Тема 8. Організація та методи розробки кримінологічних прогнозів та планів

Мета семінарського заняття: перевірити, розширити та поглибити знання курсантів, набуті під час лекції та самостійної підготовки; допомогти курсантам у повному засвоєнні навчального матеріалу; організувати дискусію навколо навчальних питань, які виносяться на розгляд.

Час - 2 години

План заняття:

1. Письмове опитування.

2. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

3. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими ІНДЗ (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3-х хв.)

Навчальні питання (питання для обговорення):

1. Поняття кримінологічного дослідження, його цілі, завдання, об'єкти і суб'єкти.

2. Збирання первинної кримінологічної інформації.

3. Поняття і зміст кримінально-правової статистики.

Наближений розрахунок часу:

1. Організаційний момент і вступне слово 5 хв.

2. Розгляд 1-го питання 30 хв.

3. Розгляд 2-го питання 20 хв.

4. Розгляд 3-го питання 20 хв.

5. Заключне слово викладача 5хв.

Всього: 80 хв.

Порядок проведення семінарського заняття

Перше навчальне питання: Поняття кримінологічного дослідження, його цілі, завдання, об'єкти і суб'єкти.

Контрольні запитання до першого навчального питання:

19. Поняття кримінологічного дослідження, його цілі.

20. Завдання, об'єкти і суб'єкти кримінологічних досліджень.

21. Організація кримінологічних досліджень.

22. Етапи кримінологічних досліджень.

Друге навчальне питання Збирання первинної кримінологічної інформації.

Методичні поради:

Для розгляду навчальних питань викладач може використовувати метод фронтального опитування, для чого для відповіді на кожне запитання викликає одного-двох курсантів за бажанням або по журналу. З метою систематизації навчального матеріалу або для уточнення певних положень, по ходу відповіді, або при необхідності після її закінчення, викладач має право поставити перед курсантом, який доповідає, додаткові контрольні питання, або надати слово бажаючому доповнити або уточнити відповідь, якщо курсант, який відповідає, не повністю розкриває суть питання.

Після розгляду кожного контрольного питання курсант за пропозицією викладача робить висновок за змістом питання.

Контрольні запитання до другого навчального питання:

23. Методика та техніка збору первинної кримінологічної інформації.

24. Аналіз документів.

25. Опитування.

26. Спостереження.

Третє навчальне питання Поняття і зміст кримінально-правової статистики.

Методичні поради:

За бажанням або за вказівкою викладача курсант викликається до дошки, подає викладачу конспект на перевірку, і відповідає на навчальне питання. З метою систематизації навчального матеріалу або для уточнення певних положень, по ходу відповіді, або при необхідності після її закінчення, викладач має право поставити перед курсантом, який доповідає, додаткові контрольні питання, або надати слово бажаючому доповнити або уточнити відповідь, якщо курсант, який відповідає, не повністю розкриває суть питання.

Після розгляду кожного контрольного питання курсант за пропозицією викладача робить висновок за змістом питання.

27. Поняття кримінальної статистики і її зв'язок із загальною теорією статистики.

28. Статистичне спостереження, його форми та різновиди.

29. Зведення і групування матеріалів статистичного спо­стереження.

30. Аналіз матеріалів кримінальної статистики.

31. Форми кримінального обліку, що використовуються на Україні.

Методичні рекомендації для підготовки до теми:

У рамках цієї теми треба, насамперед, усвідомити, що вивчення злочинності є складовою частиною професійної діяльності співробітників правоохоронних органів, оскільки без знання криміногенної ситуації на території, що обслуговується, детермінант злочинності й іншої кримінологічної інформації неможливо забезпечити успішну організацію профілактичної діяльності із запобігання злочинам.

Одне з найважливіших питань цієї теми - інформаційне забезпечення боротьби зі злочинністю, особливо її попередження. Потрібно засвоїти поняття кримінологічної інформації, знати її призначення, види і джерела одержання, вимоги, яким ця інформація повинна відповідати.

Успіх у вивченні злочинності залежить від розмаїтості й повноти використовуваних при цьому методів, від знання їхніх особливостей і вміння правильно обирати їх з урахуванням характеру об'єкта дослідження. Нарешті, важливо чітко уявляти організацію прикладних кримінологічних досліджень, основні етапи проведення і способи оформлення їх результатів.

При цьому необхідно логічно побудувати етапи такого дослідження з їхньою послідовною методикою, встановити взаємозв'язок методів, що використовуються з метою досягнення кінцевого результату дослідження.

При розгляді питання про статистичний метод в кримінології необхідно звернути увагу на форми кримінального обліку, що використовується на України.

Людині властиве передбачення майбутнього для того, щоб пра­вильно спланувати свої подальші дії.

Зазвичай розрізняють три види передбачення.

Перший — це передрікання, яке здійснюється най­частіше на буденному, поверхневому рівні.

Другий вид — прогнозування, що базується на наукових засадах, кількісних та якісних параметрах якогось явища, що відображають об'єктивні закономір­ності його теперішнього і можливого майбутнього стану.

Третій вид — планування, яке, поряд з передбаченням майбутнього розвит­ку явищ і процесів, вказує на необхідність здійснення певних захо­дів для позитивного впливу на них.

Прогнози поділяються на

• соціальні, спрямовані на передбачення динаміки суспільних явищ,

• індивідуальні, які прогнозують поведінку окремих осіб.

Кримінологічне прогнозування є частиною соціального прогнозу, який охоплює всі явища і процеси життєдіяльності суспільства: перспективи розвитку науки й техніки, економіки, демографічних й етнічних процесів, охорони здоров'я, освіти, мистецтва, держави і права тощо. Тому видами галузевого прогнозування можуть бути будь-які специфічні сфери суспільства. Однією з важливих галузей соціального прогнозування є передбачення розвитку кримінологічно значимих явищ і процесів.

Прогнозування — це процес отримання наукового знання про майбутнє, що ґрунтується на закономірностях певних явищ, у ре­зультаті аналізу їх стану в минулому і сьогоденні.

Прогноз — це результат передбачення, висновок про ймовірність настання певних змін в об'єкті дослідження.

Соціальний прогноз виконує такі функції:

• орієнтуючу (вибір найоптимальнішої цілі та шляхів її досяг­нення, а також пріоритетних напрямів розвитку);

• нормативну (визначення основних соціальних потреб у май­бутньому та способів їх задоволення);

• попереджувальну (визначення можливих негативних наслі­дків того чи іншого явища).

При вивченні майбутнього дуже часто висувається певна гіпотеза, тобто створюється своєрідна модель. Чим вона детальніша й повніша, тим більше наближається до реальної картини. Окремі еле­менти моделі, як правило, не є постійними і змінюються в часі. Тому якщо дослідник хоче отримати прогноз із заданим ступенем достовірності, він змушений переоцінювати стан об'єкта через відповідні проміжки часу.

Кримінологічне прогнозування є, з одного боку, різновидом соціального передбачення, а з іншого, — однією з галузей юридичного прогнозування. З цього випливає, що поняття кримінологічного прогнозування включає в себе два аспекти: соціальний і юридичний.

Місце юридичного прогнозування в системі соціальної прогнос­тики визначається роллю, яку відіграють такі інститути, як держава і право, демократія, законність і правопорядок. Кримінологічне про­гнозування за своїм змістом є соціально-юридичним, оскільки його об'єкт — злочинність — являє собою соціально-правове явище.

Кримінологічне прогнозування можна визначити як процес наукового передбачення змін тенденцій, кіль­кісних і якісних характеристик злочинності, її детермінант, особи злочинця, діяльності з попередження злочинів у майбутньому, а та­кож перспектив розвитку самої кримінологічної науки.

Метою кримінологічного прогнозування (відповідно до пред­мета кримінології) є встановлення всіх параметрів злочинності в перспективі, виявлення на цій основі небажаних тенденцій та по­шук засобів їх зміни у позитивному напрямі.

У кримінологічному прогнозуванні використовуються певні методи.

Точнішим за метод екстраполяції є метод моделювання. Він передбачає прогнозування кількісних характеристик злочинності, які відображають її залеж­ність від дії соціально-економічних, політичних, ідеологічних, право­вих та інших чинників. Підставивши у модель значення факторів, що обумовлюють злочинність на прогнозований період, визначають її майбутній стан. Складність даного методу полягає у тому, що ще недостатньо вивчені всі чинники злочинності, механізм їх взаємодії та сила впливу кожного з них на злочинність

Якість кримінологічних прогнозів підвищується при поєднанні екстраполяції і моделювання з методами експертних оцінок.

Метод експертних оцінок полягає в узагальненні думок фахівців щодо можливих змін кількісних і якісних показників злочинності за прогнозований проміжок часу. Існують певні правила збирання, обробки, аналізу й узагальнення експертних оцінок.

За термінами кримінологічні прогнози поділяються на:

• короткострокові (1—3 роки),

• середньострокові (до 5 років)

• довгострокові (10 і більше років).

Чим довший термін прогнозу, тим менша його достовірність (так само, як і в метеорологічних прогнозах).

Практичне значення кримінологічного прогнозування полягає у забезпеченні планової і цілеспрямованої діяльності державних орга­нів і громадських організацій, які беруть участь у боротьбі зі злочинністю. Вони орієнтуються на вибір адекватних засобів протидії цьому негативному явищу з урахуванням як наявних ресурсів, так і тих, що з'являться згодом. Прогнозування дає змогу заздалегідь підготуватися до розв'язання нових проблем, застерегти суб'єктів профілактики від такої ситуації, коли вони постають перед фактом, що відбувся, і змушені займатися вже наслідками, які склалися, не маючи можливості діяти на випередження.

Семінарське заняття № 9