41! Робота з молодими фахівцями.

Робота з ними будується так, щоб на кожному етапі навчання студентів їх виробнича підготовка здійснювалася спільно з базовими підприємствами, на принципі поєднання навчання з продуктивною працею з неповним робочим днем або неповним робочим тижнем. За час навчання необхідно забезпечити кожному студентові одержання робітничої професії за профілем спеціальності, а також оволодіння первинними навичками професійної діяльності відповідно до характеру майбутньої роботи на виробництві. У зв'язку з цим кардинального поліпшення вимагає відбір на навчання найбільш підготовленої частини робочої молоді підприємств на основі розвитку і вдосконалення довготривалих форм професійної орієнтації на відповідні професії, виявлення найбільш гідних претендентів для вступу до вищих навчальних закладів потрібного профілю. З метою практичного закріплення професійних знань і навичок в отриманій спеціальності у випускників вищих навчальних закладів, підвищення їх відповідальності за результати трудової діяльності, поліпшення використання фахівців на виробництві прийнято, що після трьох років роботи за місцем розподілу молодий спеціаліст проходить спеціальну атестацію, за результатами якої визначається його подальша ділова кар'єра. Основним завданням спільної роботи підприємств та вищих навчальних закладів з підготовки майбутніх фахівців виробництва є навчання їх самостійного прийняття рішень, вміння відповідати за свої дії, забезпечення глибоких професійних знань, а також розвиток матеріальної бази навчальних закладів. Робота з молодими спеціалістами на підприємствах проводиться в такий спосіб. На підставі укладених договорів з відповідними навчальними закладами начальники відділів кадрів підприємств разом з головними інженерами або заступниками керівників з кадрів проводять попередній відбір майбутніх молодих фахівців і беруть участь у роботі комісій з персонального розподілу при навчальних закладах. Одночасно з наказом про призначення на посаду, кожному молодшому спеціалісту призначається наставник з числа висококваліфікованих майстрів та інших безпосередніх керівників на ділянці роботи, а кожному фахівцю з вищою освітою − керівник стажування на строк до одного року. Молоді спеціалісти, які закінчили технікуми та училища, можуть бути направлені на роботу в якості робочих відповідно до професій і кваліфікацій, затвердженими галузевими міністерствами і відомствами. Наставники протягом року працюють з молодими фахівцями, передаючи їм досвід професійної діяльності. Відділ кадрів стежить за своєчасним складанням молодим спеціалістом та його керівником індивідуального плану стажування за отриманою спеціальністю і затвердженням його одним з керівників підприємства. Виконання індивідуального плану систематично контролює керівник стажування. Копія плану зберігається в особистій справі молодого фахівця. Після закінчення терміну стажування останній складає звіт і представляє його комісії з підведення підсумків стажування, що дає рекомендацію про подальше використання цього працівника. Рішення комісії оформляється відповідним наказом.

Основним завданням стажування молодих спеціалістів є набуття ними необхідних практичних та організаторських навичок для виконання обов'язків по займаній посаді, поглиблення знань економіки виробництва, наукової організації праці та управління, ознайомлення з науковими, технічними та виробничими досягненнями. Разом з тим за час стажування виявляються ділові та особистісні якості випускників вузу. Керівники підприємств контролюють роботу керівника стажування та підтримують зв'язок з вузом, який закінчив молодий спеціаліст. З питань вдосконалення методики проведення стажування відділи кадрів представляють вузам відповідні звіти про хід стажування. З метою підвищення активності молодих фахівців в освоєнні професійної діяльності, сприяння їх кваліфікаційному та культурному росту на підприємствах, де працює не менше 10 молодих спеціалістів, створюються ради молодих фахівців. Ці ради залучають випускників вузів до участі у науково-технічних конференціях, різних технічних і економічних гуртках; приділяють увагу молодим фахівцям, щоб виявили здібності до раціоналізаторської та винахідницької роботи, сприяють розвитку у них творчої ініціативи, постійному підвищенню ділової кваліфікації, створення умов для якнайшвидшого набуття досвіду роботи та вміння керувати трудовими колективами. Після закінчення одного року роботи проводиться зустріч керівників підприємств з молодими фахівцями для співбесіди за результатами роботи, житловим умовам, питань побуту тощо. Головні інженери і менеджери з кадрів підприємств направляють роботу рад молодих фахівців, контролюють зміст і виконання планів роботи. На підприємствах, в міністерствах і відомствах створюються комісії по роботі з молодими фахівцями/ Молоді фахівці, які добре проявили себе в практичній роботі, є основним джерелом поповнення резерву кадрів. Можливі наступні шляхи просування молодого спеціаліста: працівник росте як фахівець, послідовно підвищуючи і поглиблюючи знання з обраної спеціальності; працівник на певному етапі своєї діяльності в якості спеціаліста може прийняти на себе виконання ряду адміністративних функцій, перейшовши тим самим до групи керівників нижнього рівня (функціональне керівництво ); молодий спеціаліст просувається по ієрархії посад лінійних керівників виробництва.