Поточний контроль рівня знань студентів

Його завданням є перевірка студентами вивченого матеріалу, визначення ступеня його засвоєння, вироблення навчальних та дослідницьких навичок, формування вміння самостійної роботи з текстами та спроможності їх осмислення і інтерпретації; а також вироблення навичок письмової та усно самопрезентації.

Форми поточного контролю:

> присутність на лекції;

> контроль за систематичністю та активністю роботи на семінарських заняттях;

> контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання поза рамками аудиторних занять;

> - контроль за рівнем засвоєння та творчого опрацювання у вигляді практичної роботи.

Проміжний контроль рівня знань студентів здійснюється під час проведення модульних контрольних робіт.

Семестровий контроль проводиться за однією із таких форм: семестровий іспит, диференційований залік з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Форма проведення іспиту може бути різною - письмова, усна, тестова, письмово-усна (комбінована) тощо, вона затверджується кафедрою і відображається у робочій навчальній програмі дисципліни.

Під час семестрового контролю враховуються результати здачі усіх видів навчальної роботи згідно із структурою залікових кредитів.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Підсумковий контроль знань студентів Буде здійснено у І семестрі у формі заліку та у II семестрі у формі екзамену Умови допуску студента до заліку:

• відсутність заборгованості із модульної контрольної роботи;

• позитивні рейтингові бали за кожний змістовний модуль.

Підсумкова оцінка

За результатами вивчення всього курсу виставляється підсумкова оцінка, що розраховується як середньозважене всіх підсумкових оцінок за всі семестрові контролі (ПО - підсумкова оцінка)

За результатами кожного семестрового контролю студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується як сума оцінок з модулів та оцінки за залік або іспит.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СУЧАСНІ ФОРМИ ВИДОВИЩНОГО МИСТЕЦТВА» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Модульна контрольна робота №1

Варіант №1

1. Види і форми художніх видовищ.

2. Методика організації і проведення фестивалів.

3. Цілі, завдання і зміст шестя, як форми масового видовища.

Варіант №2

1. Розвиток традиційних видів і форм театралізованих заходів.

2. Класифікація фестивалів.

3. Використання механізмів перформенсу і хеппенінгу при проведенні масових корпоративних свят, в історичних реконструкціях, рекламі та політ технологіях.

Варіант №3

1. Нові форми художніх видовищ: молодіжні шоуОпрограми, дитячі свята на ігровій основі, регіональні програми і проекти, анімаційні програми і шоу, театралізовані ігрові програми, конкурсні атракціони.

2. Шоу-програми - основа сучасної молодіжної культури.

3. Маркетингові технології у підготовці та проведенні Дня міста.

Варіант №4

1. Закордонні фестивалі - комерційні проекти, розвиток туризму, анімаційний сервіс.

2. Особливості роботи режисера з військовими ритуалами та обрядами.

3. Сучасні тенденції розвитку молодіжних свят та видовищ закордоном та в Україні.

Варіант №5

1. Професійні дні та свята у сучасному календарі Україні.

2. Особливості режисури в умовах природного середовища.

3. Дитячі свята та видовища особливості підготовки та проведення.

Варіант №6

1. Характерні особливості організації корпоративних свят.

2. Особливості режисури вуличних заходів.

3. Ведучий шоу програми - ключовий елемент у режисурі.

Модульна контрольна робота №2

Варіант №1

1. Світлове обладнання: прожектори, світлові ефекти, сканери, стробоскопи.

2. Музичний шоу-бізнес на сучасному етапі.

3. Піротехнічні шоу, синхронізовані з музикою, «співаючі фонтани».

Варіант №2

1. Ультрафіолетові світильники, проекційне обладнання, прожектори архітектурного освітлення.

2. Сучасні технічні засоби і технології в роботі режисера театралізованих видовищ.

3. Особливості PR в шоу-бізнесІ.

Варіант №3

1. Сучасне мультимедійне шоу.

2. Досвід роботи над мультимедійним шоу в Україні та закордоном.

3. Особливості комунікацій у сфері шоу-бізнесу.

Варіант №4

1. Історичні та теоретико-методологічні передумови виникнення феномена «шоу бізнесу».

2. Стейджинг-послуги.

3. Лазерне-шоу, лазерна графіка, оригінальна лазерна сценографія.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ

ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Сучасні форми видовищного мистецтва»

Контроль знань є необхідним структурним компонентом процесу навчання який здійснюється різними методами. Він має місце на всіх етапах рроцесу навчання, але особливого значення набуває після вивчення якого-небудь розділу програми і завершення ступеня навчання. Суть перевірки результатів навчання полягає у виявленні рівня засвоєння знань учнями, який повинен відповідати освітньому стандарту з даної програми, даного предмету. Проте дидактичне поняття перевірки знань або контролю результатів навчання має значно більший обсяг в сучасній педагогіці. Контроль, перевірка результатів навчання трактується як педагогічна діагностика. Методи контролю це засоби діагностики, що дозволяють отримати дані поро успішність навчання, ефективність навчального процесу. Вони повинні забезпечити систематичну, повну точну й оперативну інформацію. Контроль у процесі навчання дозволяє визначити ступінь засвоєння знань, навичок, вмінь у відповідності з вимогами програми навчання і виставити оцінку.

Для успішної організації навчального процесу викладачі перевіряють та аналізують декілька факторів: якість засвоєння навчального матеріалу, інтенсивність накопиченого студентом соціального досвіду, засвоєння ним навичок взаємодії та рівень індивідуального розвитку студентів.

На практиці найчастіше використовують такі види контролю знань як поточний, рубіжний, підсумковий контроль.

Поточний контроль визначає рівень засвоєння матеріалу по конкретній темі навчальної дисципліни під час індивідуального опитування викладачем кожного студента окремо. Він здійснюється викладачем систематично протягом семестру під час проведення аудиторних занять і виконання студентом індивідуальних завдань, і має на меті перевірку рівня, обсягу, глибини і якості сприйняття та засвоєння матеріалу, що вивчається; ступеня відповідальності студентів та їх ставлення до навчання; визначення недоліків у знаннях і шляхів їх подолання. Форми та методика проведення поточного контролю і система оцінювання рівня знань визначаються цикловою комісією.

Рубіжний контроль визначає ступінь засвоєння матеріалу групою студентів по декільком темам курсу, які були розглянуті протягом певного періоду часу. Він передбачає виявлення опанування студентом матеріалу лекційного курсу та самостійної роботи і вміння застосовувати його для вирішення практичної ситуації і здійснюють у формі аудиторних контрольних робіт, тестування, колоквіуму, експрес-опитувань, написання рефератів та контрольних робіт.

Визначення якості засвоєння матеріалу навчальної дисципліни в цілому відбувається під час проведення підсумкового контролю.

Форма проведення підсумкового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання визначаються рішенням відповідної циклової комісії.

На підсумковий контроль допускаються тільки ті студенти які успішно виконали робочий навчальний план.

Екзамени та заліки складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

Залік (диференційований залік) — це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на семінарських заняттях) протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутності екзамену і зазвичай не передбачає обов'язкової присутності студентів на заліковому заході.

Екзамен — це вид підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться в період екзаменаційної сесії.

Під час проведення підсумкового контролю знань дедалі частіше використовують дидактичні тести, які становлять стандартизований комплект завдань щодо певного навчального матеріалу, за допомогою яких визначають рівень його опанування. Тести дають змогу об'єктивно оцінювати рівень опанування теоретичних знань практичних навичок та вмінь.

Тестові завдання містять запитання одиничного і множинного вибору різного рівня складності. Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються критерії оцінювання. Для кожного тестового завдання розроблена шкала оцінювання, яка надається викладачем на розгляд студентів до проведення тестового контролю.