Класифікація умов злочинності.

Умови, що сприяють злочинності, — це ті факти реальної дійсності, які безпосередньо злочинність не спричинюють, але їх наявність сприяє її існуванню. Самі ці факти кореняться в економічних, політичних, духовних та суспільних відносинах.

Здебільшого це недоліки у функціонуванні господарського і державного механізму, охороні правопорядку, державного чи приватного майна, обліку матеріальних цінностей тощо. Це можуть бути і упущення в діяльності державної адміністрації, правоохоронних та контролюючих органів, судів, прогалини у законодавстві. Вони об'єктивно сприяють існуванню злочинності, хоч прямо її не породжують.

У принципі виявлення і усунення умов злочинності — операція більш легка, ніж аналогічні дії стосовно причин злочинності Така діяльність вимагає менших затрат, але здатна дати вагомі позитивні результати. Проте й умови злочинності на загальному й видовому рівні усунути повністю неможливо. Скажімо, однією з умов, що сприяє злочинності, є те, що не всі вчинені злочини реєструються, а з-поміж зареєстрованих — не всі розкриваються. Звичайно, однією з причин такого становища є недоліки в роботі правоохоронних органів. Керівництво цих органів, зокрема внутрішніх справ, робить багато, аби усунути ці недоліки. Для скорочення штучної латентності змінюються критерії оцінки діяльності органів міліції, проводиться низка заходів кадрового, оперативно-розшукового, слідчого, мате­ріально-технічного характеру. Це дає позитивні результати Так, зменшується кількість злочинів (у 1995 р. зареєстровано 641860 злочинів, у 1999 р. — 558716 злочинів), у той же час підвищується їх розкриття (у 1995 р. воно становило 49,5 %, у 1999 р. — 73,4 %). За цими показниками стоїть напружена праця всіх служб міліції Але чи можна сказати, що всі недоліки міліцейської роботи, які мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер, можуть бути коли-небудь усунені? Звичайно, ні.

Щодо умов, які сприяють окремим злочинним посяганням, то вони можуть бути усунені повністю. Проте треба мати на увазі, що злочинці знаходитимуть або самі створюватимуть нові обставини, які виступатимуть як умови вчинення злочинів. Отже, умови — невід'ємна складова процесу детермінації.

Наприкінці зазначимо, що викладені нами положення не повинні сприйматися занадто песимістично. Адже ми розглядали тільки криміногенні фактори, які обумовлюють злочинність. Та водночас потрібно бачити і позитивні зрушення в Україні, які набирають сили. Так, вони не ліквідують злочинність, але з поліпшенням соціально-економічної ситуації, підвищенням життєвого рівня народу вона неминуче буде відтіснятися на узбіччя шляху розбудови правової держави і громадянського суспільства, де людина, її життя і здоров'я, права і законні інтереси справді будуть найвищою соціальною цінністю.

Семінарське заняття № 5

Тема 5. Кримінологічне вчення про особу злочинця

Мета семінарського заняття: перевірити, розширити та поглибити знання курсантів, набуті під час лекції та самостійної підготовки; допомогти курсантам у повному засвоєнні навчального матеріалу; організувати дискусію навколо навчальних питань, які виносяться на розгляд.

Час - 2 години

План заняття:

1. Письмове опитування.

2. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

3. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими ІНДЗ (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3-х хв.)

4. Перегляд та обговорення фрагменту кінофільму з тематики заняття.

Навчальні питання (питання для обговорення):

1. Особа злочинці та її вивчення кримінологією.

2. Типологія та класифікація злочинців.

3. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.

Наближений розрахунок часу:

1. Організаційний момент і вступне слово 5 хв.

2. Розгляд 1-го питання 30 хв.

3. Розгляд 2-го питання 20 хв.

4. Розгляд 3-го питання 20 хв.

5. Заключне слово викладача 5хв.

Всього: 160 хв.

Порядок проведення семінарського заняття

Перше навчальне питання Особа злочинці та її вивчення кримінологією.

Курсантам потрібно бути готовими до письмового опитування.

Контрольні запитання до першого навчального питання:

• Поняття особи, яка вчинила злочин, межі її вивчення наукою кримінологією.

• Соціальна та правова характеристика особи злочинця.

• Соціально-демографічні ознаки особи злочинця.

• Кримінально – правові характеристики особи злочинця.

• Соціально – рольові характеристики особи злочинця.

• Психологічні характеристики особи злочинця та його емоційні властивості.

• Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця.

Друге навчальне питання: Типологія та класифікація злочинців.

Методичні поради:

Для розгляду навчальних питань викладач може використовувати метод фронтального опитування, для чого для відповіді на кожне запитання викликає одного-двох курсантів за бажанням або по журналу. З метою систематизації навчального матеріалу або для уточнення певних положень, по ходу відповіді, або при необхідності після її закінчення, викладач має право поставити перед курсантом, який доповідає, додаткові контрольні питання, або надати слово бажаючому доповнити або уточнити відповідь, якщо курсант, який відповідає, не повністю розкриває суть питання.

Після розгляду кожного контрольного питання курсант за пропозицією викладача робить висновок за змістом питання.

Контрольні запитання до другого навчального питання:

• Класифікація злочинців.

• Типологія злочинців.

Третє навчальне питання: Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.

Методичні поради:

За бажанням або за вказівкою викладача курсант викликається до дошки, подає викладачу конспект на перевірку, і відповідає на навчальне питання. З метою систематизації навчального матеріалу або для уточнення певних положень, по ходу відповіді, або при необхідності після її закінчення, викладач має право поставити перед курсантом, який доповідає, додаткові контрольні питання, або надати слово бажаючому доповнити або уточнити відповідь, якщо курсант, який відповідає, не повністю розкриває суть питання.

Після розгляду кожного контрольного питання курсант за пропозицією викладача робить висновок за змістом питання.

Контрольні запитання до третього навчального питання:

• Погляди на співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця в старовину.

• Погляди на співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця вчених сьогодення.

Методичні рекомендації для підготовки до теми:

Вивчаючи цю тему, потрібно насамперед розібратись у змісті соціальної сутності особи, яка вчинила злочин. Вона виражена в сукупності властивостей і ознак, що характеризують цю особу в різних її проявах і зумовлюють злочинну поведінку. Слід правильно з'ясувати співвідношення понять: «особа, яка вчинила злочин», «суб'єкт злочину», «обвинувачуваний» тощо. Важливо розібратись у відносних рамках поняття, застосованого лише до особи, визнаної судом винною у вчиненні злочину, хоча сукупність властивостей і ознак, що входять у це поняття, формується й існує до злочину, обумовлюючи його вчинення. Необхідно також звернути особливу увагу на такі обставини: по-перше, здатність вчинити злочин обумовлена безпосередньо не уродженими біологічними особливостями людини, а соціальне набутими морально-психологічними її властивостями і якостями; по-друге, виражена в зазначеній здатності суспільна небезпека особи, що проявляється у факті скоєння злочину, складається до цього і є підставою для індивідуального профілактичного впливу; по-третє, суспільна небезпека особи виявляється у вчиненні злочину не з фатальною неминучістю, а лише при наявності певних зовнішніх обставин у конкретній криміногенній ситуації.

Дуже важливим є питання про співвідношення і взаємодію соціального та біологічного в структурі особи суб'єктів, які вчинили злочини. Правильне його вирішення полягає в тому, що злочин, як форма соціальної поведінки, оцінена правовою нормою, обумовлюється соціальними властивостями особи, що не ізольовані від біологічних особливостей людини, а перебувають з ними у певній взаємодії.

Вивчення особи, яка вчинила злочини, передбачає рівневий підхід: виділення загального, переважно теоретичного за своїм змістом поняття; потім групового поняття, що характеризує різні категорії злочинців - корисливих, насильницьких, неповнолітніх, рецидивістів, за видом злочину-вбивць, ґвалтівників, хуліганів, злодіїв, хабарників тощо.

Також при підготовці до заняття необхідно визначити, поняття співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця, погляди на це в минулому та сьогоденні.