7.1. Поняття “співбесіда” (“інтерв'ю”)

Перш ніж ви почуєте фразу: “Ви нам подобаєтесь. Ми хотіли б узяти Вас на роботу”, ви повинні почути другу за вагомістю фразу: “Ми запрошуємо Вас на співбесіду”.

Іншими словами, вас не візьмуть на більш-менш гарну роботу, доки не проведуть інтерв'ю (співбесіду) і не переконаються після нього, що ви – найкращий кандидат на дане вакантне місце.

Інтерв’ю – це співбесіда, яка проводиться між кандидатом і роботодавцем або його представником з приводу влаштування на роботу, це ваш шанс показати представнику фірми, що ті навички і досвід, які зацікавили його у вашому резюме, належать дійсно обдарованому, ініціативному та цілеспрямованому працівнику, який виявиться цінним придбанням для будь-якої фірми.

І хоча ваша манера поведінки під час інтерв'ю – це лише один з декількох факторів, які, зрештою, вплинуть на рішення про прийом на роботу, саме співбесіда є одним із головних моментів, які сприяють вашому влаштуванню на вакантну роботу.

Основна рекомендація полягає в тому, що вам необхідно як слід підготуватися до продажу самого себе в процесі співбесіди. Своїм зовнішнім виглядом, манерами і відповідями на питання ви повинні переконати інтерв'юєра в тому, що ви володієте навичками й особистісними якостями, які необхідні для успішної роботи саме на цій посаді.

Природно, одні люди краще, ніж інші, здатні продавати самих себе. Більш того, деякі люди, крім простої здатності продати себе, володіють хистом “хамелеона”, що дозволяє їм під час інтерв'ю справляти потрібне враження про себе. Вони відразу ж визначають напрямок відносин і роботи в конкретній фірмі і поводяться відповідним чином. Після невеликої практики і набуття деякого досвіду можна навчитися створювати бажане враження про себе під час інтерв'ю під час прийому на роботу.

Чим більше ви розів'єте в собі здатність спеціально пристосовуватись до тих критеріїв, за якими, можливо, інтерв'юер позитивно оцінює кандидатів, тим більше пропозицій ви отримаєте. Однак у деяких ситуаціях ви можете виявитися не зовсім придатним кандидатом - не тому, що з вами щось не все гаразд, а просто через те, що ваші психофізичні характеристики не відповідають вимогам посади або фірми, або не співпадають з уявою роботодавця про людину, яка мала б там працювати. Наприклад, потрібен працівник, якого не лякають стислі і жорсткі строки виконання завдання, більш того, він одержує від цього задоволення, тоді як вас це не особливо втішає. Навіть якщо ви зможете підшукати собі роль “ідеального” кандидата і виконати її, малоймовірно, що, отримавши місце, про яке ви мріяли, ви станете щасливим. Іншими словами, як би не важливо було “продати себе”, завжди краще бути щирим, ніж демонструвати себе в ролі, яку ви здатні “зіграти” під час інтерв'ю, але яка буде для вас згодом обтяжливою. Тож на самому початку пошуків роботи треба встановити відповідні цілі і ретельно відібрати відповідні фірми. Тоді, отримавши запрошення на співбесіду, ви будете небезпідставно впевнені в тому, що і посада, і фірма вам підходять.

На інтерв'ю з приводу прийому на роботу ви завжди повинні йти з чітким уявленням про те, чого ви сподіваєтесь досягти. На перший погляд, це здається досить легким. Насправді проблема полягає в самій природі процесу інтерв'ювання. З погляду роботодавця, інтерв'ю підрозділяється на різні категорії в залежності від того, чого бажає досягти сам роботодавець.

Виділяють три види інтерв’ю в працевлаштуванні:

• попереднє інтерв'ю;

• відбіркове інтерв'ю (рішення про прийом на роботу);

• підтверджуюче інтерв'ю.

Метою попереднього інтерв'ю є звуження широкого кола можливих кандидатів до невеликого списку найбільш ймовірних. У великих фірмах попередні інтерв'ю проводяться силами працівників відділу кадрів. У менших фірмах попереднє інтерв'ю може проводити асистент того працівника, який потім прийме остаточне рішення, але найчастіше цю першу зустріч з кандидатом проводить сам роботодавець. Незалежно від того, хто проводить інтерв'ю – ваша стратегія під час попереднього інтерв'ю повинна зосереджуватися на одній головній меті: залишитися в “середині” і пройти до наступного туру відбору кандидатів. У даній ситуації поки що не варто думати про те, чи отримаєте ви пропозицію: рухайтеся поступово, крок за кроком. Працівники, які проводять попереднє інтерв'ю, у першу чергу цікавляться тим, наскільки ваші професійні навички й уміння відповідають критеріям, установленим для конкретного вакантного місця. Інший ключовий момент – наскільки добре ви “впишитеся” в фірму і наскільки ви цілеспрямовані – не буде грати визначної ролі на попередньому інтерв'ю. Тому на першій стадії інтерв'ю вам не варто сильно вболівати за ці два критерії, хіба що вас визнають однозначно невідповідним для цієї роботи.

Під час попереднього інтерв'ю ви обов'язково повинні:

• зуміти навести конкретні приклади, що підтвердять інформацію, викладену у вашому резюме;

• зуміти чітко, стисло і переконливо викласти причину, з якої ви зацікавлені в даній роботі;

• зуміти відстояти будь-яке слабке місце у своєму резюме (хоча той факт, що ви допущені до попереднього інтерв'ю, скоріше говорить про відсутність яких-небудь очевидних недоліків у ваших даних);

• відповідати на питання прямо і відверто, щоб показати інтерв'юєру, що вам нічого приховувати;

• зібрати достатню інформацію про майбутню посаду, щоб краще уявляти собі суть роботи, саму фірму, її внутрішню культуру й особистість керівника чи працівника, від якого залежить остаточне рішення про прийом на роботу.

Коли співробітників, що здійснюють відбір кандидатів, попросили назвати одну якість (крім здатності і бажання працювати) та вказати, що вразило їх у кандидатах під час інтерв'ю, отримали такий цікавий перелік:

уміння спілкуватися – 38%,

ентузіазм – 24%,

щирість/чесність – 7%,

набутий досвід роботи і досягнення – 7%,

урівноваженість і впевненість у собі – 4%,

почуття гумору – 2%,

зоровий контакт – 2%,

підготовленість – 2%,

професіоналізм – 2%,

етикет і манери – 2%.

У процесі інтерв'ю ви повинні продемонструвати зразкову поведінку, навіть якщо співробітник, який проводить співбесіду, є представником середнього ланцюга фірми, має незначний вплив на рішення про прийом на роботу і не має знання специфіки пропонованої посади. Не кажіть і не робіть нічого, що виявило б вашу неповагу до співрозмовника чи нетерпіння.

Слід зазначити, що у нашій країні попередні інтерв’ю практично не проводяться. Співбесіда, яку часто влаштовують наші роботодавці, є об’єднанням двох видів інтерв’ю – попереднього та відбіркового. Тому в процесі підготовки до співбесіди враховуються рекомендації з обох видів співбесіди.

Одержавши запрошення на відбіркове інтерв'ю, ви можете впевнено констатувати, що ваші основні навички і якості вже не є головним чинником, який впливає на остаточне рішення: якби ваша кваліфікація виявилася недостатньою для даної посади, вам не довелося б спілкуватися зі співробітником, який приймає рішення про прийом на роботу. Отже, на другому етапі інтерв'ювання ваша стратегія повинна бути спрямована на демонстрацію того, що ви можете дати компанії, окрім своїх основних навичок та кваліфікаційних якостей. Все, що ви під час відбіркового інтерв'ю захочете продати понад запропонованого іншими кандидатами, буде плюсом до вашої вартості.

У переважній більшості випадків підтверджуюче інтерв'ю виявляється просто “протокольним” заходом. Співробітник, що приймає відповідне рішення, вже дійшов висновку, що ви – найкращий кандидат на дане місце, але, перш ніж остаточно зробити вам пропозицію, з міркувань ввічливості і субординації, запрошує вас відвідати його керівника.

Під час підтверджуючого інтерв'ю вже немає необхідності лізти зі шкіри, щоб продати себе. Просто постежте за своєю поведінкою і манерами і не робіть нічого такого, що б змусило присутніх здивовано дивитися на вас. Зберігайте обачливість і намагайтеся не виказувати свої думки.