рухова шнерващя. КГлькГсть веретен у м’яз! залежить вГд його функцп: чим точшший рух виконуе м’яз, тим бшьшою е i'x кГлькГсть.

Нервово-сухожилковГ веретена, сухожилковГ органи ГольджГ (рецептори розтягнення) - це веретеноподГбш капсульоваш структури, що розташовуються в дшянщ з’еднання волокон посмугованих м’язГв з колагеновими волокнами сухожилшв. Вони е механорецепторами, як! сприймають взаемне змщення колагенових волокон Г змшу !'хнього положения щодо оточуючих тканин.

Мiжнеироннi синапси — спещалГзоваш контакти нервових клГтин, що проводять Гмпульси в одному напрямку. За морфологГчними ознаками серед них розрГзняють: 1) аксосоматичш синапси (термГнальнГ гГлки аксона першого нейрона закГнчуються на тГл! другого); 2) аксодендритш синапси (термГнальнГ гГлки аксона першого нейрона вступають у синаптичний зв’язок з дендритом другого); 3) ак- соаксонш синапси (термГнальнГ гГлки аксона одного нейрона закГнчуються на аксош другого).

За морфо-функщональними ознаками синапси подшяються на хГмГчш (мГхур- цевГ) та електричнГ, якГ характеризуються щшьним приляганням плазмолеми двох нейроцитГв (переважно !'х дендритГв або тГл). ХГмГчш синапси можуть бути збуджувальними або гальмГвними.

Орган. Система орган1в. Орган13м

1. Загальш поняття про органи, lx системи та оргашзм у цшому

Тканини, поеднуючись мГж собою, утворюють органи. Орган е цГлГсним анатомГчним утвором, який мае певш, притаманнГ лише йому форму, будову, функцГю, розвиток Г положения в органГзмГ. До складу одного органа входить, як правило, декшька тканин. Одна з них виконуе основну функцГю (наприклад, м’язова - в скелетнш мускулатур!), а шшГ - додатковГ функцп (наприклад, сполучна тканина - в м’язах).

Основну тканину, яка забезпечуе функцГю органа, називають паренхГмою, а сполучну тканину, яка покривае його ззовш Г пронизуе в рГзних напрямках - стромою. В стромГ проходять судини Г нерви, що живлять орган. До паренхГма- тозних органГв належать легеш, печшка, нирки, селезшка та Гн. ВирГзняють також порожнистГ органи, наприклад, шлунок, тонка Г товста кишка, сечовий мГхур та Гн. 1хш стГнки побудованГ з рГзних тканин.

Для виконання ряду функцГй одного органа замало, тому виникають комп- лекси органГв - системи. Система органГв - це сукупшсть однорГдних органГв, якГ подГбш за будовою, функцГею, розвитком. Наприклад, шсткова система, м’язова система, травна система тощо. ВидГляють також апарати органГв.

Апарат органГв - це органи, якГ виконують сшльну функцГю, але мають рГзне походження (опорно-руховий апарат, ендокринний апарат).

54

УсГ системи та апарати органГв взаемопов’язаш Г об’еднаш в едине цше - оргашзм.

Оргашзм - це окрема жива Гстота, яка розглядаеться як цшсна бюлопчна система, що складаеться Гз взаемозалежних елементГв.

В органГзмГ людини розрГзняють так! системи Г апарати органГв:

1. Опорно-руховий апарат - забезпечуе опору, захист Г перемщення тша та його частин у простор!.

2. Травна система забезпечуе функцГю перетравлювання Г всмоктування речовин, що надходять в оргашзм ззовш, та виведення Гз органГзму неперетрав- лених залишкГв.

3. Дихальна система забезпечуе обмш газГв мГж кров’ю Г зовшшшм середовищем.

4. ВидГльна система забезпечуе виведення з органГзму вГдпрацьованих продуктГв.

5. Статева система слугуе для збереження виду.

6. Кровоносна система об’еднуе серце Г судини, в яких кров циркулюе по всьому тшу.

7. ЛГмфатична система - система трубок, по яких з органГв Г тканин лГмфа тече в напрямку до вен.

8. Система органГв чуття сприймае подразнення з зовшшнього та внутрш- нього середовища.

9. Система органГв (залоз) внутршньо! секрецп - забезпечуе хГмГчний зв’язок Г регуляцГю всГх процесГв в органГзмГ.

10. Нервова система забезпечуе зв’язок органГв Г систем мГж собою та Гз зовшшшм середовищем.

2. Зв’язок оргашзму 1з довкшлям

Оргашзм - це жива бюлопчна цшсна система, яка мае здатшсть до самовГдтворення, саморозвитку Г самокерування. Ця цшсшсть забезпечуеться наступними факторами: 1) структурним об’еднанням усГх частин органГзму (клГтин, тканин, органГв, рГдин та Гн.); 2) взаемозв’язком мГж усГма частинами органГзму за допомогою: а) рГдин, що циркулюють у його судинах, порожнинах Г просторах (гуморальний зв’язок, лат. humor - родина), б) нервово! системи, яка регулюе ус! процеси в органГзмГ (нервова регуляшя).

Таким чином, цшсшсть органГзму, по-перше, досягаеться завдяки дГяльностГ нервово! системи, яка пронизуе сво!ми розгалуженнями всГ органи та тканини тша Г е матерГальним анатомГчним субстратом об’еднання (штеграцп) органГзму в едине цГле разом Гз гуморальним зв’язком.

По-друге, цшсшсть органГзму полягае в едносп вегетативних (рослинних) та анГмальних (тваринних) процесГв у ньому. АнГмальнГ нерви шнервують

55