- •Лекція Мета, зміст предмету. Історія розвитку обчислювальної техніки
- •Таким чином, пам’ять зберігає інформацію, а цп здійснює її обробку. Інформація, що зберігається в пам’яті, складається з даних та способів їх обробки.
- •Структура персонального комп’ютера. Класифікація еом.
- •Еом за призначенням.
- •Пам’ять комп’ютера. Види пам’яті. Центральний процесор.
- •Пристрої введення-виведення інформації. Клавіатура, як пристрій введення інформації. Накопичувачі.
- •Клавіатура.
- •Спеціальні та допоміжні клавіші.
- •Накопичувачі.
Таким чином, пам’ять зберігає інформацію, а цп здійснює її обробку. Інформація, що зберігається в пам’яті, складається з даних та способів їх обробки.
Спосіб обробки даних являє собою послідовність дій (команд), що їх повинен здійснити ЦП для отримання того чи іншого результату з початкових даних.
Для здійснення обміну інформацією між людиною та комп’ютером до загальної схеми комп’ютера були додані так звані периферійні пристрої. Частина цих пристроїв використовується для введення інформації в комп’ютер. Ці пристрої називаються пристроями введення інформації. Друга частина - для виведення обробленої комп’ютером інформації. Ці пристрої називаються пристроями виведення інформації.
Для розглянутого прикладу Ігровий автомат периферійними пристроями є:
пристрої введення - кермо, сигнали від якого надходять до ЦП;
пристрої виведення - екран, на який виводиться зображеня дороги і кількість отриманих очків.
пам’ять комп’ютера містить зображення дороги та перешкод, що на ній виникають, а також команди, які повинен виконати ЦП, отримавши той чи інший керуючий сигнал (кута повороту та швидкості повороту керма).
ЦП отримує сигнали від керма (пристрою введення), добуває з пам’яті команди, що їх він має виконати, щоб змінити зображення на екрані, і передає це нове зображення на екран (пристрій виведення). Окрім того, ЦП підраховує сумарну кількість очків, що їх набирає гравець під час гри, і виводить це число на екран.
Лекція
Структура персонального комп’ютера. Класифікація еом.
З попередніх лекцій зрозуміло, як відбувається взаємодія людини (користувача) і ЕОМ. Інформація, що надходить до комп’ютера, повинна відповідати вимогам конкретності та обнозначності. Основний робочий елемент комп’ютера - ЦП - працює з інформацією, поданою в двійкових кодах.
Інформація зберігається в пам’яті комп’ютера. Складовою частиною інформації є команди, що їх виконує ЦП для того, щоб розв’язувати поставлену задачу. Кожна команда має свій двійковий код (машинний код команди), відомий ЦП. Цей код позначає певну дію, що її повинен виконати ЦП після добуття відповідної команди з пам’яті.
Повний набір команд, що їх може виконати ЦП називається - система команд ЦП.
Для того,щоб розв’язати конкретну задачу, комп’ютер повинен виконати дії (команди) в чітко визначеному порядку
Програма - це записаний в певному порядку набір команд, виконання яких забезпечує розв’язання конкретної задачі.
Процесс складання програм називається програмуванням.
Таким чином, щоб розв’язати конкретну задачу, необхідно мати сам пристрій для здійснення операцій, тобто комп’ютер, складові частини якого в спеціальній літературі мають назву - апаратна частина.
Розглянемо докладніше апаратну частину сучасного ПК.(див. мал. “Структурна схема ПК”)
Персональні комп’ютери складаються з блоків:
системний блок: центральний мікропроцесор, внутрішня пам’ять, зовнішня пам’ять
пристрої введення-виведення.
Крім того, в сучасних комп’ютерах використовуються так звані накопичувачі- пристрої, призначені для постійного зберігання (накопичування) даних та програм, необхідних для роботи комп’ютера, і обміну цією інформацією між накопичувачами та оперативною пам’яттю комп’ютера.
Накопичувачі бувають на жорстких магнітних дисках (вінчестерах) і гнучких магнітних дисках (дискетах або флоппі-дисках). Такі накопичувачі називаються дисковими накопичувачами.
Пристрої введення та виведення - це переферійні (або зовнішні) пристрої ПК, ними є: клавіатура, маніпулятор типу миші, дисплей (монітор).
Центральний мікропроцесор, внутрішня пам’ять і системна шина конструктивно розташовані в окремому блоці, який називають системним. Пристрої зовнішньої пам’яті звичайно також розміщують у системному блоці, хоч інколи і розміщують в окремих блоках. Усі пристрої введення-виведення, а також пристрої внутрішньої пам’яті підмикають до системної шини через відповідні спеціальні плати, які називають адаптерами (вони забезпечують взаємодію периферійних пристроїв і ЦП) та контролерами. Центральний мікропроцесор, внутрішню пам’ять, системну шину, адаптери та контролери розміщують на одній платі, яку називають материнською.
Центральний мікропроцесор – це основний пристрій ПК. Його часто називають чіпом (від англ. chip-мікросхема). Дія центрального процесора полягає у виконанні певної програми, тобто набору певних конкретних команд, що надходять у певній послідовності. Для виконання багатьох команд процесору потрібні дані, що зберігаються в пам’яті комп’ютера.
Внутрішня пам’ять комп’ютера.
Уся пам’ять комп’ютера поділяється на два види. Перший вид памяті називається оперативною пам’яттю або оперативним запам’ятовувальним пристроєм (ОЗП), який призначений для читання та запису інформації.
Другий вид пам’яті називається постійним запам’ятовувальним пристроєм (ПЗП) і характерізується тим, що дозволяє тільки зчитувати інформацію.
Системна шина виконує функцію зв’язку між процесором, внутрішньою пам’яттю, стандартними та периферійними пристроями введення-виведення. У системній шині виділяють адресну шину та шину даних. Адресну шину використовують для зв’язку мікропроцесора з пам’яттю, а шину даних для зв’язку з пристроями введення-виведення.
Зовнішня пам’ять – це, як правило, накопичувачі.
Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні (дисплей, клавіатура) і нестандартні (магнитні та оптичні накопичувачі, принтери, сканер, модем, миша).
Клавіатура призначена для введення до ПК символьної інформації (літер, цифр, розділових знаків та ін.), а також для управління роботою ПК. Для кожного символа виділяється клавіша, натискуючи на яку ми вводимо код символа в ПК.
Дисплей призначено для відображення інформації на екрані електронно-променевої трубки. Він керується відеоконтролером (відеоадаптером), який знаходиться у системному блоці та містить свою особисту пам’ять (відеопам’ять). Все, що ми бачимо на екрані дисплея, знаходиться у відеопам’яті.
Відеоконтролер може задавати текстовий або графічний режим роботи. В текстовому режимі на екран виводяться тільки символи, які закодовані кодами, звичайно на екрані розміщується 25 рядків по 80 символів. Поточне місце екрана, куди виводитиметься черговий символ, відмічається мерехтливим значком, який називають курсором.
В графічному режимі на екран виводиться будь-яке зображення. Елементами його є точки (пікселі).
Основні характеристики дисплея:
роздільна здатність (кількістю точок по вертикалі та горизонталі екрана, чим більша кількість точок, тим вища якість зображення);
кількість кольорів (палітра);
розмір екрана (його вимірюють по діагоналі в дюймах (2,54 см). Найпоширенішими є 14-дюймові екрани (також бувають 15-,17-,19-,20- та 21-дюймові екрани.
Пристрої друкування призначені для виведення на папір символьної та графічної інформації. Принтери бувають матричні, струминні та лазерні.
Будь-який принтер має дві характеристики: швидкість друкування та якість. Лазерні принтери забезпечують найвищу швидкість і найкращу якість друку, в порівнянні з іншими типами принтерів.
До ручних маніпуляторів відносять: мишу, кульковий маніпулятор, джойстик. Ручні маніпулятори призначені для швидкого переміщення курсора в задану точку екрана та для виконання інших дій (наприклад, запуску програми).
Сканери призначені для введення в комп’ютер графічних об’єктів (малюнків, фотографій та ін.). Сканери поділяють на ручні, планшетні, роликові і проекційні.
Для підключення комп’ютера до комп’ютерної мережі існує пристрій, який має назву модем. Підключення здійснюється через телефонну мережу. Модем – це пристрій, що призначений для перетворення сигналів телефонної мережі в сигнали комп’ютера, і навпаки. Найважливішою характеристкою модема є швидкість передачі даних. Ця величина вимірюється кількістю бітів, що передаються за одну секунду (біт/сек).
Класифікація ЕОМ.
ЕОМ за своєю структурою можна розділити на такі групи:
настольні;
портативні;
Настольні ЕОМ – персональні ЕОМ. Особливість – гнучкі функціональні можливості для рішення задач загального призначення.
Портативні ЕОМ – переносні. Особливість – призначені для роботи поза приміщенням. Головний критерій цих комп’ютерів - їх компактність. Другий - це стійкість до перепадів електричного струму. Однак портативні комп’ютери мають клавіатуру меншу, ніж у звичайного комп’ютера, що викликає малу швидкість роботи програм, також монітор своїм розміром поступається розмірам звичайного. І головне, ці комп’ютери своєю вартістю перевищують у 1,5-2 раза вартість звичайного комп’ютера.
