1. Поняття і зміст роботи з кадрами.

2. Організаційна структура і функції кадрової служби.

3. Цілі кадрової політики.

4. Суб’єкти кадрової політики.

5. Засоби кадрової політики..

6. Завдання і напрямки роботи кадрових служб.

7. Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників кадрових служб.

8. Зміст, завдання та принципи кадрового планування.

9. Методи визначення потреб персоналу.

10. Види планів з питань персоналу.

11. Методи підбору персоналу, їх характеристика.

12. Суть контрактної форми найму.

13. Номенклатура справ з кадрового діловодства.

14. Документаційне забезпечення обліку та руху кадрів.

15. Комп'ютеризація кадрового діловодства.

16. Атестація, її типи і цілі.

17. Види атестації та її етапи.

18. Поняття та концепції навчання.

19. Види навчання.

20. Методи навчання.

21. Професійна підготовка.

22. Перепідготовка і підвищення кваліфікації.

23. Присвоєння професійної кваліфікації на виробництві.

24. Формування кадрового резерву.

25. Проведення співбесід з кадрами.

26. Особливості підбору кадрів.

27. Підбір кадрів – функція управління.

28. Методи і засоби вивчення особи при підборі і розстановці кадрів.

29. Функції кадрових служб з комплектування штатів.

30. Джерела комплектування штатів.

31. Шляхи залучення кваліфікованих працівників.

32. Підвищення на посаді.

33. Оцінка персоналу: сутність, види, функції, принципи.

34. Основні складові оцінки персоналу.

35. Поведінка керівників у процесі оцінювання персоналу.

36. Оцінка персоналу за досягненням поставлених цілей (оцінка за цілями).

37. Механізм розмежування повноважень у діяльності підприємницьких структур на ринку кадрової інформації.

38. Кадрові агентства, що живуть за рахунок претендентів.

39. Джерела задоволення потреби в персоналі.

40. Активні і пасивні норми задоволення потреб у персоналі.

41. Робота з молодими фахівцями.

42. Науково-практичні основи добору та розстановки кадрів управління.

43. Робота з фахівцями за кордоном.

44. Принципи та методи нововведень у кадровій роботі.

45. Інноваційний потенціал працівника.

1!Поняття і зміст роботи з кадрами.

Робота з кадрами – одна із складових частин управлінської роботи по керівництву даним підприємством. кадрів одночасно бути об'єктом і суб'єктом управління являє собою головну специфічну особливість управління кадрами. управлінням кадрами розуміють процес планування, підбору, підготовки, оцінки і безперервної освіти кадрів, спрямований на раціональне їх використання, підвищення ефективності виробництва і в кінцевому підсумку − на поліпшення якості життя. Основною метою управління кадрами в сучасних умовах є сполучення ефективного навчання персоналу, підвищення кваліфікації та трудової мотивації для розвитку здібностей працівників, а також стимулювання їх до виконання робіт більш високого рівня.

Вони поділяються на три основні групи: а) керівники б) спеціалісти в) допоміжні працівники,

функції: визначення цілей і основних напрямків роботи з кадрами, постійне удосконалювання системи кадрової роботи на виробництві; визначення засобів, форм і методів здійснення поставлених цілей, організація роботи з виконання прийнятих рішень, координація і контроль виконання намічених заходів. Сукупність цілей, напрямків, форм і методів управління кадрами складається в єдину систему кадрової роботи, основними підсистемами якої є: а) підсистема аналізу, планування і прогнозу кадрів. б) підсистема добору, розстановки, оцінки і безперервного навчання кадрів в) підсистема раціонального використання кадрів на виробництві. Методи управління кадрами підрозділяються на три основні групи: економічні, організаційно-розпорядчі та соціально-психологічні.

Розрізняють такі аспекти управління кадрами: • техніко-технологічний (відбиває рівень розвитку конкретного виробництва, особливості використовуваних у ньому техніки і технології, виробничі умови тощо); • організаційно-економічний (містить питання, пов'язані з плануванням чисельності і складу працюючих, їх матеріальним стимулюванням, використанням робочого часу тощо); • правовий (включає питання дотримання трудового законодавства в кадровій роботі); • соціально-психологічний (відбиває питання соціально-психологічного забезпечення управління кадрами, впровадження різних соціологічних і психологічних процедур у практику кадрової роботи); • педагогічний (припускає рішення питань, пов'язаних із вихованням кадрів, наставництвом тощо).

Ключовим в управлінні є принцип добору та розстановки кадрів за їх особистими і діловими якостями

Механізм управління кадрами виробництва включає різноманітні державні і громадські формування: • місцеві державні адміністрації, • профспілкові органи, • організації та підприємства,

Кадрова робота − діяльність суб'єктів державної кадрової політики, органів управління та кадрових служб підприємств, установ, організацій, спрямована на забезпечення реалізації принципів, цілей і завдань, які визначаються кадровою політикою. Основними функціями єдиної системи кадрової роботи є перш за все аналіз, планування та прогноз кадрів. поточний період і перспективу.

Другою функцією є добір, розстановка, оцінювання і безперервне навчання кадрів. Основне завдання − якісне забезпечення сформованих об'єктів і структур управління необхідними кадрами, а також організація ефективного стимулювання їхньої діяльності. Третя функція − раціональне використання кадрів на виробництві, за допомогою чого здійснюється комплекс заходів для створення високопродуктивних і стійких виробничих колективів. Кадрова політика. Основою управління кадрами виступає кадрова політика, котра визначає генеральну лінію та принципові настанови в роботі з персоналом на довгострокову перспективу, розрахована на тривалу перспективу лінія формування і розвитку кадрового складу фірми. Засобом реалізації кадрової політики є кадрова робота.

Добір персоналу полягає у формуванні резерву кадрів на заміщення вакантних робочих місць. Оцінювання персоналу здійснюється для визначення відповідності працівника вакантній посаді. Розстановка персоналу має забезпечувати постійний рух кадрів на підставі результатів оцінювання їхнього потенціалу, індивідуального внеску, планування кар'єри, віку, термінів зайняття робочих місць та наявності вакантних посад у штатному розкладі підприємства. Навчання персоналу призначене для забезпечення відповідності професійних знань та вмінь працівників сучасному рівню виробництва й управління. Розрізняють чотири види навчання: підготовка робітників і службовців у професійних училищах, коледжах, вищих навчальних закладах, котра передбачає одержання базової спеціальності; підвищення кваліфікації у навчальних закладах (центри, школи, інститути), тобто одержання нових знань з базової спеціальності працівника; перепідготовка персоналу для здобуття нової спеціальності; післядипломна професійна освіта (магістратура, аспірантура, докторантура).