- •Тема 2. Теорія поведінки споживача Типові задачі з рішеннями Кількісний підхід до аналізу корисності
- •Рішення:
- •4. Представимо функції попиту на товари X, y, z у вигляді таблиці, якщо 1 умов. Од. Корисності дорівнює 1 гр. Од.:
- •Рішення:
- •Порядковий підхід до аналізу корисності
- •Рішення:
- •1) Гранична корисність по «вертикалі» скрізь падає, 2) гранична корисність по «горизонталі» також падає. Вперше складена Карлом Менгером (Menger), називається «таблиця Менгера».
Рішення:
1. Оптимальну комбінацію благ (точка Е0) шукаємо, вирішуючи систему рівнянь:
2.
Виходячи із умови задачі U0
=
14 ∙ 14 = 196. Для любої точки даної функції
справедливо: 196 = XY, значить, рівняння
кривої байдужості буде мати вигляд:
.
3. а) Підвищення ціни на благо X змінить попередню систему рівнянь, рішення якої дасть нові значення оптимуму (точка Е1):
Сукупний ефект зміни ціни за Хіксом становитиме:
X = X1 – X0 = 3,5 – 14= –10,5;
Y = Y1 – Y0 = 14 – 14 = 0;
Сукупний ефект зміни ціни за Хіксом розкладемо на ефект заміни і ефект доходу, виходячи з того, що за Хіксом при розкладанні сукупного ефекту зберігається первісний рівень корисності. Для цього знайдемо координати точки дотику нової бюджетної лінії (точніше дотичної паралельної новій бюджетній лінії) з первісною кривою байдужості, виходячи з того, що в точці дотику обидві лінії мають однаковий нахил (точка Е2):
MRSXY
=
.
Таким чином, ефект заміни:
X = X2 – X0 = 7 – 14= –7;
Y = Y2 – Y0 = 28 – 14 = 14,
а ефект доходу:
X =X1 – X2 = 3,5 – 7 = –3,5;
Y = Y1 – Y2 = 14 – 28 = –14.
б) Сукупний ефект зміни ціни за Слуцьким буде таким же як і за Хіксом. Розкладемо сукупний ефект зміни ціни на ефект доходу и заміни. За підходом Слуцького, після зміни ціни товару споживач повинен мати можливість купити той же самий товарний набір. Відповідно, допоміжна бюджетна лінія повинна пройти через точку з координатами (X0; Y0).
При новій ціні блага Х він повинен мати у своєму розпорядженні 140 гр. од., а не 56. Рівняння нової бюджетної лінії має вигляд: 140 = 8X + 2Y. Ця лінія стане дотичною до певної кривої байдужості з більш високим рівнем корисності. Найдемо координати оптимуму (точка Е3):
X3
= 8,75 и Y3
= 35.
Таким чином, ефект заміни:
X = X3 – X0 = 8,75 – 14= –5,25;
Y = Y3 – Y0 = 35 – 14 = 21,
а ефект доходу:
X =X1 – X3 = 3,5 – 8,75 = –5,25;
Y = Y1 – Y3 = 14 – 35 = –21.
Якщо порівняти отримані результати з результатами розкладання за Хіксом, то із розрахунків видно, що вони чисельно не співпадають.
Рис. 1.3. Рівновага споживача. Ефект заміни і ефект доходу
4. Для покупки вихідної споживчої корзини при новій ціні блага X (РХ=8) індивіду необхідно мати бюджет: I = (814 + 214) = 140 гр. од., тоді компенсуюча зміна доходу (сума грошей для збереження добробуту індивіда після підвищення ціни) становитиме: (140 – 56) = 84.
Для визначення еквівалентної зміни доходу (максимальна сума грошей, яку споживач готов заплатити за недопущення підвищення ціни до цього підвищення) знайдемо координати точки дотику кривої байдужості U1 з прямою, паралельною вихідній бюджетній лінії. Оскільки корисність в точці E1, дорівнює U1 = 3,5×14 = 49, то для любої точки даної лінії справедливо: 49 = XY. Тоді на основі рівняння кривої байдужості U1 найдемо координати точки Е4:
При вихідних цінах такий набір благ можна купити при бюджеті I=(2 7 + 27)= 28 гр. од.
Еквівалентна зміна доходу дорівнює (56 – 28) = 28.
Різниця між компенсуючою і еквівалентною змінами доходу: 84 − 28 = 56.
В основу таблиці покладено наступні правила:
