ! видих, що перюдично йдуть один за одним. Цилшдрур1я - це наявнють цил!ндр!в у сеч!.

Цинга - це захворювання, що розвиваеться при ав!там!ноз! С. При цьому зазнають зм!н ст!нки кровоносних судин, з’являеться кровоточив!сть ясен, крововиливи.

657

Циркумдукщя - перифершне обертання.

Цироз печшки - це хрошчне захворювання, для якого характерна прогресуюча печшкова недостатнГсть у зв’язку Гз рубцевим зморщуванням i перебудовою органа. Цироз печшки б1Л1арний - це р1зновид цирозу печшки, який характеризуеться застоем жовч1 в жовчних шляхах, дистроф1чними змшами в них i в гепатоцитах, склерозом жовчних шлях1в.

Цироз печшки великовузловий - див. Цироз печшки постнекротичний. Цироз печшки др1бновузловий - див. Цироз печшки портальний.

Цироз печшки змтаний - це р1зновид цирозу печшки, який мае ознаки портального

1. постнекротичного.

Цироз печшки портальний (др1бновузловий) - це р1зновид цирозу печшки, при якому вузлова пперплаз1я печГнково! тканини визначаеться розростанням ф1брозних вщростшв (септ) в печшков1 часточки, роздшяючи !х на маленьш несправжш часточки. При цьому навкруги зберкаеться запальна шфшьтращя.

Цироз печшки постнекротичний (великовузловий) - це р1зновид цирозу печшки, при якому провщною морфогенетичною ознакою е некроз паренх1ми. Некроз розсмокту- еться, строма печшки ущшьнюеться, i в цих дшянках розростаеться сполучна тканина. Цистит - це запалення слизово! оболонки сечового м1хура.

Цитоарх1тектон1ка — це пошарове розташування нейроцит1в у склад1 кори головного мозку.

Щанкобаламш — див. В1тамш В₁₂.

Щаноз - це характерне синюшне забарвлення шк1ри i слизових оболонок, зумовлене п1двищенням к1лькост1 вщновленого гемоглобГну в кров1 внасл1док порушення крово­обГгу в легенях.

Цукровий укол Клода Бернара - це експериментальна модель французького вченого: шсля уколу голкою в дно IV шлуночка (на р1вш довгастого мозку) кролика у тварини виникае шдвищення концентращ! цукру в кров1 i його поява в сеч1. Частина шлунка кард1альна- це частина шлунка, яка прилягае до м1сця входження в нього стравоходу.

Частина шлунка шлорична (п1лорус, воротар) - це дшянка шлунка, яка перехо­дить в дванадцятипалу кишку.

Частота пульсу - це шльшсть пульсових коливань стшки артерГ! за 1 хвилину. Черевце м’яза - активна частина м’яза, яка складаеться Гз пучшв посмугованих м’язових волокон, що з’еднуються за допомогою пухко! сполучно! тканини. Чудесна Ытка нирки — це назва розгалуження судин нирки, у яшй кнуе дв1 кап1лярн1 с1тки: кров з артерГ! потрапляе в капГляри, а пот1м - знову в артерш.

Швидшсть кровооб1гу - це час, протягом якого певна шльшсть кров1 проходить через велике i мале кола кровообГгу.

Швидшсть кровотоку Л1н1йна — це гемодинам1чний показник, що е в1дображенням швидкост1 руху частинок кров1 уздовж судини i залежить в1д площ1 !!' поперечного перер1зу: чим б1льша площа перер1зу, тим меншою е швидшсть, з якою прот1кае кров по ц1й судин1.

Швидк1сть кровотоку об’емна - це к1льк1сть кров1, яка прот1кае через поперечний перер1з судини за одиницю часу.

658

Швидшсть оЫдання еритроци^в (ШОЕ) - це здатнГсть еритроцитГв осгдати на дно цилшдра шсля додавання до кров! лимоннокислого натрГю. Величина ШОЕ залежить вгд бшкового складу плазми: гамма-глобулши та фГбриноген збшьшують, а альбумГни - зменшують ШОЕ. В норм! у чоловГкГв ШОЕ становить 1-10 мм/год, а у жшок - 2-15 мм/год.

Шк1ра гусяча - так проявляеться скорочення м’язГв волосяних цибулин, метою якого е зменшення тепловГддачГ.

Шлунково-шпбуючий пептид - це гормон шлунково-кишкового тракту, що мае здатнГсть гальмувати моторику шлунка.

Шлунок (ventriculus, gaster) - це розширена частина травного каналу, розташована у верхньому поверс черевно!' порожнини.

Шлуночки горташ - це заглибина, розташована у порожнинГ гортанГ мГж верхшми (присшковими) та нижшми (голосовими) складками.

Шлуночки мозку - порожнини головного та спинного мозку, заповнеш спинномозко- вою ргдиною.

Шлуночки серця - камери серця, що забезпечують нагштання кров! в судини. Шляхи пов^роносш - це система трубок (носова порожнина, гортань, трахея i бронхи), по якш повГтря Гз зовншнього середовища потрапляе в легеневГ альвеоли. ШОЕ - див. Швидшсть оЫдання еритроци^в.

Шок (вгд англ. shock - удар, струс) - це типовий патолопчний процес, що мае фазовий перебГг i виникае внаслГдок розладу нейрогуморально! регуляцГ!. Його розвиток зумовлений впливом екстремальних чиннишв i рГзким зменшенням кровопостачання тканин.

Шок анафшактичний - це алерпчна реакщя негайного типу у вгдповгдь на з’еднання антигешв рГзного походження з антитшами, фшсованими на кштинних мембранах. Шок гемотрансфузшний (гемо - кров, трансфузГя - переливания) - це патологГчна реакщя органГзму, що виникае у вгдповгдь на переливания несумкно! кровГ Шок гiповолемiчний - гостра серцево-судинна недостатнГсть, яка розвиваеться в результат! значно! втрати кров!, плазми, ргдин органГзму.

Шок пстамшовий - це змши, що виникають в органГзм! при введенш великих доз пстамшу.

Шок кардюгенний - це гостра недостатнГсть кровообГгу, в основ! яко! лежить порушення скоротливо! функцГ! лГвого серця з недостатшм наповненням кров’ю артерГально! системи.

Шок септичний - полюрганна недостатнГсть на мжробш антигени, в тому числ! на власш мжробш сапрофпи.

Шок травматичний виникае при дГ! на органГзм мехашчно! травми.

Штам - це група мжрооргашзмГв, що утворилися шляхом подГлу однк! кштини. Штам атенуйований - це ослаблена жива культура мшрооргашзмГв, що втратили патогенш властивосп, але зберкають антигеннГ

Шум серцевий - це додатковий звук, який вислуховують разом Гз серцевим тоном при рГзних вадах серця, порушеннях стану мюкарда.

Щшина голосова - це промГжок мГж правою i лГвою голосовими складками.

659

Ядерце е структурою ядра, що формуе рибосоми. Це найщ!льн!ша структура ядра, яка добре фарбуеться.

Ядра (ганглп, вузли) базальш — це скупчення с!ро! речовини усередин! п!вкуль головного мозку.

Ядро - це обов’язковий компонент кл!тини кулясто! форми, що м!стить увесь гене- тичний матер!ал.

Яечко (testis) - це парний орган, знаходиться в калитц!. £ чолов!чою статевою залозою зовн!шньо! та внутр!шньо! секрец!!.

Яечник (ovarium) - це парний орган, що належить до залоз зм!шано! секрец!!, яка вид!ляе гормони, що впливають на розвиток вторинних статевих ознак, та ж!ночг статев! кл!тини - яйцекл!тини.

Язик (linqua) - це м’язовий орган, який бере участь у механ!чн!й обробц! !ж!, формуванн! харчово! грудки, акт! ковтання; в!н е органом смаку ! мови. Яйцекл1тина - це ж!ноча статева кл!тина, яка розвиваеться у яечнику ж!нки. Ямка лжтьова розм!щена на згинальнш поверхн! однойменно! д!лянки верхньо! шнщвки, мае форму ромба, виповнена кл!тковиною.

Ямка овальна - це заглибина у м!жпередсередн!й перегородц!, що залишаеться шсля закриття овального отвору у постнатальному пер!од!.

Ямка пахвова розм!щена в однойменнш дшянщ верхньо! кшщвки, за формою нагадуе п!рам!ду, обернену верх!вкою угору, основою - униз; мае 4 ст!нки: передню, задню, присередню, б!чну.

Ямка шдколшна контуруеться на тильн!й поверхн! кол!нного суглоба при згинаннг стегна ! обмежена вгор! сухожилками м’яз!в задньо! групи стегна, внизу - головками литкового м’яза.

660

Використана л1тература

1. Анатомия человека / Под ред. М.Р. Сапина - М.: Медицина, 1986. - Т.1 -287 с., Т. 2 - 480 с.

2. Бабенко К. М1жнародна анатом1чна номенклатура. - Ки!в, 1997.

3. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патолопчна анатом1я i патолопчна ф1зюлопя людини: Пщручник. - Тернопшь: Укрмедкнига, 2000. - 494 с.

4. Быков В.Л. Цитология и общая гистология (функциональная морфология клеток и тканей человека). - СПб.: СОТИС, 1998.

5. Воз1анов О.Ф., Люлько О.В. Уролопя: Пщручник. - К.: Вища шк., 1993. - 711 с.

6. Воробьев Е.А., Губарь А.В., Сафьянникова Е.Б. Анатомия и физиология. - М.: Медицина, 1981, - 416 с.

7. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - М.: Медицина, 1986. - 368 с.

8. Гистология (введение в патологию) /Под ред. Э.Г. Улумбекова, Ю.А. Челы­шева. - М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998. - 960 с.

9. Гистология / Под ред. Ю.И. Афанасьева и Н.А. Юриной, 4-е изд. - М.: Медицина, 1989.

10. Елецкий Ю.К., Дубовая Т.К. Цитология. - Москва, 1980.

11. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультра- микроскопического строения клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.

12. 1ванова А.Й., Чайковський Ю.Б., Луцик О.Д. М1жнародна пстолопчна та ембрю- лопчна номенклатура.- Льв1в: Льв1вський медичний шститут, 1993. - 176 с.

13. Коробков А.В.,Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии: Пособие для студ. мед. и биол. - спец. вузов / Под ред. Н.А. Агаджаняна. - М.: Высш. шк., 1986. - 351 с.

14. Луцик О.Д., 1ванова А.Й., Кабак К.С. Пстолопя людини. - Льв1в: Мир, 1992. - 400 с.

15. Маркосян А.А. Физиология. - М.: Медицина, 1975, - 350 с.

16. Матер1али до кторГ! укра!нсько! медицини /В. Марчук, П. Пундш, Р. Осшчук,

А. Хрептовський /3а ред. П. Джуля. - Чикаго, 1988. - Том 2. - 298 с.

17. М1жнародна анатом1чна номенклатура. Укра'шський стандарт /3а ред. I.I. Боб­рика, В.Г. Ковешшкова. - К.: Здоров’я, 2001. - 328 с.

18. Морфология человека /Под ред. Б.А. Никитюка, В.П. Чтецова. - Москва, 1991.

19. Немцова Ю.М. Методы лабораторных клинических исследований. - М.: Меди­цина, 1972. - 424 с.

20. Нормальна ф1зюлопя / В.1. Фшмонова. - К.: Здоров’я, 1994. - 608 с.

21. Патолопчна анатом1я (Загальнопатол. процеси) / За ред. В.М. Благодарова та

П.1. Червяка. - К.: Генеза, 1997. - 512 с.

22. Патолопчна ф1зюлопя: Пщручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. - К.: Вища шк., 1995. - 615 с.

23. Пелещук А.П., Передерш В.Г., Свшцицький А.С. Гастроентеролопя. - Ки!в: Здоров’я, 1995. - 304 с.

24. Пос1бник з нормально! ф1зюлоп! /За ред. В.Г. Шевчука, Д.П. Наливайка. - К.: Здоров’я, 1995. - 368 с.

661

25. Практикум по гистологии, цитологии и эмбриологии /Под ред. Н.А. Юриной, А.И. Радостина. - М.: Изд-во УДН, 1989. - 253 с.

26. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. - М.: Ме­дицина, 1985, - 672 с.

27. Руководство к практическим занятиям по физиологии: Учебное пособие / Под ред. П.И. Косицкого, В.А. Полянцева. -М.: Медицина, 1988 - 288 с.

28. Руководство по клинической эндокринологии / Под. ред. Н.Т. Старковой - СПб: Санкт-Петербург, 1996 - 544 с.

29. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В 3 т. - М.:Медицина, - 1979.

30. Серов В.В., Ярыгин Н.Е., Пауков В.С. Патологическая анатомия. Атлас. - М.: Медицина - 1986. - 368 с.

31. Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. - М.: Медицина, 1985. - 656 с.

32. Тонков В.Н. Учебник нормальной анатомии человека. - Ленинград: Медгиз, 1962, - 763 с.

33. Физиология человека / С.А. Георгиева, Н.В. Белинина, Л.И. Прокофьева и др. - М.: Медицина, 1981. - 480 с.

34. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. - 544 с.

35. Хем А., Кормак Д. Гистология. В 5 т. - М.: Мир, 1983.

36. Шубникова Е.А. Функциональная морфология тканей. - М.: Изд-во МГУ, 1981.

37. Atlas of human anatomy. Frank H. Netter, M.D., Sharon Colacino, Ph.D., consulting Editor, Ciba-Geigy corporation, Summit, New Jersey, 1994, 514 p.

38. Di Fiore M.S. Atlas of Human Histology. 6 th edit. - Philadelphia - L., Lea and Febiger, 1989.

39. Fawcett D.W., Blood and Fawcett’s Textbook of Histology, 11 th edition, Philadelphia: WB Saunders Company, 1986.

40. Histologie. Hees H, Sinowatz F, Heidelberg: Deutscher Artte Verlad, 1992.

41. Yartner L.P., Hyatt J.L., Strun J.M., Cell biology and histology. 2 d ed. Baltimore, Harvard Publishing, 1993.

662

ЗМ1СТ

Роздт 1. Анатом!я та ф1зюлопя як науки, шо вивчають структури

та мехашзми забезпечення потреб людини 5

Анатом!я та 1! зв’язок з !ншими дисципл!нами 5

Предмет ф!з!олог!! та 1! зв’язок з штими дисциплшами 7

Короткий !сторичний опис розвитку анатом!! та ф!з!олог!! 9

1. Етапи становления анатом!! як науки 9

2. Роль видатних учених у розвитку ф!з!олог!! 14

Роздт 2. Кл1тина. Тканини. Поняття про орган,

систему оргашв, оргашзм 18

Основи загально! цитолог!! 18

Загальна характеристика та класиф!кац!я тканин 24

Еп!тел!альна тканина 25

1. Покривний ештелш 26

2. Залозистий ештелш 28

Сполучна тканина 30

1. Волокниста сполучна тканина 30

2. Скелетн! тканини 34

3. Сполучна тканина з! спещальними властивостями 37

Кров ! л!мфа 39

Кровотворення (гемопоез) 45

М’язова тканина 46

1. Гладка м’язова тканина 46

2. Посмугована м’язова тканина 47

Нервова тканина 49

Орган. Система оргашв. Оргашзм 54

1. Загальн! поняття про органи, !х системи та оргашзм у ц!лому.. 54

2. Зв’язок оргашзму !з довк!ллям 55

3. Вплив бюлопчних ! сощальних фактор!в

663

Наслгдки некрозу 78

РегенерацГя 78

ГшертрофГя i гГперплазГя 80

Порушення кровообГгу 81

1. ГГперемГя 82

   1. АртерГальна гГперемГя 82

   2. Венозна гГперемГя 83

2. Стаз 83

3. 1шем!я (мкцеве малокров’я) 84

4. Кровотеча 84

5. 1нфаркт 85

6. Тромбоз 86

7. ЕмболГя 87

Запалення 89

1. Стад!! i мехашзми запалення 90

2. Класифжащя запалення 93

Пухлини 96

Загальна характеристика пухлин 96

1. Властивосп пухлин 97

2. Особливосп росту пухлин 98

3. Вплив пухлин на органГзм 99

4. Морфогенез пухлин 100

5. Етюлопя i патогенез пухлин 101

Класифжащя пухлин 102

1. ЕпГтелГальнГ пухлини без специфГчно! локалГзацГ! 103

2. ОрганоспецифГчш пухлини 104

3. МезенхГмальш пухлини 104

   1. Пухлини м’яких тканин 104

   2. Первинн! пухлини кГсток 105

4. Пухлини з меланшпродукуючо! тканини 106

Загальш реакцГ! органГзму на ушкодження 106

1. Стрес 106

2. Шок 107

3. Колапс 110

4. Кома, !! види 111

Алерпя 113

1. Алерпчш реакцп негайного типу 115

2. Алерпчш реакцГ! сповшьненого типу 115

Роздт 4. Опорно-руховий апарат (процес руху) 116

Ос! та площини тша людини 116

Вчення про кГстки та !х з’еднання (остеолопя i артросиндесмолопя)... 117

Загальш дан! остеолог!!' та артросиндесмологГ! 117

Скелет голови. Череп 122

1. КГстки мозкового черепа 123

2. КГстки лицевого черепа 129

664

3. З’еднання к!сток черепа 132

4. Череп у ц!лому 132

5. В!ков! та статев! особливост! черепа 137

Скелет тулуба 138

1. Хребетний стовп 138

   1. Будова хребщв 138

   2. Види з’еднань м!ж хребцями 141

   3. Хребет у щлому 142

2. Грудна кл!тка 143

   1. Ребра 143

   2. Груднина 144

   3. З’еднання к!сток грудно! кл!тки 144

   4. Грудна кл!тка в щлому 145

Скелет верхньо! кшщвки 146

З’еднання к!сток верхньо! кшщвки 146

1. Истки плечового пояса та !х з’еднання 146

2. К!стки вшьно! верхньо! кшщвки та !х з’еднання 147

Скелет нижньо! кшщвки 152

З’еднання к!сток нижньо! шнщвки 152

1. К!стки тазового пояса та !х з’еднання 152

2. Таз у щлому 154

3. К!стки вшьно! нижньо! кшщвки та !х з’еднання 155

Загальн! питания анатом!! та ф!з!олог!! м’язово! системи людини 160

Загальна м!олог!я 160

Ф!з!олог!я м’яз!в 162

1. Загальна характеристика збудливих тканин 162

2. Основш властивост! м’яз!в 163

3. Ф!з!олог!чн! особливост! гладких та посмугованих м’яз!в 165

4. Робота м’яз!в. М’язова втома 166

5. Значения ф!зичного тренування 167

М’язи та фасц!! частин тша 168

М’язи та фасц!! голови 168

М’язи та фасц!! ши! 170

Топографо-анатом!чн! утвори ши! 172

М’язи та фасц!! тулуба 173

1. М’язи та фасц!! спини 173

2. М’язи та фасц!! грудей 175

3. М’язи та фасц!! живота 177

4. Топограф!я передньо! стшки живота 178

М’язи ! фасц!! верхньо! кшщвки 179

1. М’язи плечового пояса 179

2. М’язи вшьно! верхньо! кшщвки 180

3. Фасц!! верхньо! кшщвки 182

М’язи ! фасц!! нихньо! кшщвки 184

1. М’язи тазового пояса 184

665

2. М’язи вшьно! нижньо! кшщвки 186

3. ФасцГ! нижньо! кшщвки 188

4. Топограф1я нижньо! кшщвки 189

Особливост будови опорно-рухового апарату людини,

що пов’язаш з вертикальним положениям тша 190

Патолопя опорно-рухового апарату 190

Травматичш ушкодження опорно-рухового апарату 190

1. Переломи шсток 190

2. Несправжнш суглоб 191

3. Вивихи 191

4. Травматичш ушкодження м’яз1в 192

Захворювання опорно-рухового апарату 192

1. Уроджеш деформацГ! 192

2. Вади постави. Сколюз 193

3. Остеопороз. Остеопешчш стани 195

4. Остеохондроз 196

Розд1л 5. Анатомо-ф1зюлопчн1 аспекти саморегуляцИ'

функцш оргашзму 197

Нервов! мехашзми ф1зюлопчно! регуляцГ! 197

Збудження i гальмування у центральнш нервовш систем! 197

Нервовий центр i його властивост! 199

Рефлекс як акт нервово! дГяльност 200

Функщональна анатом1я нервово! системи 202

Спинний мозок 203

1. Будова спинного мозку 203

2. ФункцГ! спинного мозку 205

Головний мозок 207

1. Довгастий мозок 209

2. Заднш мозок 210

   1. М1ст 210

   2. Мозочок 210

3. Перешийок ромбопод1бного мозку 212

4. Четвертий шлуночок 212

5. Середнш мозок 213

6. Пром1жний мозок 214

   1. Будова пром1жного мозку 214

   2. Ф1зюлопя пром1жного мозку 217

7. Ретикулярна формащя 218

8. Кшцевий мозок 219

   1. Кора швкуль великого мозку 223

   2. Нюховий мозок 226

   3. Базальш ядра 226

   4. Б1чш шлуночки 227

   5. Бша речовина швкуль 228

   6. Спинномозкова рщина: загальш даш, практичне значения .... 228

666

Провгдш шляхи головного та спинного мозку 229

1. Чутлив! (висхгдш) шляхи 229

2. Рухов! шляхи 231

Оболонки головного мозку 232

Кровопостачання головного та спинного мозку 234

Кора великих швкуль i вища нервова дГяльнГсть 234

Поняття про умовш та безумовш рефлекси 235

Функцюнальна анатомГя перифершно! нервово! системи 237

Спинномозков! нерви 237

1. Задш гГлки 238

2. Передш гГлки 238

   1. Шийне сплетения 238

   2. Плечове сплетения 238

   3. Поперекове сплетения 241

   4. Крижове сплетения 242

Черепномозков! нерви 242

Автономна частина перифершно! нервово! системи 247

АнатомГчна будова автономно! частини перифершно!

нервово! системи 248

1. Симпатична частина 248

2. Парасимпатична частина 249

ФГзюлопя автономно! частини перифершно! нервово! системи 251

Загальш питания анатомГ! та фГзюлогГ! сенсорних систем 252

Шшра (орган вГдчуття дотику, температури та болю) 254

1. Загальна характеристика шшри 254

2. ПохГдш шшри 255

3. ФункцГ! шшри 256

Орган зору 258

1. Око та його додатковГ структури 258

2. ФГзюлопя зорово! сенсорно! системи 261

   1. Оптична система ока 262

   2. Зшичш реакцГ! 264

   3. Гострота зору 265

   4. Сприйняття кольору 265

   5. Адаптащя ока 266

Присшково-завитковий орган 267

1. Будова органа слуху 267

2. ФГзюлопя слухового аналГзатора 270

3. ВГдчуття положения та руху тша (аналГзатор рГвноваги) 271

Орган нюху 272

Орган смаку 272

Залози внутршньо! секрецГ! та !х патолопя 273

Загальна уява про ендокриннГ залози. Гормони.

Гормональна регулящя 273

667

Причини та механ!зми розлад!в ендокринно! регуляц!! 276

Щитопод!бна залоза 276

1. Будова та функц!! щитопод!бно! залози 276

2. Захворювання щитопод!бно! залози 278

   1. Дифузний токсичний зоб 278

   2. Г!потиреоз 279

   3. Ендем!чний зоб 280

   4. Спорадичний зоб 281

Прищитопод!бн! залози 281

Ендокринна частина шдшлунково! залози 282

1. Гормони шдшлунково! залози 282

2. Цукровий д!абет 283

Наднирков! залози 286

1. Будова та функц!! надниркових залоз 286

2. Хрошчна недостатшсть кори надниркових залоз

(хвороба Адд!сона) 288

Вилочкова залоза 289

Статев! залози 291

Парагангл!! 292

Г!поф!з 292

1. Будова та функц!! г!поф!за 292

2. Патолог!я аденог!поф!за 294

   1. Акромегал!я 294

   2. Пгантизм 295

   3. Г!поф!зарний нашзм (г!поф!зарна карликов!сть) 296

   4. Хвороба 1ценко-Кушинга 296

3. Патолог!я нейрог!поф!за 297

   1. Нецукровий д!абет 297

Еп!ф!з 297

Роздш 6. Система кров! 299

Плазма кров! 299

Ф!зико-х!м!чн! властивост! кров! 300

1. Осмотичний тиск кров! 300

2. Реакц!я кров! 301

3. Густина та в’язк!сть кров! 301

Функц!! кров! 301

Транспорт газ!в кров’ю 302

1. Характеристика еритроцит!в 302

2. Методика шдрахунку еритроцит!в у камер! Горяева 303

3. Гемоглоб!н 304

4. Методика визначення гемоглобшу за допомогою

гемометра Сал! 304

5. Швидшсть ос!дання еритроцит!в. Методика визначення 305

Захисн! функц!! кров! 306

1. Характеристика лейкоцит!в 306

668

2. Методика шдрахунку лейкоцитГв 307

3. Фагоцитоз 307

4. 1муштет 308

Гемостаз 310

1. Характеристика тромбоцитГв 310

2. Згортальна система кров1 310

3. Протизгортальна система кров1 311

Гомеостаз 312

Групи кров1 312

Система АВО 312

Резус-фактор. Резус-конфл1кт 313

Переливания кров1 314

1. Загальш принципи переливания кров1 314

2. Методики визначення груп кров1 315

   1. Методика визначення груп кров1 в систем! АВО

за стандартними сироватками 315

2. Методика визначення груп кров1 в систем! АВО

за цол1клональними антитшами 315

3. Методика визначення групи кров1 за системою СДЕ

(резус-фактор) проб1рковим методом 315

4. Методика визначення шдивГцуально! сумкност кров1 316

Патолопя системи кров1 316

Юльшсш змши кров1 316

1. АнемГ! 317

   1. АнемГ! внаслщок крововтрати (постгеморапчш) 317

   2. АнемГ! внаслщок порушеного кровотворення 318

   3. АнемГ! внаслщок шдвищеного кроворуйнування

(гемол1тичн1) 319

2. Пухлини системи кров1 або гемобластози 319

   1. Лейкози 319

   2. Л1мфоми 320

3. ТромбоцитопенГ! та тромбоцитопатГ! 321

Розд1л 7. Процес кровооб1гу та Л1мфооб1гу. Його патолопя 322

Загальш питания анатомГ! та ф1зюлогГ! серцево-судинно! системи 322

Серце: будова, топограф1я 323

1. Будова стшки серця. Камери серця 323

2. Проекщя серця на передню стшку грудно! порожнини 326

3. Судини серця 326

Велике i мале кола кровообГгу 326

Робота серця 327

1. Фази серцево! д1яльност1 327

2. Тони серця 328

3. Верх1вковий поштовх 329

4. Частота серцевих скорочень 329

5. Систол1чний та хвилинний об’ем серця 330

669

6. Основш властивосп серцевого м’яза 330

   1. Автоматизм 331

   2. Провгднкть. Провгдна система серця 331

   3. Рефрактернкть 332

7. Електричш явища в серщ 332

8. Регулящя серцево! дГяльностГ 334

Судини малого кола кровообГгу 335

Судини великого кола кровообГгу 335

1. Аорта 335

   1. ГГлки дуги аорти 335

   2. ГГлки низхгдно! частини аорти 340

2. Вени великого кола кровообГгу 348

   1. Система верхньо! порожнисто! вени 348

   2. Система нижньо! порожнисто! вени 349

   3. Система ворино! вени 350

   4. Каво-кавальш та порто-кавальш анастомози 350

Методи зупинки кровотеч 352

Особливосп кровообГгу плода 353

ФГзюлопя кровоносних судин 354

1. Основш принципи гемодинамжи 354

2. АртерГальний тиск кровь Методи вимГрювання 354

3. АртерГальний пульс 356

4. КровообГг 357

   1. Кровообк у кашлярах 357

   2. Рух кров! по венах 358

5. Регулящя кровообГгу 359

   1. 1ннерващя судин 359

   2. Судиноруховий центр 359

   3. Рефлекторна регулящя судинного тонусу 360

   4. Вплив пращ на серцево-судинну систему 360

   5. Гуморальш впливи на судини 361

Функцюнальна анатомГя лГмфатично! та Гмунно! систем 362

ЛГмфатичш судини 362

Л1мфо!дш органи 363

ЛГмфатичш судини та вузли окремих дшянок тша 365

1. ЛГмфатичш судини та вузли нижньо! кшщвки 365

2. ЛГмфатичш судини та вузли таза 365

3. ЛГмфатичш судини та вузли черевно! порожнини 365

4. ЛГмфатичш судини та вузли грудно! порожнини 366

5. ЛГмфатичш судини та вузли верхньо! кшщвки 366

6. ЛГмфатичш судини та вузли голови та ши! 367

Захворювання серцево-судинно! системи 367

Поняття про артерГальну гшо- та гшертензш 367

Ппертошчна хвороба 368

Атеросклероз 371

670

1шем!чна хвороба серця 373

1. Гостра !шем!чна хвороба серця (!нфаркт мюкарда) 373

2. Хрошчна !шем!чна хвороба серця 375

Вади серця 376

Серцева недостатшсть 377

1. Гостра недостатшсть кровооб!гу 378

2. Хрошчна недостатшсть кровооб!гу 378

Тампонада серця 380

Варикозне розширення вен нижшх к!нц!вок 380

Роздт 8. Процес дихання та його патолопя 382

Вчення про нутрощ! - спланхнолопя 382

Анатом!я оргашв дихання 382

Н!с 383

1. Зовшшнш н!с 383

2. Порожнина носа 383

Гортань 384

Трахея 385

Головн! бронхи 385

Леген! 385

1. Бронх!альне дерево 386

2. Альвеолярне дерево 387

Плевра 388

Меж! плевральних м!шк!в ! легень 388

Середостшня 389

Ф!з!олог!я дихання 389

Процес дихання 389

Вентилящя легень 390

1. Мехашзм вдиху та видиху 390

2. Мехашзм першого вдиху новонароджено! дитини 391

3. Тиск у плевральшй порожнин! 391

4. Регулящя дихання 391

Легенев! об’еми ! життев! емност! легень 392

Дихання за р!зних умов 394

1. Дихання при ф!зичному навантаженн! 394

2. Дихання при зниженому атмосферному тиску 394

3. Дихання при шдвищеному атмосферному тиску 395

4. Штучне дихання 395

Захворювання оргашв дихально! системи 395

Розлади зовшшнього дихання 395

Ришт 398

Гайморит 399

Ларинпт 399

Трахе!т 400

671

Бронх1т 401

1. Гострий бронх1т 401

2. Хрошчний бронх1т 401

Бронхоектатична хвороба 402

Пневмошя 403

1. Гостр1 пневмонГ! 403

2. Хрошчш пневмонГ! 404

Емф1зема легень 405

Рак легень 406

Плеврит 406

Пневмоторакс 407

Дихальна недостатнГсть 408

Ппокая 409

Вплив куршня на функцГ! дихально! системи 411

Розд1л 9. Процес живлення та його патолопя 412

Анатом1я та ф1зюлопя оргашв травления 413

Ротова порожнина 413

1. Присшок та власне порожнина рота 413

2. Язик 414

3. Зуби 415

4. Слинш залози 416

5. Змша !ж1 у порожниш рота 417

Глотка 419

Стравохщ 420

Черевна порожнина та порожнина очеревини 421

Шлунок 423

1. Будова шлунка 423

2. Травления в шлунку 425

   1. Склад i властивост! шлункового соку. Методи вивчення ..425

   2. Регулящя видшення шлункового соку 426

   3. Моторна функщя шлунка 427

Печшка 428

Жовчний м1хур 431

Пщшлункова залоза 432

Тонка кишка 433

1. ВГдцши тонко! кишки 433

2. Травления у дванадцятипалш кишщ 434

   1. Склад, властивостГ, регулящя видшення

шдшлункового соку 434

2. Жовч. Процеси жовчоутворення та жовчовидшення 435

1. Травления у тонкш кишщ 437

   1. Кишкова секрещя 437

   2. Всмоктування 437

   3. Моторика тонко! кишки 439

672

Товста кишка 440

1. В!дд!ли товсто! кишки 440

2. Травления в товст!й кишц! 442

3. Акт дефекац!! 443

4. Поняття про шлункове та дуоденальне зондування,

гастроскоп!ю, ректороманоскоп!ю ! копрограму 443

Обм!н речовин ! енерг!!. Терморегуляц!я 443

Обм!н б!лк!в 444

Обм!н вуглевод!в 446

Обм!н жир!в 447

Обм!н енерг!! 448

1. Основний обм!н 448

2. Загальний обм!н 449

3. Регуляц!я обм!ну енерг!! 449

Температура т!ла та 1! регуляц!я 449

1. Х!м!чна терморегуляц!я 450

2. Ф!зична терморегуляц!я 451

3. Центр терморегуляци 452

Розлади терморегуляци 452

1. Гарячка 452

2. Г!пертерм!я 454

3. Г!потерм!я 455

В!там!ни та !х ф!з!олог!чне значения 455

Патолог!я травно! системи 458

Основш кл!н!чн! прояви захворювань орган!в травления 458

Патолог!я порожнини рота 460

1. Анпна 461

2. Стоматит 462

3. Фаринпт 463

Патолог!я стравоходу 464

1. Функцюнальш розлади 464

2. Езофаг!т 465

3. Рак стравоходу 466

Патолог!я шлунка 466

1. Порушення функцш шлунка 466

2. Гастрит 467

3. Виразкова хвороба 469

4. Рак шлунка 471

Патолог!я печшки 472

1. Недостатшсть печшки 472

2. Гепатоз 473

3. Гепатит 474

   1. В!русн! гепатити 475

   2. Алкогольний гепатит 476

4. Цироз печшки 477

5. Рак печшки 478

673

Патолопя жовчного мГхура та жовчних шляхГв 478

1. ДискшезГя жовчовивгдних шляхГв 478

2. Жовтяниця 478

3. Жовчнокам’яна хвороба 480

4. Холецистит i холанпт 481

Патолопя шдшлунково!' залози 481

1. Панкреатит 482

2. Рак шдшлунково! залози 482

Розлади кишкового травления 483

Захворювання кишечника 483

1. Ентерит 484

2. Кишкова непрохгдшсть 484

3. КолГт 486

   1. Гострий коли 486

   2. ХронГчний коли 487

   3. НеспецифГчний виразковий коли 488

4. Апендицит 489

5. Геморой 490

6. Рак прямо! кишки 490

Дисбактерюз 491

Перитошт 491

Роздт 10. Процес сечовидшення та його патолопя 494

АнатомГя та фГзюлопя сечових органГв 494

Макро- та мжроскошчна будова нирки 494

Мехашзм сечоутворення 497

1. Фшьтращя 497

2. РеабсорбцГя 498

3. СекрецГя 498

Регулящя дГяльностГ нирок 498

1. Нервова регулящя 498

2. Гуморальна регулящя 499

СечовГд 499

Сечовий мГхур 500

Сеча. Юльюсний i яшсний склад нормально! сеч! 502

Патолопя нирок та сечового мГхура 504

Склад патолопчно! сеч! 504

1. Юльшсш змши сеч! 504

2. Яюсш змши сеч! 504

Функщональш розлади сечовипускання 506

Енурез 506

Захворювання нирок 507

1. ГломерулопатГ! 508

   1. Гломерулонефрит 508

2. ТубулопатГ! 509

   1. Гостра недостатнГсть нирок 509

674

3. Шелонефрит 510

4. Сечокам’яна хвороба 511

5. Хрошчна недостатнГсть нирок 512

6. Рак нирок 513

Захворювання сечового м1хура 513

1. Цистит 513

2. Рак сечового м1хура 514

Розд1л 11. Процес репродукци 515

Анатом1я статевих оргашв 515

Чолов1ч1 статев1 органи 515

1. Яечко 515

2. С1м’явиносна протока 516

3. С1м’яш м1хурщ 516

4. Передм1хурова залоза 516

5. Бульбоуретральш залози 516

6. С1м’яний канатик 517

7. Калитка 517

8. Статевий член. Чолов1чий сеч1вник 517

Жшоч1 статев1 органи 518

1. Яечник 518

2. Маткова труба 519

3. Матка 520

4. П1хва 521

5. Жшоча сором1тна дшянка 522

6. КлГтор 523

7. Жшочий сеч1вник 524

Промежина 524

Статев1 кл1тини 524

1. Сперматозо'ди. Сперма 524

2. Яйцекштина 525

Статевий цикл жшки 525

СтадП' розмноження 526

Статеве дозрГвання 526

Статев1 мотиващ!' та !х реал1зац1я 527

1. Статев1 реакцГ! у чоловшв 527

2. Статев1 реакцГ! у ж1нок 528

3. Ф1зюлопя статевого акту 528

ЗаплГднення 529

Ваптшсть 529

Пологи 529

Лактащя 530

Патолопя репродуктивно! системи 530

Позаматкова ваптшсть 530

675

Безпл!дн!сть 532

1. Ж!ноча безпл!дн!сть 532

2. Чолов!ча безпл!дн!сть 533

Простатит 534

Крипторх!зм 534

Роздт 12. Анатомо-ф1зюлопчш аспекти вишоУ нервовоУ

(псих!чноУ) д1яльност1 535

Типи вищо! нервово! д!яльност! 535

Перша та друга сигнальн! системи 535

Форми псих!чно! д!яльност! 536

1. Мова 536

2. Пам’ять 537

3. Св!дома повед!нка 537

4. Св!дом!сть та п!дсв!дом!сть 538

5. Сон 538

Зв’язок псих!чно! д!яльност! та соматичного стану оргашзму 539

Додаток 541

Тлумачний словник основних медичних термов 585

Використана л1тература 661

676

Колектив aBTOpiB висловлюе щиру подяку ректору Терношльсько! державно! медичноТ академГ! iM. 1.Я. Горбачевського, заслуженому дГячевГ науки i технГки УкраТ’ни, доктору медичних наук, професору Ковальчуку Леошду Якимовичу, колективам видавництва “Укрмедкнига”, кафедр нормально! анатомГ!, патологГчно! анатомГ!, нормально! фГзюлогГ!, гютологп Терношльсько! державно! медично! академГ! Гм. 1.Я. Горбачевського та колективу Чортшвського державного медичного коледжу за сшвпрацю та допомогу в написанш та виданш даного тдручника

Бензар 1рина Микола*1вна

кандидат мед. наук, Maridp клшжи шпитально! xipyprii ТернотльськоТ державно! медичноТ академп.

Бмик Любомир Степанович

заслужений лiкap УкраТни, кандидат мед. наук, директор Чортювського державного медичного коледжу.

Боймиструк 1гор 1ванович

acпipaнт кафедри нормально! анатомп ТернотльськоТ державно! медичноТ aкaдемiТ.

я

Волков

Костянтин

Степанович

доктор бюл. наук, професор, зав. кафедри псто- лoriТ та ембрюлоп!

ТернотльськоТ державно! медичноТ академи.

Волошин

Володимир

Дмитрович

кандидат мед. наук, доцент кафедри нормально!' анатомп ТернотльськоТ державно! медичноТ академп.

Головата Тетяна Кирил1вна

асистент кафедри патолопчно! aнaтoмiТ з курсом судовоТ медицини ТернотльськоТ державно! медичноТ академи.

Гомон Вшентш Олександрович

кандидат мед. наук, доцент кафедри нормально! анатомп Тернотльсько! державно! медично! академи.

Микула Микола Михайлович

кандидат мед. наук, асистент кафедри патолопчно! фГзюлогп Тернотльсько! державно! медично! академи.

Солоденко

Там1ла

Анатолпвна

викладач анатомп 1-о! категорп Чортивського державного медичного коледжу.

Луцик Алла Володимир1вна

кандидат мед. наук, доцент кафедри нормально! ф1зюлогп Тернотльсько! державно! медично! академи.

Микула Неошла Харитошвна

кандидат мед. наук, доцент кафедри нормально! анатомп Тернотльсько! державно! медично! академи.

Федонюк Лариса Ярослав1вна

асистент кафедри пстологГ! та ембрюлогп Тернотльсько! державно! медично! академГ!.

Федонюк Ярослав 1ванович

доктор мед. наук, професор, заслужений дГяч науки i техшки Укра!ни, професор кафедри нормально! анатомп Тернотльсько! державно! медично! академГ!.

За редакщею ФЕДОНЮКА Ярослава 1вановича, Б1ЛИКА Любомира Степановича, МИКУЛИ Неошли Харитошвни

АНАТОМ1Я ТА Ф1З1ОЛОГ1Я З ПАТОЛОГ16Ю

Пщписано до друку 3.09.2001. Формат 70X100/ 16. Патр офсетний №1. Гарштура Antigua.

Друк офсетний. Ум.др.арк. 55,25. Обл.-вид. арк. 44,88. Наклад 5000. Зам. № 95.

Оригшал-макет подготовлено у в1дд1л1 комп'ютерноТ верстки видавництва “Укрмедкнига”

Тернотльськот державнот медичнот академп !м. 1.Я. Горбачевського. Майдан Вол!, 1, м. Терношль, 46001, Укратна.

Надруковано у друкарш видавництва “Укрмедкнига” Тернотльськот державнот медичнот академп !м. 1.Я. Горбачевського. Майдан Вол!, 1, м. Тернотль, 46001, Укратна.

Свщоцтво про внесения до державного реестру суб'екив видавничот справи ДК № 348 вщ 02.03.2001 р.

Вщповщальна за випуск Лггературний редактор Техшчний редактор Коректор

Оформления обкладинки Комп'ютерна верстка

Неошла Микула Лариса Нал1жита Св1тлана Сисюк Людмила Лаб1вська Павло Кушик Св1тлана Левченко