Тема 7. Теорія запобігання злочинності

Мета семінарського заняття: перевірити, розширити та поглибити знання курсантів, набуті під час лекції та самостійної підготовки; допомогти курсантам у повному засвоєнні навчального матеріалу; організувати дискусію навколо навчальних питань, які виносяться на розгляд.

Час - 2 години

План заняття:

1. Письмове опитування.

2. Індивідуальне та фронтальне усне обговорення навчальних питань.

3. Заслуховування реферативних доповідей за підготовленими ІНДЗ (реферативні доповіді за визначеною тематикою заслуховуються у процесі розгляду навчальних питань, тривалість однієї доповіді до 3-х хв.)

Навчальні питання (питання для обговорення):

1. Поняття попередження злочинів. Цілі, завдання, функції та межі профілактики.

2. Правові та організаційні основи попереджувальної діяльності та класифікація попереджувальних заходів.

3. Прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.

Наближений розрахунок часу:

1. Організаційний момент і вступне слово 5 хв.

2. Розгляд 1-го питання 30 хв.

3. Розгляд 2-го питання 20 хв.

4. Розгляд 3-го питання 20 хв.

5. Заключне слово викладача 5хв.

Всього: 80 хв.

Порядок проведення семінарського заняття

Перше навчальне питання: Поняття попередження злочинів. Цілі, завдання, функції та межі профілактики.

Контрольні запитання до першого навчального питання:

1. Поняття попередження злочинів.

2. Класифікація профілактичних заходів.

3. Види попереджувальної діяльності.

4. Функції профілактики злочинів.

5. Цілі, завдання профілактики злочинів.

6. Принципи профілактики злочинів.

Друге навчальне питання Правові та організаційні основи попереджувальної діяльності та класифікація попереджувальних заходів.

Методичні поради:

Для розгляду навчальних питань викладач може використовувати метод фронтального опитування, для чого для відповіді на кожне запитання викликає одного-двох курсантів за бажанням або по журналу. З метою систематизації навчального матеріалу або для уточнення певних положень, по ходу відповіді, або при необхідності після її закінчення, викладач має право поставити перед курсантом, який доповідає, додаткові контрольні питання, або надати слово бажаючому доповнити або уточнити відповідь, якщо курсант, який відповідає, не повністю розкриває суть питання.

Після розгляду кожного контрольного питання курсант за пропозицією викладача робить висновок за змістом питання.

Контрольні запитання до другого навчального питання:

7. Суб’єкти попереджувальної діяльності.

8. Заходи загальної профілактики.

9. Заходи індивідуальної профілактики.

Третє навчальне питання Прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.

Методичні поради:

За бажанням або за вказівкою викладача курсант викликається до дошки, подає викладачу конспект на перевірку, і відповідає на навчальне питання. З метою систематизації навчального матеріалу або для уточнення певних положень, по ходу відповіді, або при необхідності після її закінчення, викладач має право поставити перед курсантом, який доповідає, додаткові контрольні питання, або надати слово бажаючому доповнити або уточнити відповідь, якщо курсант, який відповідає, не повністю розкриває суть питання.

Після розгляду кожного контрольного питання курсант за пропозицією викладача робить висновок за змістом питання.

10. Поняття прогнозу та прогнозування.

11. Поняття кримінологічного прогнозування.

12. Види прогнозів.

13. Функції прогнозів.

14. Поняття планування боротьби зі злочинністю.

15. Принципи планування боротьби зі злочинністю.

16. Етапи кримінологічного планування.

17. Важливість кримінологічного планування.

18. Прогнозування індивідуальної злочинної поведінки.

Методичні рекомендації для підготовки до теми:

Попередження злочинності варто розглядати в контексті вчення про детермінанти злочинності як особливу галузь соціального управління, частину (підсистему) загальної си­стеми регулювання соціальними процесами. Важливо скласти чітке уявлення про спеціалізовані й неспеціалізовані суб'єкти попереджувальної діяльності; про об'єкти профілактичного впливу і профілактичного захисту; про поняття, зміст і співвідношення загальносоціального та спеціально-кримінологічного попередження злочинності; про загальну й індивідуальну профілактику. Заслуговує на увагу питання про зміст і співвідношення термінів: «попередження», «профілактика», «запобігання», «припинення».

Особливу увагу необхідно звернути на визначення кола суб’єктів профілактики злочинів, та їх відмінність одного від одного, а також заходи, які проводить кожний суб’єкт, виходячи з вимог законодавства сьогодення.

Кримінологічне прогнозування потрібно розглядати у зв'язку із вивченням злочинності та передбаченням її розвитку в майбутньому, а також інших кримінологічних проблем. Зауважимо, що це особлива форма наукового пізнання, де проявляється одна з функцій кримінологічної науки. Полягає вона в оцінці найімовірнішого стану злочинності в майбутньому (прогностична функція). Прогнозування є необхідною науковою основою адекватного реагування суспільства на зміни, що відбуваються в злочинності, організації

ефективного впливу на неї. Розуміння кримінологічного прогнозування не буде повним, якщо не розібратись в умовах наукового прогнозування, тобто в наявності достовірної інформації про злочинність і пов'язаних з нею соціальних явищ; в об'єктивності суджень, оцінок та використанні сучасних методів прогнозування; в особливостях імовірності прогнозу, безперервності та багатоваріантності прогнозування.

Розглядаючи види кримінологічних прогнозів, їх доцільно класифікувати за об'єктами прогнозування, обсягами і термінами. Особливу увагу слід звернути на методи прогнозування злочинності, оскільки в майбутній практичній діяльності, можливо, доведеться використовувати ці методи. Важливо знати не лише суть таких методів, як екстраполяція, експертні оцінки, моделювання, але їхні переваги та недоліки.

Прогнозування індивідуальної злочинної поведінки -питання, що тією чи іншою мірою виникатиме у майбутній професійній діяльності. При цьому потрібно, насамперед, врахувати, що для індивідуального прогнозу характерні ті ж умови й особливості, що й для прогнозу злочинності. Важливо мати чітке уявлення про об'єкти індивідуального прогнозування - категоріях осіб, щодо яких подібне прогнозування можливе і необхідне, а також про характер даних, що є інформаційною основою прогнозування індивідуальної злочинної поведінки.

Планування боротьби зі злочинністю також належить до тих питань, з якими доведеться безпосередньо зіштовхнутися у своїй майбутній практичній діяльності. Тому важливо знати існуючі види планування правоохоронної діяльності, а також нормативно-правове регулювання кримінологічного планування, його сутність, порядок підготовки і проведення, підрозділи, які цим займаються, та терміни проведення.

На даному методі ми зупинимося детальніше внаслідок його особливої значимості для кримінологічних досліджень. Останні неможливі без використання показників статистики (обліку), а також тих її прийомів, за допомогою яких аналізується отримана інформація. Однією з численних галузей статистики є правова статистика, яка кількісно досліджує різні аспекти правових порушень — кримінальних, адміністративних, цивільних, їхні структуру, динаміку, детермінанти та сукупність засобів боротьби з ними.

Семінарське заняття № 8