
- •1!Поняття і зміст роботи з кадрами.
- •2! Організаційна структура і функції кадрової служби.
- •3! Цілі кадрової політики.
- •4!Суб’єкти кадрової політики.
- •5! Засоби кадрової політики.
- •6!Завдання і напрямки роботи кадрових служб.
- •7! Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників кадрових служб.
- •8! Зміст, завдання та принципи кадрового планування.
- •9!Методи визначення потреб персоналу.
- •10!Види планів з питань персоналу.
- •11! Методи підбору персоналу, їх характеристика.
- •12!Суть контрактної форми найму.
- •13! Номенклатура справ з кадрового діловодства.
- •14!Документаційне забезпечення обліку та руху кадрів.
- •15! Комп'ютеризація кадрового діловодства.
- •16! Атестація, її типи і цілі.
- •16! Види атестації та її етапи.
- •18!Поняття та концепції навчання.
- •19! Методи навчання.
- •20!Професійна підготовка.
- •22! Перепідготовка і підвищення кваліфікації.
- •23! Присвоєння професійної кваліфікації на виробництві.
- •24! Формування кадрового резерву.
- •25! Проведення співбесід з кадрами.
- •26!Особливості підбору кадрів.
- •27!Підбір кадрів – функція управління.
- •28! Методи і засоби вивчення особи при підборі і розстановці кадрів.
- •29! Функції кадрових служб з комплектування штатів.
- •30Джерела комплектування штатів.
- •31!Шляхи залучення кваліфікованих працівників.
- •32! Підвищення на посаді.
- •33!Оцінка персоналу: сутність, види, функції, принципи.
- •34!Основні складові оцінки персоналу.
- •36! Оцінка персоналу за досягненням поставлених цілей (оцінка за цілями).
- •37! Механізм розмежування повноважень у діяльності підприємницьких структур на ринку кадрової інформації.
- •39! Джерела задоволення потреби в персоналі.
- •41! Робота з молодими фахівцями.
- •Науково-практичні основи добору та розстановки кадрів управління.
- •43! Робота з фахівцями за кордоном.
- •Принципи та методи нововведень у кадровій роботі.
- •Інноваційний потенціал працівника.
30Джерела комплектування штатів.
Комплектування штатів підприємства здійснюється як за рахунок осіб, які не були його працівниками, так і за рахунок власних.
Джерела персоналу поділяють на зовнішні та внутрішні .
Основним середовищем, з якого комплектуються кадри, є власні працівники (внутрішні джерела). У наш час найбільш актуальним завданням, особливо для великих підприємств, є безпосереднє створення кадрового резерву, який здатний забезпечити ефективне вирішення задач розвитку компанії в найближчі 5-10 років. Створення такого резерву повинно стати однією з найбільш важливих складових комплектування штатів підприємства. Також при формуванні штатів підприємства, кадрова служба скеровує працівників на навчання в учбові заклади з відривом або без відриву від виробництва, організовує підвищення кваліфікації на факультетах, курсах, в школах підвищення кваліфікації, надходження молодих працівників. Лише за неможливості забезпечити потребу в кваліфікованих працівниках за рахунок власних кадрів і внутрішніх можливостей підприємство змушене залучати їх зі сторони. В цьому випадку при комплектуванні кадрами підприємств основними зовнішніми джерелами є:
• працівники, які переводяться у встановленому порядку зі споріднених або інших підприємств;
• випускники учбових закладів, які в порядку перерозподілу молодих спеціалістів направляються на роботу відповідними міністерствами та відомствами;
• особи, які переходять на роботу за власною ініціативою;
• особи, які не зайняті у суспільному виробництві у зв’язку з вивільненням з попереднього місця праці;
• особи, які перебувають на обліку в центрах зайнятості населення як вивільнені та непрацюючі.
В окремих випадках комплектування штатів підприємства може здійснюватися і за рахунок пенсіонерів та осіб, які будуть працювати за сумісництвом, студенти учбових закладів, які будуть працювати на умовах неповного робочого дня.
Головний принцип комплектування підприємства штатами зі сторони – не пасивне чекання бажаючих влаштуватися на роботу, а активне залучення робочої сили.
31!Шляхи залучення кваліфікованих працівників.
Форми і методи залучення робочої сили досить різноманітні. Велике значення має пропаганда переваг даного підприємства у виробничій сфері (умови праці, рівень заробітної плати), у соціальній (можливості професійно-кваліфікаційного просунення), у невиробничій (можливість користуватися дитячими садками, базами відпочинку, надання житла).
Вибір форми залучення кадрів залежить від різних аспектів. Ефективність, тобто результативність (R), можна визначити враховуючи функцію часу (Т), вартість пошуку (S), а також професійні якості (Q):
R = f (T; S; Q).
Існують зовнішні та внутрішні шляхи залучення кадрів.
Внутрішні джерела – додаткова робота, перерозподіл завдань або переміщення працівників.
Більшість організацій намагається проводити набір в основному всередині своєї фірми. Для працівників перевага в тому, що це не вимагає необхідності адаптування їх до трудового колективу, виробничого процесу; а власнику немає необхідності створення особливих умов при входженні в склад трудового колективу.
В той же час комплектування кадрами підприємства може здійснюватися іншими шляхами (зовнішніми засобами):
• найм нових працівників;
• публікація оголошень у газетах, професійних журналах;
• звернення до різних навчальних закладів;
• звернення в органи працевлаштування, у фірми, в кадрові агентства, компанії.