- •1!Поняття і зміст роботи з кадрами.
- •2! Організаційна структура і функції кадрової служби.
- •3! Цілі кадрової політики.
- •4!Суб’єкти кадрової політики.
- •5! Засоби кадрової політики.
- •6!Завдання і напрямки роботи кадрових служб.
- •7! Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників кадрових служб.
- •8! Зміст, завдання та принципи кадрового планування.
- •9!Методи визначення потреб персоналу.
- •10!Види планів з питань персоналу.
- •11! Методи підбору персоналу, їх характеристика.
- •12!Суть контрактної форми найму.
- •13! Номенклатура справ з кадрового діловодства.
- •14!Документаційне забезпечення обліку та руху кадрів.
- •15! Комп'ютеризація кадрового діловодства.
- •16! Атестація, її типи і цілі.
- •16! Види атестації та її етапи.
- •18!Поняття та концепції навчання.
- •19! Методи навчання.
- •20!Професійна підготовка.
- •22! Перепідготовка і підвищення кваліфікації.
- •23! Присвоєння професійної кваліфікації на виробництві.
- •24! Формування кадрового резерву.
- •25! Проведення співбесід з кадрами.
- •26!Особливості підбору кадрів.
- •27!Підбір кадрів – функція управління.
- •28! Методи і засоби вивчення особи при підборі і розстановці кадрів.
- •29! Функції кадрових служб з комплектування штатів.
- •30Джерела комплектування штатів.
- •31!Шляхи залучення кваліфікованих працівників.
- •32! Підвищення на посаді.
- •33!Оцінка персоналу: сутність, види, функції, принципи.
- •34!Основні складові оцінки персоналу.
- •36! Оцінка персоналу за досягненням поставлених цілей (оцінка за цілями).
- •37! Механізм розмежування повноважень у діяльності підприємницьких структур на ринку кадрової інформації.
- •39! Джерела задоволення потреби в персоналі.
- •41! Робота з молодими фахівцями.
- •Науково-практичні основи добору та розстановки кадрів управління.
- •43! Робота з фахівцями за кордоном.
- •Принципи та методи нововведень у кадровій роботі.
- •Інноваційний потенціал працівника.
12!Суть контрактної форми найму.
Контракт є особливою формою трудового договору, в якому термін його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися за згодою сторін. В узагальненому вигляді особливість контракту як виду трудового договору полягає в тому, що він є одночасно і юридичною формою найму працівників, і формою, що регламентує трудові обов'язки й права, та формою, яка визначає умови оплати праці. Трудовий контракт являє собою узгодження між організацією і працівником, згідно з яким працівник зобов'язується виконувати роботу відповідно до своєї спеціальності, кваліфікації або посади з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а організація зобов'язується виплачувати заробітну плату, забезпечувати умови праці, передбачені законодавством України та діючими угодами.
В контракті містяться положення про взаємні права, обов'язки і відповідальність сторін, конкретизуючи окремі з них відповідно до конкретного працівника. Контракт має таку типову структуру: • загальні положення (сторони, термін дії, умови, термін випробувальний); • обов'язки працівника; • обов'язки підприємства (умови праці, соціальні гарантії, винагороди); • відповідальність сторін;
• умови і порядок призупинення дії контракту; • порядок вирішення трудових конфліктів.
Контрактна система найму працівників дозволяє закріпити трудові відносини з окремим, конкретним виконавцем: йому встановлюється обсяг роботи, який тільки він має виконувати за певний період часу і форми винагороди за виконання.
Завданням контракту є створення і закріплення індивідуальних умов праці за
Порівняння умов найму за класичним договором і контрактом
Отже, контракт завжди є строковим. У ньому, на відміну від звичайного трудового договору, дається як поелементна характеристика обов'язків працівників, так і визначається конкретний результат, якого треба досягти. Контракт завжди укладається в письмовій формі. Контракт як форма трудового договору має не тільки переваги перед звичайним трудовим договором, а й певні недоліки. Контрактна форма побудована на строковому характері трудових відносин і посилює залежність найманого працівника від роботодавця, через що з'являється невпевненість у майбутньому, що негативно впливає на психологічний стан працівника. Невипадково, що фахівці з проблеми управління персоналом підкреслюють доцільність використання цієї форми лише за умови високого рівня культури трудових відносин.
Різниця між договором з підряду й трудовим договором, чи контрактом полягає в наступному:
• укладання і виконання договорів регулюється різними галузями права: цивільним і трудовим, що відрізняються обсягом прав і обов'язками сторін; порядком розриву та іншими правовими наслідками, це потрібно врахувати в практичній роботі і не змішувати ці види договорів;
• предметом трудового договору є сама діяльність: виконання роботи за спеціальністю, кваліфікацією або посадою, коло обов'язків визначається тарифно-кваліфікаційними довідниками, посадовими інструкціями і конкретизується в контракті.
Предметом договору підряду є результати діяльності, що визначаються замовниками і фіксуються в договорі. Яким чином цей результат буде досягнуто, для замовника немає значення. Підписуючи трудовий контракт, людина стає членом трудового колективу, зобов'язана підпорядковуватись внутрішньому розпорядку та розпорядженням адміністрації. Підрядник не є членом колективу, він сам організовує свою роботу
Після закінчення терміну контракту, або дострокового виконання роботи за контрактом, трудові відносини між роботодавцем і найманим працівником припиняються. При цьому в трудовій книжці робиться запис: “звільнений у зв'язку із закінченням терміну контракту”. Після закінчення терміну контракту роботодавець має право заключити контракт з тим самим працівником без перерви в роботі. Якщо термін виконання робіт не дотримано з вини працівника, то роботодавець після письмового попередження працівника має право застосувати санкції передбачені контрактом (зменшити оплату на 50%, позбавити працівника встановлених соціальних пільг).
У західних компаніях припинення дії контракту здійснюється після письмового попередження.
Розірвання контракту можливе за таких умов:
• за узгодженням сторін, при цьому не має значення, кому (адміністрації чи працівнику) належить ініціатива припинення дії контракту;
• за вимогою працівника у випадку його хвороби, порушення адміністрацією законодавства про працю, колективного договору чи інших по важних причин;
• за вимогою адміністрації.
